Перейти до основного змісту
Сад, відповідальність та історія: виставки українського мистецтва, які варто відвідати у грудні

Сад, відповідальність та історія: виставки українського мистецтва, які варто відвідати у грудні

13 виставок грудня у Києві, Ужгороді, Львові, Хмельницькому та Берліні
Частина експозиції виставки "Моя кімната. Зі мною і без", Руслан Тремба. Я Галерея, 2024. Надано галереєю/Андрій Олещук

Суспільне Культура пропонує добірку виставок українського мистецтва, які можна відвідати у грудні в Києві, Одесі, Хмельницькому, Львові, Ужгороді та Берліні. Деякі з них відкрилися в останні дні листопада, але їх все ще можна буде побачити на власні очі.

Р. Е. П. Історія

Де: Національний художній музей України, вул. Михайла Грушевського, 6, Київ

Коли: з 20 грудня по 1 березня 2025 року, щочетверга, щоп'ятниці та щосуботи з 12:00 до 18:00

Кураторську команда: Анна Алієва, Тетяна Жмурко, Дарина Якимова (NAMU). Анна Лазар (незалежна кураторка та дослідниця сучасного українського мистецтва, Польща).

Архітектуру експозиції розробив Олександр Бурлака.

Національний художній музей України презентує виставковий проєкт "Р. Е. П. Історія", присвячений 20-річчю діяльності групи "P. Е. П. ("Революційний Експериментальний Простір"). Це художнє об'єднання виникло на хвилі Помаранчевої революції 2004 року і стало одним із найвпливовіших у контексті українського критичного та політичного мистецтва.

Виставка розповідає про історію групи, яка протягом двох десятиліть працювала в галузях інсталяції, відео- та перформативного мистецтва. Унікальність цієї експозиції полягає у тому, що вона не дотримується хронологічного принципу, а організована за тематичними блоками. Кожен із них порушує ключові питання, які були важливими для групи в контексті політичних та соціальних трансформацій в Україні. Зокрема, в експозиції йдеться про проблеми демократії, суб'єктності, культури, євроінтеграції, патріотизму та розвитку громадянських спільнот.

Серед найбільш важливих робіт, що будуть представлені, — живописні твори, показані на першій виставці, яка дала назву групі, "Революційний експериментальний простір" у 2004 році в Центрі сучасного мистецтва при Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Ці роботи символізують початок діяльності групи та її спрямованість на соціальну активність через мистецтво.

Виставка також дає можливість оцінити важливість перформативного мистецтва, яке стало основною частиною творчості групи. Незважаючи на тимчасовість перформансів, їхні результати зберігаються у формі відео та фотодокументацій в приватних та музейних колекціях по всьому світу.

Участь у групі "P. Е. П." брали українські художники та художниці: Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна, Леся Хоменко.

Кімната, де думки стали до болю глухими

Де: Splav, вул. Нижній Вал, 23 (у двір через арку), 1-й під’їзд, 3-й поверх

Коли: з 19 грудня по 19 січня, з четверга по неділю з 15:00 по 19:00

Художниця Олена Курзель досліджує стан крайнього відчуження особистості від реальності, створюючи простір для глибоких роздумів про межі людського "я".

Мисткиня через поєднання об'єктів і живопису порушує питання про суб'єкта, який відчуває себе об'єктом. Її роботи висвітлюють відчуття вразливості, яке змушує людину замикатися в собі, створюючи ілюзорний захист від зовнішніх загроз. Проте Курзель досліджує й зворотний бік такого сховку — момент, коли бажання відгородитися перетворюється на втрату власної сутності та занурення у байдужість, яка стає руйнівною.

Художниця запрошує глядачів до інтимного споглядання та переосмислення власного сприйняття себе і світу. Це нагода замислитися над тим, як вразливість і страх впливають на наше ставлення до реальності, та знайти відповіді на питання, які зазвичай залишаються нерозкритими.

"Театр у контексті" з фокусом на твір Петра Ряски "Намалюй мене"

Де: Малий театр на Гончара, 33, Київ

Коли: з 11 грудня до 12 січня, четвер — неділя з 13:00 до 17:30 (також перегляд експозиції доступний для глядачок і глядачів театру перед виставою та в антракті)

У стінах Малого театру Ліза Герман та Марія Ланько експонують один твір мистецтва в межах спільного проєкту із The Naked Room "Театр у контексті". У глядачів є можливість побачити триптих Петра Ряски "Намалюй мене", що був створений в майстерні художника в Білках на Закарпатті.

У цьому творі, виконаному методом друку з підмальовуванням вініловими фарбами, художник звертається до образів Ісуса та Богородиці, зображених на іконах, що мають патину часу і нагадують естетику 70-х та 80-х років. Ікони доповнені ручним ламінуванням та легким металевим обрамленням, що надає їм особливого візуального звучання.

Триптих Петра Ряски став результатом уявного діалогу між образами святих, який був сприйнятий художником у процесі роботи. "Ісус показував на своє серце, промовляючи «намалюй мене», Богородиця показувала на своє серце і промовляла «намалюй мене»...". Ці слова стають основою циклічного руху, в якому образи Ісуса та Богородиці взаємно вказують на свої серця, створюючи незвичний ритм та інтерпретацію класичних іконографічних образів.

Сад, відповідальність та історія: виставки українського мистецтва, які варто відвідати у грудні
Афіша виставки триптиха "Намалюй мене" Петра Ряски, Малий театр спільно з The Naked Room. The Naked Room

Показ відеоробіт Станіслава Холодних: "Без Собаки" та інші твори

Де: The Naked Room, вул. Рейтарська, 21, Київ

2 грудня о 19:00 відбудеться показ відеоробіт Станіслава Холодних, створених протягом останніх шести років, у межах проєкту "Без Собаки". Після показу відбудеться розмова з художником, яку модерує Богдан Бунчак.

У програмі показу — декілька ключових відео робіт художника:

  • "Без Собаки" — однойменна робота, яка дає загальне уявлення про творчість Станіслава Холодних;
  • "Чорна ліра" (2023, 50’’) — спогади художника про досвід падіння в чорну діру, воскресіння і відчуття життя після цього;
  • "Свята" (2023, 1’) — емпіричне дослідження етики початку XIX століття через танець, музику, психоактивні речовини та технології;
  • "Roller Coaster" (2021, 30’’) — випадкові образи з життя, руйнування, культурні та історичні метафори, де технології виступають як інструмент фіксації хаотичної реальності і як джерело небезпеки;
  • "Ані Тріумфу, ні Волі" (2019, 10’’) — спроба змінити сприйняття нацистської пропаганди, перетворюючи фільм "Тріумф волі" на серію звичайних образів, розділених за темами;
  • "Синтезатор для Северина" (2019, 5’’) — інструмент, що відтворює музику за допомогою насильства як метафора мазохізму, натхненний персонажем роману "Венера в хутрі".
Сад, відповідальність та історія: виставки українського мистецтва, які варто відвідати у грудні
Афіша до показу робіт Станіслава Холодних, The Naked Room. The Naked Room

Родовід або поховані імена

Де: The Naked Room, вул. Рейтарська, 21, Київ

Коли: з 14 грудня по 25 січня, щодня з 12:00 до 21:00

Виставка розпочнеться о 12:00, а о 14:00 відбудеться розмова з Павлом Маковим та кураторками Лізою Герман і Марією Ланько.

Павло Маков — український художник, чиї роботи вже експонували на Венеційській бієнале, в Музейному кварталі у Відні, Музеї Ханенків та "Єрмілов-Центрі" в Харкові. У своїй новій виставці Маков продовжує досліджувати тему міста та простору, розвиваючи цикл робіт "Абракадабра", який він почав у 2018 році.

Цикл "Абракадабра" зображає перехід від урбаністичних мотивів до більш органічних образів. У нових роботах Макова, створених у період із 2020 по 2024 роки, домінують рослини і квіти, які виступають символами як природи, так і людської вразливості. Після початку повномасштабної війни, художник заглиблюється в тему втрати, вичерпності та кінцівки, що проявляється у нових абстрактних формах і символах руйнування. Квіти та рослини, що колись асоціювались з могутністю природи, тепер стали провідниками відчуття кінця і скінченності.

У межах святкування 6-річчя галереї The Naked Room також перетвориться на різдвяний попап-маркет, де будуть представлені роботи інших улюблених митців.

Сад, відповідальність та історія: виставки українського мистецтва, які варто відвідати у грудні
Афіша до виставки Павла Макова "Родовід або поховані імена", The Naked Room. The Naked Room

В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні

Де: Національний художній музей України, вул. Михайла Грушевського, 6, Київ

Коли: з 28 листопада по 28 грудня, щочетверга, щоп'ятниці та щосуботи з 12:00 до 18:00

Кураторки: Юлія Литвинець та Марина Дроботюк

У Національному художньому музеї України 28 листопада о 17:30 відкриється виставка "В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні". Цей проєкт є частиною масштабної ініціативи "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х років", яка вже була представлена у провідних європейських музеях, зокрема у віденському Бельведері та Словацькій національній галереї.

Виставка об'єднує 31 твір, серед яких роботи з колекції NAMU та дві живописні роботи Івана Мясоєдова з Полтавського художнього музею. Вперше українська аудиторія зможе побачити ескіз до дипломної роботи "Аргонавти" (1909) Івана Мясоєдова, який раніше був показаний у Братиславі.

Експозиція ознайомить із творчістю провідних митців українського модерну: Олександра Мурашка, Федора та Василя Кричевських, Михайла Жука, Георгія Нарбута, Олекси Новаківського та інших. Виставка демонструє, як пошуки національного стилю перетиналися із загальноєвропейськими тенденціями мистецтва модерну в прагненні створити унікальні риси в кожній країні.

Фотографи старовинного Бахмута

Де: Хмельницький обласний художній музей, вул. Проскурівська, 47, Хмельницький

Коли: з 28 листопада по 19 січня, вівторок — неділя з 09:00 до 18:00

На виставці представлені оцифровані копії 100 світлин і поштових листівок початку ХХ століття з колекції Бахмутського краєзнавчого музею. Цифровізація відбулася у 2024 році за підтримки Центру міської історії у Львові та Хмельницького обласного художнього музею.

Експозиція демонструє роботи бахмутських фотоательє, серед яких вироби Розалії та Давида Мерейнесів, Леона та Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака. На світлинах зображені портрети містян і селян, представників різних професій, родинні групові фото, а також видові фотографії міських будівель. Частина цих історичних споруд була знищена під час Другої світової війни, інші постраждали від сучасної російської агресії.

Фотографічна справа на початку ХХ століття вимагала тривалого навчання та великої майстерності. Учнівство тривало близько трьох років, а сам процес створення світлин передбачав копіювання, ретушування та зйомку. Ательє використовували численні бутафорські аксесуари та мальовані задники, що надавали знімкам характерного стилю тієї епохи.

Історія бахмутських фотоательє завершується у 1930-х роках, коли приватна діяльність була ліквідована радянською владою. Однак до цього часу фотографи намагалися вижити, об'єднуючись у артілі, як-от артіль "Червоний світлопис", заснована, ймовірно, Михайлом Іцковичем.

Куди піти у грудні?
Монтаж виставки "Фотографи старовинного Бахмута", Хмельницький обласний художній музей, 2024. Хмельницький обласний художній музей

"Життя у діалозі. Марґіт та Роман Сельські"

Де: Хмельницький обласний художній музей, вул. Проскурівська, 47, Хмельницький

Коли: з 15 листопада по 12 січня, вівторок — неділя з 09:00 до 18:00

Виставка присвячена творчості Марґіт та Романа Сельських. Ця подія — можливість відзначити вклад подружжя митців у формування львівського мистецького середовища другої половини ХХ століття. Виставка охоплює понад пів століття творчої діяльності, презентуючи роботи, що відображають їхній розвиток як художників і значний вплив Паризької школи на їхнє формування.

Експозиція побудована у формі діалогу між роботами Марґіт та Романа, демонструючи їхню спільну любов до пейзажів Львівщини, Карпат і Криму, що часто ставали джерелом натхнення. Хоча більша частина ранніх робіт Марґіт була втрачена під час Другої світової війни, представлені твори дають простежити динаміку їхнього мистецького шляху. Виставка стала можливою завдяки підтримці мистецтвознавця Едуарда Димшица, популяризатора українського мистецтва.

Роман та Марґіт Сельські не тільки працювали разом, але й творили як однодумці, розділяючи пристрасть до мистецтва і культури. Їхній творчий спадок залишається важливою частиною українського мистецтва, а виставка "Життя у діалозі" покаже їхній унікальний внесок в історію образотворчого мистецтва.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки "Життя у діалозі. Маґріт та Роман Сельські", Хмельницький обласний художній музей. Хмельницький обласний художній музей

Ніхто не острів. Три моря

Де: Виставковий простір 1-го поверху "Довженко-Центру", вул. Васильківська, 1, Київ

Коли: з 24 листопада по 15 грудня, четвер-неділя з 12:00 до 19:00

Кураторка: Мирослава Ганюшкіна

У "Довженко-Центрі" відкрилася мультимедійна виставка "Ніхто не острів. Три моря", яка об'єднує відеоарт, музику та кераміку від українських і польських митців. Цей проєкт розповідає про зв'язок між Азовським, Чорним і Балтійським морями, досліджуючи природу, культуру та сучасні виклики, з якими стикаються ці регіони.

Проєкт розпочався 2021 року на півострові Гіркий Кут на Херсонщині, де мультимедійна художниця Оля Михайлюк та саундартист SK.EIN створили першу частину — аудіальний портрет півострова, записавши звуки хвиль, вітру та степу. Пізніше проєкт продовжився у 2022 році з другою частиною "Ніхто не острів. Маріуполь", де польський саундартист Томаш Сікора та музикант Сурен Восканян відтворили портрет мирного Азовського узбережжя.

Наразі у виставці всі три частини, представлені у формі відеоінсталяцій. Вона доповнена фотографіями, текстами та відеоінтерв'ю, записаними в Дніпрі й Херсоні. Особливий акцент зроблено на керамічних роботах Рустема Скибіна, серед яких серія, що поєднує його авторські кахлі з фотографіями Олі Михайлюк, зробленими під час поїздок до анексованого Криму.

Виставка також висвітлює спільну історію українського та польського мистецтва через співпрацю з лейблом Coastline Northern Cuts, що активно підтримує українських митців.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки "Ніхто не острів", Довженко-Центр, 2024. З соцмереж центру

Виставка #NEIVANMADE "Звикати. Живопис. 2024"

Де: Муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника, 11, Львів

Коли: з 21 листопада до 12 грудня , щодня з 10:00 до 21:00

#NEIVANMADE звертається до образів майбутньої України, відштовхуючись від історичного досвіду післявоєнної Америки та власних уявлень про те, якою стане наша країна після завершення війни.

Натхненний творами американських реалістів, таких як Едвард Гоппер, Норман Роквелл і Грант Вуд, художник створює світ, де свобода та мирне життя стають основою нової реальності. Картини наповнені світлом і спокоєм, але їхні герої — люди, які пережили жахи війни. Через посттравматичний стрес вони намагаються адаптуватися до нового життя, приховуючи внутрішню порожнечу за зовнішньою усмішкою.

Виставка запрошує до роздумів над тим, як війна змінює людей і суспільство, залишаючи сліди, які зникають лише з часом. Через свої роботи #NEIVANMADE пропонує поглянути на виклики, які стоять перед Україною, та пошук ідеалів, що стануть основою для побудови мирного майбутнього.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки "Звикати. Живопис. 2024", Муніципальний мистецький центр, Львів. З сайту мистецького центру

Мій потаємний сад

Де: Закарпатський обласний музей архітектури та побуту, вул. Капітульна, 33а, Ужгород

Коли: з 3 по 17 грудня, з 09:00 по 17:00, без вихідних

Проєкт, організований резиденцією "Вибачте, номерів немає", об'єднує роботи митців Ксенії Платанової, Віктора Покиданця, Яна Потрогоша, Олега Путрашика та Андрія Стегури.

Виставка "Мій потаємний сад" розповідає про спільний творчий простір художників, їхній символічний сад, що став місцем сили та натхнення. Це історія про часи випробувань, про взаємодію з природою та збереження зв'язку з нею, попри складні реалії війни. Сад у Перечині, створений художниками, є як простором колективної творчості, так і особистою територією, де кожне дерево має свою історію, свої корені й сенси.

Ця виставка звертає увагу на роль мистецтва в складний час, а також порушує питання збереження культурної та природної спадщини.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки "Мій потаємний сад", Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Резиденція Вибачте номерів немає/Дизайн афіші: Олег Перловський

World Press Photo 2024

Де: Одеський національний художній музей

Коли: з 6 грудня по 12 січня, середа — неділя з 12:00 по 19:00

На виставці будуть представлені роботи переможців щорічного конкурсу World Press Photo — найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2023 рік. В експозиції — 31 регіональний переможець із 24 країн світу. Роботи демонструють ключові події, особисті історії та соціальні питання, які залишили глибокий слід у світі протягом року.

Подія проходить за підтримки Посольства Нідерландів в Україні. Партнером виставки є Odesa Photo Days Festival. Це можливість побачити роботи світового рівня, які висвітлюють сучасну реальність через об'єктиви найкращих фотографів.

Одеса стане другим містом в Україні, яке прийматиме цю експозицію.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки World Press Photo 2024, Одеський національний художній музей, 2024. Надано музеєм

Шиття-2

Де: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21, Київ

Коли: з 6 грудня по 12 січня, середа — неділя з 12:00 до 19:00

Dymchuk Gallery представляє персональну виставку Анастасії Подерв'янської "Шиття-2". У проєкті поєднані вишиті та ткані твори разом із живописом, що відкриває багатогранність творчості авторки.

"Шиття-2" є продовженням виставки "Шиття", яку цього літа демонстрували в Національному художньому музеї України. Раніше Подерв'янська представила у Dymchuk Gallery такі знакові проєкти, як "Кантрі-хоррор" (2016) та "Античний бестіарій" (2020).

У своїй творчості художниця поєднує барокову пишність, авангардну яскравість і народну естетику. Вона переосмислює текстиль як мистецький медіум, інтегруючи гобелени та вишивки ХХ століття у складні художні колажі. Ці роботи демонструють багатошаровість української культури, запрошуючи глядачів побачити її з нових перспектив.

"Кілька кілограм виставок" Станіслава Туріни

Де: thesteinstudio, Лютеранська, 6 (в арку та направо), Київ

Коли: 29 листопада — 15 грудня

Кураторка: Катерина Яковленко

Персональна виставка художника Станіслава Туріни зі змінною експозицією. Як зауважує кураторка виставки Катерина Яковленко, "можливо, це персональна виставка художника Станіслава Туріни, а можливо — кілька ретроспектив, що існують одночасно. Метод та куратор виставки — час, що розставляє твори в просторі й щоразу змінює контекст присутності та зникнення".

Представлені роботи торкаються тем пам'яті, цінності мистецтва — як у часі війни, так і в суспільствах, що опиняються на периферії.

"В цьому галерейному просторі (або ж кімнаті художника), як у місті воєнного часу, увага та присутність стають важливими; а речі, які нічого не мали спільного з воєнним повсякденням, обтяжуються тривогою та відчуттям неминучості. Ось з тобою поруч людина — і її нема. Люди помирають і від війни, і не від війни. Це єдиний список, який поповнюється іменами та складається у шухляду письмового столу, що не закривається на ключ. Але й попри це, доступ до нього є не у всіх. Пам'ять про час, про міста, і про людей, що тут були і досі присутні — те, що в нас залишається. Кожен спогад — як портретне фото розміром три на чотири в гаманці. Як модель нереалізованого монумента, як перемальовані сторінки журналу та копії чужих робіт митців, як скло таксі, на якому написано: «Я не хочу, щоб ти помирала»", — йдеться в кураторському тексті.

Куди піти у грудні?
Афіша виставки Стаса Туріни "Кілька кілограм виставок", thesteinstudio, 2024. Надано організаторами/Катерина Яковленко

Моя кімната. Зі мною і без

Де: Я Галерея. вул. Хорива, 49Б, Київ

Коли: з 17 жовтня до 15 грудня, вівторок — неділя з 10:00 до 19:00

Проєкт представляє дві сторони творчості Руслана Тремби: публічну та інтимну, запрошуючи глядачів замислитися над межами власного сприйняття.

Експозиція розділена на два простори. У "Кімнаті без нього" представлені яскраві роботи з кольоровими блоками, до яких звикли шанувальники творчості Тремби. Ця частина виставки демонструє публічний образ художника.

У "Його кімнаті" автор відкриває глядачам інший бік — особистий і відвертий. Тут розміщені графічні еротичні роботи, які порушують питання, що часто залишаються прихованими за завісою суспільних норм.

Художник пропонує глядачам порівняти ці два світи та визначити, який із них ближчий. Чи готові ми приймати відвертість? Або комфортніше залишатися у просторі "монохромного прийнятного для суспільства"?

Куди піти у грудні?
Частина експозиції виставки "Моя кімната. Зі мною і без", Руслан Тремба. Я Галерея, 2024. Надано галереєю/Андрій Олещук

І де я?

Де: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21, Київ

Коли: з 27 листопада до 17 грудня, середа — неділя з 12:00 до 19:00

Художник запрошує глядачів до саморефлексії та вільної інтерпретації. У центрі експозиції — чисте полотно, яке художник створюватиме протягом виставки, керуючись лише імпульсом і уникаючи попередніх ескізів. Цей підхід підкреслює важливість самого процесу творчості, який є постійним пошуком і відкриттям.

Решта робіт виставки демонструють еволюцію стилю автора, наголошуючи, що мистецтво завжди перебуває в русі, як і сам художник. Відсутність назв на картинах дає глядачам можливість побачити у творах власні сенси, даючи змогу індивідуально взаємодіяти з мистецтвом.

Ця виставка ставить питання про пошук себе у світі мистецтва та життя, запрошуючи глядачів разом із художником знайти відповідь на запитання "І де я?".

Куди піти у грудні?
Афіша до виставки "І де я?", галерея "Дзиґа", 2024. Facebook-сторінка галереї Дзиґа

Практики розпізнавання. Ще одна спроба перегляду

Де: Мала галерея "Мистецького арсеналу", вулиця Лаврська, 10, Київ

Коли: з 21 листопада по 22 грудня, середа — неділя, з 12:00 до 19:00

Кураторка: Анастасія Гаразд

Виставка є завершальною частиною проєкту "Практики розпізнавання". Третя частина зосереджується на переосмисленні виставки "Алхімічна капітуляція", яка відбулася у 1994 році на військовому кораблі "Славутич" у Севастополі.

Проєкт "Алхімічна капітуляція", створений кураторкою Мартою Кузьмою, обігрував ідею відокремлення військового корабля як символу влади від його контексту. Простір корабля перетворився на платформу для мистецтва, яке через аналогію до алхімії прагнуло трансформувати середовище. У сучасному контексті війни з Росією ця виставка викликає нові запитання про взаємодію мистецтва, політики та війни.

На виставці представлені роботи митців та мисткинь, чиї практики досліджують теми, розглянуті в проєкті Кузьми. Учасниками стали Юрій Болса, Кристина Мельник, Севіля Наріман-кизи, Олеся Саєнко та Максим Ходак.

Ця частина проєкту запрошує відвідувачів до діалогу про роль мистецтва у військових і політичних контекстах. Експозиція допомагає переосмислити історичний жест "Алхімічної капітуляції" та оцінити його значення у сучасній Україні.

Куди піти у грудні?
Фото з виставки "Практики розпізнавання. Ще одна спроба перегляду", Мала галерея "Мистецького арсеналу". Мала галерея "Мистецького арсеналу"/Олександр Попенко

Обличчя Ока

Де: Hotel Continental — Art Space in Exile (Elsenstraße 87, 12435 Berlin)

Коли: з 6 по 22 грудня, вівторок — п'ятниця з 16:00 до 20:00, субота — неділя з 14:00 до 18:00

Кураторка: Влада Ралко

Цей проєкт об'єднує твори художників післявоєнної Німеччини та сучасних українських митців, створюючи платформу для діалогу про етику, культуру та політику в часи кризи.

Кураторський проєкт Влади Ралко досліджує концепцію бачення як відповідальності перед обличчям соціокультурних катастроф. Виставка представить роботи Володимира Буднікова, Бернгарда Вогта, Юрія Лейдермана, Влади Ралко та Дітера Рукгаберле. Митці через свої твори розмірковують про взаємодію історичних подій і особистого досвіду, запрошуючи глядачів до саморефлексії.

"Обличчя Ока" наголошує на необхідності відкритого погляду на світ попри загрози, які руйнують базові підвалини людської природи. Влада Ралко об'єднує роботи п'яти художників із різними мистецькими та політичними біографіями, створюючи єдиний простір для висловлювань, які проливають світло на спільну картину сучасного буття.

Виставка відбувається за підтримки мистецького об’єднання "ЧервонеЧорне" та резиденції a_brücke. Засновник об’єднання Юрій Сташків зазначає, що проєкт нагадує про загальноцивілізаційну вагу цінностей, які Україна відстоює в умовах війни, і підкреслює важливість діалогу між українським та європейським мистецтвом.

Куди піти у грудні?
Влада Ралко, Недільний Обід (фрагмент), 2020–2021. Фото надане авторкою

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня

Вибір редакції

На початок