Протокол засідання наглядової ради ПАТ "НСТУ" №8




Протокол № 8

засідання Наглядової ради ПАТ НСТУ

10 квітня 2017 року

м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16

Інформагенство «Укрінформ»

Відкриття засідання

Присутні члени Наглядової ради:

  1. Аврахов Тарас
  2. Бринзак Володимир
  3. Глібовицький Євген
  4. Козак В’ячеслав
  5. Карякіна Дарія
  6. Лебедєва Тетяна
  7. Малазонія Лаврентій
  8. Міський Вадим
  9. Остапа Світлана
  10. Панич Олексій
  11. Портников Віталій
  12. Таран Віктор
  13. Таран Сергій
  14. Скрипка Наталія
  15. Хохич Ігор
  16. Шевченко Тарас
  17. Яворівський Володимир

Присутні на засіданні: представники громадських та міжнародних організацій, менеджменту НСТУ, засобів масової інформації та ін.

Надійшла пропозиція розпочати засідання.

На засіданні присутні 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Обговорення та затвердження порядку денного засідання. Тетяна Лебедєва оголосила проект порядку денного:

1. Конкурс на вакантну посаду голови правління НСТУ.

Євген Глібовицький запропонував включити до порядку денного питання «Різне».

Голосування:

За - 16. Проти - 0. Утрималися - 0.

Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва запропонувала прийняти проект порядку денного в цілому, з урахуванням пропозиції Євгена Глібовицького.

Вирішили: затвердити наступний порядок денний засідання:

  1. Конкурс на вакантну посаду голови правління НСТУ.
  2. Різне.

Голосування:

За - 16. Проти - 0. Утрималися - 0.

Рішення прийнято.

Обговоренння питань порядку денного

Конкурс на вакантну посаду голови правління НСТУТетяна Лебедева повідомила, що заслуховування кандидатів на вакантну посаду голови правління ПАТ НСТУ відбуватиметься відповідно до Положення про конкурс в алфавітному порядку, та надала слово Зурабі Аласанії. 1.1 Зурабі Аласанія презентував свою стратегію розвитку ПАТ НСТУ. До засідання Наглядової ради долучився Лаврентій Малазонія. На засіданні присутні 17 членів Наглядової ради. Члени Наглядової ради по черзі поставили Зурабі Аласанії запитання:

Світлана Остапа поцікавилася, яким чином він буде нмагоджувати співпрацю з колективом і профспілками НСТУ, які не підтримують його кандидатуру.

Зурабі Аласанія відповів, що цим питанням займатиметься окрема людина в його команді, він особисто буде постійно спілкуватися з працівниками, перепідпише з ними колективний договір.

Віталій Портников запитав, яким чином буде зроблено так, щоб люди дивилися суспільне, а не «Інтер» чи інші комерційні канали.

Зурабі Аласанія сказав, що про рейтинги ніхто не забуде, що три члени правління будуть займатися виключно контентом, але водночас НСТУ буде розробляти інший механізм вимірювання рейтингів - через соцопитування. Тарас Аврахов поставив питання, чи знає кандидат, що таке український мовник, яким він має бути.

Зурабі Аласанія повідомив, що НСТУ й так робить 98% контенту українською мовою, а 2% - іншими мовами.

Тараса Аврахова запитав, як створити якісне мовлення в прикордонних областях, а також для національних меншин.

Зурабі Аласанія відповів, що сім прикордонних областей мають мовлення для нацменшин. Він не хоче відмежовувати людей у цих регіонах від україномовних українців. Наприклад, робити програми про те, як живуть румуни в Україні, а не відокремлювати румун від українців.

Тетяна Лебедева запропонувала ставити не більше трьох запитань від одного члена наглядової ради до одного кандидата.

Володимир Яворівський поставив питання, що заважало Зурабі Аласанії вивести «UA:Перший» на високий рівень у конкуренції з могутніми популярними олігархічними каналами, коли він очолював телеканал.

Зурабі Аласанія повідомив, що бюджет каналу становив 167 млн грн на рік, з них 103 млн - зарплатня, 47 млн - трансляція, 12 млн - комунальні платежі за «олівець», а на розвиток программ - 3%, на капітальний розвиток не було жодної копійки. На думку Зураба, голова правління НСТУ має переструктурувати бюджет.

Тарас Шевченко поставив три запитання: Які зміни відбудуться на телеканалі «Культура»? Чи плануються на якісь посади конкурсний відбір? Чим Зурабі може довести, що він є незалежним кандидатом?

Зурабі Аласанія відповів:

  1. З «Культури» він з командою хоче зробити український «Mezzo» чи «Arte». Він матиме обмежений рейтинг, але матиме найкращих глядачів. Там будуть кращі зразки світової культури, він буде менш динамічним - каналом для роздумів.
  2. Усі помітні кадрові позиції у філіях будуть проведені через конкурси.
  3. «Свідченням незалежності є три роки, що пройшли. Чи хтось одна людина може сказати про мою прихильність у будь-чию користь?».

Олексій Панич запитав, якою Зурабі Аласанія бачить модель фінансування НСТУ з повною незалежністю від державних коштів.

Зурабі Аласанія: «По-перше - заробляти (має багато майна, яке можна здавати в оренду), по друге - прагнути до запровадження абонплати. Абонплата не зараз, бо не готові українці зараз платити, але НСТУ буде до неї прагнути. Абонплата не з домогосподарств, а з кожного громадянина (як у Німеччині)».

Олексій Панич запитав, чи не буде дублювання функцій у членів правління та продюсерів?

Зурабі Аласанія відповів, що матиме кілька генеральних продюсерів. Одна людина в правлінні - це скоріше ідеолог. А продюсерів буде багато до локального рівня в областях.

Олексій Панич уточнив про розрахунок співвідношення творчих і нетворчих працівників у стратегії Зурабі Аласанії - 1:1, навівши приклад аналогічного розрахунку в стратегії Олега Наливайка - 1:2. Чи розглядається переведення частини продукції на аутсорс?

Зурабі Аласанія відповів, що цифри умовні, він спирався на міжнародний досвід. Модель може змінитися з часом. На аутсорсі він розраховує виробляти половину продукту.

Вячеслав Козак запитав про керівництво радіо: «У радіо буде свій генеральний продюсер - керівник? А промоушн буде єдиний в усієї НСТУ?».

Зурабі Аласанія зазначив, що радіо виступить локомотивом суспільного мовлення. Воно скоріше дійде до українців, ніж суспільне ТБ.

Володимир Бринзак поцікавився, яким чином буде покращуватися рівень спортивних журналістів і коментаторів.

Зурабі Аласанія відповів, що НСТУ буде показувати різні види спорту, щоб популяризувати їх та привчати людей дивитися їх, як біатлон, а коментаторів треба вчити коментувати змагання з різних видів спорту.

Ігор Хохич запитав, яким чином буде забезпечувати незалежність висвітлення і рівність політичних сил в ефірі, в тому числі позапарламентських.

Зурабі Аласанія відповів: «Завжди так робили і будемо робити». Нагадав, що є закон, який зобов’язує давати 20 хвилин на висвітлення влади, але є закон про суспільне мовлення, який цього не передбачає. На його думку, опозиція має бути прихильником суспільного, бо кожна політична сила буде представлена в ефірі.

Наталія Скрипка поставила питання, яким чином суспільний мовник відображатиме інтереси людей з особливими потребами, а також яким чином суспільне ТБ забезпечить доступ до інформації для людей з вадами слуху.

Зурабі Аласанія сказав, що він особисто толерантно ставиться до людей з особливими потребами. Він вважає, що титри мають бути кожен день як норма, виступає за те, щоб 100% контенту були титровані. А мовою жестів вважає, що мають виходити новини - на решту контенту не вистачить перекладачів.

Тетяна Лебедева поцікавилася роботою з дитячою та молодіжною аудиторією: як він буде залучати і розвивати таку аудиторію. А також, чому він вирішив виконувати функції головного редактора, адже голова правління - це стратегія, а головний редактор - це тактика. Тетяна Лебедева поцікавилася, в яких саме країнах існує таке суміщення функціоналу?

Зурабі Аласанія відповів, що з дитячим мовленням складно. На його особисту думку, діти не дивляться ТБ, з ними треба працювати в інтернеті, в мережах. Він вважає, що треба розвивати тему ігор спеціально для дітей. Натомість його майбутнє правління наполягає на дитячих новинах. Він планує працювати з науковцями, які будуть робити пізнавальні програми для дітей. У планах - щонайменше дві програми спільно з науковими музеями. Щодо головного редактора, який є головою правління, то за словами Аласанії, так працює італійський суспільний мовник RAI. Він не займатиметься веденням програм, але хоче мати вирішальне слово.

Євген Глібовицький запитав, з ким з конкурентів на посаду пан Аласанія працював би в одній команді.

Зурабі Аласанія відповів, що з одним з конкурентів уже працював разом, це Роман Вибрановський, та зазначив, що в кожного з конкурентів є цікаві ідеї, який він би взяв собі на озброєння.

Дарія Карякіна зазначила, що зачитана версія місії пана Аласанії не є затвердженою місією НСТУ, а лише частиною Статуту і попросила зауважити, що у затвердженій місії є суттєві відмінності. Також Дарія Карякіна задала питання, щодо структурного перетворення, що запропонував пан Аласанія, яким чином створення регіональних бюро буде корелюватися з концепцією мовлення нацменшин, адже деякі області та регіони мають свої особливості, котрі варто врахувати.

Зурабі Аласанія сказав, що щонайменше у сімох прикордонних областях буде приділятися суттєва увага мовленню для національних меншин, хоча конкретна стратегія зараз відсутня.

Віктор Таран зазначив, що йому бракуве інформації у стратегії про те, як НСТУ під керівництвом Зурабі Аласанії працюватиме в інтернеті.

Зурабі Аласанія відповів, що роботи дуже багато, бо світ біжить попереду. Поточний сайт не є інтерактивним. Треба вже робити мобільні додатки, а не сайт. За пару років, доки він працюватиме над реформою ТБ та радіо, він побачить, куди рухається онлайн-сфера, і тоді буде видно, як саме розвиватися в інтернеті.

Олексій Панич запитав, як буде змінюватися сітка мовлення у регіональних філій, чи буде єдина в усіх областях?

Зурабі Аласанія сказав, що він не хоче єдиної сітки, але на перший рік вона буде єдина. «Кожна область буде дивитися свій сигнал. Ми маємо зберегти всі канали мовлення, які є зараз».

Олексій Панич уточнив чи не є заширокою аудиторія Першого каналу - «14+»?

Зурабі Аласанія відповів, що залюбки зробив би нішевий канал, але «Перший» має бути для всіх аудиторій.

Олексій Панич запитав, чи всі заявлені співавтори стратегії Зураба Аласанії донедавна працювали в ПАТ НСТУ. Отримавши ствердну відповідь, Олексій Панич запитав, хто є автором такої фрази на с. 21 поданої стратегії: «У документах, що були надані в "пакеті" до конкурсу, відсутня інформація про загальний стан технічного обладнання компанії, проте з відкритих джерел відомо, ...». Олексій Панич зазначив, що це явно писала людина, яка не мала жодного доступу до компанії в останні роки. Вчорашній керівник компанії не став би жалітися, що не знайшов інформацію про її технічний стан у пакеті документів до конкурсу, і посилатися на «відкриті джерела». Отже, хто це писав?

Зурабі Аласанія відповів, що він керував лише НТКУ, а не всіма 28 компаніями, втім і на НТКУ багато співробітників приховували справжній стан справ навіть від директора компанії.

Тарас Аврахов дорікнув Зурабі Аласанії катастрофічною втратою рейтингів - як телебачення, так і радіо: «За час вашого керівництва канал втратив рейтинг, радіо з 6-ї позиції скотилося до 20-ї позиції. Як оцінюєте причини такого ганебного стану речей?».

Зурабі Аласанія зазначив, що на каналі багато змінилося, люди мають звикнути до нових цінностей каналу. Він не дозволить далі «торгувати рейтингами, питати канал за рейтинги», буде будувати іншу систему вимірювань. А також уточнив, що НРКУ приєдналася до НТКУ лише за місяць до його відставки, тож він не не керував радіо і впливав на його рейтинги.

Вадим Міський поцікавився, коли він зможе побачити нову сітку загальнонаціональних каналів, коли стартує оновлене мовлення?

Зурабі Аласанія нагадав, що новий сезон традиційно стартує восени, а от нові програми, в кращому випадку, вийдуть у світ уже навесні 2018-го.

Світлана Остапа зазначила, що пан Аласанія відповів загалом на 27 запитань.

Тетяна Лебедева передала слово для презентації стратегії розвитку ПАТ НСТУ Роману Вибрановському.

Вибрановський Роман презентував свою стратегію розвитку ПАТ НСТУ.

Тетяна Лебедева після презентації Романа Вибрановського запропонувала зробити перерву на 15 хвилин.

Голосування: За - 0. Проти - 17. Утрималися - 0.

Рішення не прийнято.

До Романа Вибрановського були поставлені запитання, зокрема:

Сергій Таран запитав, як планується досягати фінансових показників ефективності.

Роман Вибрановський відповів: «Ми говоримо про принципи, а не показники, тому, що в мене не було доступу до внутрішньої інформації. Оголошувати цифри було би профанацією без аудиту, без чіткого розуміння, яким чином можна зменшити неефективні видатки. Нам необхідний аудит!». Роман Вибрановський також заявив, що планує зробити суспільне радіо інформаційним радіо №1.

Тарас Аврахов зауважив, що концепція не містить жодної конкретики, вона дуже загальна.

Роман Вибрановський відповів, що, якби був набір цифр, це було б неповагою до наглядової ради. А з приводу місії - вона розписана в концепції. Один з пунктів: захищати свободу в Україні через незалежну зрозумілу та узгоджену між каналами (суспільного мовлення) редакційну політику. На його думку, телеканал має не формувати самовизначення нації, а відстежувати процеси в країні, які ведуть до самовизначення. Роман Вибрановський наголосив, що суспільне мовлення працюватиме з аудиторією, яка не дивиться комерційне ТБ. «Ми не можемо стати ще одним "1+1" чи холдином "Інтер"».

Тарас Аврахов поцікавився долею та функцією регіональних мовників у складі НСТУ.

Роман Вибрановський відповів, що в кожній області буде своє бюро. Новини, які вони готуватимуть, будуть частиною загальнонаціональних новин (щоденних і тижневих). Чи спроможні регіональні філії робити інші програми - під питанням. «Станом на зараз ми можемо підтягнути випуски новин, які буде мати місцева аудиторія», - сказав він.

Дарія Карякіна зазначила, що не помітила в концепції окреслення питання структурного перетворення НСТУ та управлінської структири і попросила розповісти як вона буде вибудовуватися.

Роман Вибрановський зазначив, що структуру треба створювати з нуля. І розповів історію зі свого досвіду роботи в НТКУ, де була заплутана бюрократична процедура обігу наказів. Він планує зробити систему продакшнів і створити ринок продакшну в Україні. Регіональна структура: регіональні бюро кількістю до 30 осіб.

Володимир Яворівський зауважив, що керівникові НСТУ доведеться скорочувати працівників, зі скандалами, та поцікавився чи готовий кандидат до цього?

Роман Вибарновський підтвердив свою готовність, зазначивши, що «Людям платять за роботу, а не за те, що вони є».

Віктор Таран запитав про співпрацю з громадськими організаціями, бо цього не було ані в концепції, ані у виступі претендента.

Роман Вибрановський зауважив, що громадські організації, як і влада, мають хибне бачення роботи з медіа. Ідеальне, на їхню думку, дати їм ефірний час для створення власної програми. А у нього бачення інше, а саме: якщо ГО має конкретний меседж, НСТУ буде про це розповідати, буде шукати можливості спільних проектів. Не буде квоти на представництво, буде співпраця.

Вячеслав Козак запитав, яким чином кандидат планує зробити суспільне мовлення більш незалежним і відійти від державного фінансування? Наприклад, у Литві воно фінансується через акцизи.

Роман Вибрановський відповів, що можна щось пропонувати, але є закон передбачає бюджетне фінансування. Сдиний спосіб боротися з комерційними каналами - відкритість, відсутність закулісних домовленостей, контроль наглядової ради і суспільства.

Олексій Панич поцікавився, чи залишаться ліцензії регіональних філій у НСТУ, чи будуть вони віддані територіальним громадам, чи будуть поділені частоти з ішими мовниками?

Роман Вибрановський відповів, що не мав можливостей прочитати умови ліцензій усіх каналів, йому потрібен аудит, щоб зрозуміти, що насправді відбувається в регіонах. Поки, що він може лише запевнити, що в рамках національних каналів точно будуть регіональні вставки. Далі він сказав, що невідомо ще, на яких частотах буде мовити канал «Культура».

Олексій Панич поцікавився чому Роман Вибрановський так довго збирається впроваджувати «повноцінне інформаційне мовлення» (на 2018 рік планується лише «початок») та робити впізнаваним обличчя суспільного мовника (планується на 2019 рік).

Роман Вибрановський зазначив, що це дуже тривала робота.

Світлана Остапа поставила два запитання: «Який управлінський досвід ви мали? Чи потрібне суспільному мовнику політичне ток-шоу (з огляду на те, що раніше вищі рейтинги в Першого каналу були саме за рахунок концертів Поплавського і ток-шоу Савіка Шустера)?».

Роман Вибрановський відповів: 1. Політичне ток-шоу потрібне. 2. Про досвід: 2002-2005 - був головним продюсером «Громадського радіо» (попередник нинішнього «Громадського радіо», яке тоді боролося за частоти й не отримувало ліцензій). 2005-2008 - директор з виробництва публіцистичних програм НТКУ. Після цього працював у різних сферах фрілансером та експертом.

Вадим Міський поставив питання щодо політичних зв’язків. Адже Роман Вибрановський останні роки працював у РНБО, яку після Революції Гідності очолюють лідери партії «Народний фронт». Також у його команді є Вадим Пелех, який має стати генпродюсером радіо, а нині він очолює чернівецький телеканал ТВ А, що є досить компліментарним до партії «Народний фронт». Цього для Вадима Міського достатньо, щоб сказати, що певні зв’язки з партією Роман Вибрановський має. «Чи не завадять ці зв’язки зробити дійсно незалежного суспільного мовника», - запитав він.

Роман Вибрановський зазначив: «Це нам допоможе, бо ми розуміємо, як працює голова в цих людей». За його словами, він працював в РНБО на чолі з Андрієм Парубієм, опікувався співпрацею з іноземними ЗМІ. Також пан Вибрановський нагадав, що працював радником міністра енергетики Володимира Демчишина, і знає, як працюють органи влади. На запитання Тараса Аврахова про плани доставки сигналу радіо Роман Вибрановський укотре сказав, що потрібен аудит.

Тетяна Лебедева надала слово Дарагану Юрію.

Дараган Юрій презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.

До Юрія Дарагана були поставлені запитання, зокрема:

Світлана Остапа зазначила, що під час презентації членам наглядової ради запропоновано вести програми, чи не є це підкупом і чи не є це конфліктом інтересів?

Юрій Дараган відповів, що хотів би всіх членів наглядової ради залучити до роботи і для кожного бачить свою програму в ефірі каналів НСТУ.

Тарас Аврахов заявив, що формат «радіовіжн» (радіо в телеефірі) - це не конвергенція.

Юрій Дараган відповів, що основне джерело довіри - це обласні регіональні філії. Сказав, що має окремі плани розвитку філій і виведення їх на самоокупність.

Сергій Таран звернув увагу на пункт стратегії пана Дарагана про особливу наближеність до Уряду, і запитав, якою він бачить співпрацю з урядом.

Юрій Дараган сказав про природну наближеність до Уряду, як розпорядника народних грошей, який має ще бути основним джерелом інформації для суспільного мовлення.

Віктора Тарана цікавило, з якими конкретними людьми планує працювати Юрій Дараган.

Юрій Дараган не назвав конкретних прізвищ сказавши, що буде працювати з нинішніми працівниками НСТУ.

Тетяна Лебедєва надала слово Зиріну Олександру.

Знрін Олександр презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.До Олександра Зиріна були поставлені запитання, зокрема:

Тараса Шевченка поцікавився про власне виробництво й аутсорс.

Олександр Зирін зазначив, що він проти аутсорсу.

Віктор Таран запитав про його майбутню команду, чи будуть конкурси на посади.

Олександр Зирін заявив, що вже провів переговори з кількома продюсерами, які дали згоду і просили не називати їхніх імен. Наглядовій раді цих людей представлять протягом найближчих днів. Напрямки, якими будуть опікуватися окремі члени правління: радіо, виробництво телепродукту різних жанрів, кіновиробництво, юридичний напрям, бізнесовий напрям, напрям обласних філій.

Олексій Панич запитав, чи пан Зирін користувався інформацією про фінансовий стан НСТУ, оприлюдненою разом із оголошенням конкурсу. Олександр Зирін сказав, що користувався, але НСТУ не дає всієї інформації.

Світлана Остапа нагадала, що інформація про використання донорських коштів (яку пан Зирін назвав утаємниченою), насправді є відкритою.

Олександр Зирін зазначив: «Донори донорами, але це непевне джерело надходження».

Тетяна Лебедєва надала слово Зорці Олександру.

Зорка Олександр презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.До Олександра Зорки були поставлені запитання, зокрема:

Тарас Шевченко зауважив, що у презентації йдеться про 400 років невикористаних відпусток - це всього по 20 днів на людину.

Олександр Зорка пояснив, що мав на увазі фінансові затрати на виплати за невикористані відпустки.

Світлана Остапа уточнила, де він візьме кошти, щоб розрахуватися з колективом у разі звільнення працівників.

Олександр Зорка відповів, що кошти можна буде взяти з виробництва, а не з фонду заробітної плати.

Тарас Аврахов зазначив, що знову бракує конкретики, хоча пан Зорка у своєму житті написав не одну сітку мовлення. І його цікавить питання конвергенції між каналами.

Олександр Зорка сказав, що сітка мовлення є інструментом. Він планує уніфікувати певні речі в контенті ТБ і радіо. Єдиним «кровотоком» мають стати новини.

Віктор Таран запитав про членів команди.

Олександр Зорка вважає неприпустимим озвучувати конкретні прізвища, бо ці люди зараз працюють на конкретних посадах в НТКУ та «Українському радіо», він боїться їх підставити.

Тетяна Лебедєва надала слово Коваленку Олександру.

Коваленко Олександр презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.До Олександра Коваленка були поставлені запитання, зокрема:

Світлана Остапа поцікавилася, що таке офіційні програми на суспільному мовленні, які згадував кандидат.

Олександр Коваленко зазначив, що це трансляція глави та уряду нашої держави.

Вячеслав Козак запитав, яка справжня мета участь Олександра Коваленка в конкурсі.

Олександри Коваленко відповів, що його мета зробити Перший канал лідером та увійти з ним у трійку лідерів.

Володимир Яворівський запитав, чи не хотів би Олександр Коваленко зняти свою кандидатуру на користь іншого кандидата, і бути заступником з питань енергетики.

Олександр Коваленко відповів, що не буде знімати свою кандидатуру. Тетяна Лебедєва надала слово Наливайку Олегу.

Наливайко Олег презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.До Олега Наливайка були поставлені запитання, зокрема:

Вадим Міський зазначив, що незалежно від результатів конкурсу Олег Наливайко увійде в історію держави як керівник Держкомтелерадіо при якому відбулася реформа. Він поставив 3 запитання: 1) Які критерії визначення «лідерів» та «аутсайдерів» серед регіональних філій у стратегії кандидата? Зокрема, до «лідерів» потрапила Львівська філія, хоча моніторинги показували недостаній рівень дотримання журналіствьких стандартів, натомість Суми, які найкраще дотримуються стандартів, потрапили до «аутсайдерів». 2) Чим керується канидат, пропонуючи в своїй стратегії об’єднати Чернівецьку та Закарпатську філії, розділені горами? 3) Чим вигідний з господарської точки зору статус «дочірнього підприємства» у порівнянні «філією», який він пропонує надати низці регіональних мовників?

Олег Наливайко відповів: 1) «Лідерів» та «аутсайдерів» визначали за низкою економічних показників, зокрема співвідношенням загальної суми видатків до кількості глядачів. 2) Про об’єднання мова не йде, це недостатньо чітко виписано в стратегії. 3) Статус дочірніх підприємств, на його думку, спростить поточну роботу філій (наприклад, закупівлю канцелярських товарів).

Олексій Панич продовжив тему регіональних філій та поцікавився, як буде вибудовуватися одночасно укрупнення регіональних мовників і, водночас, сегментація регіонального мовлення?

Олег Наливайко відповів, що укрупнення - це адміністративно-господарське управління, а все, що стосується творчої роботи, - це сегментація: відкриття продакшнів територіальних громад.

Олексій Панич зауважив, що детально вивчив стратегію Олега Наливайка і помітив у ній співвідношення творчих професій до управлінських і технічних - 1:2, тоді як у Зурабі Аласанії 1:1.

Олег Наливайко пояснив, що планує перехід на продюсерську модель (виробництво контенту продакшнами).

Володимир Яворівський зауважив, що Олег Наливайко вже тривалий час перебуває на посадах у владі та поцікавився, чи здатен він іронічно ставитися до влади?

Олег Наливайко зазначив, що головна критика, яка є по моїй персоні, - що я йду на конкурс з влади. Проте, він йшов на посаду в Держкомтелерадіо для створення суспільного та реформування преси, і вважає, що виконав ці завдання.

Вячеслав Козак поцікавився, чи перестане радіо бути філією телебачення? Олег Наливайко, як і Зураб Аласанія, вважає, що радіо може бути двигуном суспільного мовлення: «Я був противником, коли йшлося в проекті закону, про зведення ТБ та радіо в одну юридичну особу. Але закон прийнято, ми маємо його виконувати. Сьогодні, якщо від нас суспільство вимагатиме швидкого результату, ми його досягнемо саме з радіопроектами».

Світлана Остапа запитала, чи не вважає пан Наливайко, що посада голови Держкомтелерадіо сприймається як посада висуванця влади? Якою він бачить майбутню співпрацю з телеканалом «Ера», який подався на продовження своєї ліцензії, а впровадження цифрового мовлення, яке могло би вирішити цю проблему, затримується, тобто аналогове мовлення може продовжитися й після червня 2017 року?

Олег Наливайко відповів, що: «Я прийшов зі Спілки журналістів, я би до неї й повернувся». Питання щодо «Ери» має вирішити Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.

Віктор Таран зауважив, що в команді Наливайка є Ганна Бичок, яка фактично запровадила цензуру на суспільному мовленні своїм наказом про заборону працівникам НСТУ спілкуватися з журналістами без її згоди.

Олег Наливайко назвав наказ Ганни Бичок помилкою, бо він стосується виключно «Євробаченіія» і про це треба було в наказі чітко вказати та вважає пані Бичок найдосвідченішою людиною в питанні фінансів, тому бачить її у своїй команді.

Олег Наливайко запевнив Тараса Аврахова, що не утискатиме творчих працівників. Також він планує розвивати досвід Чернівецької та Закарпатської філій НСТУ у плані співпраці з національними меншинами. Буде думати, як відобразити в ефірі єврейську громаду. Водночас Олег Наливайко не готовий відповісти на запитання пана Аврахова, чи буде збережено бренд «Українське радіо».

Володимир Бриизак: «У Вашій стратегії Ви зовсім не плануєте пропагувати серед молодіжної аудиторії здоровий спосіб життя, масовий спорт, спорт для всіх. Спорт може стати хорошою альтернативою для приваблення аудиторії, яка

на комерційних каналах отримує передачі про негатив та насилля. Крім того, Ви згадуєте в стратегії футбол та бокс, хоча футбол в нас не є найуспішнішим. В цьому напрямку доцільно налагодити співпрацю зі спортивними федераціями та олімпійським комітетом для створення відповідного продукту».

Олег Наливайко відповів, що відсутність у його стратегії завдань із популяризації здорового способу життя - це справді недолік, хоча коли він очолював НТКУ було запущено ряд спортивних програм, які досі в ефірі. Стосовно футболу та боксу Наливайко є оптимістом, сподівається що буде нагода транслювати хороші зразки змагань.

Сергій Таран попросив Олега Наливайка назвати показники, яких він планує досягти за термін перебування на посаді, в разі перемоги.

Олег Наливайко відповів: 1) Перший канал ТБ - за 2-3 роки увійти в 10-ку телеканадів за рейтингом, а вже у 2017 році - повернутися у 20-ку; 2) Культурно-освітній телеканал - за 2-3 роки увійти у 20-ку, зайняти лідерство серед нішевих каналів; 3) Регіональне мовлення - зайняти лідерство серед регіональних каналів; 4) Перший канал радіо - увійти в 10-ку в перший же рік; 5) Молодіжний радіоканал - створити ФМ-мережу, за 2-3 роки увійти в 10-ку; 6) Культурно-освітній радіоканал - створити ФМ-мережу, за 2-3 роки увійти в 10-ку серед нішевих станцій.

Ігор Хохич і Наталія Скрипка теж ставили Олегу Наливайку ті ж самі запитання, що й Зурабі Аласанії: про рівність представлення політичних сил, про інформаційні потреби людей з особливими потребами.

Олег Наливайко зазначив, що виступає за рівність політичних сил і підтримує урядовий законопроект, спрямований на обов’язкові 50% матеріалів із субтитрами.

Євген Глібовицький поставив кілька уточнюючих запитань. Він побачив суперечності в концепції каналу «Культура». «У вашій концепції є серйозні невідповідності з місією НСТУ. Що матиме ключову вагу - концепція чи місія?».

Олег Наливайко відповів, що: «В першу чергу будемо опиратися на місію НСТУ. Необхідні зміни в концепцію будуть внесені».

Віталій Портников хоче зрозуміти, яким чином Перший канал буде конкурувати з олігархічними каналами, і як його зробити найпопулярнішим у країні. А також - як будуть представлені в мовленні інтереси релігійних громад.

Олег Наливайко сказав, що не буде фантазером і не казатиме, що «UА: Перший» буде в лідерах. Він планує спиратися на інформаційне мовлення. Співпрацю з релігійними громадами він бачить у трансляції богослужінь. «А спеціальні програми - це робота на майбутнє. Канал «Має своє слово сказати», - додав він.

Дарія Карякіна попросила нагадати імена кандидатів у члени правління. Олег Наливайко сказав, що до його команди ввідуть Ганна Бичок, Олександр Мельничук, Павло Грицак (усі троє зараз працюють в НСТУ), Віталій Докаленко, Михайло Шаманов (Новий канал), Ганна Безулик, Юрій Лященко (Radiol), Святослав Літинський (відновлював мовлення на Донбасі), Ярослав Кургун (юрист). Пан Білоус не розглядається на роботу в суспільному мовленні», - уточнив він.

Тарас Шевченко поставив три запитання: 1. З ким ви писали стратегію, чи були серед авторів працівники НСТУ? 2. Що буде з програмами журналістських розслідувань, які зараз виходять на суспільному мовнику? 3. Ви особисто будете спілкуватися, якщо до Вас звертатимуться керівники держави, високопосадовці стосовно змісту програм суспільного мовлення, які виходять або можуть виходити, чи не будете?

Олег Наливайко відповів: 1. Серед авторів презентації - ті люди, яких я назвав у майбутній команді. 2. Коли я очолив комісію з перетворення, то говорили про те, що нібито це для того, щоб знищити програми журналістських розслідувань. Це ніколи не обговорювалося. На сьогодні програмам журналістських розслідувань альтернативи немає. Якщо ми виростимо свої, то чому б ні. 3. У мене буде спілкування з прем’єр-міністром стосовно виконання закону про суспільне мовлення (стосовно отримання додаткових коштів). Стосовно спілкування про програмну політику ми отримали щеплення під час Революції Гідності. Нова політична культура можновладців не дозволить їм цього робити.

Віктор Таран поцікавився змінами у фінансуванні НСТУ. Зокрема, на яку суму планується збільшення фінансування.

Олег Наливайко сказав, що вже мав декілька розмов з прем’єр-міністром, який буде підтримувати виконання закону про суспільне в повному обсязі. Ключовий партнер - Вікторія Сюмар і профільний комітет, який буде вносити зміни до закону про бюджет. «З такими союзниками фінансування ми отримаємо», - запевнив пан Наливайко. Бюджет буде розподілятися на технічне оснащення, соціальні виплати і скорочення працівників. Необхідно загалом додаткові 325 млн гри.

Олексій Панич поцікавився щодо місії каналу «Культура»: чим відрізняються «українці» від «народу України»?

Олег Наливайко сказав, що було вжито не зовсім коректне формулювання. Олексій Панич також звернув увагу, що в метаданих файлу стратегії Олега Наливайка автором вказаний саме Юрій Лященко.

Олег Наливайко повідомив, що з паном Лященком зводив остаточний варіант своєї презентації.

Євген Глібовицький зауважив, що не побачив у біографії Олега Наливайка готовності протистояти владі, навпаки, він завжди йшов поруч із владою.

Олег Наливайко сказав, що залагоджував конфлікти в комерційних медіакомпаніях, у яких працював (холдинг «Главред-медіа», УНІАН), і міг сказати власнику «ні».

Тетяна Лебедева зазначила, що пан Наливайко відповів загалом на 37 запитань та надала слово Сіеранту Мареку.

Сіерант Марек презентував стратегію розвитку ПАТ НСТУ.\До Марека Сіеранта були поставлені запитання, зокрема:\

Євген Глібовицький запитав, яким чином Марек Серант буде звільняти тих працівників, які зараз є в НСТУ. Мовляв, він як іноземець не до кінця розуміє українські реалії. Він застеріг, щоб європейський досвід пана Сіеранта не був використаний як наївність.

Марек Сіерант відповів, що в його команді буде достатньо українців, які впораються з цими нюансами.

Сергій Таран звернув увагу на досвід роботи у Студії Савіка Шустера, і поцікаився як це досвід може допомогти становленню суспільного мовлення?

Марек Сіерант відповів, що намагався зробити формат роботи Савіка Шустера більш європейським.

Олексій Панич зазначив, що сім країн у Європі (уже восьма) відмовляються від абонентної платні за суспільне мовлення. «У Східній Європі жодного прикладу не було. У Польщі 65% домогосподарств не платять цей добровільний податок. Наскільки це можна брати як приклад для України - те, що для сусідів є вчорашнім днем?», - запитав він.

Марек Сіерант відповів, що у Польщі є спроба зміни закону, щоб кожен абонент платив за суспільне ТБ, ця плата буде долучена до плати за електроенергію.

Олексій Панич поцікавився, яким чином буде співвідноситися канал суспільного мовлення для діаспори з каналом іномовлення та чи буде переходити іномовлення під крило НСТУ?

Марек Сіерант відповів, що ні в кого нічого не буде забирати, але обговорити це можна.

Віктор Таран поставив запитання: «У команду до кого з претендентів на посаду голови НСТУ ви готові піти? І кого б із претендентів ви взяли б до себе в команду, і на яку посаду?».

Марек Сіерант сказав: «Я би пішов до Романа Вибрановського. І взяв би до себе пана Вибрановського».

Світлана Остапа запитала, чи знає Марек Сіерант про ще якусь проблему в НСТУ, яка може заблокувати реформу, окрім 400 років невикористаних відпусток працівників НСТУ.

Марек Сіерант зазначив, що є проблеми із застарілістю технічного обладнання.

Світлана Остапа уточнила, що мала на увазі проблему з боргами НТКУ перед Euronews на суму 10 млн євро, через що триває судовий процес. «У який спосіб ви будете вирішувати цю проблему? Якщо НСТУ програє цей суд, то необхідність сплати 10 млн євро може заблокувати її роботу».

Марек Сіерант: «Яким буде рішення суду - таке й будемо виконувати». Володимир Яворівський виступає за те, щоб очільник суспільного мовлення був громадянином тієї країни, для суспільства якої працює.

Марек Сіерант зауважив, що не є громадянином України, а є закордонним українцем. І нагадав пану Яворівському, що будинок з химерами побудував поляк.

Володимир Яворівський уточнив, чи прийме кандидат українське громадянство, якщо наглядова рада його обере?

Марек Сіерант відповів, що коли буде можливість мати подвійне - тоді так. Вадим Міський звернув увагу, що в стратегії Марека Сіеранта практично нічого не сказано про радіо, також радіо відсутнє в схематичній структурі НСТУ, поданій в стартегії кандидата. Він уточнив, чи розуміє кандидат, що йому доведеться керувати також радіомовленям - трьома каналами в центрі та регіональним мовленням, а також попросив деталізувати плани в цьому напрямку.

Марек Сіерант погодився: «Ви праві, це моя помилка. У мене є фахівці, які будуть займатися радіо. Я не знаюся на всьому». Чому для України близька модель польського суспільного радіо й ТБ - тому що ми близькі культурно, резюмував Марек Сіерант.

Презентація стратегій розвитку ПАТ НСТУ кандидатів на вакантну посаду голови правління ПАТ НСТУ закінчилася.

Тарас Шевченко запропонував, щоб члени наглядової ради, до голосування, публічно обмінятися думками.

Віталій Портников категорично заперечив.

Євген Глібовицький закликав не плутати можливість дебатувати з таємністю голосування: немає жодної причини, чому ми не можемо висловлювати свою позицію в процесі дебатування до голосування.

Віктор Таран наполіг поставити це на голосування, оскільки у кожного члена наглядової ради є право (не обов’язок) висловити свою позицію щодо кандидатів.

Світлана Остапа зацитувала пункт з положення про обрання голови правління НСТУ, що після заслуховування претендентів оголошується перерва до однієї години для обговорення членами наглядової ради стратегій кандидатів. Якщо колеги хочуть щось інше - тоді треба пропонувати.

Віталій Портников заявив, що порядок денний має тільки два пункти: обрання та різне (тобто все, що після обрання), тому ніяких додаткових пропозицій не можна голосувати.

Олексій Панич висловив припущення, що потреба в обговоренні з’явиться, якщо не буде результативного голосування.

Тетяна Лебедєва оголосила перерву до 20 хвилин, щоб члени наглядової ради виключно між собою обговорили кандидатів.

Віктор Таран повідомив, що знімає свою пропозицію голосувати за публічне обговорення кандидатур.

Тарас Шевченко зауважив, що обговорення кандидатів є нормальною практикою демократичної дискусії, боятися нема чого; на нас величезна відповідальність за те, як буде відбуватися реформа суспільного мовлення, суспільне мовлення - це насамперед незалежність.

Євген Глібовицький застеріг від зриву голосування: «Ми мусимо проголосувати результативно!».

Тетяна Лебедєва запропонувала обрати лічильну комісію для підрахунку бюлетенів членів наглядової ради з голосами за кандидатів на голову правління ПАТ НСТУ. Надійшли пропозиції до складу лічильної комісії включити Володимира Яворівського, Наталію Скрипку та Вадима Міського.

Тетяна Лебедєва запропонувала поставити на голосування пропозицію щодо членів лічильної комісії списком.

Вирішили: утворити лічильну комісію у складі Володимира Яворівського, Наталію Скрипку та Вадима Міського.

Голосували: За - 15. Проти - 0. Утрималися - 2 (Володимир Яворівський, Віктор Таран).

Рішення прийняте.

Тетеяна Лебедева оголосила перший тур голосування.

За результатами голосування у першому турі на вакантну посаду голови правління ПАТ НСТУ (протокол №1 лічильної комісії):

Тетеяна Лебедева оголосила другий тур голосування оскільки жоден з кандидатів на вакантну посаду голови правління ПАТ НСТУ не набрав необхідної кількості голосів (мінімум 9).

За результатами голосування у другому турі на вакантну посаду голови правління ПАТ НСТУ:

Головою правління ПАТ НСТУ обраний Зурабі Аласанія.

Вадим Міський привітав Наглядову раду із історичним кроком у створенні суспільного мовлення, який вона зробила обравши гідного голову правління всупереч песимістичним прогнозам та спробам «зриву» конкурсу.

Тетяна Лебедева привітала Наглядову раду із результативним голосуванням та наголосила на тому, що найбільша цінність - це взаємна довіра, консолідованість та спільні зусилля у подальшому здійсненні реформи.

Світлана Остапа повідомила, що результати конкурсу протягом трьох годин будуть оприлюднені на сайті НСТУ.

Різне.Тетяна Лебедева повідомила про проект контракту із головою правління, підготовлений Андрієм Гуком, який вона надішле членам Наглядової ради і очікуватиме на коментарі та зауваження. Також, вона повідомила про необхідність на найближчому засіданні обрати членів Правління ПАТ НСТУ.

Вадим Міський повідомив про зустріч робочої групи з питань аудиту у складі Міського В., Шевченка Т., Тарана С. та представників Держкомтелерадіо і Правління, яка відбудеться у найближчу середу о 17:00 на Хрещатику, 26 та запросив усіх охочих членів Наглядової ради долучатися.

Голова Наглядової ради закрила засідання.

Заступник голови Наглядової ради С. Остапа

Секретар Наглядової ради В. Міський