Перейти до основного змісту
Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську

Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську

19 січня 2025 року померла викладачка, дисидентка, членкиня Гельсінської групи та очільниця Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих Орина Сокульська. Жінка народилася на Івано-Франківщині, але після одруження з поетом-дисидентом Іваном Сокульським жила у Дніпрі.

Про переслідування Орини Сокульської КДБ, відсторонення її від викладацької діяльності та поїздки до чоловіка в радянські табори Суспільному розповів друг родини Сергій Алієв-Ковика.

Чоловік показав часопис "Пороги", який робили разом з подружжям, коли познайомилися. Говорить: Орисі чимало довелося пережити, адже її чоловік Іван Сокульський був засновником дисиденського руху на Дніпропетровщині, був ув'язнений в радянських таборах.

Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську
Часопис "Пороги". Суспільне Дніпро

"Їздила в Перм і за Урал. Це вже тоді було важко, як вона розповідала. І з донькою їздили, і з мамою — їх то пускали, то не пускали. Могли протримати 2-3 дні, не пускаючи до Івана. Вона голодувала, не лише вона, а й дружина Чорновола і кілька жінок, чоловіки яких були "політичними". Їздили і в Кремль, і в Київ", — розповів Сергій Алієв-Ковика.

За його словами, Орися жила політичним життям чоловіка, не відсторонювалася від його справ, при цьому працювала й виховувала доньку Марічку.

Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську
Дисидентка Орина Сокульська. Особистий архів Сергія Алієва-Ковики

"Іван писав на маленьких шматочках листи на папіросному папері, дрібно-дрібно... І все вона вивозила, а там же обшуки. Вона не хотіла казати, якими способами їх вивозила. А там їх і роздягали", — говорить чоловік.

Він додав: пані Орина працювала вчителькою, радянська влада мала важіль впливу на неї і могла заборонити вчительську діяльність.

"Наскільки я знаю, були проблеми зі школою. Навіть доходило до того, щоб забороняти їй викладати. Але вона боролася за себе, тому формальних підстав не було. Вона була гарною вчителькою, діти її любили", — розповів друг родини.

Сергій Алієв-Ковика зазначив: Орину Сокульську переслідував КДБ, неодноразово проводили обшуки.

"Бувало приходили і в город штрихали, шукали якісь окопи, весь город отак… І мама Івана розповідала, що сусіди приходили дивилися і казали: о, який страшний бандит, що там щось шукають", — сказав він.

Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську
Засновник дисидентського руху на Дніпропетровщині Іван Сокульський. Особистий архів Сергія Алієва-Ковики

Про ув'язнення Івана подружжя, за словами Сергія Алієва-Ковики, згадувала вкрай рідко.

"Це бувало ввечері сидимо, щось найшло і вона розповідає, як їздила, як важко було, а так взагалі про це не розмовляли. Це справжній героїзм — це все витримати, ще й з малою дитиною. Я тоді дивився і дивувався: Орисю, ви — гігант. І водночас вона була звичайною такою жіночкою", — говорить чоловік.

Івана Сокульського не стало у 1992 році. Його дружина продовжила втілювати його плани, була на вістрі усіх подій в країні. Збирала й видавала його листи, поезію. Під час Помаранчевої революції стала заступницею голови Дніпропетровської обласної адміністрації.

Переслідування КДБ, поїздки в радянські табори й боротьба за права політв'язнів. Спогади про дисидентку Орину Сокульську
Друг подружжя Сокульських Сергій Алієв-Ковика. Суспільне Дніпро/Вікторія Пінчук

"Це боєць, яка брала на себе відповідальність і могла вести за собою. Коли були спори між Януковичем та Ющенком. І у нас тут була навала прихильників Януковича. Могли побити і що завгодно. Орися тоді просто була прапором, йшла попереду колони. Наскільки рішуче вона це робила і сміливо, що логічно, коли Ющенко прийшов до влади, вона стала віцегубернатором. У неї був досвід, хоч і не підпільної, але боротьби", — сказав Сергій.

Він додав: до кінця свого життя пані Орися несла гасло "Україна понад усе". Востаннє чоловік розмовляв з нею телефоном 16 січня, жінка не полишала планів надрукувати книжки — листувань з владою Києва та Москви. Тепер її справу продовжить донька.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок