“У нього в російському полоні анорексія та пухлина”. Інтерв'ю з родиною військовополоненого з Дніпропетровщини

“У нього в російському полоні анорексія та пухлина”. Інтерв'ю з родиною військовополоненого з Дніпропетровщини

Ексклюзивно

Олександр Директоренко майже два роки перебуває в російському полоні. Він — військовий з 74-го окремого розвідувального батальйону. За словами його дружини Ольги, у чоловіка за час полону виникла анорексія та пухлина на хребті. Жінка розповіла, що воювати Олександр пішов, коли йому виповнилося 18 років, зараз — 25. На початку повномасштабного вторгнення РФ він виконував завдання неподалік Вугледара. Разом з побратимами потрапив у засідк

Суспільному дружина та мати військовополоненого розповіли, що відомо про Олександра та чому не втрачають надії на зустріч.

Мати військовополоненого Юлія розказала, щодня пише синові листи. Розповідає про їхнє життя та сподівається на відповідь.

“Розказую, що в нас все добре, що Оля біля нас, онучка також, що ми живі та здорові. Кожен день я пишу та сподіваюся. Так себе заспокоюю”, – каже Юлія.

За словами дружини Олександра – Ольги, в полон чоловік потрапив у березні 2022 року. Тоді його вага була 83 кілограми. Ольга розповіла, востаннє про нього чули минулого року. Вже тоді він дуже схуд та хворів.

“Чоловік перебуває на території Росії, в нього анорексія, пухлина на хребці. Рік в нас немає інформації, де він, що з ним. Лише є підтвердження з Червоного хреста. Телефонували мамі та казали, країна агресорка повторно підтвердила перебування в полоні”, – каже Ольга.

“У нього в російському полоні анорексія та пухлина”. Інтерв'ю з родиною військовополоненого з Дніпропетровщини
Ольга та Олександр до повномасштабного вторгнення. Фото з особистого архіву Ольги

Жінка каже: до військкомату чоловік пішов у перші дні повномасштабного вторгнення. Він резервіст. Був в АТО. Ольга згадала, що 11 березня під Вугледаром його 74-й розвідувальний батальйон потрапив у засідку.

“Була група з шести чоловіків. Вони їхали з завдання. Потрапили в оточення, виходу не було. Їм погрожували розстрілом”, – розповідає Ольга.

Мати Олександра розказала, що про полон вони дізналися з смс-повідомлення.

“Ми дізналися, що він потрапив в полон, коли смс прийшла. Там було написано, що все добре, живий у полоні”, – згадує Юлія.

“У нього в російському полоні анорексія та пухлина”. Інтерв'ю з родиною військовополоненого з Дніпропетровщини
Донька Олександра. Фото з особистого архіву Ольги

Ольга говорить: звістку про чоловіка отримали через телефон одного з полонених українських військових.

“Один з хлопців іншої бригади заховав телефон і з нього всі наші полонені надсилали додому стандартні повідомлення. Доки телефон не розрядився. Вони так давали рідним знати”, – каже Ольга.

Жінка розповіла, коли чоловік потрапив в полон було складно, бо структур які займались військовополоненими, не було.

“Ми йшли до військкомату, а там кажуть, що це не в їхній компетенції. Ми — в частину, там дають документи, але в них в обмінах немає такого впливу. А потім з’явилось Національне інформаційне бюро”, – згадує жінка.

Мати Олександра розповіла, що родиною вони їздять на усі мітинги. Долучають і маленьку доньку Олександра – Єву. Дитина дуже сумує за татом.

“Іноді в неї така істерика починається. Каже: ти обіцяла, що тато скоро повернеться, скільки мені ще чекати. Обіцяємо ми це вже два роки. Вона живе майбутнім та мріями.”, – каже Ольга.

Ольга розказала, що донька мріє поїхати з татом та своєю собакою на захід України.

“У доньки був день народження і вона дуже просила собаку. Чоловік обіцяв їй. Тому ми сказали, що це подарунок від тата. І вона вірить. Вона просто на відео нотує своє життя для нього, щоб він це побачив після повернення”, – розповідає Ольга.

“У нього в російському полоні анорексія та пухлина”. Інтерв'ю з родиною військовополоненого з Дніпропетровщини
Олександр з донькою. Фото з особистого архіву Ольги

Мати військового розказала, що за ці два роки вона бачила сина лише один раз. Фото знайшла у соцмережах серед знімків інших полонених.

“Це дві різні людини просто. Одна сторона на голові вистрижена, очі перелякані, дуже худий. Фон там повністю чорний, підписано просто — в полоні. Це було на квітень 2022. Ще був стандартний лист, написаний під диктування. Писав, що все добре і щоб чекали”, – згадує Юлія.

За словами матері військового, в полоні з чоловіків знущаються. Розповідає, щоразу під час обміну сподівається знайти серед звільнених Олександра.

“Я боюсь, що можу не впізнати сина. Всі фото передивляюся з полону та відео. Ми тримаємося, бо він прийде і ми йому потрібні. Нам треба вірити”, – каже мати військовополоненого.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок