Громадській організації та продакшну "Сучасне Українське Кіно" (скорочено "СУК") 20 квітня виповнилося 10 років. Заснована у 2015 році як коло однодумців — режисерів, операторів, продюсерів, композиторів та звукорежисерів — сьогодні організація є потужним осередком розвитку української кіноіндустрії та платформою для відкриття нових імен.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає історію "СУК" — від заснування до коментарів режисерів, що стали частиною організації.
Історія заснування та розвитку
Перші збори "СУК" відбулися 26 лютого 2015 року за участі Філіпа Сотниченка, Валерії Сочивець, Нікона Романченка, Новруза Хікмета, Михайла Маслобойщикова, Нарімана Алієва, Анни Гольцберг, Леоніда Ляуданського та Петра Воробйова. У квітні того ж року організація отримала офіційну реєстрацію як ГО.
За десять років своєї діяльності команда "СУК" організувала понад 200 показів українських фільмів, створила кілька альманахів короткометражних фільмів, регулярно брала участь у фестивалях, таких як "ГогольFest", Kyiv Comic Con, Intermezzo, "Молодість" та інших.
З 2015 по 2017 рік організація проводила конкурси "Золотий СУК" для молодих режисерів та "Україна: шлях до миру". У 2016 році спільно з "Планетою Кіно" був реалізований освітній проєкт "Кіноклас", який охоплював 50 майстеркласів від українських кінематографістів.
Знаковою ініціативою стала "Кіносереда" — неформальні зустрічі кінематографістів, покази нових стрічок, майстеркласи та читання сценаріїв, що проходили з 2016 по 2022 рік у співпраці з "Арт-Причалом", Домом "Майстер Клас", Port Creative Hub та Будинком кіно. В умовах пандемії проєкт перейшов в онлайн-формат за підтримки Українського культурного фонду.
"За десять років ми пройшли шлях від невеликого кола ентузіастів до визнаної платформи для талановитих українських кінематографістів. Наша місія — підтримувати, розвивати та популяризувати сучасне українське кіно — залишається незмінною, і ми з нетерпінням чекаємо на наступне десятиліття творчих відкриттів", — зазначає засновниця "СУК" Валерія Сочивець.
Що говорять учасники "СУК"
- Новруз Хікмет — актор і режисер
"Все почалося ще несвідомо — на «Молодості» 2013 року. Тоді я вперше познайомився з тими, хто згодом став учасниками «СУК». У програмі короткого метру тоді були майже всі, хто сьогодні вже є визнаними, талановитими й неймовірними режисер(к)ами. Для мене, людини, що приїхала з Азербайджану, потрапити в національний конкурс було майже сакральним і дуже важливим досвідом. Сам конкурс і фільми, які я тоді побачив, безперечно надихнули мене на майбутнє", — згадує Хікмет перші роки існування "СУК" у коментарі для Суспільне Культура.
Новруз Хікмет розповідає, що як і багато творчих об'єднань, "СУК" вирішили згрупуватися (в хорошому сенсі цього слова) і почали шукати короткометражні фільми для спільних показів.
"Нашою метою була популяризація українського кіно. Безумовно, на бажання об'єднатися вплинув і Майдан — він загострив відчуття потреби фіксувати стан, знімати й показувати українське кіно. Ми поступово переходили з фази «Молодості» до наступного етапу — усвідомлення свого шляху. Разом з колегами. Разом із країною", — зазначає Хікмет.
Хікмет розповів, що для нього особисто "СУК" — це сім'я і друзі. Разом вони пройшли великий шлях: від показів короткого метру в різних містах України — до прем'єр та нагород на великих європейських фестивалях. Новруз Хікмет наводить приклад роботи над власним короткометражним фільмом, який він зняв ще у 2014 році.
"Не до кінця розуміючи принципи копродукції, я зняв короткометражний фільм в Баку. І саме колеги та друзі у Києві допомогли мені завершити фільм й відправляти на фестивалі. Сьогодні я працюю над своїм дебютним повним метром «Вшиті субтитри», продюсеркою проєкту є Лєра Сочивець, а в команді — чимало людей з «СУК». Це копродукція України, Німеччини й Польщі. Основні зйомки плануються в Києві, частина — в Німеччині та Азербайджані", — поділився актор і режисер.
- Анастасія Груба — режисерка
"Я долучилася до команди «СУК» вже тоді, коли сама організація була створена. Я тоді навчалася на сценариста в Карпенка і мені дуже не вистачало спілкування з представниками інших кінопрофесій. Коли дізналась про «СУК» — одразу подумала, що це дуже перспективне об'єднання, та захотіла долучитися. Надихала об'єднуватися передусім допомога одне одному у створенні фільмів, але згодом це стало чимось більшим. Після перших успіхів фільмів з'явилось відчуття, що допомагати молодим кіномитцям може стати нашої нішою", — розповідає режисерка Анастасія Груба у коментарі Суспільне Культура.
Груба поділилася, що на початку своєї участі в "СУК" вона багато відповідала за комунікацію в соцмережах та з медіа, а також допомагала в організації подій. Тоді ж "СУК" організовували проєкт "Кіносереда", який складався з майстеркласів та кінопоказів.
"Для мене це була така перша доросла та відповідальна робота, тому, напевно, цей проєкт для мене особисто став знаковим. Але не можу не згадати про «Кіноогляд», в якому розкрився весь наш досвід в організації кіноівентів. Я вважаю, нам тоді вдалося створити чудовий фестиваль, з правильною атмосферою. І сподіваюсь, ми зможемо повернути цей проєкт до життя", — сказала режисерка.
Анастасія Груба зазначає, що сьогодні "СУК" є для неї організацією, якою вона пишається та якій вдячна.
"Ми намагаємось підтримувати одне одного, допомагати. Навіть робота над «Уроками водіння», по суті, почалась саме через те, що ми всі з однієї організації, та якщо є цікава історія і час — беремося творити разом", — поділилася Анастасія Груба.
- Кирило Земляний — режисер
"Для мене насамперед це просто небайдужі кінематографісти, які одне одному допомагають знімати фільми. Щось на кшталт відкритого творчого об'єднання, не лише кінопродакшн. Мені важко сказати, скільки учасників має наша організація, де її межі. Думаю, це і не має великого значення", — сказав режисер Кирило Земляний про значення "СУК" у коментарі для Суспільне Культура.
З історії організації знаковою подією для Земляного стало проведення останнього "Кіноогляду" у 2019 році. Він відбувався в Будинку кіно і став прем'єрним майданчиком для першого короткометражного фільму режисера. За словами Земляного, з цього моменту він і став "суківцем".
"Нікого не здивувати тим, що після 2014 року відбувся стрімкий розвиток українського кінематографу, а з приходом пані Кудерчук авторське кіно значно втратило свої позиції в розрізі державного фінансування, додався ковід та початок повномасштабного вторгнення. Увесь цей час наша організація продовжувала працювати над фільмами незалежно від обставин, учасники продовжили створювати фільми, часто без фінансування. Тому можна говорити про роль забезпечення сталості у виробництві фільмів та представленні їх на українських та міжнародних кінофестивалях", — зазначив режисер.
- Нікон Романченко — режисер, режисер монтажу
За словами режисера та режисера монтажу Нікона Романченка, сьогодні "СУК" є для нього спільнотою однодумців, які створюють разом авторське незалежне кіно.
Згадуючи, що надихало кінематографістів об'єднуватися на початку заснування організації 10 років тому, Романченко каже:
"«Молодість». Бажання продовжувати створювати фільми та показувати їх вже за лаштунками інституту. Перші покази наших коротких метрів відбулися в межах «Гоголь Фесту» у 2014 році, а потім в Casa De Ritmo, на Ярвалу, де вже збиралась нова, глядацька аудиторія".
За останні 10 років знаковими подіями для Романченка стали перші подорожі за кордон в межах українських тижнів кіно в Європі.
"Особливо запам'яталась перша поїздка на Каннський кінофестиваль. Тоді як ніколи відчувалось певне єднання", — зазначає режисер.
Кінематографічний доробок
За 10 років існування СУК випустив дивовижну колекцію короткометражних та повнометражних фільмів.
Повнометражні фільми:
- "Дім за склом" (2023) — режисер Тарас Дронь;
- "Ля Палісіада" (2023) — режисер Філіп Сотниченко;
- "Із зав'язаними очима" (2020) — режисер Тарас Дронь;
- "Зарваниця" (2020) — режисери Ярема Малащук і Роман Хімей;
- "Тера" (2018) — режисер Нікон Романченко.
Короткометражні фільми:
- "Роздуми про мир під час повітряного нальоту" (2025) — режисер В'ячеслав Туряниця;
- "Уроки водіння" (2024) — режисерка Анастасія Груба;
- "Амфіболос літос" (2024) — режисер Валерій Гриша;
- "Поки тут тихо" (2022) — режисери Олена Подолянко, Новруз Хікмет;
- "Харків М'юзік Фест відбувся" (2022) — режисер В'ячеслав Туряниця;
- "Перезапис" (2022) — режисер Кирило Земляний;
- "Пелюшковий Торт" (2021) — режисерка Анастасія Бабенко;
- "Паперушка" (2021) — режисерка Лілія Остапович;
- "20-11-7.mp4" (2021) — режисерка Аліна Панасенко;
- "Різдвяні Історії" (2019) — режисери Валерія Сочивець, Філіп Сотниченко;
- "Дезертир" (2019) — режисер Саша Стельченко;
- "Поза зоною" (2018) — режисер Нікон Романченко;
- "Гойдалки" (2018) — режисерка Валерія Сочивець;
- "Київська Історія" (2018) — режисер Михайло Маслобойщиков;
- "Технічна перерва" (2017) — режисер Філіп Сотниченко;
- "Марія" (2017) — режисер Новруз Хікмет;
- "Цвях" (2016) — режисер Філіп Сотниченко;
- "Кров" (2016) — режисерка Валерія Сочивець;
- "Син" (2015) — режисер Філіп Сотниченко.
Майбутні проєкти
Наразі СУК працює над низкою перспективних проєктів:
- "Вшиті субтитри" — повнометражний дебютний фільм режисера Новруза Хікмета;
- "Завіса" — повнометражний дебютний фільм режисерки Валерії Сочивець;
- "Тіні" — документальний повнометражний фільм режисерки Поліни Кельм;
- "Спадок" — повнометражний фільм режисера Станіслава Битюцького;
- "З Радванки" — повнометражний документальний фільм-дебют режисера Томі Гажлінські;
- "Times New Roman" — другий повнометражний фільм Філіпа Сотниченка;
- "Перезапис населення" — короткометражний дебют режисерки Олени Подолянко.
Два короткометражні фільми Кирила Земляного — "Бездоріжжя" та "Недоступні" — зараз відправляються на кінофестивалі й очікують своєї світової прем'єри. Короткометражний експериментальний документальний фільм "Подорож очима тих, хто врятувався і хоче змінити світ", створений у співрежисурі Валерія Гриші та Олександра Гойсана, також готується до своєї прем'єрної фестивальної появи. Крім того, нещодавно завершено роботу над новим короткометражним документальним фільмом "Новітня історія" (режисери — Олександр Гойсан, Валерій Гриша та Олександр Косяк), і незабаром розпочнеться його фестивальна дистрибуція.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
