У храмі Різдва Христового Кривого Рогу попрощалися із 35-річним Юрієм Світаньком. У цивільному житті чоловік працював лікарем невідкладних станів станції швидкої допомоги, а у війську був бойовим медиком. Спочатку рідні шукали Юрія, як зниклого безвісти, згодом дізнались — він загинув у лютому 2024-го на Донеччині, коли допомагав пораненим. Повернути тіло медика Юрія Світанька вдалось навесні.
Що розповідають рідні про загиблого медика — в матеріалі Суспільного.
Колега Микола Слобідський згадує їхню останню спільну зміну.
"Була проведена реанімація у нас на останній зміні, він був у гарному настрої, до дому йшов — прощався не на завжди", — каже колега загиблого.
Дружина Юрія Олександра каже: бачились за місяць до загибелі, тоді вона була вагітною. Нині сину 3 місяці. Жінка каже, під час останньої розмови Юрій був схвильований. Коли чоловік перестав виходити на зв'язок — не припиняла його шукати.
"В нього дуже погане передчуття, що він іде на виклик, плюс Авдіївка. Він був справжнім героєм, ще до того, як його мобілізували, він носив білий халат, рятував людей, приходив на допомогу всім, хто попросить", — розповіла дружина загиблого.
Рідна сестра Ірина згадує останню розмову з братом:
"Він сказав, я їду на завдання, не переживайте, днів п'ять я не буду виходити на зв'язок і потім, коли з частини нам прислали речі і прийшло сповіщення, або полон або… Точно не знаю всіх обставин, вони попали під обстріл", — каже Ірина Шелест.
Поховали Юрія поряд із його мамою — у селі Андрусівка на Криворіжжі. Там пройшло його дитинство. У чоловіка залишились дружина, син, батько та сестра.
Авторка — Наталія Качуровська
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
