5 грудня в Україні відзначають Міжнародний день волонтера. Жителька Нікополя на Дніпропетровщині Оксана Гайдук з 2014 року — військова волонтерка. Її чоловік загинув у 2017 році. Відтоді, розповіла жінка Суспільному, разом з іншими волонтерами та місцевими жителями збирає гроші, їжу та відвозить військовим на передову.
"Наша історія розпочалась у 2014 році. Кожна родина думала, яким чином вона може допомогти. Спочатку чоловік пішов у військкомат, його не взяли за станом здоров’я. Ми почали займатися волонтерством. Працювали тоді в громадському харчуванні: мали консерви, їжу. Їх відвозили. Навіть одного разу з дітьми, щоб вони також розуміли, що коїться", — розповіла Оксана.
За її словами, згодом чоловік таки пішов воювати, служив у батальйоні "Патріот" 43-ої бригади. У червні 2017 року він загинув, прикривши собою 19-річного побратима.
"Коли почалось повномасштабне вторгнення, я вже працювала в більш військовій сфері. Ранком прийшла на роботу, побачила своїх друзів, цей день для мене був надважливий. Зібрались всі мої друзі, їх автобусами відправляли. В райдержадміністрації роздавали зброю. Я одна з жінок, котра її отримала. Я чесно кажу: якщо треба буде, я візьму зброю та буду захищати своє місто", — говорить волонтерка.
Жінка каже: нині допомагає підрозділам, в яких служать нікопольчани. Але не знає жодного батальйону чи бригади, де не служив би хоч один житель Нікополя. Буває, що й просто по дорозі на фронт роздає зібрані смаколики військовим.
"Дуже часто це свої кошти, кошти друзів. Я роблю це від чистого серця. Хтось телефонує й каже: "Мені там вас порадили, у мене є кошти, я знаю, що ви збираєте". І машину ми передавали, і Mavic, і рушницю купляли хлопцям. Багато чого зробили. Неважливо, скільки там тонн відправили. Головне, щоб це було справді їм потрібно й важливо, й це їм взагалі надважливо", — розповіла жінка.
Кожного разу, говорить волонтерка, до зборів волонтерської допомоги долучається все більше людей.
"Я вважаю, що кожен може допомогти. В цей час нам потрібно всім взяти себе в руки, незважаючи на наші постійні обстріли Нікополя. Потрібно йти до своєї цілі. А ціль у всіх одна — це перемога. І кожен якимись маленькими кроками може її наблизити", — зазначила волонтерка.
Авторка Анна Целуйко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
