Син Наталії Коломенської з Дніпра понад півтора року перебуває в російському полоні. З 2020 року він служить в полку "Азов". Під час повномасштабного вторгнення військовий захищав Маріуполь від РФ та перебував на "Азовсталі".
Про свого сина та важливість акцій в підтримку родин усіх військовополонених Наталія розповіла Суспільному.
Мріяв служити в "Азові" з часів Майдану
Жінка каже: син пішов служити в "Азов" в 2020 році. Йому виповнилося 20 років, і він вирішив, що готовий.
"Він давно про це мріяв, ще з 2013-2014 років, коли розпочалася Революція Гідності. Мій син бачив, що відбувається в країні, як всі згуртувалися та як сформувався полк "Азов". Для нього ці хлопці були прикладом хоробрості та вірності своїй Вітчизні. Цього року у нього мав би закінчитися контракт і він зміг би повернутися додому. У нього плани були не залишатися в армії, а йти на цивільну роботу", — говорить Наталія.
За її словами, син вчився на економічному факультеті, опанував банківску справу. У 2022 році мав би отримати диплом, але все змінило повномасштабне вторгнення й полон.

"У камерах дуже вогко, у них ноги гніють"
З початку повномасштабного вторгнення увага Наталії була прикута до Маріуполя. Поговорити з сином вдалося 13 березня 2022 року, далі — листування у соцмережах, а потім тиша.
"15 травня 2022-го я побачила інфу про вихід бійців Марупольського гарнізону з "Азовсталі". Коли почали виходити 16-го, я телефонувала скрізь, куди тільки могла. Вони були в Оленівці, я бачила, що деяких вивезли до того теракту, який там стався. Але не знала, де мій син. Перший обмін був у вересні, потім у травні. Тоді вийшов один з побратимів сина. Від нього я дізналася, що у нього не надто хороший стан здоров`я. У камерах дуже вогко, у них ноги гніють", — розповіла вона.

Про важливість акцій підтримок родин військовополонених
Наталія організовує та бере участь в акціях на підтримку родин військовополонених. Каже: це надзвичайно важливо.
"Ми б хотіли, щоб люди приходили на наші акції, щоб стояли поряд, щоб кричали, як і ми, що полон — це не опція для збереження життя. Щоб підтримували нас, щоб разом з нами нагадували суспільству про тих, завдяки кому ми можемо ходити по цій землі. Ми всі чекаємо своїх рідних, ми хочемо, щоб були відновлені обміни, ми дуже чекаємо всіх додому", — сказала мати військовополоненого.
Що ще розповіла Наталія про сина та які акції вже провели родичі полонених "азовців" — детальніше у відео.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро