Музей спротиву Голодомору в Дніпрі розпочав екскурсійний сезон. Охочих запрошують на тематичні прогулянки містом разом з істориками та краєзнавцям. У квітні провели екскурсію до 100-річчя подолання масового штучного голоду 1921-1923 років на Катеринославщині. Зацікавлених історією водили місцями роботи Американської адміністрації допомоги (АРА).
А цими днями дніпрян запросили в «подорож» стежками Василя Чапленка – відомого письменника, представника покоління «Розстріляного Відродження», який одним із перших у своїх творах торкнувся теми голоду.
Як відбувалася екскурсія – у фоторепортажі Суспільного.
У Дніпрі є вулиця Василя Чапленка – це колишня Фрунзе. Сто років тому вона мала назву – Хрестова.
На початку вулиці, на будинку №102 по проспекту Яворницького, розташована меморіальна дошка Чапленку.
Екскурсію провів краєзнавець Микола Чабан.
Василь Чапленко (1900-1990) – письменник, дослідник-мовознавець, представник покоління українського «Розстріляного відродження». Народився у селі Миколаївка на Новомосковщині в селянській родині. Спершу вчителював по селах.
У 1920-х-1930-х роках працював у місті, на робфаці. Зараз тут школа.
Збереглися портрети Василя Чапленка.
Чапленко разом з людьми свого часу. На цьому фото є, зокрема, викладач Чапленка Петро Єфремов, під керівництвом якого він працював над дисертацією про сонет в українській літературі. Більшість людей на цьому фото – були репресовані, каже Микола Чабан.
Дебютна книжка оповідань Чапленка «Малоучок» (1927), видана під його справжнім прізвищем – Чапля. Збірка зберігалася в бібліотеці імені Вернадського в Києві.
Чапленко був заарештований у 1929 році в рамках сфабрикованої справи «СВУ», відбув сім місяців ув'язнення. У роки війни, 1943-го, емігрувавши до США. Тоді він змінив прізвище з Чаплі на Чепленка.
Вулиця Хрестова, якою Чапленко ходив з дому на роботу, цікава своїми історичними будівлями.
«1922-го року, коли більшовики перейменовували вулиці, вулиця Христова дістала назву Фрунзе, а центральний проспект – відповідно – Карла Маркса», – каже Микола Чабан.
Колись це був район невеликих фабрик, пекарень тощо.
Збереглися кілька прибуткових будинків – тобто будинків, де у найм здавали квартири. Будинок Горенштейна.
Елеватор сторічної давнини.
Вулиця Широка (потім Горького, зараз – княгині Ольги). Будинок, якому більш як сто років. Збудований з цегли катеринославського виробництва.
1918-го року тут діяла українська кооперативна організація «Споживач». У журналі організації друкувався Василь Чапленко.
Перебудована споруда синагоги.
У цьому районі жив Василь Чапленко. За словами краєзнавця Миколи Чабана, про це йому розповів син Чапленка Юрій, з яким вони зустрічалися.
Син Василя Чапленка також пробував себе в літературі. Виступав під псевдонімом Юрій Балко (це дівоче прізвище його матері).
Молодий Чапленко жив в оселі діда – Юхима Михайлова, який вихав з села до міста і тут працював двірником.
Дворик цього будинку.
Книжка Чапленка «Чий злочин?» (1952) присвячена хлібозаготівлям на селі.
Вулиця Провіантська (зараз Пастера) – також належить до місць, якими ходив Василь Чапленко. Колись тут була будівля управи жандармерії залізниці. Кінцева точка екскурсії.
Сезон екскурсій від Музею спротиву Голодомору в Дніпрі триватиме до жовтня. Тематичні мандрівки за умов хорошої погоди планують проводити раз на два тижні. Наступна – 25 травня.
Стежити за анонсами можна на сторінці музею.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
