З 5 вересня евакопотягами, що прямують із Павлограда до Кропивницького та Львова, виїхали 374 людини, повідомляє пресслужба Укрзалізниці. Переважно це жителі Покровського району Донеччини.
Кореспонденти Суспільного сіли на евакуаційний рейс та поспілкувалися з людьми, яким довелося покинути все. Їхні історії — в матеріалі.
Евакуйованих з Покровського району на вокзал у Павлограді доправляють автобусами. Волонтери допомагають людям вивантажити сумки та коробки, в яких найцінніші речі.
Серед тих, хто чекає на потяг, — 85-річна Аліна з Новоселидівки. Виїжджати, розповіла жінка, не хотіла до останнього. Діти зараз у Павлограді — їх евакуювало підприємство, на якому ті працюють, додала вона. Сама ж Аліна вирішила їхати в Тернопіль до брата, навкруги її будинку все зруйновано.
В евакуаційних вагонах — зо два десятки пасажирів. Володимир та Христина виїжджають з 10-річною донькою та 13-річним сином. Чоловік розповів: соціальні служби буквально благали вивезти дітей. Заради них і наважились на цей крок.
"Уночі діти підривалися, а не спали. Бувало до восьмої, до десятої, до першої ночі (сплять, — ред.). Потім ,як починаються ці прильоти, — донька вже смикається, стрибає. Неможливо. І не тільки вона смикається, ми самі теж", — сказав Володимир.
Христина додала: за два дні до того, як вони виїхали, російські війська обстріляли сусідню вулицю.
"Ми вночі бачили, як горить вулиця. Там п’ять-шість будинків, практично половину вулиці знесло. Будинки, люди спали. Вони (війська РФ — ред.) влучили у хату. Один будинок горів до ранку", — розповіла вона.
Подружжя каже: майже всіх друзів їхніх дітей батьки вже давно вивезли. Син і донька постійно сиділи вдома, аби встигати спускатися у підвал під час атак.
"Нудно було спершу, потім звик. Потім почало сильно гепати — скільки, думаю, можна. Якщо чесно, я б і не виїжджав. Не хочеться нікуди їхати. Але доводиться. Бо там дуже гучно", — сказав син Христини та Володимира Андрій.
Родина прямує до Дніпра — там їх прихистять знайомі. Планують влаштуватися на роботу, а дітей відправити до школи.
А от 64-річний Олександр їде до Вінницької області. Розповів: виїжджав туди на початку повномасштабної війни, потім повернувся до рідного міста. Тепер евакуйовується вдруге. За словами чоловіка, половина Покровська зруйнована. Проте його будинок уцілів, бо знаходиться у мікрорайоні.
Чоловік — одинак, родини не має. За освітою юрист та історик, навчався в Донецьку, до 2014-го викладав у Криму. Потім повернувся до рідного Покровська. Додає, що коли йшов на пенсію — сподівався на спокійну старість. Олександр розповів: у місті ситуація дуже погана. Але люди тримаються і вірять, що буде Україна.
За інформацією Укрзалізниці, з 5 вересня — відколи евакопотяги відправляються з Павлограда до Кропивницького та Львова — вдалося вивезти 374 людини з Донеччини. Охочих їхати, додали у пресслужбі підприємства, менше, ніж було, коли потяг вирушав з Покровська. Проте евакорейси продовжать організовувати щодня.
Авторка Валерія Холодова
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
