Попри втрату ноги продовжує допомагати фронту. Колишній військовий Ігор з Дніпра фарбує автівки для бійців на фронт. Їх привозять з дірками від уламків російських снарядів, побитим склом, іноді — без дверей. Чому чоловік доєднався до цієї справи та як відновлює автівки – у матеріалі Суспільного.
Ігор долучився до лав ЗСУ на початку повномасштабної війни. Каже, захищав Україну понад місяць, поки росіяни не поцілили у нього та побратимів з артилерії.
"Болю не було одразу. Я зрозумів, що ногу розвернуло в іншу сторону. Обернувся, побачив, що вона в неприродному стані. Якщо хочеш жити – треба ампутувати ногу. Звісно, що хочеться жити, хочеться далі допомагати", — каже він.
Спочатку Ігоря евакуювали у місцеву лікарню, а згодом перевезли в один з медзакладів Харкова. Там, згадує, йому й ампутували ногу до коліна. Після реабілітації він допомагав плести маскувальні сітки, потім – разом з другом Віктором почав фарбувати автівки.
Спочатку скло та фари автівки заклеюють будівельною стрічкою, потім – фарбують корпус у сезонні кольори. Зараз, каже Ігор, маскують у відтінки чорного та зеленого.
"Хлопцям важко і так пересуватися. А якщо зафарбовувати, перефарбовувати машини, це їм дуже допомагає приховувати автівки. Це так само важливо, як зброя, як і мавіки, як і снаряди, як і техніка", — говорить ветеран.
Іноді військові передають автівки з "найгарячіших" точок фронту. Їх привозять з дірками від уламків російських снарядів, побитим склом та іноді без дверей. Ігор каже: такі машини вони не тільки фарбують, а й ремонтують.
За один день Ігор з волонтерами можуть пофарбувати до дев'яти автівок. Загалом за пів року роботи вони замаскували понад 300 машин. Каже, не зупинятимуться, допомагатимуть армії й надалі.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
