Перейти до основного змісту
"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного на Херсонщині

"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного на Херсонщині

Тікаючи від російської окупації, Олена Соловйова з донькою пішки дійшли до сусіднього селища, аби звідти на човні перепливти через річку. Це була єдина можливість вибратися з Ольгиного, що на Херсонщині, адже російські військові не випускали людей. Залишатися ж родині було небезпечно, бо окупанти шукали молодих жінок, а донці Олени було 20 років. Про втечу з рідного дому та життя після повернення читайте в матеріалі Суспільного.

Жінка розповіла, вийшли з Ольгиного вони з молодшою донькою 19 квітня 2022 року.

"Вони п’яні сплять довго. То ми з дочкою меншою о пів на сьому ранку пішли, бо я знала, що в такий час вони не їздять. Нас би просто не випустили. То ми вирішили так, на свій страх і ризик, просто встали вранці та пішли", — додала вона.

"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного
Олена Соловйова. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Вирушили жінки у сусіднє село, Петрівку, де мешкала старша донька Олени з родиною та батьками чоловіка. Далі жінки з дітьми попрямували на Архангельське, звідки річкою дісталися до Зарічного.

"Боже, я так боялася! Дівчата плавати не можуть — страшно! Із Зарічного вивозили трактором, посадками, степами, полями — куди як могли", — додала Олена.

Жінка зазначила: щойно побачила українських військових, одразу вказала їм на базування російських солдатів. Тоді ЗСУ вдарили по їхньому штабу.

"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного
Літня кухня. Суспільне Дніпро

Після звільнення селища родина повернулася додому та застала зруйнований і розграбований будинок. За словами жінки, вікон і дверей не було, дах був побитий уламками — врятували горіхи. Олена каже: біля їх двору було близько 12 прильотів та ще кілька на подвір’ї та городі.

"На дорогах купа машин, побитих, спалених. Велосипеди, скутери побиті, що побите, що згоріле. Тут було, як от у фільмі жахів заходиш, от так заїжджали ми у село, і це було взагалі. Здавалося, що я не додому їду, це десь якесь кіно. Страх, що робилося тут. У нас жили, казали, і росіяни, і ДНРівці. У хаті було… Жах! Я не знаю, що вони шукали у тому одязі? Чоловіка одягу взагалі нічого, ні взуття, ні курток, нічого не залишилося. Може золото шукали", — пригадала вона.

Олена додала: цінні речі вони змогли винести із собою — на блокпосту окупанти їх не обшукували, перевірили лише сумки.

"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного
Залізяччя, яке Олена знайшла біля будинку. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Нині вдалося відновити житло, та попереду ще відбудова літньої кухні й гаража, розповіла жінка.

"Хату тільки відновили, а гараж так і буде. Поки що немає за що його робити. Кухня побита стоїть, без скла — теж немає за що робити. Там і стеля попадала, і все. На кухню ми купили вікна і двері. Та зараз немає коли робити його. Сінник був — немає, він згорів. У нас корова була і поросята були. Де воно що подівалося — уявлення не маю", — зазначила вона.

"Було страшно, але мала врятувати доньку". Історія Олени Соловйової зі звільненого Ольгиного
Зруйнований гараж. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Жінка додала: з минулого року почали обробляти город — маленький шматочок, бо коштів не вистачає. Для себе завели невелике господарство.

"Будемо сподіватися, звісно, що наші хлопці відстоять, вже російських солдатів давно треба вигнати, щоб люди не мучилися", — сказала Олена Соловйова.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня

Вибір редакції

На початок