Перейти до основного змісту
"Хочу знов побачити Азовське море". Історія бійця 425 ОШБ "Скала", який відбиває атаки армії РФ на Покровському напрямку

"Хочу знов побачити Азовське море". Історія бійця 425 ОШБ "Скала", який відбиває атаки армії РФ на Покровському напрямку

Боєць на позивний Масьока служить у батальйоні "Скала" з квітня 2023 року. З рідного Мелітополя на Запоріжжі чоловік зміг виїхати лише після шести місяців окупації та одразу пішов до війська. Разом з побратимами вони тримали населені пункти на всіх гарячих напрямках фронту. Нині відбивають численні штурми російських солдатів на Покровському напрямку. Його історія — у матеріалі Суспільного.

Масьока розповів: займається виявленням мінометів та російських пілотів. А також артилерії і транспортних засобів війська РФ. Далі їх уражають артилерією.

"Чим більше ми уразимо, тим краще для нас. І байдуже: це особовий склад, технічні засоби чи озброєння. Все одно, чим більше ми знищимо, тим краще для нашої армії та для країни", — пояснив військовий.

Чоловік зазначив: починав свій бойовий шлях із Покровська. Тоді, додав, був молодий та недосвідчений.

"Працював другим пілотом, навчався професії — дуже гарній й дуже потрібний для нашої армії. Потім став першим. Це вже на Запорізькому напрямку, коли ми брали Роботине. Далі — майже весь Донбас. Ми були у всіх гарячих точках", — сказав воїн.

У мирному житті, розповів чоловік, він 14 років працював на мелітопольському телебаченні, був фотографом. Проте, каже, зараз не хоче повертатися до цього.

"Може, після війни відкрию фотостудію — це найбільше. Бо вже роки, і бігати з камерою — це вже не те. Але професія мені подобалась", — зазначив Масьока.

"Хочу знов побачити Азовське море". Історія бійця 425 ОШБ "Скала", який відбиває атаки армії РФ на Покровському напрямку
Боєць 425 ОШБ "Скала" Масьока. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

За словами бійця, щоб виїхати з рідного окупованого Мелітополя, він протягом пів року збирав гроші. Вибирався майже три доби через незліченну кількість перевірок.

"Дому нема. Розграбували. У квартирі, де жила мати, зараз живуть військовослужбовці Збройних сил РФ. Там залишився лише один друг, бо в нього хворіла мама. А всі інші колишні друзі перейшли до росіян. Тепер друзів там нема. Я був в окупації. Я знаю, хто такі ці нелюди. Я багато бачив і сам прийшов до лав ЗСУ. Це і є моя мотивація. Хочу додому. Дуже хочу додому, але дім далеко, він в окупації з першого дня повномасштабної війни. Але дуже хочеться додому: побачити знову Азовське море, черешневі сади, сонце", — розповів воїн.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок