У Дніпрі родини бійців, які перебувають у полоні, зустрілися з представниками Східного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Такі виїзні консультації проводять в різних областях України. На них допомагають рідним із розв'язання проблем, каже представниця Східного регіонального центру Катерина.
Якими питаннями ще займається Координаційний штаб та чим самі родичі можуть допомогти одне одному — в матеріалі Суспільного.
Координаційний штаб з поводження з військовополоненими надає консультації з процедурних питань, пояснює Катерина, тобто розказує, що родинам робити від того моменту, коли зникає зв'язок з родичем — військовослужбовцем чи цивільною особою.
”До кого звертатися, які документи отримати, — ми даємо максимальну консультацію, максимальний супровід. Ми фіксуємо інформацію у своїй базі, даємо контакти організацій, до яких родинам треба ще звернутися. Якщо у родини є питання з комунікацією з військовою частиною, з ТЦК, поліцією — якісь непорозуміння, щось не виходить, не знають як — ми це все також допомагаємо", — говорить вона.
Також у центрі надають психологічні консультації.
Куди звертатися родичам полонених
Робота Східного регіонального офісу розповсюджується на Харківську, Донецьку, Луганську, Сумську, Полтавську, Дніпропетровську та Запорізьку області. Але звертатися телефоном можуть люди з будь-якого регіону, говорить вона.
Записуватися можна за телефоном "гарячої" лінії 0 800 300 176. За ним відбувається і запис на прийом, і консультації за потребою консультантів.
"Ми також рекомендуємо кожній родині, яка стикається з тим, що рідні потрапили в полон або зникли безвісти, створити особистий кабінет на сайті Координаційного штабу. Це зараз дуже важливо. Якщо в координаційному штабі буде з’являтися нова інформація. Наприклад, щодо місця перебування захисника або зміни його категорії обліку, підтвердження полону, то ця інформація відображається в особистому кабінеті", додає Катерина.
Що кажуть родичі полонених та чим вони можуть допомогти одне одному
Роксана Лещенко — дружина військовополоненого. Її чоловік був оборонцем "Азовсталі", вже 19 місяців перебуває в неволі.
Жінка була співорганізаторкою мітингів у Дніпрі, на яких рідні полонених вимагали прискорення обмінів.
"Для рідних я б дала таку пораду -- не критикувати владу, бо вона робить все можливе, щоб повертати їх під час війни. За Женевськими конвенціями, полонені повертаються після війни. Ми розуміємо, чому зараз все так робиться та чому немає довго обмінів. Нам все це розказали, та сторона не йде на перемовини. Будемо робити все, щоб це все здвинути. І найголовніше — наші мітинги", — говорить вона.
Наталя Коломенська — мати військовополоненого. Говорить: група родичів тих, хто перебуває в неволі, у Дніпрі розпочиналася з двох десятків людей, зараз їх більш як сотня. Підтримують одне одного, разом виходять на акції.
"Звичайно, люди доєднуються до нас на акціях, які проводимо. Але сьогодні були і інші люди, які зареєструвалися, прийшли вперше та з нами познайомилися. Я їх приєднаю до нашої групи. Особисто я, як організаторка, відчуваю задоволення від того, що я роблю. Я це роблю не лише для себе та свого сина. Я допомагаю іншим знайти відповіді на запитання, які в них існують. Ми готові організовувати в Дніпропетровській області такі зустрічі з рідними та представниками координаційного штабу", — каже мати.
Що відомо про військовополонених українців
- Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко заявив, що РФ призупинила обміни військовополоненими, намагаючись цим вплинути на суспільство й створити враження, ніби українська влада не працює над цим питанням.
- До цього Мінреінтеграції озвучувало цифри тих полонених, чиї особи вдалося встановити. Станом на 17 листопада 2023 року це 4 337 українців, з них 3 574 військових та 763 цивільних.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
