Річка Дніпро нині — абсолютно недоступна для людини. З початку повномасштабного вторгнення через небезпеку обстрілів на Дніпропетровщині по ній не ходило жодне судно, а жодна цивільна людина не була з човном, розповів Суспільному еколог Вадим Манюк.
Як змінилася річка та який вигляд мають новостворені плавні Великого Лугу після підриву Каховської ГЕС — у репортажі.
"Власне, основний Великий Луг відрізаний зараз річищем Дніпра. Тут воно якраз дуже глибоке і достатньо широке, як для Великого Лугу. Невеличка затока, балка степова, яка приходила до Великого Лугу, була затоплена. Затока, яка була внизу, доволі широка, зараз вона повністю висохла", — говорить Вадим Манюк.
За його словами, дерева, що виросли в цих місцях, на дні колишнього водосховища, не мали конкуренції, тому мають розгалужену форму. Посуха також не пройшла для них безслідно, верхні гілки засохли, проте є сплячі бруньки, і дерево в будь-якому разі не загине.
"Зараз в плавнях, в новому лісі, величезна маса оцієї рослинної сировини, фітомаса. І треба, щоб її хтось утилізував, потихеньку з'їдав. Тому першими прилітали сюди комахи. Вони швидко розмножуються, і влітку тут було багато коників, сарани було чимало, богомолів. Вони вже відклали нові кладки, в наступному році буде ще більше коників і богомолів", — сказав еколог.
Також, додав він, в різних куточках плавнів нового Великого Лугу вже зараз є багато сімей кабанів. Є видри і доволі багато фазанів, хоч плавні — не найліпша ділянка для них.
"Коли я розглядав супутникові знімки, то очікував побачити, що тут буде багато мілин, швидка течія через те, що вузькі проходи в Дніпрі. Цікаво було подивитись, як взагалі заростають самі мілини там, де висока напруженість течії. Тут течія дуже швидка, постійно міняється рівень води. Те, що я очікував, я це побачив і дуже задоволений. Є виходи дикого каменю — це виходи українського кристалічного щита. По суті, раніше тут були забори Дніпра, не пороги, вода тут і раніше шуміла до побудови водосховища. Але потім все змінилося: старі забори засипали піском, а от нові якісь камені навпаки — попромивало. Дуже цікаве місце, де сходиться і український кристалічний щит, і величезні маси піску, які сюди приносить Дніпро, і тече швидка жива річка. Дніпро ж бачимо таким, яким його бачили наші пращури", — зазначив Манюк.
За його словами, система, яка утворилася у плавнях після підриву Каховської греблі не те, щоб повністю одноманітна, але все ж таки домінують суцільні зарості верби. З часом, заначив еколог, система урізноманітнюватиметься та ставатиме більш мозаїчною. Все це поступово буде призводити до урізноманітнення й самого ландшафту.
"Зараз екологи вже всі одностайно це коментують. Тобто ті розбіжності, які були в перший рік, коли ще не було розуміння, що і як, зараз уже після певних досліджень, після доказів всі сходяться на тому сценарії, який ми з самого початку і пропонували. Далі тут буде ліс. Він уже закріпився, він поступово підійматиметься кожного року на один-два метри", — сказав фахівець.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
