Володимир Зеленський 7 квітня підписав законопроєкт № 12089, який посилює права добросовісного набувача. Попри підтримку з боку бізнесу, документ викликав серйозну критику з боку експертів та громадських організацій, що опікуються охороною довкілля та культурної спадщини. Згідно з ними, закон фактично унеможливлює повернення незаконно відчужених об'єктів у державну власність.
В ефірі Радіо Культура Катерина Чуєва, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини, пояснила, що саме передбачає новий закон і в чому полягають його найбільші ризики.
Законопроєкт № 12089, покликаний захистити права добросовісних набувачів майна, Верховна Рада схвалила 12 березня. Його підтримали представники бізнес-спільноти, які наголошували на необхідності обмежити зловживання правоохоронців щодо перевірок власності та судових процесів, що, за їхніми словами, могли бути використані як інструмент тиску.
Однак представники культурного та екологічного сектору б'ють на сполох. Чуєва пояснила, що закон містить низку положень, які створюють небезпечні прецеденти для майбутнього збереження культурної спадщини. Найбільше занепокоєння викликає положення про зворотну дію закону в часі.
"Це означає, що нові правила діятимуть не тільки з моменту ухвалення, але й стосовно минулих років, що суперечить базовим принципам українського законодавства", — пояснює Чуєва.
Вона додає, що подібна норма може бути використана для "легалізації" старих, але незаконних схем відчуження землі чи об'єктів нерухомої культурної спадщини, які раніше могли бути повернені у власність держави за допомогою прокуратури.
Як наголошує експертка, до цього часу саме Офіс генерального прокурора або місцева прокуратура мали право ініціювати судові справи щодо незаконного відчуження об'єктів археологічної чи культурної спадщини. Часто це дозволяло повернути важливі ділянки, зокрема археологічні пам'ятки, до державної власності. Натомість новий закон значно обмежує таку можливість.
Проти закону виступили десятки пам'яткоохоронних та природоохоронних організацій. Вони наголошували, що зміни загрожують збереженню об'єктів культурної спадщини, лісових масивів та інших територій, які раніше вдавалося рятувати від забудови.
У березні була зареєстрована петиція з вимогою ветувати законопроєкт. Вона швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів, але 7 квітня документ все ж підписав президент.
На думку експертів, цей закон може унеможливити відновлення справедливості у справах, що стосуються відчуження цінних для суспільства територій і пам'яток, та створює нові виклики для збереження української культурної та природної спадщини.
Про що цей закон
Президент Володимир Зеленський 7 квітня підписав закон № 12089, який встановлює 10-річний строк, після якого не можна забрати землі чи будівлі у добросовісного набувача, якщо вони раніше належали державі або були комунальними.
Картка відповідного закону за підписом глави держави опублікована на сайті Верховної Ради.
Згідно з документом, якщо з моменту незаконного відчуження землі минуло понад 10 років, держава або громада більше не зможуть повернути ці ділянки. Це стосується зокрема лісів, прибережних смуг та інших природних територій.
Якщо ж суд ухвалить повернення землі до 10 років після відчуження, держава або громада мають компенсувати новому власнику ринкову вартість. Але компенсації самим державі чи громаді законом не передбачено.
Водночас діють винятки: закон не поширюється на стратегічні землі, об'єкти критичної інфраструктури, культурну спадщину та природоохоронні території. Проте активісти вказують на прогалини у формулюваннях, які можуть унеможливити їхнє повернення.
"Запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих РФ територіях України, хоча на це прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради", — зазначили в русі "Чесно".
Активісти також зауважують, що межі багатьох природоохоронних чи історичних земель досі не визначені у Державному земельному кадастрі. Через це держава ризикує втратити правові механізми для повернення таких активів.
У Федерації роботодавців України вітають підписання цього закону. Там зазначають, що раніше інвестори, бізнес та громадяни стикалися з ризиком втрати майна через претензії держави, що стосувалися подій багаторічної давності. А тепер закон "усуває цю правову невизначеність, зменшує ризики для інвестицій та забезпечує стабільність у веденні бізнесу".
"Цей крок є важливим сигналом для інвесторів та підприємців про підтримку їхніх прав і гарантій з боку держави", — йдеться у повідомленні.
У чому ризики законопроєкту
У Центрі протидії корупції зазначали, що головний ризик цієї законодавчої ініціативи в тому, що вона дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з-під власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення.
"Автор законопроєкту, «слуга» Ігор Фріс, позиціює законопроєкт № 12089 як захист бізнесу, який може набувати землю вже «з третіх рук» як добросовісний набувач і не бути причетними до минулих оборудок. Він начебто має захистити від втрат інвесторів, які купували майно чесно", — йшлося на сайті ЦПК.
Водночас Ігор Фріс, нардеп 9-го скликання від партії "Слуга народу", так пояснював суть законопроєкту:
"Простий приклад — ви купили квартиру у дев'ятиповерховому будинку і через сім років хтось до вас приходить і каже: «Друже, ти не є власником цієї квартири». Бо в далеких 2000-х роках, коли цю земельну ділянку хтось приватизовував, яка 10 разів після цього була перепродана і дев'ять років назад її купив забудовник, який збудував вашу квартиру — вона була незаконно приватизована. Тому сьогодні твоя квартира тобі не належить і ми в тебе її заберемо, і ти не маєш права ні до кого позиватися. Ось так зараз відбувається. Ось проти цього направлений цей законопроєкт. Саме проти таких людей, які вилучають майно незаконно".
Як повідомляв рух "Чесно", громадські активісти закликали Зеленського ветувати законопроєкт, адже, на їхню думку, нові норми можуть призвести до фактичного узаконення земельних схем.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
