У школах Дніпра 4 вересня розпочався новий навчальний рік. За інформацією департаменту гуманітарної політики, зі 154 шкіл міста заняття проводять у 106 закладах освіти. Серед батьків 54% обрали змішаний формат навчання для своїх дітей, 37% – дистанційний, а інші 8% – індивідуальні програми.
Чи влаштовує формат навчання батьків та що кажуть школярі – у матеріалі Суспільного.
Восьмикласник Ярослав та десятикласниця Уляна – учні одного з міських ліцеїв. Розповідають, хвилювались перед початком занять, але зараз у колі однокласників та вчителів почуваються добре.
"Я більше хвилювалась, що можуть знову бути ці тривоги, щось може статися, що ми знову можемо вийти на дистанційку", – каже учениця Уляна Слободенюк.
"Щасливий просто, що не сидітиму вдома за комп’ютером, а вживу бачити дітей", – розповів учень Ярослав Третьяков.
Ілона Сядро, мати двох учениць, відмовилась відпускати своїх дітей до школи. Жінка каже, хоча їх і об’єднують з іншим навчальним закладом, у якому облаштоване укриття. Більшість батьків цієї школи, розповідає Ілона, все одно обрали дистанційне навчання.
"Безпека головніша, дітей до життя не повернеш, а от будівлю можна відбудувати. Я не знаю як дітей можуть згуртувати, спустити в укриття, коли дітки злякані. Для мене це нереально", – зазначила матір школярів Ілона Сядро.
Злата Сядро, донька Ілони, розповідає, сумує за школою, але до вибору батьків поставилась з розумінням.
"Там однокласники, можна поспілкуватись, тебе не вибиває з уроку. Зараз війна. Дуже страшно, якщо прилетить", – каже школярка.
В Олени Михайличенко четверо дітей, які ходять до школи. Жінка мешкає у будинку на Перемозі, де російська ракета зруйнувала два під’їзди. Вона обрала змішану форму навчання. За її словами, це найкращий варіант з усіх можливих, оскільки діти будуть під постійним наглядом вчителів.
"Війна закінчиться, перемогою, і країну треба буде відбудовувати. Потрібні будуть фахівці, інженери, лікарі, вчителі. Якщо діти будуть вчитись дистанційно, якість освіти буде гірше. Неможливо навчити лікувати зуби через онлайн", – розповіла жінка.
Син Олени Микола цьогоріч пішов до п’ятого класу. Розповідає, втомився від дистанційного навчання. Зараз хлопчик радіє, що знову може бачитись з однокласниками та вчителями.
"Думаю будуть сирени, іноді будемо ходити в укриття. Мені не страшно. Не боюсь ні сирен, ні чогось іншого. Я вже звик", – зазначив школяр Микола Михайличенко.
Світлана Клявченко – представниця міського департаменту гуманітарної політики, розповідає, у місті 54 відсотки батьків обрали змішаний формат навчання, 37% – дистанційний, інші 8 – індивідуальні програми. Там, каже Світлана, облаштували укриття.
"Там є засоби протипожежної безпеки: вогнегасники, автоматична система сигналізації, там є шанцевий інструмент, там є питна вода, є медичні аптечки, є освітлення. У наших укриттях є інтернет підведений, є мережа вайфай", – розповіла представниця міського департаменту гуманітарної політики Світлана Клявченко.
У разі блекаутів керівництво шкіл готове коригувати освітній процес, кажуть в департаменті гуманітарної політики. Батьки, за потреби, можуть змінювати формат навчання їхньої дитини. А поки, учні позмінно ходитимуть до навчальних закладів.
Авторка – Алла Бережна, Ірина Стрижка.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
