Протокол засідання Наглядової ради ПАТ "НСТУ" № 33




01 серпня 2019 року                                                                                                                                     м. Київ, вул. Хрещатик, 26

14:00

Присутні:

1. Остапа С.В., голова Наглядової ради;
2. Хохич І.М., заступник голови Наглядової ради;
3. Міський В.В., секретар Наглядової ради;
4. Лебедєва Т.Я., член Наглядової ради;
5. Глібовицький Є.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
6. Панич О.О., член Наглядової ради;
7. Козак В.В., член Наглядової ради;
8. Павліченко О.М., член Наглядової ради;
9. Малазонія Л.Т., член Наглядової ради;
10. Бринзак В.М., член Наглядової ради;
11. Дулапчій К.М., член Наглядової ради;
12. Карякіна Д.С., член Наглядової ради;
13. Миронова О.В., член Наглядової ради;
14. Скрипка Н.С., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
15. Яворівський В.О., член Наглядової ради.

Відсутні:

1. Таран В.В., член Наглядової ради.

Запрошені: голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія, начальник Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ» Наталія Степанова, голова Ревізійної комісії ПАТ «НСТУ» Наталія Євченко, член Ревізійної комісії ПАТ «НСТУ» Олександр Пальніков, директор департаменту бухгалтерського обліку – головний бухгалтер ПАТ «НСТУ» Катерина Тимчук, директор департаменту управління бюджетом ПАТ «НСТУ» Ірина Горецька, експерт з радіопередавачів та використання частотного ресурсу Валерій Юрченко, головний фахівець з адміністративного забезпечення Наглядової ради Марія Власюк, головний юрисконсульт апарату Наглядової ради Микола Дроздовський.

Відкриття засідання

Надійшла пропозиція розпочати засідання.
На засіданні присутні 14 (чотирнадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа оголосила перелік питань порядку денного:

1. Про зміни у складі Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
2. Звіт про результати роботи ПАТ «НСТУ» за І півріччя 2019 р.
3. Про зміни у складі правління ПАТ «НСТУ».
4. Про результати перевірки Ревізійною комісією ПАТ «НСТУ» річного фінансового звіту ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
5. Про результати планових аудитів Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ».
6. Про ситуацію, що склалася у зв’язку з припиненням мовлення Українського радіо на середніх хвилях.
7. Про погодження фінансового плану ПАТ «НСТУ» на 2020 рік.
8. Про внесення змін до Редакційного статуту ПАТ «НСТУ».
9. Про внесення змін до складу комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
10. Про затвердження Положення про Комітет Наглядової ради ПАТ «НСТУ» з питань призначень і винагород посадових осіб.
11. Про відзнаку Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
12. Різне.

Дарія Карякіна внесла пропозицію розглянути питання 11 порядку денного «Про відзнаку Наглядової ради ПАТ «НСТУ» другим пунктом.

Вирішили: прийняти порядок денний у цілому із запропонованими змінами:

1. Про зміни у складі Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
2. Про відзнаку Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
3. Звіт про результати роботи ПАТ «НСТУ» за І півріччя 2019 р.
4. Про зміни у складі правління ПАТ «НСТУ».
5. Про результати перевірки Ревізійною комісією ПАТ «НСТУ» річного фінансового звіту ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
6. Про результати планових аудитів Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ».
7. Про ситуацію, що склалася у зв’язку з припиненням мовлення Українського радіо на середніх хвилях.
8. Про погодження фінансового плану ПАТ «НСТУ» на 2020 рік.
9. Про внесення змін до Редакційного статуту ПАТ «НСТУ».
10. Про внесення змін до складу комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ».
11. Про затвердження Положення про Комітет Наглядової ради ПАТ «НСТУ» з питань призначень і винагород посадових осіб.
12. Різне.

Голосування:

За – 14. Проти – 0. Утрималися – 0.

Рішення прийнято.

Обговорення питань порядку денного

1. Про зміни у складі Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Світлана Остапа представила двох нових членкинь Наглядової ради ПАТ «НСТУ», кандидатуру Оксани Миронової подала депутатська фракція партія «Блок Петра Порошенко», кандидатуру Катерини Дулапчій подала депутатська група «Воля народу», а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на своєму засіданні 11 липня 2019 року розглянула подання та задовольнила їх.

Світлана Остапа поінформувала, що на даний час Наглядова рада складається із 16 членів і кворум становить 11 (одинадцять) осіб.
Інформацію взято до відома.

Засідання Наглядової ради залишила Наталія Скрипка. На засіданні присутні 13 (тринадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

2. Про відзнаку Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Вадим Міський повідомив, що Комітет з призначень і винагород рекомендував Наглядовій раді затвердити проєкт Положення про відзнаку Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за внесок у розбудову суспільного телебачення і радіомовлення. Він також поінформував, що комітет рекомендував присудити першу таку відзнаку Мортену Енбергу — екс-голові Офісу Ради Європи, який щойно завершив свою каденцію в Україні. М. Енберг доклав багато зусиль для того, щоб в Україні з’явилося Суспільне телебачення та радіомовлення, підтримував роботу новоствореної інституції, на високому дипломатичному рівні опікувався питаннями належного фінансування НСТУ, тому комітет вбачає доцільним відзначити його роботу.

Тетяна Лебедєва звернулася до правління з проханням передбачити у фінансових планах ПАТ «НСТУ» на 2019, 2020 роки видатки на виготовлення Відзнаки.

Зураб Аласанія підтримав пропозицію щодо запровадження відзнаки.

Вирішили:

1. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» затвердити Положення про відзнаку Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за внесок у розбудову суспільного телебачення і радіомовлення (Додаток № 1).
2. Присудити відзнаку Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за внесок у розбудову суспільного телебачення і радіомовлення Мортену Енбергу.

Голосування:
За – 13. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

До засідання Наглядової ради долучився Євген Глібовицький. На засіданні присутні 14 (чотирнадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

3. Звіт про результати роботи ПАТ «НСТУ» за І півріччя 2019 року.

Зураб Аласанія презентував звіт про роботу компанії за перше півріччя 2019: стан виконання дорожньої карти реформи, складеної за результатами зовнішнього організаційного аудиту; структурні зміни в роботі компанії; зміни в контенті (Додаток № 2).

Тетяна Лебедєва поцікавилися, чи співпадає презентована структура з рішеннями щодо структури, яку Наглядова рада прийняла на засіданні 31 січня 2019 року?

Зураб Аласанія відповів, що відмінності є, але вони незначні і стосуються створення окремих структурних підрозділів.

Тетяна Лебедєва зауважила, що Наглядова рада наголошувала на створенні спеціальних підрозділів, що займаються рекламою у складі кожної платформи окремо.

Вадим Міський уточнив, що Наглядова рада 31 січня 2019 року затверджувала Перелік самостійних структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ», яким передбачено створення управлінь маркетингу та реклами у дирекціях телебачення, радіо та цифрових платформ. Із презентації випливає, що станом на зараз, створені лише відділи маркетингу в дирекціях телебачення та радіо. Чи будуть внесені зміни?

Зураб Аласанія відповів, що у кожній дирекції платформ є окремі працівники, які займаються рекламою. У складі кожної з платформ буде створено окремий рекламний відділ.

Тетяна Лебедєва зауважила, що потрібно більш широко ставити завдання департаменту розвитку мереж мовлення, додаючи до завдань бродкастинг, адже бродкастинг є дуже важливим і добре, що правління розуміє, що бродкастингу потрібно приділяти більше уваги. Потрібно продумати створення такого підрозділу, щоб він виконував всі свої функції, а не лише розвитку мереж.

Світлана Остапа запитала на скільки відсотків введено в дію презентовану структуру?

Зураб Аласанія відповів, що презентована структура введена на 100%.

Лаврентій Малазонія запитав, хто обійняв посаду директора з виробництва?

Зураб Аласанія відповів, що на цю посаду призначили Руслана Городничого.

Лаврентій Малазонія зауважив, що здивований таким призначенням.

Світлана Остапа запропонувала голові правління внести на розгляд Наглядової ради на наступне засідання пропозиції змін до рішення Наглядової ради від 31 січня 2019 року, а саме Переліку самостійних структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ» та Цільової організаційної структури ПАТ «НСТУ» з урахуванням пропозицій, внесених на цьому засіданні, оскільки голова правління доповів, що презентована структура не повністю відповідає структурі, що затверджена 31 січня 2019 року.

Засідання Наглядової ради залишив Є. Глібовицький. На засіданні присутні 13 (тринадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний

Вирішили: Інформацію взяти до відома. Доручити правлінню підготувати та внести на розгляд Наглядової ради на наступне засідання зміни до організаційної Цільової структури ПАТ «НСТУ», затвердженої 31 січня 2019 року.

Голосування:
За – 13. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

4. Про зміни у складі правління ПАТ «НСТУ».

Зураб Аласанія доповів про заплановані зміни у складі правління ПАТ «НСТУ», а саме – дострокове припинення контрактів з Романом Вінтонівим, Олександрою Кольцовою, Юрієм Макаровим та Родіоном Никоненком. З. Аласанія подякував усім членам правління за два роки роботи, за всю виконану роботу щодо створення Суспільного мовлення в Україні.

Зураб Аласанія повідомив про заяву члена правління Романа Вінтоніва щодо звільнення з посади за угодою сторін.

В’ячеслав Козак поцікавився, чому член правління Олександра Кольцова, яка з весни цього року відповідала за платформу радіо, не відстоювала належним чином інтереси радіо.

Зураб Аласанія відповів, що Олександра Кольцова знається на предметі і зробила дуже багато корисного у створенні та розвитку Суспільного мовлення.

Світлана Остапа поінформувала, що на засіданні Комітету з питань призначень і винагород посадових осіб прийнято рішення пропонувати Наглядовій раді підтримати дострокове припинення контракту з членом правління Романом Вінтонівим. Роман Вінтонів підписав додаткову угоду до контракту про дострокове припинення контракту за угодою сторін з 5 серпня 2019 року.

Вирішили:

1. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про суспільне телебачення та радіомовлення України», пункту 3 розділу V Положення про правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення 18 січня 2017 № 6, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 розділу 7 контракту, укладеного із членом правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Вінтонівим Р.І. 17 травня 2017 року та заяви члена правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» - Вінтоніва Р.І. від 15 липня 2019 року, припинити достроково дію контракту укладеного 17 травня 2017 року із членом правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Вінтонівим Р.І. - 05 серпня 2019 року (пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України).
2. Голові Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (Остапа С.В.), враховуючи підпункт 5 пункту 45 Статуту публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», підписати відповідну додаткову угоду до контракту, укладеного із членом правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Вінтонівим Р.І. 17 травня 2017 року (Додаток № 3).

Голосування:
За – 11. Проти – 1 (Л. Малазонія). Утрималися – 1 (В. Яворівський).
Рішення прийнято.

Засідання Наглядової ради залишив І. Хохич. На засіданні присутні 12 (дванадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

5. Про результати перевірки Ревізійною комісією ПАТ «НСТУ» річного фінансового звіту ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

Наталія Євченко доповіла про результати перевірки Ревізійною комісією ПАТ «НСТУ» річного фінансового звіту ПАТ «НСТУ» за 2018 рік. Ревізійна комісія подала Наглядовій раді та правлінню проєкт висновку за результатами перевірки. Правління може надати свої зауваження до проєкту висновку до 15 серпня 2019 року. Ревізійна комісія планує до наступного засідання Наглядової ради підготувати та подати його на затвердження.

Наталія Євченко звернула увагу на основні моменти проведення перевірки:

Перевірка Ревізійною комісією фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2018 рік з метою надання висновків до річного звіту та балансу проводилась вибірково, на підставі наданих Правлінням документів та інформації.

Перевірка проводилась шляхом вивчення фінансової звітності, статутних документів, бухгалтерської та іншої інформації про діяльність ПАТ «НСТУ», внутрішніх політик та процедур.

Для проведення перевірки правлінням було надано зведену фінансову звітність у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності, а саме:
- Звіт про фінансовий стан на 31.12.2018 р.
- Звіт про сукупний дохід за 2018 р.
- Звіт про зміни у власному капіталі за 2018 р.
- Звіт про рух грошових коштів за 2018 р.
- Примітки до зведеної фінансової звітності станом на 31.12.2018 р.

Облікову політику ПАТ «НСТУ» відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності було затверджено Наказом голови правління від 28.12.2018 р. Застосована при складанні фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік концептуальна основа – Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), що визначено Наказом про облікову політику від 28.12.2018 р. № 594.

Представлений фінансовий звіт ПАТ «НСТУ» за 2018 рік є результатом трансформації фінансової звітності, складеної за національними стандартами (ПСБО), шляхом коригування статей звітності у формат МСФЗ як на початок так і на кінець звітного періоду 2018 року.

Роботи щодо трансформації здійснювала аудиторська фірма «Крестон Геренті Профі Груп» відповідно до договору від 10.12.2018 № 426-2/4 з ТОВ «Крестон Геренті Профі Груп» щодо надання послуг з підтвердження вхідних залишків у фінансовій звітності ПАТ «НСТУ». За результатами виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації в фінансовій звітності станом на 31.12.2017 р. надано звіт від 26.12.2018 р.
Н. Євченко зазначила, що у Ревізійної комісії немає сумнівів щодо достовірності фінансового звіту, але наголосила, що фінансовий звіт складений шляхом трансформації, а не із застосуванням положень облікової політики.
У Примітках до зведеної фінансової звітності відсутнє розкриття суттєвої інформації, яке має бути у примітках згідно з переліком. МСФЗ вимагає розкриття всієї суттєвої інформації у Примітках до річної фінансової звітності. Є перелік Приміток, є перелік стандартизованої інформації, яка має розкриватися. Посилання на некоректні примітки ставить під сумнів достовірність поданої фінансової звітності та може призвести до не прийняття до розгляду даної фінансової звітності банками, регуляторами, аудиторами, міжнародними установами та організаціями у зв’язку з невідповідністю даної фінансової звітності заявленій концептуальній основі – МСФЗ.

Н. Євченко звернула увагу на уважність при підготовці фінансової звітності, тому що посилання у фінансовому звіті на Примітки не співпадають.

Н. Євченко наголосила, що у Примітці основні принципи облікової політики не розкриті в частині суттєвих аспектів щодо необоротних активів ПАТ «НСТУ», які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Згідно з трансформаційними коригуваннями було проведено знецінення необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, малоцінні необоротні активи), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, шляхом донарахування на них зносу до 100 % залишкової вартості. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (пункт 8), передбачає, що підприємства, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств. Можливість проведення операції з донарахування зносу до 100 % залишкової вартості необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, малоцінні необоротні активи), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, на сьогодні законодавчо не врегульовано. Отже, дана операція потребує додаткового аналізу щодо можливості та доцільності її проведення.

Катерина Тимчук зауважила, що у постанові Кабінету Міністрів України зазначено про неможливість списання необоротних активів на тимчасово окупованих територіях у зв’язку з відсутністю доступу до цих активів. Тому потрібно було провести операції з донарахування зносу до 100 % залишкової вартості необоротних активів.

Наталія Євченко поінформувала про рекомендації Ревізійної комісії доопрацювати Облікову політику ПАТ «НСТУ», оскільки зараз Облікова політика не враховує внесених змін у зв’язку з прийняттям нових стандартів, містить досить формальний опис облікових процедур, натомість відсутній опис конкретних принципів та підходів до визнання та відображення в обліку і звітності операцій, які безпосередньо стосуються діяльності ПАТ «НСТУ».

Наталія Євченко звернула увагу, що виплати на оплату праці складають найбільшу частку в загальному обсязі використання бюджетного фінансування. Склад фонду оплати праці включає:
а) посадові оклади згідно зі штатним розкладом (розмір встановлюється Правлінням, оклади керівного складу та іншого персоналу суттєво відрізняються);
б) гарантовані доплати (нічні, вихідні, святкові, за документацію);
в) фонд преміювання:
- загальний (економія фонду заробітної плати);
- спеціальний (частина коштів від господарської діяльності, направлена на стимулювання працівників).

Розподіл коштів фонду преміювання документально не визначений. В Примітках до фінансової звітності не розкрито обов’язкову інформацію щодо отриманих винагород вищим управлінським персоналом ПАТ «НСТУ».
Доходи від здійснення господарської діяльності становлять 0,1 % загальних надходжень за основними напрямами: реклама, оренда нерухомості, інші (спонсорство).

Кошти, отримані від оренди, повністю спрямовуються на фінансування капітальних видатків і є фактично єдиним джерелом капітального інвестування.
По окремих видатках виникають питання цільової доцільності, практичного впровадження результатів послуг, узгодженості з фінансовим планом діяльності (консультації з питань програмного забезпечення, консультації по оптимізації бізнес-процесів, проєкт методології проведення тренінгів тощо за договорами, укладеними з ФОП).

Наталія Євченко підсумувала, що у ПАТ «НСТУ» відсутня єдина автоматизована система обліку, що значно підвищує рівень операційного ризику та ускладнює встановлення достовірності поданої в звітності інформації.
Контрольне середовище у компанії слабке. Внутрішні документи щодо опису процесів діяльності мають містити детальний опис усіх операцій і управлінських процедур, здійснюваних ПАТ «НСТУ», у схематичному та/або текстовому вигляді. Значна частина внутрішніх процедур, зокрема щодо преміювання працівників, щодо формування резервів, визначення ризиків, потребують узгодження та формалізації.

Під час проведення перевірки встановлені факти неефективного та/або необґрунтованого використання коштів, що потребують додаткового аналізу та перевірки.

Олексій Панич поцікавився, про яку конкретну суму щодо неефективного чи необґрунтованого використання коштів йде мова та хто може здійснити цю перевірку?

Наталія Євченко пояснила, що Ревізійна комісія проводила вибіркову перевірку в межах своїх повноважень і виявила тільки окремі факти неефективного використання коштів. Потрібно більш детально вивчити питання оплати праці, використання фонду преміювання. Перевірку можуть здійснити і Служба внутрішнього аудиту, і Ревізійна комісія або зовнішній аудитор за дорученням Наглядової ради.

Олексій Панич поцікавився, чи може зараз Ревізійна комісія внести конкретні пропозиції щодо організації перевірок?
Наталія Степанова доповіла, що з 01 серпня 2019 року Службою внутрішнього аудиту в ПАТ «НСТУ» розпочато плановий аудит ефективності організації та управління людськими ресурсами, який охоплює й питання оплати праці. Щодо закупівлі послуг, то при проведенні аудиту ефективності закупівель в Товаристві за 2018 – I квартал 2019 року Службою внутрішнього аудиту також виявлено факти неефективного використання коштів при закупівлі послуг з консультацій та аналізу і оптимізації бізнес-процесів в ПАТ «НСТУ». Поряд з цим, правлінням не було в повному обсязі надано інформації для детального аналізу і перевірки закупівлі таких послуг. Ризики щодо неефективності цих послуг зазначені в аудиторському звіті, який сьогодні подається до розгляду Наглядовою радою. Служба внутрішнього аудиту в своїх рекомендаціях до аудиторського звіту рекомендує правлінню ПАТ «НСТУ» призначити службове розслідування за фактами порушень вимог законодавства, що зазначені в аудиторському звіті, у тому числі, й щодо ефективності витрат на закупівлю консультаційних послуг ФОП. Наглядова рада після розгляду зазначеного питання може прийняти також рішення щодо залучення зовнішніх аудиторів для проведення перевірки таких послуг.

Світлана Остапа підсумувала, що Наглядова рада може дати доручення Ревізійній комісії провести позапланову перевірку, з тих питань, які не включені до перевірок Служби внутрішнього аудиту, або доручити Службі внутрішнього аудиту включити до плану перевірок питання перевірки закупівель послуг у ФОП.

Зураб Аласанія поінформував, що Служба внутрішнього аудиту в цьому році проводить шість аудитів, у тому числі два позапланових. У звіті Служби внутрішнього аудиту, який буде презентовано сьогодні начальником Служби, зазначено результати аудиту ефективності організації процесу закупівель в НСТУ.

Олексій Панич поцікавився чи зможе Служба внутрішнього аудиту зробити таку перевірку?

Наталія Степанова відповіла, що наразі Служба внутрішнього аудиту проводить два аудити (плановий та позаплановий) і зараз немає можливості провести ще один аудит. Але вона сподівається, що найближчим часом Служба буде укомплектована на 100 % (наразі не заповнені дві вакансії), і тоді потрібно буде внести зміни у ризик-орієнтований річний план аудиту ПАТ «НСТУ» на 2019 рік у разі, якщо Наглядова рада прийме рішення доручити Службі внутрішнього аудиту провести аудит ефективності понесених Товариством витрат на закуплені послуги.

Наталія Степанова внесла пропозицію питання, кому доручити перевірку закупівель послуг у ФОП, перенести на наступне засідання Наглядової ради.
Тетяна Лебедєва запитала у Наталії Євченко, чи були проблеми з наданням доступу до документів для проведення перевірки?

Наталія Євченко відповіла, що необхідні для проведення перевірки документи, відповідно до запиту Ревізійної комісії, спочатку були надані не в повному обсязі, але після повторного запиту вся інформація була надана без обмеження.

Дарія Карякіна зауважила, що у проєкті висновку Ревізійної комісії у багатьох пунктах зазначено, що документи не були надані.

Наталія Євченко відповіла, що станом на момент проведення перевірки окремі документи не були надані, деякі на той час були не розроблені.

Олександр Павліченко зауважив, що у проєкті висновку Ревізійної комісії інформація щодо необоротних активів на тимчасово окупованих територіях не відповідає дійсності. Не можна ставити у поєднання з існуючими міждержавними справами залежність питання заходів щодо уникнення збитків. У звіті зазначено: «ПАТ «НСТУ» на сьогодні має право долучити інформацію про необоротні активи, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, таким чином вживши заходів щодо уникнення збитків». Але це жодним чином не впливає на уникнення збитків, це просто інформування урядового уповноваженого. Потрібно надати правильний правовий статус необоротним активам, які залишилися на тимчасово окупованих територіях.

Світлана Остапа звернулася до О. Павліченка з проханням допомогти правильно сформулювати цей пункт звіту Ревізійної комісії.

Вадим Міський повідомив, що Держкомтелерадіо надіслав на адресу Наглядової ради два листи з інформацією про розбіжність у цифрах у двох варіантах фінзвітності — в поданому правлінням без погодження Наглядової ради до Держкомтелерадіо в лютому та в погодженому Наглядовою радою в квітні. Наглядова рада давала доручення Ревізійній комісії вивчити це питання і надати висновок, з чим пов’язана розбіжність в цифрах на початок звітного періоду.
Наталія Євченко відповіла, що це питання не входило у планову перевірку і тому це не зазначено у звіті. Ревізійна комісія його розглядала і може надати відповідь окремо.

Катерина Тимчук додала, що нею підготовлено проєкт відповіді з роз’ясненням причин розбіжностей у звітах. Цифри не збігаються у зв’язку з тим, що перший звіт готувався за національними стандартами, а другий – трансформований згідно з міжнародними стандартами фінзвітності.

Наталія Євченко запропонувала Наглядовій раді доручити правлінню підготувати листа із роз’ясненнями щодо розбіжності цифр, додати до листа форму 4 та трансформаційну таблицю.

Вирішили:

1. Взяти інформацію до відома. Доручити Ревізійній комісії до 15.08.2019 року подати результати перевірки на затвердження акціонеру (Держкомтелерадіо).
2. Доручити правлінню підготувати листа з поясненнями проведених погоджених процедур щодо фінансової інформації ПАТ «НСТУ» з деталізацією здійснених коригувань в розрізі статей балансу.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.

Володимир Яворівський вніс пропозицію розглянути питання 7 порядку денного «Про ситуацію, що склалася у зв’язку з припиненням мовлення Українського радіо на середніх хвилях» зараз, оскільки він хотів би бути присутнім при розгляді цього питання, а йому потрібно найближчим часом залишити засідання.

Вирішили: Розглянути пункт порядку денного «Про ситуацію, що склалася у зв’язку з припиненням мовлення Українського радіо на середніх хвилях» шостим пунктом.

Голосування:
За – 11. Проти – 1 (О. Панич). Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

6. Про ситуацію, що склалася у зв’язку з припиненням мовлення Українського радіо на середніх хвилях.

Вадим Міський доповів, що до Наглядової ради надійшло майже 60 звернень громадян щодо припинення мовлення Українського радіо на середніх хвилях – на частоті 549 кГц з червня 2019 року. Набагато більше звернень надійшло на урядову гарячу лінію та на адресу ПАТ «НСТУ», громадяни звертаються і до президента, і до парламентського комітету, і до Концерну РРТ щодо припинення мовлення середньохвильового передавача Українського радіо у с. Луч Миколаївської області потужністю 500 кВт, який накривав більшу частину території України (вдень – 60% території включно з окупованими територіями, з вечора до ранку – вся територія України). Географія звернень – 11 областей України та Автономна Республіка Крим, зокрема: Одеська обл. – 14 звернень, Полтавська – 5, Кіровоградська – 3, Сумська – 2, Хмельницька – 2, Черкаська – 5, Миколаївська – 5, Херсонська, Вінницька, Київська, Запорізька – по 1-му, Автономна Республіка Крим – 2. Радіослухачі висловлювали не тільки особисту думку, а прохання багатьох односельців. Звернення були із обласних, районних центрів та із сіл, де відсутні FM-частоти радіоканалів НСТУ. Вік громадян становить 55+, вони інформували, що це єдине радіо, якому вони довіряли і слухали із задоволенням, а наразі їх позбавили такої можливості, натомість в ефірі продовжують мовити радіостанції Росії, Румунії та Молдови. Звернення надійшли зокрема з тих районів, де немає взагалі жодних доступних українських каналів радіо чи телебачення.

Володимир Яворівський зауважив, що це одна з найтривожніших ситуацій, яка може бути. Найголовніше, що громадяни зверталися із прикордонних та побережних областей України. В. Яворівський поцікавився, що правління планує зробити і чим Наглядова рада може допомогти для відновлення мовлення на середніх хвилях? В час, коли йде війна, громадяни хочуть чути інформацію від українських медіа.

В’ячеслав Козак поінформував про те, що він підготував інформаційну довідку, з якою ознайомив членів Наглядової ради. Важливо пам’ятати, що у Броварах, ще з 30-х років минулого століття діяв радіоцентр з досить потужним передавачем, який працював в діапазоні довгих хвиль і покривав близько 95% території України, однак, у 2013 році його було знищено. Втім, це знищення об’єкту, який належав до сфери нацбезпеки держави, відбувалося за минулого керівництва. Нинішнє керівництво також докладає багато зусиль, аби не працювали потужні передавачі. З січня 2018 року правлінням ПАТ «НСТУ» було припинено роботу кількох СХ-передавачів, які транслювали перший канал Українського радіо: потужністю 150 кВт, на частоті 837 кГц, с. Таранівка, Харківської області, програму можна було приймати у центральних, південних областях України та на Донбасі; потужністю 25 кВт , на частоті 657 кГц, м.Чернівці; потужністю 1 кВт, на частоті 1044 кГц, м. Верховина, Івано-Франківська обл.; потужністю 10 кВт, на частоті 1404 кГц, м. Ізмаїл, Одеська область. З 1 червня 2019 року вимкнено СХ-передавач потужністю 500 кВт, на частоті 549 кГц, який розташований у с. Луч, Миколаївської області, сигнал якого покриває майже 60% території України. Зокрема, Вінницьку, Черкаську, Київську, Полтавську, Харківську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Луганську, Донецьку, Миколаївську, Запорізьку, Херсонську області та Кримський півострів. Також, в зону покриття потрапляє Молдова та Ростовська область РФ. 13 травня Микола Чернотицький звернувся до Концерну РРТ з листом, в якому повідомив, що ПАТ «НСТУ» з 1 червня 2019 р. відмовляється від замовлення послуги з трансляції Першого каналу Українського радіо на частоті 549 кГц. З.Аласанія заявляє про те, що жодної проблеми немає, адже потужно розвивається FM-покриття суспільного мовника. Так, з’являються нові частоти. Але FM-покриття не охоплює більшість невеликих міст та сіл. Адже сигнал в FM-діапазоні поширюється лише в радіусі 30-40 кілометрів. Відімкнення СХ-передавачів позбавило значну частину українців можливості слухати Українське радіо. На його думку, так свавільно вимикати передавачі в ситуації тотального інформаційного натиску з боку держави агресора – виглядає, як сприяння тому ж агресору. У той же час, Росія активно розвиває мережу передавачів на середніх та довгих хвилях, які покривають майже всю територію нашої держави.

В. Козак звернув увагу, що серед причин рішення вимкнути «Луч» називали сумнозвісне критичне недофінансування НСТУ. Нинішнього року з бюджету України на ПАТ «НСТУ» виділили приблизно на 250 млн. грн більше, ніж торік. І навіть таких грошей не вистачило на «Луч». При тому, що сума, необхідна на річну трансляцію, складає до 16,5 млн грн. Водночас, щомісяця правління повідомляє, що йому вдалося заощадити мільйони гривень, які спрямовуються на премії. Здебільшого менеджменту. Особи, які приймали рішення про відключення передавачів, мають відповісти за такі дії, спрямовані на шкоду інтересам суспільства. Адже такі дії – це удар по інформаційній безпеці держави. Одним із ініціаторів відімкнення мережі СХ-передавачів є, за інформацією В. Козака, директор департаменту організації та розвитку мереж телерадіомовлення Грузинський Д., котрий, на його думку, немає відповідної кваліфікації і раніше працював літературним редактором.

В.Козак також зазначив, що в ПАТ «НСТУ» запроваджується нова структура, адже попередня була досить невдалою. Він привернув увагу колег до ситуації з Українським радіо. Для радіо гроші чомусь виділяються за залишковим принципом. Не закуповується сучасна апаратура. Показово, що з 6 млн грн, які минулого місяця виділили на премії, радійникам перепало лише 220 тис. грн. Він запропонував опрацювати можливість зміни структури компанії з максимальною автономією радіо з окремим штатом, майном та фінансуванням. Або відокремлення і створення другої юридичної особи. Форма об’єднаних телебачення і радіомовлення є неефективною. Про що давно попереджали окремі фахівці.

До засідання Наглядової ради долучився Євген Глібовицький. На засіданні присутні 13 (тринадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

В’ячеслав Козак вніс пропозиції щодо рішень Наглядової ради про термінові заходи з відновлення мовлення Першого каналу Українського радіо на середніх хвилях: доручити правлінню негайно відновити трансляцію УР-1 в СХ-діапазоні на частоті 549 кГц, надання цієї послуги включено у договір з оператором Концерном РРТ; відновити трансляцію іномовлення на Росію, на частоті 1431 кГц. Кошти для роботи цих передавачів можна знайти за рахунок позбавлення усіх премій до кінця року керівництва НСТУ; радіомовлення в СХ-діапазоні відновити з 2020 року на рівні не менш від 01.01.2017 року; у фінплані ПАТ «НСТУ» на 2020 рік передбачити видатки на закупівлю власного СХ-передавача, потужністю 500 кВт, на частоті 549 кГц, що дасть змогу значно скоротити видатки на трансляцію та покращити якість мовлення; обговорити і розглянути питання щодо винесення доган З. Аласанії, М. Чернотицькому, Д. Грузинському за дії, які загрожують нацбезпеці держави; надати Наглядовій раді інформацію про кваліфікацію директора департаменту організації та розвитку мереж телерадіомовлення ПАТ «НСТУ» та обґрунтування його призначення на цю посаду; внести зміни до структури ПАТ «НСТУ», якими передбачити окремі підрозділи розвитку мереж у складі Дирекції телебачення та Дирекції «Українське радіо» та перевірити виконання З. Аласанією, М. Чернотицьким і правлінням попередніх рішень Наглядової ради щодо затвердження нового переліку структурних підрозділів компанії.

Лаврентій Малазонія запитав у В. Козака, чи є в нього інформація скільки громадян слухають Українське радіо на середніх хвилях?

В’ячеслав Козак відповів, що немає інформації про кількість радіослухачів, але середньохвильовий передавач в с. Луч Миколаївської області охоплював 60% території України. Але є інформація про те, що в східних і південних областях є значні території, такі собі «білі плями» де люди не тільки не мають можливості слухати перший канал Українського радіо, але також не мають можливості дивитися UA:ПЕРШИЙ. Для кого тоді працює Суспільне? Кому воно виконує свою місію?

Зураб Аласанія поінформував, що на сьогодні НСТУ має 32 ліцензії на СХ-мовлення, з них до цього часу 5 передавачів працювало, всі інші не працювали не з вини правління. Концерн РРТ немає інфраструктури і не може відновити мережу, в тому числі і передавач у місті Бровари. До недавнього часу працювали передавачі: потужністю 500 кВт в с. Луч Миколаївської області; потужністю 25 кВт у місті Часів Яр; потужністю 10 кВт у Івано-Франківську; потужністю 10 кВт у місті Ізмаїл. Повне обслуговування передавача в с. Луч коштує 31 млн грн на рік, 14 інженерів працювало для обслуговування передавача; 3,9 млн грн коштує обслуговування передавача у м. Часів Яр. Середньохвильові передавачі вже не виробляються. Можна зробити спецзамовлення на виготовлення середньохвильового передавача. З. Аласанія також повідомив, що НСТУ є мовником і немає ліцензії оператора комунікаційних послуг, тому НСТУ не може купити передавач.

Зураб Аласанія доповів, що у фінансовому плані на 2020 рік НСТУ запланувало 400 млн грн на трансляцію, це передбачає виконання всіх ліцензій на трансляцію. Концерн РРТ не зможе відновити роботу всіх передавачів, але правління буде вимагати відновлення хоча б передавача у с. Луч. Правління звернеться до концерну РРТ з проханням відновити передавачі для УР 1 у с. Луч, у м. Часів Яр, у смт. Красне, у с. Таранівка, це буде коштувати 29 млн грн на рік, орієнтовне покриття 65 % території України. Для УР -2 відновити передавачі у с. Луч, у м. Красне, у м. Чернівці, це коштуватиме 44.8 млн грн на рік та 70 % території України. Для УР-3 відновити передавачі у с. Луч, у м. Красне, у м. Чернівці. Він підкреслив, що правління заклало у фінансовий план на 2020 рік відновлення мовлення на існуючому передавачі у с. Луч.

Вадим Міський звернув увагу на те, що за наявності повного фінансування у 2020 році доцільним буде придбати новий твердотільний передавач аналогічної потужності, який дозволить заощаджувати видатки на поширення сигналу удвічі. За його розрахунками, придбання такого передавача повністю окупиться за 2 роки експлуатації за рахунок заощадження. Він також повідомив, що існує чимало підприємств, які виробляють середньохвильові передавачі, адже цей вид мовлення розвинений у інших країнах. Зокрема, замовити виготовлення такого передавача можна у китайських виробників. Вадим Міський застеріг, що не придбавши енергоефективний передавач у 2020 році, на котрий обіцяне повне фінансування, НСТУ може опинитися в аналогічній прикрій ситуації вже через рік, і в разі скорочення фінансування знов постане питання про вимкнення старого лампового СХ-передавача. Тому, на його погляд, потрібно придбати новий передавач, який дасть можливість назавжди здешевити цей вид трансляції.

Зураб Аласанія уточнив, як з юридичної точки зору правильно придбати передавач, якщо НСТУ не є оператором комунікаційних послуг?

Вадим Міський відповів, що у власності НСТУ зараз є щонайменше 10 FM передавачів, їх було придбано, поставлено на баланс і додаткової ліцензії це не потребує. Незалежна асоціація мовників ще на початку 2000-х років домоглася скасування подвійного ліцензування, було рішення Верховного Суду з цього питання. Якщо є ліцензія на мовлення, то маємо право володіти передавачем, який мовить на цій частоті. Додаткова ліцензія необхідна лише в разі надання послуг трансляції іншим мовникам.

Тетяна Лебедєва зауважила, що кожен мовник, який отримав ліцензію може купити передавач і ніяких додаткових ліцензій отримувати не потрібно, лише треба отримати дозвіл на включення цього передавача. Цей передавач можна буде передати на обслуговування та відповідальне зберігання Концерну РРТ.

Валерій Юрченко поінформував, що він 34 роки працював у Концерні РРТ, з них 15 років був керівником концерну, після концерну працював у Національній радіокомпанії України заступником генерального директора з технічних питань, де займався саме питанням розвитку мереж мовлення. Він повідомив, що кожен мовник має право купувати передавачі, і світова практика є така, що мовник купує свої передавачі, і це дешевше, ніж орендувати їх у оператора. У різних країнах світу і в Україні мовники купують передавачі та передають їх концерну. В кожного мовника і в НСТУ є повне право на придбання передавача. Він додав, що сигнал 500 кВт передавача у с. Луч сягає Києва, таким чином покриває 2/3 території України. Для покриття одним передавачем всієї території України потрібен передавач потужністю 800 кВт.

В’ячеслав Козак запитав у В. Юрченка, скільки коштів на рік, за його інформацією, коштує обслуговування нинішнього лампового передавача, та скільки коштуватиме купити новий передавач.

Валерій Юрченко відповів, що, за його інформацією, у 2019 році НСТУ підписала з концерном РРТ договір на використання передавача у с. Луч на суму 16.5 млн грн. Орієнтовна вартість нового передавача складе 500-600 тисяч доларів, що приблизно відповідає ціні за один рік обслуговування старого передавача.

Зураб Аласанія пояснив, що кошти на оплату трансляцію Українського радіо на середніх хвилях дійсно були заплановані у бюджеті 2018 року, компанія змушена була перекинути їх на оплату трансляції аналогового телемовлення вздовж кордону України, на виконання вимог постанов Кабміну. Він нагадав, що спершу Кабмін прийняв постанову про припинення телемовлення в аналоговому форматі, а потім прийняв нову постанову про відновлення мовлення. І це змусило правління перевести кошти з одної статті на іншу.

Світлана Остапа запропонувала проєкт рішення — за результатами розгляду численних звернень громадян щодо припинення поширення сигналу Українського радіо на середніх хвилях на частоті 549 кГц (мовить із с. Луч, Миколаївська обл., потужність 500 кВт), з метою виконання статей 3, 4, 5 ЗУ «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», зокрема для забезпечення пріоритету суспільних інтересів над комерційними в роботі НСТУ, сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, оперативного інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей та надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку, забезпечення здійснення мовлення на загальнонаціональному радіоканалі НСТУ, з урахуванням підпункту 14 пункту 45 Статуту ПАТ «НСТУ», затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1039, доручити правлінню ПАТ «НСТУ» включити у фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2020 рік видатки на придбання нового передавача та поширення сигналу Українського радіо на середніх хвилях, потужністю відповідно до умов ліцензії.

В’ячеслав Козак вніс пропозицію додати до проєкту рішення пункт, в якому доручити правлінню вжити заходів для якнайшвидшого відновлення трансляції УР-1 в СХ-діапазоні на частоті 549 кГц.

Вирішили:

1. За результатами розгляду численних звернень громадян щодо припинення поширення сигналу Українського радіо на середніх хвилях на частоті 549 кГц (мовить із с. Луч, Миколаївська обл., потужність 500 кВт), з метою виконання статей 3, 4, 5 ЗУ «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», зокрема для забезпечення пріоритету суспільних інтересів над комерційними в роботі НСТУ, сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, оперативного інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей та надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку, забезпечення здійснення мовлення на загальнонаціональному радіоканалі НСТУ, з урахуванням підпункту 14 пункту 45 Статуту ПАТ «НСТУ», затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1039, рекомендувати правлінню ПАТ «НСТУ» включити у Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2020 рік видатки на придбання нового передавача та поширення сигналу Українського радіо на середніх хвилях, потужністю відповідно до умов ліцензії.
2. Доручити правлінню вжити заходів для якнайшвидшого відновлення трансляції УР-1 в СХ-діапазоні на частоті 549 кГц.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 2 (О. Павліченко, Л. Малазонія).
Рішення прийнято.

Засідання Наглядової ради залишив Володимир Яворівський. На засіданні присутні 12 (дванадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

7. Про результати планових аудитів Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ».

Світлана Остапа поінформувала, що результати планових аудитів Служби внутрішнього аудиту розглянув на засіданні Комітет з питань аудиту, який пропонує Наглядовій раді розглянути та схвалити рекомендації за результатами аудиту, а також затвердити Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ» за II квартал 2019 року.

Наталія Степанова доповіла, що обсяг аудиторського дослідження щодо аналізу здійснення закупівель включає 299 договорів, або 65% від загальної їх кількості на суму 321 млн 240 тис грн, або 96% суми закупівель; обсяг аудиторського дослідження щодо складання, затвердження та оприлюднення річного плану закупівель становить 728 позицій, або 67,4% річного плану закупівель ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 років, на загальну суму 310 млн 932 тис грн або 75,6% від оприлюдненої в річному плані закупівель загальної суми закупівель.

Наталія Степанова наголосила на обмеженнях під час аудиторського дослідження, що ускладнили процес дослідження:
- доступ до первинних документів та оригіналів договорів було надано на 43-й робочий день з початку аудиту (за 2 дні до закінчення дослідження, або за 9 днів до закінчення аудиту з врахуванням терміну написання аудиторського звіту);
- департаментом фінансів було відмовлено аудиторській групі робити копії документів і здійснювати фото- і відео фіксацію документів щодо фактів господарської діяльності;
- під час проведення аудиту не було задоволено у повному обсязі запити на надання документів та інформації, що становить 40% (розпорядчих, організаційних, первинних документів, договорів);
- Службі внутрішнього аудиту було відмовлено у проведенні позапланової інвентаризації необоротних та оборотних активів центральної дирекції ПАТ «НСТУ».

Наталія Степанова поінформувала про висновки за результатами аудиторського дослідження ефективності організації процесу закупівлі товарів, робіт і послуг та дотримання вимог законодавства при процедурі закупівель ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 року членами аудиторської групи (Додаток № 4).

Наталія Степанова повідомила, що аудиторський звіт з рекомендаціями і додатками до нього, аудиторським висновком на письмові коментарі структурних підрозділів ПАТ «НСТУ» та матрицею порушень/недоліків, що загалом складає 144 сторінки поданий до Наглядової ради. Вона наголосила, що зазначена в аудиторському звіті інформація має ознаки інформації з обмеженим доступом. Відповідно до пункту 2 Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію до Колективного договору публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на 2018-2023 роки, схваленого конференцією трудового колективу ПАТ «НСТУ», ця інформація підпадає під визначення інформації комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Для ознайомлення з цією інформацією потрібно підписати розписку про її нерозголошення, оскільки вона призначена для внутрішнього користування. Кожен член Наглядової ради може отримати доступ до цієї інформації після підписання відповідної розписки про її нерозголошення.

Зураб Аласанія поінформував, що в аудиторському звіті міститься 79 зауважень, з яких 48 зауважень на сьогоднішній день вже усунуто, з 15 зауваженнями правління не погоджується, вони трапилися із-за технічних помилок, описок, деякі зауваження є не коректними. Всі інші зазначені у звіті зауваження будуть усунуті протягом двох – п’яти місяців. 39 зауважень носять не постійний, а окремий характер. Аудиторська перевірка припала за часом на період структурних змін, відповідальні особи звільнялися самі, деяких звільняло правління. На сьогоднішній день ще триває перехідний період зміни структури. З наступного року всі закупівлі будуть здійснюватися виключно відповідно до річного плану.

Вирішили:

1. Затвердити Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ» за II квартал 2019 року відповідно до пунктів 5.2 та 12.1 Статуту Служби внутрішнього аудиту (Додаток № 5).
2. Схвалити рекомендації Служби внутрішнього аудиту за результатами планового аудиту ефективності організації процесу закупівлі товарів, робіт і послуг та дотримання вимог законодавства при процедурі закупівель ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з метою покращення діяльності та уникнення ризиків для ПАТ «НСТУ» (Додаток № 6).
3. Доручити правлінню ПАТ «НСТУ» розробити та подати Службі внутрішнього аудиту план коригувальних дій відносно виявлених зауважень аудиту ефективності організації процесу закупівлі товарів, робіт і послуг та дотримання вимог законодавства при процедурі закупівель ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2018 по 31.03.2019.
4. Начальнику Служби внутрішнього аудиту забезпечити моніторинг виконання рекомендацій правлінням ПАТ «НСТУ» за результатами аудиту ефективності організації процесу закупівлі товарів, робіт і послуг та дотримання вимог законодавства при процедурі закупівель ПАТ «НСТУ» за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до вимог Процедури моніторингу виконання рекомендацій Служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ», затвердженої Наглядовою радою ПАТ «НСТУ» (протокол засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 18.04.2019 № 30).

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 1 (Є. Глібовицький).
Рішення прийнято.

Світлана Остапа внесла пропозицію, що у зв’язку з необхідністю деяким членам Наглядової ради залишити засідання, розглянути 10 пункт порядку денного «Про внесення змін до складу комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ» 8 пунктом.

Вирішили: Розглянути пункт порядку денного «Про внесення змін до складу комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ» 8 пунктом порядку денного.

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

8. Про внесення змін до складу комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Світлана Остапа поінформувала, що Олександр Павліченко вніс свою кандидатуру щодо включення його до складу Комітету з питань аудиту, Олексій Панич та Оксана Миронова внесли свої кандидатури щодо включення їх до складу Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб ПАТ «НСТУ». Ці пропозиції розглянув Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб ПАТ «НСТУ» та пропонує Наглядовій раді затвердити їх.

Вирішили: Внести зміни до рішення Наглядової ради від 25 жовтня 2017 року (Протокол №15) про створення комітетів Наглядової ради ПАТ «НСТУ», затвердивши новий кількісний та персональний склад комітетів:
1. Комітет Наглядової ради ПАТ «НСТУ» з питань призначень і винагород посадових осіб у складі 7 членів: Володимира Бринзака, Євгена Глібовицького, Вадима Міського, Світлани Остапи, Наталії Скрипки, Олексія Панича, Оксани Миронової.
2. Комітет з питань аудиту Наглядової ради ПАТ «НСТУ» у складі 3 членів: Ігоря Хохича, Олександра Павліченка, В’ячеслава Козака.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 1 (Є. Глібовицький).
Рішення прийнято.

Світлана Остапа внесла пропозицію перенести розгляд інших питань порядку денного на наступне засідання Наглядової ради.

Вирішили: Перенести на наступне засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» розгляд питань порядку денного:
– «Про погодження фінансового плану ПАТ «НСТУ» на 2020 рік».
– «Про внесення змін до Редакційного статуту ПАТ «НСТУ».
– «Про затвердження Положення про Комітет з питань призначень і винагород посадових осіб Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

 

Голова Наглядової ради закрила засідання.

Голова Наглядової ради                              С.В. Остапа

Секретар Наглядової ради                          В.В. Міський


Додатки: