На державному рівні має бути ухалена програма медичного страхування для військових, зокрема держава має подбати про репродуктивне здоров'я воїнів. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному сказала заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту Нацслужби здоров'я України Наталія Шуліка.
Чому вже зараз державі треба думати про репродуктивне здоров'я бійців та бійчинь? Які нові медичні послуги доступні безоплатно? Як потрапити на безоплатну медичну реабілітацію людям, які постраждали від війни? Куди йде медична реформа? Про все це – в інтерв'ю, яке Наталія Шуліка дала журналістці Суспільного Ірині Стрижці.
– Ось цитата з вашого інтерв'ю торік виданню Mind:
"Лікарні приймають поранених військових та цивільних залежно від маршрутів пацієнтів, які розробляються департаментами охорони здоров’я. Лікування поранених фінансується у межах програми медичних гарантій НСЗУ. У змінах до відповідних пакетів враховано специфіку воєнних травм".
Водночас нещодавно у інтерв'ю Суспільному один із офтальмохірургів Дніпра зазначав, що, на думку лікарів, є необхідним окремий пакет для військових і для цивільних - саме з бойової травми, бо дуже дороговартісне таке лікування, як-от відновлення ока, наприклад. Тобто є велика кількість таких пацієнтів, можливість і кваліфікація лікарів, але немає коштів. Яка ваша думка? Чи розглядається зараз запровадження таких пакетів?
– Торік були такі пропозиції. Ми навіть пропонували збільшення коефіцієнта на це лікування. Але все упирається в фінансування. Можливо, на 2024-ий рік розглянуть їх. Ми розуміємо, що таке фінансування не покриває усіх витрат пацієнтів з важкими пораненнями. Цьогорічний бюджет Програми медичних гарантій на 10% менший, ніж торік. Ми розуміємо, що тих грошей тоді не вистачало, а цьогоріч ще зменшилося. Зараз держава у стані війни, бюджет не наповнюється – і кошти на програму медгарантій це донорська підтримка від міжнародних організацій.
Що я можу запропонувати і нашій обласній лікарні , і офтальмологічному центру, й іншим подібним лікарням? Звертатися на МОЗ з такими пропозиціями. Чим більше звернень буде звернень, то, можливо, швидше розгляне їх МОЗ. Адже це зараз дуже гостра проблема.
– А поки що такі пацієнти лікуються в Україні власним коштом або за кордоном?
– Так. Багато клінік за кордоном готові приймати на лікування після важких воєнних травм. Якщо ви зацікавлені в цьому – знайдіть алгоритм, як це краще зробити.
– Цьогоріч запланований бюджет на Програму медичних гарантій – понад 142 млрд грн і вона сфокусована на потребах пацієнта, викликаних війною. Одним із пріоритетів стане медична реабілітація. Що це означає для пацієнтів?
– Реабілітація у 2023-му році – це потреба відновити здоров'я усім, хто потребує, у тому числі і постраждалим від мінно-вибухових травм. Ми розділили її на два напрямки. Щоб зберегти доступність до цієї послуги в цьому році, ми залишаємо можливість надання реабілітації в амбулаторних умовах, і тариф залишається незмінним – 10 800 грн.
Але одночасно з цим ми вводимо пакет по реабілітації дорослих та дітей в стаціонарних умовах, який буде складатися з двох частин. Якщо заклад надає один вид реабілітації в стаціонарі, то тариф буде становити 19 769 грн. Але, як показує практика, військові після травм потребують більше, ніж одного виду реабілітації. Для такої меддопомоги, де необхідно два і більше видів реабілітації, тариф буде складати 33 607 грн.
Щодо стаціонарної реабілітації. Ще з 2021 року у медзакладів до неї були такі підходи – якщо закладу не вистачає фінансування, завжди є можливість знайти додаткове фінансування через надання реабілітаційних чи паліативних послуг. З точки зору НСЗУ реабілітація не повинна бути можливістю для закладу отримувати додаткове фінансування. Насамперед це має бути можливість для людей отримувати якісну меддопомогу, можливість зберегти якість свого життя після отриманої травми чи перенесеної хвороби. Безумовно, в такому випадку, тариф у 10 800 грн для стаціонарної реабілітації – це недостатнє фінансування. Тому ми й вивели цю медичну послугу в окремий пакет з окремим тарифом.
Також ми говоримо, що стаціонарну реабілітацію не можуть надавати ті заклади, які хочуть просто закрити свої фінансові проблеми. Реабілітація – це насамперед послуга, яка має формуватися за відповідними стандартами. Це, безумовно, не кожен заклад, але вони через виконання вимог можуть надавати пацієнту якісну послугу.
Стаціонарна реабілітація (нейрореабілітація та/або ортопедична реабілітація, та/або кардіо-респіраторна реабілітація та інші) – це мінімум три години меддопомоги в день, амбулаторна – від однієї до двох годин.
Зараз договір на надання стаціонарної допомоги мають 22 заклади Дніпропетровської області, це заклади Дніпра, Кривого Рогу, Павлограда, Нікополя, Кам`янського. Загальна сума укладених договорів 290 млн грн. На амбулаторну реабілітацію – 32 заклади на 103 млн грн.
– Як потрапити на таку реабілітацію?
– Берете направлення у сімейного або у лікуючого лікаря. З електронним направленням пацієнт звертається до законтрактованої лікарні. Що означає пакет? Пацієнти не завжди знають, що означає медична послуга. Це значить, що у рамках пакету меддопомоги за пацієнта оплачує держава.
– Тобто, за 20 хвилин масажу, наприклад, доплачувати не треба?
– Доплачувати не треба ні додатково за масаж, ні за аналізи. Це забезпечено вимогами пакету. Якщо ви ці послуги не отримуєте або отримуєте не в повному обсязі , є контакт- центр НСЗУ 1677, це інструмент звернення пацієнтів і потрібно цим користуватися, вміти захищати свої права. Держава оплачує ці послуги, тож, якщо вас не задовольняє їхня якість – звертайтеся на “гарячу лінію”.
– Як НСЗУ реагує на скарги пацієнтів та як повернути кошти, якщо в лікарні вимагали оплату за лікування або говорили купувати ліки, які, як потім виявлялося, були в наявності?
– Торік до контакт-центру надійшла 131 скарга на лікарні області. Більшість скарг – це вимагання коштів , відмова у наданні медичних послуг. У таких випадках ми звертаємося до лікарні і намагаємося усунути недоліки. Якщо у пацієнта є чек на препарат, який входить в перелік засобів, оплачених державою, а лікарня сказала купити, то ми наполягаємо, щоб лікарня повернула кошти.
– Такі випадки були?
– Так, були. Є лікарні, які визнають свою неправоту перед пацієнтом. Яку потім відповідальність несуть лікарі, я не знаю, бо НСЗУ не втручається у діяльність медзакладів. У фокусі програми медичних гарантій є пацієнт, ми завжди на боці пацієнта.
– Загалом у Програмі медгарантій на 2023 рік передбачено 39 пакетів послуг. Які серед них нові?
– У 2023 році розмежовано амбулаторні та стаціонарну реабілітаційну допомогу. Особлива увага приділена психологічній допомозі. Зокрема, діятиме пакет психологічної підтримки на первинному рівні, впроваджений наприкінці 2022 році. Медичні заклади на окупованих територіях та в зоні бойових дій отримуватимуть оплати за окремими пакетами. Також новий пакет є «Секційне дослідження» (проведення патологоанатомічних розтинів тіл померлих, мертвонароджених та плодів від пізніх викиднів у закладах охорони здоров’я методом посмертного патологоанатомічного дослідження внутрішніх органів і тканин померлого.). Програма реімбурсації “Доступні ліки” – продовжить розширюватися. До неї вже увійшли імуносупресивні препарати, ще будуть тест-смужки для інсулінозалежних та знеболювальні для паліативних хворих.
– Як фінансуються лікарні в зоні бойових дій? Як це впливає на надання меддопомоги там?
– Зараз ми маємо два різні підходи для двох груп територій. Перший – це тимчасово окуповані території, другий – це території активних бойових дій. Що стосується тимчасово окупованих територій, то ми контрактуємо на 2023 рік окремий пакет, який називається ”Забезпечення кадрового потенціалу для надання меддопомоги населенню, яке знаходиться на території, що перебуває в тимчасовій окупації”. На сьогодні договір отримали 64 медзакладів в окупації.
Цей пакет реалізуватиметься таким чином. Ми маємо подану кількість працівників, яку подає департамент охорони здоров'я, які надають медичну допомогу, і відповідно маємо стандарти медичної допомоги, стандарти в оплаті для таких працівників. Лікарні – колаборанти поки "на стопі".
– Як фізично їм передавати кошти?
– Ми оплачуємо в фонд оплати праці, з якого медзакладу буде оплачуватися цей пакет. Ми розуміємо, що цим медзакладам важко забезпечувати закупівлю лікарських засобів, є певна кількість працівників, які виїхали в більш безпечні місця. Тобто, вони не можуть виконати всі вимоги, які НСЗУ висуває до контрактів. Тому, відповідно, цей пакет буде для тимчасово окупованих територій і на той час, поки вони перебувають в тимчасовій окупації. Але після виходу з окупації й проведення підготовки до контрактування, вони зможуть укладати договори за загальними пакетами, які є в Програмі медгарантій на 2023 рік. Цей пакет буде діяти для комунальних медзакладів, які знаходяться на окупованій території, згідно з переліком Мінреінтеграції. Оплати цим закладам залежатимуть від кількості та категорій працівників на 1 грудня 2022: від 6700 до 26 000 грн.
Стосовно медзакладів у зоні бойових дій. Якщо ми будемо формувати їхні глобальні бюджети за статистикою, за введеними медичними записами за 2022 рік, вони просто не зможуть існувати, тому що велика кількість населення виїхала з цих територій. Ці медзаклади продовжують надавати медичну допомогу, в тому числі ургентну, і цивільним, і військовим, які зазнають травми внаслідок війни. Тому ми формуватимемо їм глобальний бюджет по окремим пакетам, як наприклад, амбулаторний, стаціонарна хірургія, лікування туберкульозу, психіатрична допомога, від грудня 2021 року. В такому випадку вони продовжать надавати медичну допомогу й отримуватимуть фінансування.
– Як запобігають вигоранню лікарів?
– На державному рівні – мені складно сказати. Не чула про таку допомогу. Зараз є багато психологічної допомоги від міжнародних партнерів, наприклад, «Лікарі без кордонів».
Але треба робота на регулярній основі – робота з лікарями в зоні бойових дій і тими, що вийшли з окупації. Одна зустріч з ними, це ні про що, треба постійна робота. Довелося нещодавно чути скаргу на неналежне ставлення лікаря по відношенню до військового. Розумію, що це через виснаження і вигорання лікаря, зараз це велика проблема.
– Як відбувається співпраця НСЗУ з органами місцевої влади?
– Місцева влада – це засновники лікарень. Пояснюємо їм, що недостатньо того, що НСЗУ має договір з медзакладом і надає кошти за послуги. Обладнання і ремонти лікарень – це до місцевої влади. Завдання місцевої влади – стратегічне , як формувати медичні послуги для громади. Вони, на жаль, не завжди розуміють сфери відповідальності – де громади, а де – держави. А деякі громади чекають субвенцію, як було колись. Та ми не про субвенцію, субвенція була 5 років тому, а вони ще не перелаштувалися.
– Перейдемо до ветеранської теми. Ви в системі допомоги учасникам бойових дій з 2014-го року. На вашу думку, які ще помилки треба виправляти у системі надання комплексу послуг для лікування і реабілітації ветеранів і ветеранок?
– До 2018-2019- го року ми проводили у лікарнях окремі заходи для ветеранів, їхнє обстеження, влаштовували “ветеранські дні”. Це була формальна штука, яка майже не спрацювала. Ветерани не довіряли цивільним лікарням, не хотіли сидіти в одній черзі з бабусями. Бо раніше було неоднозначне ставлення до ветеранів.
Що сталося торікі? Коли почалася повномасштабна війна – багато хто не пройшов огляд, хлопці-патріоти, які мали ускладнення ще після 14-го року, “забили” на це, скажімо так і пішли необстеженими. І уявіть, який там буде і який вже є букет хвороб. Мені це печально, бо розумію, які будуть наслідки, коли адреналін скінчиться.
Я вважаю, що для ветеранів повинна бути відомча лікарня, яка буде їх обслуговувати і лікарі якої були б в цій темі. Для ветеранів завжди було важливо – “свій – чужий”. Цей заклад би фінансувався з відповідного міністерства – Мінвету. Бо Мінвет є, але відомчих лікарень у нього немає. Є госпіталі військові від Міноборони, там діючий військовий має право лікуватися. А ветеран прирівнюється до пересічного громадянина. Ми розуміємо, що це неправильно, бо там і психологічний стан інший, і травми, і стан фізичного здоров'я інший.
Або був би страховий пакет для ветеранів. Я не впевнена, що це від НСЗУ може бути окремий пакет для військових, як торік проговорювали ці питання з Мінветом. Може, була би якась державна програма страхування для військових. Треба ухвалювати це рішення на державному рівні.
Ще в мене є така думка, можливо, потрібні були б такі окремі цільові програми, які стосуються репродуктивного здоров'я. Наприклад, програма ЕКО, щоб у ветерана була можливість безкоштовно потрапити у цю програму. Я знаю, що з цим є багато питань, є пари, які відкладали планування вагітності, бо 9 років війна і таке інше, а це все накопичується. Він 9 років на війні, вона не може завагітніти, грошей немає. І сім'ї розпадаються.
І для жінок-військових також це важливо, бо жіноче репродуктивне здоров'я на війні також страждає. Я знаю ці скарги, з якими дівчата звертаються, і переохолодження, і подібне, і вони потім після війни не можуть завагітніти.
Це має бути окрема програма і вона має окремо фінансуватися.
– Це ваша особиста думка чи такі пропозиції десь обговорюються?
– Це особисто так вважаю з мого досвіду, їх немає ніде на розгляді.
– Чи діє зараз госпіталь для ветеранів війни Дніпропетровської обласної ради? Які послуги законтрактовані? Чи виконує він свою функцію реабілітаційного закладу для військових?
– Госпіталь працює. Фінансування у порівнянні з минулим роком знизилося. Має пакети стаціонарної допомоги без хірургічних втручань, реабілітації стаціонарної і реабілітації амбулаторної.
– Про наступний етап медичної реформи, яка має бути реалізована з 1 січня 2024 року. Він передбачає об’єднання мережі закладів охорони здоров’я в кожній області в госпітальний округ, який своєю чергою буде поділений на кластери. Якщо говорити простою мовою – що таке кластер?
– Згідно з нововведеннями, кожен заклад охорони здоров’я матиме визначений функціонал. Базові послуги надаватимуть у загальних лікарнях, якомога ближче до пацієнта, а високоспеціалізовані чи вузькопрофільні – у кластерних і надкластерних.
У складі спроможної мережі визначаються: екстрена медицина, заклади первинної допомоги та загальні (на 40 тисяч населення та у досяжності 60 км по дорогах), кластерні і надкластерні заклади охорони здоров’я (онкологічний; кардіологічний; психіатричний; фтизіопульмонологічний або інфекційний; перинатальний).
Для чого це відбувається? Це не про скорочення лікарень, це не про зменшення допомоги. Це про якісну допомогу для пацієнтів. Для того, щоб пацієнт, наприклад, з інсультом потрапив у ту лікарню, де йому зможуть надати якісну допомогу. Щоб не було такого, що його привезли в загальну лікарню, згаяли час, а він уже не потрапляє в це терапевтичне вікно.
Тобто це робиться для якісної меддопомоги саме в потужній лікарні, яка має обладнання, яка має лікарів з досвідом і статистику лікування таких випадків.
Ми завжди казали, що наступний етап реформи – це інфраструктурний. І зараз завдання у місцевих департаментів охорони здоров'я сформувати цю мережу і подати МОЗ на затвердження. Це буде з 1 січня 2024 року, і буде не одразу, а дуже поступово.
– У зв'язку з цим, питання про Петропавлівську і Межівську громади нашої області. Вони планують створити спільний заклад охорони здоров'я вторинної ланки аби лікарня була спроможною. Про це повідомив на своїй сторінці у соцмережі голова Межівської ОТГ Володимир Зражевський.
Як це буде відбуватися на практиці? Це єдиний такий приклад, перший в Україні? Як він може допомогти іншим громадам?
– Ми почули про це минулого тижня на спільній нараді. Нам дуже цікаво дізнатися бачення громад, щоб ми зрозуміли, як це буде відбуватися, який юридичний і практичний бік питання. Про це можна буде потім говорити окремо.
Читайте також
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
