У Дніпрі організували майстер-клас з миколаївського розпису. У Музеї спротиву Голодомору заняття провели майстрині Ганна Бирса та Анжела Лагода. Цей вид декоративного малярства походить з села Миколаївка на Дніпропетровщині. Він менш відомий, ніж петриківський, але має свої особливості: сім основних кольорів, темно-зелене або охристе тло, зображення квітів проти годинникової стрілки тощо.
Як і на чому малюють традиційну миколаївку, які є секрети в техніці нанесення фарб та хто займається відродженням цього мистецтва – фоторепортаж Суспільного.
Розпис виник щонайменше 200 років тому в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровщини, розповідають майстрині Ганна Бирса та Анжела Лагода.

На відміну від петриківки, якої розписували стіни та печі і якій притаманний білий фон, у цій техніці розмальовували в основному дерев’яні вироби – скрині.

Тому тло для розпису часто темне. Куточки скринь з практичних міркувань були помальовані чорним.
У радянські часи цей різновид розпису занепав. Сучасні майстри намагаються його відродити, орієнтуючись на зразки минувшини, збережені в родинах та в музеях.

У Миколаївці діє музейна кімната, де можна побачити давні скрині з розписом. До наших часів дійшло понад десяток таких скринь. Щороку це зібрання поповнюється.
Такі вироби є і в Музеї спротиву Голодомору в Дніпрі.

За розписом на скрині можна було визначити достаток родини. У багатих вони були яскраво й розкішно розписаними, говорить Ганна Бирса.
«Достаток – в усьому: насиченість кольорів, насиченість елементів – їх багато. Орнамент по периметру – ніби виходить із землі, сходить догори, обертається навколо і вертається знову в землю – це нескінченність... Багато червоного – кольору життя, сили, продовження роду», – каже майстриня.

Майстрів, які відроджують цей вид мистецтва в сучасній Україні, небагато – близько десятка.

Для миколаївського розпису притаманне пошарова накладання кольорів.
Малювати квітку в миколаївському стилі починають з ґрунтування білим.

Тоді наступний шар – червоний – буде яскравішим.

Опанувати ази цього мистецтва прийшли і дорослі, і діти.

Техніці притаманний так званий рваний мазок.

Жовто-охристий колір – один із семи кольорів у миколаївці.

Останні штрихи додають білим – малюнок «заграв».

У музеї показували роботи майстринь Ганни Бирси та Анжели Лагоди.

Це – і картини,

і прикладні вироби – кухонні дощечки.

2016 року рішенням сесії міської ради Новомосковська миколаївський розпис було визначено елементом нематеріальної культурної спадщини краю. 2021 року розпис увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровської області.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро