Редакційний статут ПАТ "НСТУ"




Додаток №4 до Протоколу №19
засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ»
від 27 лютого 2018 року

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ
Публічного акціонерного товариства
«Національна суспільна телерадіокомпанія України»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Редакційний статут публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (надалі – ПАТ «НСТУ») встановлює вимоги до створення та поширення журналістами інформації, а також регламентує діяльність Редакційної ради. Статут розроблений відповідно до вимог статті 56 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», статуту ПАТ «НСТУ». Базується на вимогах чинного законодавства та професійних стандартах журналістики.

1.2. ПАТ «НСТУ» веде мовлення у межах ефірного часу згідно з ліцензією на мовлення, виданою у встановленому Законом України „Про телебачення і радіомовлення” порядку. ПАТ «НСТУ» створює і поширює інформацію шляхом виробництва і розповсюдження програм і передач та розміщення програмного продукту (контенту) на інших цифрових платформах у спосіб, що не суперечить законодавству України, самостійно визначаючи зміст поширюваної інформації.

1.3. Інформаційна діяльність ПАТ «НСТУ» базується на положеннях статті 34 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, і кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, а здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інформаційна діяльність ПАТ «НСТУ» також базується на положеннях статті 10 Європейської конвенції з прав людини і основних свобод, інших нормах інформаційного законодавства України.

1.4. Метою розповсюдження ПАТ «НСТУ» новин та іншої інформації є забезпечення права громадян бути поінформованими про важливі для суспільства події, задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, надання затребуваних інформаційних продуктів, в т.ч. відсутніх на комерційному ринку, інформування та сприяння формуванню громадянського суспільства.

Основними функціями членів творчого колективу ПАТ «НСТУ» є утвердження цінностей Суспільного, стандартів журналістики, відповідальної передаудиторією та професійним співтовариством, шляхом дотримання етичного кодексу українського журналіста і принципів діяльності ПАТ «НСТУ».

1.5. Наглядова рада, правління, генеральні продюсери та фінансово-адміністративні керівники ПАТ «НСТУ» гарантують журналістам та творчим працівникам ПАТ «НСТУ»  дотримання конституційного принципу заборони цензури.

Журналістам та творчим працівникам, які керуються законодавством України, цінностями Суспільного мовлення, а також редакційною політикою, внутрішніми кодексами та положеннями, затвердженими Наглядовою радою щодо контенту ПАТ «НСТУ» гарантується створення юридичних, фінансових, виробничих та побутових умов для здійснення професійної діяльності.

Невмотивоване законодавством України втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських об’єднань чи релігійних організацій, їх посадових осіб у сферу професійної діяльності журналістів та творчих працівників ПАТ «НСТУ» не допускається.

2. ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ І ПОШИРЕННЯ КОНТЕНТУ

2.1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТІВ МОВЛЕННЯ.

ПАТ «НСТУ» при виготовленні програм усіх напрямів мовлення (інформаційного, суспільно-політичного, просвітницького та розважального) та поширенні їх на своїх платформах діє у відповідності до журналістських стандартів точності, достовірності, оперативності, повноти, неупередженості, збалансованості та відокремлення фактів від коментарів, авторських суджень і припущень. Пріоритетність стандартів для кожного з напрямів обумовлена формою і змістом їхнього контенту.  

2.1.1. Принцип точності подачі  інформації. Перевірка як головний спосіб забезпечення точності.

Принцип точності подачі інформації означає, що факти, які подаються споживачу контенту ПАТ «НСТУ», мають точно відповідати реальним подіям чи даним. Використання прямих цитат, їх фрагментів чи уривків тексту не повинне спотворювати зміст висловлювання, тези чи контексту.

Умисне перекручення чи спотворення фактів є неприпустимим так само, як і маніпулювання фактами (неповний виклад, замовчування, невиправданий наголос, псевдо-сенсаційність).

Відео -,  фото -, аудіо матеріали мають бути автентичними, а застосування монтажу, комп’ютерної обробки чи інших технічних прийомів та художніх засобів виразності з метою акцентування уваги чи посилення образу не повинне вводити громадськість в оману щодо справжності цих матеріалів, обставин чи подій, які вони зображують.

Потрібно ретельно ставитися до кожного авторського озвучування відео -, аудіо матеріалів, в результаті якого громадськість може неправильно інтерпретувати події чи діяльність зображених осіб.

Архівний матеріал, інсценування (реконструкції) використані для ілюстрування актуальної проблеми або події, мають бути марковані контрастним шрифтом або озвучені ведучим.

Стандарт вимагає від співробітників ПАТ НСТУ перевірки кожної інформації.

При пошуку інформації журналісти та творчі працівники ПАТ «НСТУ» мають докладати зусиль, щоб отримати її самостійно від першоджерела. І лише якщо це не можливо, отримувати її від тих, хто, в свою чергу, отримав її від першоджерела. Інформація про особу, висловлена третьою особою, має бути перевірена як у джерела інформації, так і в особи, про яку йдеться або в інший спосіб з достовірних джерел.

Винятковими є ситуації, пов’язані з висвітленням подій на тимчасово окупованих територіях (Див.рекомендації Редакційної ради щодо висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях України).

Факти піддаються перехресній перевірці щонайменш з двох джерел. Так само повідомляти про подію, свідками якої не були співробітники редакції, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, можна тільки перевіривши їх щонайменше у двох джерелах інформації або з одного офіційного джерела. Додаткової перевірки потребують також і факти, отримані від публічної особи, особливо від політиків. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор.

Якщо йдеться про попередні дані, але ця інформація є суспільно значимою, варто обов’язково звернути увагу споживачів ПАТ «НСТУ» на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках.

Особливо ретельно треба перевіряти такі аспекти інформації:

- повідомлення про лихо з людськими жертвами (кількість жертв, постраждалих і зниклих без вісти),

- повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи зниклих без вісти,

- імена, прізвища фізичних осіб, найменування юридичних осіб, публічних інституцій, власні назви (топоніми, знаки для товарів і послуг та ін.),

- цифри,

- виняткові поняття, тобто усе, що починається зі слів „уперше”, „востаннє”, „безпрецедентно”, „найбільший”, „найменший” та подібні.

2.1.2. Суть збалансованої подачі інформації.  Вимоги щодо збалансованості інформації. Належна збалансованість уциклі передач.

ПАТ «НСТУ» сприяє інформаційному плюралізму, висвітлюючи усі суспільно важливі події та надаючи можливість для оприлюднення повного спектру політичних, соціальних, культурних, національних і релігійних поглядів, наявних у суспільстві; також допомагає встановленню ідеологічної різноманітності, за якої жодна ідеологія не може визнаватись державною, пануючою, обов’язковою або єдино можливою.

ПАТ «НСТУ» прагне представляти різні точки зору одразу в межах одного сюжету чи випуску новин, інформаційних і аналітичних програм. Уразі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї зі сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль для того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов’язково слід загострювати увагу на тому, що є різні точки зору на проблему, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони, і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднений.

Якщо особа, прояку йдеться, відмовляється коментувати ситуацію – ПАТ «НСТУ» має поінформувати про цей факт громадськість. У випадку, якщо з особою зв’язатися не вдалося, ПАТ «НСТУ» має разом з виходом в ефірсюжету  оголосити про свою готовність представити також і позицію іншої сторони конфлікту.

Журналісти мають шукати якомога ширший спектр думок і ретельно подавати його у своїх матеріалах. Інформаційні служби ПАТ «НСТУ» зобов’язані надати можливість відповісти на публічні звинувачення тому, кого звинувачують. При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакції мають докласти також зусиль до знаходження експерта. При цьому громадськість має чітко розуміти, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень, і чи ця людина не є стороною конфлікту. Такий експерт має бути чітко означений з вказівкою на інституцію, яку він представляє, науковий ступінь (за наявності) або інші критерії, що вказують на фаховість у темі, щодо якої експерт дає коментар.

Якщо в ефір виходить серія взаємопов’язаних передач, в яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість має забезпечувати вся серія передач і відповідні нагадування у кожній. Намір авторів досягти збалансованості саме у цей спосіб має плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас, у серії передач, де в кожному випуску розглядаються різні і не пов’язані між собою питання, збалансованість має забезпечуватися в кожній окремій передачі.

2.1.3. Неупередженість. Персоналії.

Журналісти мають неупереджено та безсторонньо висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших передачах. Журналісти не мають права висловлювати власні думки припущення, окрім авторських передач, де, у свою чергу,  вони мають бути чітко відокремлені від фактів.

Для ПАТ «НСТУ» немає табуйованих осіб, про яких не можна згадувати в новинах або  запрошувати до студії.  Усі публічні особи є рівними у своїх можливостях.

2.1.4. Джерельна база (достовірність) Посилання на джерела

Інформація, яку подає своїм користувачам ПАТ «НСТУ», повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини). Крім того, на джерела потрібно посилатися чітко і недвозначно, щоб споживачі могли зрозуміти, чия позиція висвітлюється. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об’єктивно неможливо – з того джерела, яке стоїть найближче до оригіналу). Що більш сенсаційна новина, то важливіше посилання на авторитетне джерело інформації!

За наявності загрози можливих маніпуляцій (зникнення, редагування) з інформацією, отриманою з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо) журналісту ПАТ «НСТУ» рекомендується зробити фіксацію такої інформації, зокрема з офіційного веб-сайту для підтвердження факту її оприлюднення на час підготовки матеріалу.

При використанні матеріалів з платформ користувацького відео (YouTube, Vimeo та ін.) необхідно давати пряме посилання або інші ідентифікатори, що вказують на джерело інформації. Посилання лише на назву ресурсу є недостатнім.

Випадки, в яких журналісти ПАТ НСТУ мають права не розкривати своїх джерел інформації див.у п. 2.2. «Анонімні джерела інформації»

Щодо інформації з тимчасово окупованих територій, її перевірки і захисту джерел див.відповідні Рекомендації редакційної ради.

2.1.5. Інформація про політичні партії, блоки та політиків під час виборчого процесу та поза його межами. Політична реклама.

Під час виборів головним орієнтиром діяльності ПАТ «НСТУ» є забезпечення права громадян на інформований, свідомий вибір. Разом з цим всі кандидати, партії та блоки, що отримали статус суб’єкта виборчого процесу мають бути забезпечені рівними можливостями доступу до ефірів ПАТ НСТУ. Жоден кандидат, партія чи блок не можуть бути повністю позбавлені такого доступу. Журналіст, який став кандидатом, може з’являтися в ефірі ПАТ НСТУ лише у якості кандидата, а не у якості журналіста.

