Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни

Важливо
Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
.

24 лютого минає рік повномасштабної війни в Україні. За офіційними даними, через бойові дії в області загинули 218 мирних жителів, 800 — поранені. Від початку російського вторгнення ракетних ударів, ударів дронами та обстрілів з важкої артилерії зазнали всі сім районів Дніпропетровщини. 11 громад області наразі визнані такими, що постраждали від війни. У регіоні пошкоджено понад 5 тисяч будинків, а також об’єкти соцсфери, освітні заклади, лікарні, підприємства, комунікації, пам’ятки історії та культури.

Однак Дніпропетровщина стала однією з областей, де знайшли прихисток найбільше переселенців, регіон стійко витримував блекаути, а також активізував процеси декомунізації та дерусифікації.

Суспільне Дніпро розповідає, яким був рік, що минає від дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на Дніпропетровщині.

Ракетні удари: багатоповерхівки у Дніпрі та Кривому Розі, залізнична станція у Чаплиному

Російські війська впродовж року скерували на Дніпропетровщину понад 300 ракет різного типу. Ударів зазнавали міста, громади й села області. За даними голови облради Миколи Лукашука, пошкоджено понад 4 тисячі будинків, дві тисячі з яких — в Нікополі. Нищилося не лише житло й об`єкти цивільної інфраструктури — гинули цілі родини.

Найтрагічнішим за кількістю загиблих та поранених став ракетний удар по багатоповерхівці Дніпра 14 січня 2023 року. Війська РФ випустили крилату ракету Х-22, яка зруйнувала два під`їзди дев`ятиповерхового будинку. Рятувально-пошукова операція тривала 69 годин. Внаслідок удару загинули 46 людей, понад 80 дістали поранення.

Чернетка. Ракетні атаки, потік переселенців, волонтерство, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
Ракетний удар по багатоповерхівці Дніпра, 14 січня 2023 року. Фото: Суспільне Дніпро
Читайте також: "Я і кричала, і плакала". Дві історії людей, які врятувалися під час ракетного удару по багатоповерхівці Дніпра

Трохи менше ніж за місяць до удару по Дніпру російська ракета влучила у триповерховий будинок у Кривому Розі, зруйнувавши цілий під`їзд. Загальна кількість жертв — п`ятеро дорослих і дитина. Загинула родина: батьки та їхній півторарічний син. 12 людей дістали поранення.

У День Незалежності, 24 серпня 2022 року, російські війська вдарили по селищу Чаплиному в Синельниківському районі на Дніпропетровщині чотирма ракетами. Пошкодили господарчі будівлі залізниці, влучили в залізничну станцію. Внаслідок обстрілу загорілися п'ять пасажирських вагонів потяга.

Чернетка. Ракетні атаки, потік переселенців, волонтерство, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
Ракетний удар по Чаплиному, 24 серпня 2022 року. Фото: Суспільне Дніпро

Одна з ракет знищила приватний будинок. Під завалами опинилися троє людей – жінка та двоє дітей. Загинув 11-річний хлопчик. По закінченні рятувально-пошукових робіт кількість загиблих — 25 людей, з них двоє дітей. 31 людина отримала поранення.

Випробування блекаутами

З жовтня 2022 року армія РФ почала здійснювати ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України. В області запровадили режим економії електроенергії, зменшили використання вуличного освітлення.

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
Дніпро, ввімкнення світла. Суспільне Дніпро

Наприкінці листопада в регіоні на випадок можливих блекаутів відкрили 200 "пунктів незламності", де можна обігрітися, відпочити, зарядити гаджети, а також скористатися інтернетом. Зараз таких пунктів вже більш як тисяча.

Для жителів Дніпропетровщини також запровадили графіки стабілізаційних вимкнень світла.

Чернетка. Ракетні атаки, потік переселенців, волонтерство, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
"Пункт незламності" у Дніпрі. Суспільне Дніпро

Один з блекаутів був 16 грудня. Того дня під час ракетної атаки в Дніпрі, Криворізькому, Нікопольському та Кам’янському районах було пошкоджено ряд об’єктів енергетичної інфраструктури. Сталися масові знеструмлення об'єктів водо- та теплопостачання. У Дніпрі зупинялися метро, тролейбуси й трамваї.

Читайте також: Переповнені "пункти незламності", райони без світла й води. Блекаут у Дніпрі — фоторепортаж

Переселенці: люди, бізнес, робота

З перших днів повномасштабної війни в Україні Дніпропетровська область почала приймати переселенців: частина з них евакуювалася з «гарячих» регіонів через область транзитом, частина – залишилася надовго.

Станом на 17 лютого, за офіційними даними з обласної військової адміністрації, область прийняла понад 370 тисяч вимушених переселенців, понад 8 тисяч з них – це діти. Зокрема, у Дніпрі оселилися 186 тисяч приїжджих, понад 150 тисяч з них зареєстровані після 24 лютого 2022 року.

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
В одному з шелтерів для ВПО в Дніпрі. Фото: Суспільне Донбас

У Дніпрі та області відкрилися шелтери та хаби для допомоги вимушеним переселенцям, зокрема кілька хабів для тих, хто приїхав з Донбасу. Один із прихистків для земляків з Луганщини створили самі вихідці з цієї області.

Читайте також: "На Дніпропетровщині діють п`ять гуманітарних хабів для переселенців із громад Луганщини: адреси"

Окрім того, Дніпропетровщина прийняла 79 підприємств, релокованих з Луганської, Донецької, Запорізької та Харківської областей.

20 вже розпочали роботу в області, ще чотири готуються до запуску виробництва. Більш ніж пів сотні підприємств з «гарячих» точок розмістили у регіоні свої склади із сировиною, продукцією та устаткуванням.

Читайте також: "Знайдемо спільні ідеї". У Дніпрі провели фестиваль бізнесів, релокованих через війну. Фоторепортаж

Через центри зайнятості на Дніпропетровщині роботу отримали 2,5 тисячі переселенців. Зокрема, у лікувальних закладах області змогли працевлаштуватися понад пів тисячі медиків.

Дерусифікація

Повномасштабне вторгнення Росії прискорили процеси декомунізації та дерусифікації в Україні, зокрема й на Дніпропетровщині.

Уже у квітні 2022 року в Дніпрі перейменували перші 33 вулиці, назви яких пов'язані з Росією. У травні демонтували 13 монументів і стел, пов’язаних з радянським минулим, і змінили назви ще двох десятків вулиць. Більшість нових найменувань тепер пов’язані безпосередньо з історією міста та України.

Також з вулиць обласного центру зникли вісім пам'ятників, пов'язаних з російськими та радянськими діячами, зокрема пам'ятники Пушкіну та Чкалову. Їх перенесли на територію підприємства "Зооконтроль". Проспект Пушкіна перейменували на Лесі Українки.

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
Пам'ятник Пушкіну в Дніпрі.

Окрім того, у Кривому Розі виявили й змінили понад 400 топонімів, пов’язаних із Росією. У Новомосковську визначили долю пам`ятника радянському літакові: зірки зафарбували, але демонтувати не будуть. А жителі Павлограда збирали підписи за та проти перейменування міста, названого на честь спадкоємця престолу Російської імперії Павла Першого.

Читайте також: "Маршала Малиновського на Набережну Нової Армії: у Дніпрі планують перейменувати ще 27 вулиць та провулків"

Разом з тим в регіоні триває українізація. Так, у Дніпрі затвердили муніципальну програму підтримки державної мови "Українською, будь ласка", виділивши на неї 13 мільйонів гривень.

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни
Розмовний клуб "Паляниця", який діє в Дніпрі. Суспільне Дніпро

В одній з бібліотек міста розпочав роботу український розмовний клуб "Паляниця", на Криворіжжі відкрили мовний клуб, а в Межівській громаді Синельниківського району – запрацював мовний гурток.

Читайте також

Евакуація, релокація, дерусифікація, "прильоти" й "атомний тероризм". Як Дніпропетровщина прожила пів року війни

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок