Доброволець, ультрас та "азовець" з Дніпра Денис Котенко з позивним Шкіпер загинув 24 березня 2022 року у танковій дуелі під час визволення села Лук’янівка на Київщині. Вже два з половиною роки його мати Тетяна намагається отримати для нього статус загиблого військового.
Свої спогади про сина та чому його не визнають загиблим військовослужбовцем Тетяна Котенко розповіла в інтерв`ю Суспільному.
"Він був фанатом нашого «Дніпра». Команди вже немає, але з малечку його батько водив на стадіон. Потім він уже сам на фанатський сектор ходив. Там познайомився зі своїми побратимами. З цього фанатського сектору все й почалось", — сказала жінка.
За її словами, Денис у 2014-му році вступив до університету, але не закінчив його: втік до Києва на підготовчі заняття "Азова", а після двох місяців навчань поїхав на Донбас.
"Я спитала тоді в нього: "Денис, навіщо ти це зробив?". Йому тоді 18 років було, і він мені відповів: "А що я буду казати своїм дітям? Як я буду їм в очі дивитися?", — говорить Тетяна Котенко.
Вона зазначила: після Донбасу син приїхав до Києва, працбвав два роки прессекретарем Андрія Білецького (один з засновників та перший командир "Азова" — ред.), у 2021-му році пішов працювати в міністерство ветеранів.
"Я не хотіла такої долі військової, ніколи не думала. Бо він хотів, коли закінчив школу, поступити в аспірантуру. Коли почалася почалася повномасштабна війна, він був ще 24 лютого у відрядженні від Мінветеранів. Вони поверталися до Києва через Харків. Він відвіз дружину з сином за кордон і повернувся. Потім мені керівниця його розповідала, що він зранку встав і каже: "Все, я пішов в "Азов". Його відмовляли всі, але він пішов", — говорить Тетяна.
За її словами, про загибель Дениса повідомив командир, який впізнав його по татуюванню. На початку квітня 2022-го року Тетяна пішла в соцзахист.
"У нього були пільги з 2014-2015-их років, було посвідчення учасника бойових дій. У мене є тільки копія, що він був зарахований в частину. Я хотіла, щоб зняли пільги по загибелі. А мені тоді сказали, що ці пільги переростуть в інші. З цього все і почалося... Є довідка, видана Котенку Денису Валерійовичу, про те, що він залучений командиром до виконання завдань з оборони держави в період введення воєнного стану в Україні", — розповіла мати бійця.
Вона додала: також має довідку, що 24 березня 2022 року Денис отримав поранення в результаті бойових дій, виконуючи завдання з оборони держави в період введення воєнного стану в Україні. Діагноз: поранення внаслідок військових дій від осколків, несумісне з життям.
Але через те, що син був добровольцем, каже жінка, його не визнають загиблим військовим.
"Відповідна постанова про визнання добровольців була прописана, передана до кабінету міністрів, але вони сказали, що в них немає грошей, і вони не знають кількість загиблих добровольців, і не будуть її приймати...", — говорить Тетяна.
При цьому президент Зеленський у червні 2022 року вручив їй орден "За мужність" третього ступеня, яким Денис Котенко нагороджений посмертно.
"Вони дали статус члена родини загиблого захисника, є посвідчення. У цьому посвідченні стоїть пункт шостий — безпосередня участь в бойових діях. Довідка, яку нам вислали з міністерства ветеранів — безпосередня участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони країни... Але таке посвідчення з пунктом шостим... не надали", — розказала Тетяна Котенко.
Вона додала: продовжуватиме боротися. Жінка береже шкільні фото, вірші та ордени сина, аби передати їх онуку, який наразі перебуває за кордоном. Каже: той має пишатися батьком, бо таких патріотів вже майже не лишилося.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