Право на відповідь кандидатам та іншим учасникам виборчого процесу повинне надаватися максимально швидко.

При оприлюдненні результатів опитувань громадської думки ПАТ НСТУ має поширити таку інформацію: ідентифікувати організацію, що проводила опитування, організацію чи партію, що замовила та сплатила за проведення опитування, застосовану методологію, розмір вибірки, розмір похибки і дату проведення опитування. Крім того, доцільно повідомити, що опитування вказує на стан громадської думки лише на момент його проведення.

Поза межами виборчого процесу з метою якісного інформування про суспільно-політичні явища, процеси і тенденції, формування відповідної політичної культури та сприяння подальшій структуризації громадянського суспільства, його консолідації та сталому розвитку Суспільний мовник неупереджено, збалансовано і достовірно висвітлює діяльність суб’єктів політичного процесу.

ПАТ «НСТУ» створює передачі, що дають можливість громадянам ознайомитися з діяльністю народних депутатів. ПАТ «НСТУ» також створює аналітичні, дискусійні або дебатні передачі, що сприяють публічному діалогу та пошуку консолідованої відповіді  представниками різних політичних сил.

У позавиборчий період ПАТ «НСТУ» не розміщує рекламу політичних партій чи суб’єктів, які задекларували намір участі у виборчому процесі або діяльність яких має ознаки такого наміру.

2.1.6. Реклама. Спонсорство. Промоція економіки знань, креативних індустрій та соціальних інновацій.

Всі рекламні матеріали мають бути чітко позначені і розміщені згідно з законодавством.

Будь-яка згадка у програмах ПАТ «НСТУ» про товари й послуги, що надаються комерційною компанією, повинна бути виправданою з редакційного погляду і не мати рекламного характеру. Не допускається жодна невиправдана згадка про товари й послуги з торговельною маркою.

Передачі, в яких презентуються продукти чи послуги різних виробників, повинні базуватися на порівнянні якості цих товарів та послуг та бути корисними для споживача інформації.

Забороняється спонсорування новин, телерадіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми. Спонсори не мають права впливати на час і зміст телерадіопрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професійну діяльність ПАТ «НСТУ» та їх працівників

Суспільний мовник своїми передачами сприяє розвитку і поширенню соціальних інновацій, креативних індустрій та соціально відповідального підприємництва (соціальних, креативних і «зелених» підприємств). Заохочує прагнення нових знань для розширення горизонтів бачення та планування, зростання громадських ініціатив.

Такі передачі створюються і поширюються з урахуванням вимог та обмежень визначених у цьому розділі.

2.2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ НОРМ ПРИ ВИОРБНИЦТВІ КОНТЕНТУ ПАТ «НСТУ»

2.2.1 Розповсюдження конфіденційної інформації та інформації про приватне життя особи

Конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою (крім суб’єктів владних повноважень) та яка може поширюватися у визначеному ними порядку відповідно до передбачених ними умов. Особа сама визначає, яка інформація про неї є конфіденційною.  

Важливою засадою діяльності ПАТ «НСТУ» є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя, яке, утім, не виключає права розслідувати питання, які є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю  інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Суспільний інтерес слід розуміти не лише як бажання громадськості отримати інформацію, а з точки зору цінності інформації для формування та розвитку громадянського суспільства в умовах демократії.

Надання журналісту приватної інформації ще не означає згоди на її поширення. Журналісту доцільно подбати про фіксацію згоди особи на поширення інформації. Згода особи на розголошення обставин приватного життя шляхом повідомлення в ефірі ПАТ «НСТУ» має бути чіткою і недвозначною.

Журналіст не може нести відповідальність за поширення конфіденційної інформації, якщо він не знав про її конфіденційність та отримав її у законний спосіб.

Використання прихованих камер є втручанням у приватне життя людини. Використання прихованих камер може виправдати лише надзвичайно важливий суспільний інтерес. Наприклад, використання прихованих камер може бути виправдане необхідністю продемонструвати приклади корупції чи інших зловживань.

Якщо фото або відео містить зображення особи, щодо якої немає дозволу на поширення її зображення, ПАТ «НСТУ» може транслювати зображення за умови належного маскування – вживання заходів, що унеможливлюють ідентифікацію особи. Якщо журналісти Суспільного обіцяли особі конфіденційність (захист джерел) вони зобов’язані виконати обіцяне.

Кожна приватна кореспонденція (на паперових та інших носіях) можуть бути використані лише за згодою адресата та особи, яка їх направила. У випадку, коли кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для їх використання потрібна згода такої особи, або – у разі смерті – згода близьких родичів.

Ознайомлення з особистими архівами фізичної особи та їх використання, зокрема шляхом обнародування інформації і даних, які вони містять, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Якщо архіви фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання потрібна також згода цієї особи, а у разі її смерті – зазначених фізичних осіб, а саме: дітей померлого, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер.

Зйомка та інтерв’ювання фізичної особи може бути здійснена лише за її згодою. Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згода особи припускається, крім випадків, коли така особа не вживає дій, що однозначно дають зрозуміти її небажання бути відзнятою.

Погодившись на зйомку, фізична особа може вимагати припинення публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем (в т.ч. перемонтажем, додатковим монтажем) запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Особу, до якої журналіст звертається за коментарем або у якої бере інтерв’ю, слід попереджати про те, що отримана від неї інформація, відео, - чи аудіо запис можуть бути використані у передачі, що видаватиметься в ефір. Телезйомка чи інтерв’ювання фізичних осіб у приватних місцях або у місцях, де особа розраховує наусамітнення, може бути здійснена лише за їх згоди, та має бути припинена негайно на висування відповідної вимоги. Телезйомка чи інтерв’ювання фізичних осіб не повинні носити характеру переслідування чи стеження.

ПАТ «НСТУ» виходить з того, що політики, чиновники і громадські діячісвідомо обрали собі саме такий вид занять, який має контролюватися громадою, отже, дали згоду на зняття певних обмежень з висвітлення їхнього приватного життя. Однак політики та громадські діячі також мають право на приватне життя. Інформація про приватне життя цих осіб може повідомлятися лише зі згоди останніх, а також, якщо їх поведінка є протиправною або дає підстави для порушення суспільно важливих питань.

Журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене. До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя або фігура, або голос не можуть бути впізнані. У разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.

Рішення про допустимість посилання на анонімне джерело ухвалює редактор. Слід пам’ятати, що посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.

2.2.2. Показ насильства та питання пристойності

Про інформування споживачів Суспільного щодо збройного конфлікту на Сході України, врегулювання питань етики і безпеки – див. Рекомендації редакційної ради щодо висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях.

ПАТ «НСТУ» має виважено підходити до поширення інформації, яка містить ознаки насильства. Сцен надмірного насильства треба уникати взагалі. Особливої уваги потребує монтаж відео сюжетів  для випусків новин та інших  програм, які можуть переглядати вразливі групи населення, зокрема, діти.

При висвітленні катастроф, злочинів, надзвичайних пригод чи воєнних дій ПАТ «НСТУ» виважено, уникаючи зайвого натуралізму та крупних планів, показує загиблих, постраждалих, рани, травми.

ПАТ НСТУ взагалі не показує сцени реального катування, реальні тортури і страту, а також сцени жорстокого поводження з тваринами. Журналісти ПАТ «НСТУ» не беруть і тим більше не оприлюднюють інтерв’ю з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук фактажної, надзвичайно суспільно важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо.

Укожному окремому випадку журналісту Суспільного варто проконсультуватися з редактором або  іншим фахівцем щодо балансу прав постраждалої особи та права громадськості знати.

2.2.3 Інформація про злочини та правопорушення

З міркувань неприпустимості популяризації негативних прикладів, ПАТ НСТУ не застосовує детального описання чи демонстрації способів вчинення правопорушень, уникнення передбаченої законом відповідальності, обставин та способів вчинення самогубств, повідомлень про методи виготовлення та використання наркотичних препаратів або про місця їх придбання та розповсюджувати іншу інформацію, яка може бути використана особою з метою вчинення злочинів, спричинення шкоди собі чи іншим, або негативно вплинути на осіб, емоційно не стабільних внаслідок захворювань чи збігу винятково тяжких життєвих обставин.

При висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики журналісти ПАТ «НСТУ» на всіх етапах (злочин, відкриття досудового провадження, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) докладають зусиль до неупередженого ставлення до підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору його родичів чи адвокатів.

Подаючи результати розслідування до винесення вироку, потрібно чітко і недвозначно вказувати, що це результати слідства, позиція прокуратури чи позиція адвокатів, уникаючи при цьому ситуації, коли факти подаються як доконані і доведені.

У випадку наявності сумнівів щодо правильності вживання правової термінології або коректності висновків та коментарів правового спрямування перед їх поширенням слід отримати консультацію юристів ПАТ «НСТУ».

Ім’я особи може розголошуватися до відкриття кримінального провадження щодо цієї особи, тобто до її затримання або оголошення в розшук або пред’явлення обвинувачення. Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути повідомлено лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також за її згодою. Ім’я особи може бути розкрите, якщо ця інформаціє має суттєвий суспільний інтерес, наприклад, коли мова йде про антикорупційні розслідування проти вищих посадових осіб.

Ім’я неповнолітнього правопорушника не розголошується за будь-яких обставин.

Оприлюднення імен живих потерпілих від злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може відбуватися лише за згодою потерпілого (або його законного опікуна чи піклувальника). Уразі, коли особа звинувачує когось у скоєнні проти неї злочину, однак кримінальна справа щодо цього не порушена, ПАТ «НСТУ» поширює таку інформацію разом з іменем потерпілої особи.  

Журналісти мають проявляти людяність та чуйність до потерпілих осіб, не використовувати стан шоку чи розгубленості з метою телезйомок або отримання інформації, що може порушити права та завдати шкоди інтересам таких осіб у випадку її розповсюдження.

2.2.4. Захист дітей та неповнолітніх від негативного впливу інформації, що розповсюджується ПАТ «НСТУ»

Журналісти мають запобігати оприлюдненню матеріалів, які можуть спричинити суттєву шкоду особистості неповнолітніх або їх нормальному розвитку, якщо тільки така інформація не міститься у новинах чи репортажах з місць подій у обсязі, що виправдовується інформаційною метою;

при розповсюдженні інформації, спеціально спрямованої на дитячу та підліткову аудиторію, необхідно враховувати їх потреби у творенні середовища, сприятливого для персонального, соціального, духовного, психічного й фізичного розвитку.

23-я година –  поворотний момент у вечірньому блоці телепрограм. До 23-ї години всі програми ПАТ НСТУ повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей та підлітків. Що раніше розміщується програма у вечірньому блоці, то більше вона має підходити для самостійного перегляду дітьми. Після цього відбувається поступовий перехід до матеріалів, призначених для дорослої аудиторії. Цей принцип також поширюється і на анонси програм. Особливої уваги потребує монтаж відеоматеріалів для випусків новин та інформаційних програм, глядачами і слухачами яких можуть бути такі вразливі групи населення, як діти.

Інтерв’ювання чи зйомка дітейдопускається зі згоди хоча б одного з батьків у їх присутності; зі згоди директора школи або початкового виховально-освітнього закладу у період, коли дитина перебуває у такому закладі, та виключно на території цього закладу у присутності педагогічного працівника.

Інтерв’ювання та зйомка дітей віком від 14-ти років можливе з їх згоди при їх участі у публічних заходах у публічних місцях, і лише з питань, що безпосередньо пов’язані з такими заходами, та об’єктивно входять до сфери інтересів підлітків.

У програмах та передачах ПАТ «НСТУ» не мають права без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку інформацію, яка а) може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника; б) стосується факту самогубства неповнолітнього.

Діти не відповідають за дії батьків. Поширюючи негативну чи критичну інформацію про батьків, потрібно уникати використання відео- чи фотоматеріалів, на яких також зображені неповнолітні діти.

ПАТ «НСТУ» може затверджувати окремі правила та рекомендації щодо матеріалів, які стосуються неповнолітніх.

2.2.5. Інформація про різні групи населення (меншини). відмова від дискримінації

У матеріалах, підготовлених і оприлюднених ПАТ НСТУ ніхто не може бути дискримінований через свою стать, сексуальну орієнтацію, вік, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження, майновий стан, хворобу, фізичні вади чи політичні уподобання.

Співробітники ПАТ «НСТУ» виключають у своїй роботі і повсякденному житті ідеї ксенофобії та дискримінаційного ставлення до людей за будь-якою ознакою. Журналісти Суспільного мають виявляти толерантність до кожної людини.  

У матеріалах ПАТ «НСТУ» вказувати на чиюсь національність, расу, віросповідання, стать, мову спілкування, походження чи політичні уподобання можна лише тоді, коли вони є необхідною складовою частиною інформації, і коли це не викликає заперечень людини, про яку йдеться. Неприпустимо вказувати, наприклад, національність, повідомляючи про особу правопорушника, оскільки це підштовхує споживачів інформації до неприпустимих узагальнень, що всі представники цієї нації скоюють такі ж правопорушення.

Телерадіоорганізація повинна уважно ставитися до вживання термінів, які можуть виявитися образливими для певних груп населення, включно з термінами, які позначають цю групу.

2.2.6. Конфлікт інтересів журналіста

Штатні і позаштатні журналісти не повинні мати жодних сторонніх інтересів чи зобов’язань, які могли б завдати шкоди репутації компанії чи взаємній довірі між ПАТ «НСТУ» та аудиторією. Якщо журналіст не може безсторонньо та неупереджено виконувати редакційне завдання, він має від нього відмовитися.

2.2.7. Дотримання авторських та суміжних прав. відмова від плагіату

Плагіат порушує чинне законодавство України та є несумісним зі званням професійного журналіста. Використання твору, створеного іншою особою, можливе лише за згоди автора або особи, яка має авторське право, з виплатою належної авторської винагороди.

Без згоди автора відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використання допускається у виключному переліку випадків:

Матеріал, створений на основі загальнодоступних фактів, джерелами яких є нормативні акти, повідомлення ЗМІ, чутки тощо, який містить виклад подій, текст якого відповідає стилістиці інформаційного жанру, не містить образних, метафоричних,  метонімічних чи оригінальних мовних оборотів, не є творчим, не вважається авторським і кваліфікується як редакційна інформація.

2.2.8. Недопущення прихованої реклами. Відмова від хабарів

Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста Суспільного.

Поширення інформації або відмова від поширення інформації з метою отримання винагороди, іншої особистої вигоди чи преференцій для членів сім’ї і близьких, створення замовних матеріалів, пряма або побічна участь у популяризації юридичних осіб чи фізичних осіб підприємців чи знаків для товарів та послуг у спосіб, що не охоплюється угодами чи домовленостями про спонсорство є діями, не сумісними зі статусом журналіста.

Журналісти, творчі працівники ПАТ «НСТУ» не беруть матеріальних чи інших винагород від третіх осіб за розміщення чи замовчування інформації. Отримання подарунків, послуг і пільг взамін на оприлюднення або, навпаки, приховування певної інформації є несумісним з етичними принципами журналістики. Подібний вчинок призводить до оголошення догани або припинення співпраці (розірвання угоди, звільнення тощо) з таким журналістом чи творчим працівником.

2.2.9. Помилки та їх спростування. Право на відповідь

Журналіст має зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

Виявлені суттєві неточності, що були поширені, мають бути невідкладно спростовані зі складанням вибачень у найкоротший період, незалежно від наявності звернень про спростування. На підставі статті 64 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” громадянин або юридична особа мають право вимагати від ПАТ «НСТУ» спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

При оприлюдненні негативної чи компрометуючої інформації, жорсткої критики, публічних звинувачень особи у вчиненні неетичного чи аморального проступку або вчиненні правопорушення (в тому числі, і звинувачень політичного характеру), якщо така інформація напевне спричинить принаймні осуд звинуваченої особи або її дій з боку окремих громадян чи груп, треба докласти зусиль для отримання відповіді такої особи з приводу висловлених звинувачень або пересвідчитись у її небажанні надати коментарі. В будь-якому випадку консультація з редактором та юристом є обов’язковою.

Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у передачі ПАТ «НСТУ» було поширено відомості, що не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, на підставі статті 65 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у тій же передачі не залежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні. Право на відповідь застосовується у випадку обнародування фактів, які стосуються конкретної особи, і щодо яких така особа має законний інтерес. Право на відповідь реалізується шляхом розміщення в передачі ПАТ «НСТУ» заяви чи коментаря у обсязі, що відповідає за обсягом повідомленню ПАТ «НСТУ», у терміни, узгоджені ПАТ «НСТУ» та зацікавленою особою, які мають бути мінімальними у випадку серйозної критики чи звинувачень.

3. ПОРЯДОК  УТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ  ТА ПОВНОВАЖЕННЯ  РЕДАКЦІЙНОЇ  РАДИ  ПАТ «НСТУ»

3.1. Загальні положення.

Редакційна рада ПАТ «НСТУ» створюється як спеціальний наглядовий орган у складі органів управління.

Редакційна рада ПАТ «НСТУ» формується з творчих працівників НСТУ у складі п’ятнадцяти осіб: п’яти осіб, які призначаються Наглядовою радою НСТУ, п’яти осіб, які обираються загальними зборами творчого колективу НСТУ, і п’яти осіб, які призначаються на конференції редакційних рад регіональних підрозділів НСТУ.

Члени редакційних рад вирішують творчі конфлікти та питання дотримання журналістських стандартів в телерадіокомпанії.

Строк повноважень члена Редакційної ради – 4 роки.

Повноваження Редакційної ради розпочинаються з моменту першого засідання у новому складі, але не пізніше одного календарного місяця з дати її обрання.

3.2. На Редакційну раду покладається:

1) розроблення та подання на затвердження Наглядовій раді редакційного статуту ПАТ «НСТУ» ;

2) контроль за дотриманням телерадіожурналістами редакційного статуту;

3) контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність ПАТ «НСТУ»;

4) внесення на розгляд Наглядової ради питання про відсторонення від управління ПАТ «НСТУ» або її окремими підрозділами осіб, які порушували редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів, заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність ПАТ «НСТУ» , про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону та цього Статуту в разі підтвердження наявності зазначених порушень».

3.3. Редакційна рада має право:

3.3.1. Ініціювати внесення змін до Редакційного статуту, а також здійснювати попередню оцінку змін до Редакційного статуту, розроблених з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;

3.3.2. Перевіряти умови праці журналістів та творчих працівників ПАТ «НСТУ»;

3.3.3. Перевіряти звернення журналістів та інших працівників ПАТ «НСТУ» щодо конфліктів з приводу підготовки та поширення інформації, наявності порушень Редакційного статуту, порушень прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та невтручання у їх творчу діяльність, а також переглядати рішення редакційних рад регіональних підрозділів ПАТ «НСТУ» у разі необхідності;

3.3.4. Звертатися до органів управління ПАТ «НСТУ» щодо проведення службового розслідування фактів порушення Редакційного статуту, прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність ПАТ «НСТУ»;

3.3.5. Виносити на розгляд органів управління ПАТ «НСТУ» питання про відсторонення від керування ПАТ «НСТУ» або її окремими підрозділами осіб, які спричинили чи допустили порушення Редакційного статуту, вимог законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури або втручання у їх творчу діяльність;

3.3.6. Виносити на розгляд органів управління ПАТ «НСТУ» питання про накладення дисциплінарних стягнень чи звільнення осіб, які допустили у своїй діяльності порушення положень Редакційного статуту, порушення прав журналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність журналістів;

3.3.7. Звертатися до органів управління ПАТ «НСТУ»  з вимогами щодо захисту журналістів та їхніх прав, дотримання вимог щодо заборони цензури і втручання у їх творчу діяльність у випадку, якщо порушення виходять від осіб, які не є працівниками ПАТ «НСТУ»;

3.3.8. Звертатися до органів управління ПАТ «НСТУ» з вимогами щодо надання інформації з питань, які належать до повноважень Редакційної ради;

3.3.9. Взаємодіяти з інформаційним омбудсменом ПАТ «НСТУ»;

3.3.10. Взаємодіяти із радою генеральних продюсерів щодо програмного наповнення ефірів ПАТ «НСТУ»;

3.3.11. Взаємодіяти з редакційними радами регіональних підрозділів та розглядати скарги і пропозиції за їхнім поданням;

3.3.12. Здійснювати інші повноваження, спрямовані на виконання завдань Редакційної ради.

3.4. Формою роботи Редакційної ради є

чергові та позачергові засідання. Чергові засідання Редакційної ради відбуваються не менше чотирьох разів на рік. Позачергове засідання Редакційної ради може бути скликане з ініціативи голови Редакційної ради або не менш, як трьох її членів, або за зверненням Правління у випадку необхідності невідкладного вирішення питань, що входять до компетенції Редакційної ради.

За згодою членів Редакційної ради ПАТ «НСТУ» засідання можуть відбуватися у дистанційному форматі, за умови наявності відповідного кворуму.

Про проведення засідання, його час, місце і порядок денний Голова Редакційної ради не пізніше, ніж за п’ять днів до дати його проведення повідомляє усіх членів Редакційної ради або направленням листа чи електронного повідомлення, або особисто.

Засідання Редакційної ради є правочинним у випадку особистої присутності на ньому не менш, як десяти членів за винятком правил, встановлених у пункті 3.13. Рішення на засіданнях Редакційної ради приймаються не менш ніж вісьмома членами. Кожен член Редакційної ради має один голос. При рівному голосуванні Голова Редакційної ради має два голоси. Рішення Редакційної ради оформлюються протоколом, який підписується Головою і Секретарем Редакційної ради.

3.5. Очолює Редакційну раду та керує її діяльністю

Голова Редакційної ради, який (яка) обирається на засіданні Редакційної ради зі складу її членів. Голова Редакційної ради вважається обраним або відкликаним Редакційною радою, якщо за таке рішення на засіданні проголосувало не менше восьми членів Редакційної ради, за винятком правил, встановлених у пункті 3.13.

Голова Редакційної ради:

3.5.1. Організовує ведення протоколів засідань Редакційної ради та підписує їх;

3.5.2. Ініціює розгляд питань на засіданні Редакційної ради, формує порядок денний засідань;

3.5.3. Повідомляє про скликання чергових та позачергових зборів Редакційної ради;

3.5.4. Визначає час і місце проведення засідань Редакційної ради;

3.5.5. Підписує рішення, звернення, запити, відповіді на запити з питань, що обговорені та ухвалені Редакційною радою;

3.5.6. Представляє Редакційну перед третіми особами, у тому числі, перед органами управління та творчим колективом ПАТ «НСТУ»;

3.5.7. здійснює інші повноваження з метою забезпечення діяльності Редакційної ради та виконання нею своїх повноважень.

3.6. Редакційна рада обирає зі свого складу секретаря Редакційної ради, на якого/яку покладаються обов’язки з ведення протоколів засідань Редакційної ради та здійснення інших допоміжних повноважень, визначених Редакційною радою.

3.7. Член Редакційної ради має право:

3.7.1. Ініціювати розгляд питань на чергових та позачергових засіданнях Редакційної ради шляхом внесення пропозицій до порядку денного, які є обов’язковими для їх розгляду та включення до порядку денного, який формується головою Редакційної ради;

3.7.2. Вносити пропозиції щодо проектів рішень Редакційної ради;

3.7.3. Вимагати від органів управління ПАТ «НСТУ», їх посадових осіб, Редакційної ради та її членів, працівників ПАТ «НСТУ» надання необхідних матеріалів та документів для ознайомлення з метою прийняття рішення з питань порядку денного;

3.8. Член Редакційної ради зобов’язаний:

3.8.1. Брати участь у засіданнях Редакційної ради та голосувати на них;

3.8.2. Подавати матеріали та документи, необхідні для ініціювання питань порядку денного та їх розгляду на засіданнях;

3.8.3. Повідомляти про неможливість участі у засіданні Редакційної ради та зазначати причини своєї відсутності;

3.8.4. Виконувати рішення, ухвалені Редакційною радою.

3.9. Повноваження члена Редакційної ради припиняється:

3.9.1. Після закінчення 4-річного терміну;

3.9.2. За власним бажанням;

3.9.3. У випадку тривалої (понад 6 місяців) хвороби або смерті;Редакційна рада констатує такі випадки і звертається до суб’єкта обрання, який ухвалює (або не ухвалює) рішення про дострокове припинення повноважень відповідного члена редакційної ради.

3.9.4. У разі відкликання суб’єктом обрання або у разі звільнення;

3.9.5. У разі грубого порушення редакційного статуту, яке відповідним протокольним рішенням на своєму засіданні констатує Редакційна рада, і далі звертається до суб’єкта обрання, який ухвалює (або не ухвалює) рішення про дострокове припинення повноважень відповідного члена редакційної ради.

3.9.6.  У разі набуття законного вироку судом.

3.10. Повноваження голови Редакційної ради припиняються:

3.10.1. Після закінчення терміну повноважень як Голови Редакційної ради;

3.10.2 У випадку припинення його повноважень як члена Редакційної ради;

3.10.3. У випадку добровільного складання ним повноважень Голови Редакційної ради;

3.10.4. У випадку дострокового припинення його повноважень Редакційною радою.

3.11. У випадку дострокового припинення повноважень члена Редакційної ради обирається новий член редакційної ради за відповідною квотою в строк, що не перевищує чотирьох місяців з дня припинення повноважень.

3.12. Забезпечення діяльності

Усі члени Редакційної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Необхідний для творчої діяльності та здійснення зазначених повноважень логістичний супровід (надання приміщення, обладнання, технічне оснащення, відшкодування витрат на відрядження членів тощо) за дорученням власника ПАТ «НСТУ» забезпечує правління ПАТ «НСТУ»

3.13. Перехідні положення

У випадку, якщо по завершенні 1 (одного) місяця з дня закінчення строку повноважень членів Редакційної ради обрано від п’яти до дев’яти членів або у випадку припинення повноважень від шести до десяти членів Редакційної ради, засідання Редакційної ради вважаються правочинними, якщо на них присутні не менш, як п’ять членів Редакційної ради. Рішення Редакційної ради, у тому числі, щодо обрання чи відкликання виконуючого обов’язки Голови та Секретаря Редакційної ради, є ухваленими, якщо за них проголосувало не менш, ніж чотири члени Редакційної ради.

Повноваження виконуючого обов’язків Голови та Секретаря Редакційної ради діють до моменту обрання Голови і Секретаря Редакційної ради в порядку, передбаченого пунктом 3.5 та 3.6.

4. РЕДАКЦІЙНІ  РАДИ  РЕГІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ  ПАТ «НСТУ»

4.1 Загальні положення

Редакційна рада регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» формується у складі шести осіб: трьох осіб, які призначаються правлінням ПАТ «НСТУ», і трьох осіб, які призначаються загальними зборами творчого колективу відповідного регіонального підрозділу НСТУ.

Редакційна рада регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» обирає зі свого складу Голову.

Строк повноважень члена редакційної ради регіонального підрозділу – 4 роки.

Засідання редакційної ради регіонального підрозділу є правочинним у випадку особистої присутності на ньому не менш, як чотирьох членів. Кожен член редакційної ради регіонального підрозділу має один голос. При рівному голосуванні Голова редакційної ради регіонального підрозділу має два голоси. Рішення Редакційної ради оформлюються протоколом, який підписується Головою  редакційної ради регіонального підрозділу.

4.2. Повноваження Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»

Редакційна рада регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» має право:

4.2.1. Розглядати скарги журналістів та творчих працівників регіонального підрозділу;

4.2.2. Звертатися до Редакційної ради ПАТ «НСТУ» зі скаргами, пропозиціями та іншими зверненнями щодо дотримання Редакційного статуту, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльністьжурналістів та творчих працівників регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ», а також з інших питань, що потребує розгляду Редакційної ради ПАТ «НСТУ»;

4.2.3. Перевіряти умови праці журналістів та творчих працівників регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»;

4.2.4. Взаємодіяти із продюсером регіонального підрозділу щодо програмного наповнення місцевого ефіру, дисциплінарних стягнень, відзнак і матеріальних заохочень журналістів та творчіх працівників регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»

4.2.5. Перевіряти звернення журналістів та інших працівників регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» щодо конфліктів з приводу підготовки та поширення інформації, наявності порушень Редакційного статуту, порушень прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та невтручання у їх творчу діяльність;

4.2.6. Виносити на розгляд органів управління регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» питання про відповідальність осіб, які допустили порушення Редакційного статуту, вимог законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури або втручання у їх творчу діяльність;

4.2.7. Виносити на розгляд органів управління регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» питання про накладання дисциплінарних стягнень чи звільнення осіб, які допустили у своїй діяльності порушення положень Редакційного статуту, порушення прав журналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність журналістів;

4.2.8. Звертатися до органів управління регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» з вимогами щодо захисту журналістів та їх прав, дотримання вимог щодо заборони цензури і втручання у їхню творчу діяльність у випадку, якщо порушення виходять від осіб, які не є працівниками Телерадіоорганізації;

4.2.9. Звертатися до органів управління регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» з вимогами щодо надання інформації з питань, які належать до повноважень Редакційної ради регіонального підрозділу;

4.2.10. Здійснювати інші повноваження, спрямовані на виконання завдань Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ».

4.3. Права членів Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»

Член Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» має право:

4.3.1. Ініціювати розгляд питань на чергових та позачергових засіданнях редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» шляхом внесення пропозицій до порядку денного, які є обов’язковими для їх розгляду та включення до порядку денного, який формується головою регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»;

4.3.2. Вносити пропозиції щодо проектів рішень Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»;

4.3.3. Вимагати від органів управління регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ», їх посадових осіб, Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» та її членів, працівників надання необхідних матеріалів та документів для ознайомлення з метою прийняття рішення з питань порядку денного;

4.4. Обов’язки членів Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ»

Член Редакційної ради регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ» зобов’язаний:

4.4.1. Брати участь у засіданнях ради та голосувати на них;

4.4.2. Подавати матеріали та документи, необхідні для ініціювання питань порядку денного та їх розгляду на засіданнях;

4.4.3. Повідомляти про неможливість участі у засіданні ради та зазначати причини своєї відсутності;

4.4.4. Виконувати рішення, ухвалені Редакційною радою регіонального підрозділу ПАТ «НСТУ».

 

Голова Наглядової ради Т. Я. Лебедєва

Секретар Наглядової ради В. В. Міський