До транзитного пункту для евакуйованих на Дніпропетровщині продовжують вивозити людей з прифронтових населених пунктів Донецької області. Переважно це жителі Покровського району.
Кореспонденти Суспільного зібрали історії донеччан, які змушені покинути свої домівки через регулярні обстріли армії РФ.
"Вдома було все, а тут нічого"
68-річна Тетяна евакуювалась з Неліпівки Бахмутського району Донеччини разом з чоловіком. До останнього не хотіли їхати з рідного селища, розповіла жінка. Виїжджати вирішили через стан здоров’я: у жінки поранення ноги внаслідок обстрілу, в чоловіка — тромб в легенях.
"Я з лікарні, ані сумки не брали, залишилися безхатьками. А було все вдома. Старалися наживали, з кредитів не вилазили", — сказала Тетяна.
Подружжю надали медичну допомогу: жінці зняли шви, чоловіка забрали до лікарні. Допоки його не випишуть, розповіла переселенка, перебуватиме в транзитному пункті для евакуйованих.
"Бомбардувань боялась навіть собака"
50-річна Вікторія з родиною та трьома тваринами евакуювалась з міста Українськ Покровського району.
"Два дні назад почалося бомбардування: кожного дня і просто зносять будинки. Тому вирішили виїхати, тому що там вже просто неможливо знаходитись", — розповіла жінка.
Як розказала Вікторія, спочатку боялась, що з тваринами її не вивезуть. Саме тому так довго зволікала. Останніми тижнями навіть собаці було страшно у рідному місті, згадала вона.
"Виходили з дому на вулицю гуляти. Починалось бомбардування, вона дуже лякалася і починала тікати в підвал. Останні два тижні ми провели в підвалі, її на вулицю витягти практично було неможливо. Сьогодні в автобус я тягла її вже на руках, тому що вона дуже перелякана", — сказала Вікторія.
Коли виїжджала з дому, всю дорогу тримала в руках ікону
82-річна Лідія евакуювалась з Селидового, що також в Покровському районі. За її словами, за останній місяць вона сильно схудла. Через відсутність електроенергії, запас продуктів зіпсувався, а через постійні атаки армії РФ, волонтери з гумдопомогою до неї не доїжджали, розказала вона.
"Нема в нас води, зв'язку, газу… Нічого в нас нема. Як же ж це так можна людей гнобить", — розповіла жінка.
З міста її вивозили під обстрілами. За її словами, всю дорогу тримала в руках ікону — це її заспокоювало. Жінка хвилювалась не тільки за себе, а й за евакуаційників.
"Я дуже вдячна цим людям, що вони так допомагають — вони ризикують своїм життям. І от собі думаю — до чого я ж досиділась, шо люди ризикуючи життям, мене вивезли", — розповіла Лідія.
У транзитному пункті людям допомагають з усім
У транзитному пункті людям надають медичну допомогу та психологічну підтримку. Також евакуйованим пропонують відновити документи, переоформити пенсії, оформити статус переселенця чи подати заявку на компенсацію за зруйноване майно, розповіла юристка благодійного фонду “Схід-SOS” Валерія Долгоєр.
"Важливо сконцентруватися що наразі це місце безпечне, де їм можуть допомогти, в моменті забезпечити прям необхіднішим і на місці розповісти подальшу хронологію дій", — сказала вона.
Евакуаційна команда також допомагає з подальшим переміщенням Україною та за кордон.
Автор — Андрій Логвиненко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
