Меморіалізація — один із найбільших викликів для України. Оскільки держава має балансувати між диктатом арбітражем і модераторством, а фахівців, які працюють з культурою пам'яті, обмаль.
Про це розповів голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович в ефірі програми "Зі своїми по суті".
Дробович зазначає, що в Україні офіційно зареєстровано 1469 територіальних громад і вони всі потребують підказок у сфері меморіалізації. Але це дуже специфічна вузька тема, і тому фахівців з культури пам'яті небагато.
"З початком повномасштабної війни цей запит зріс в рази, оскільки треба пам'ятати про захисників і захисниць, цивільних жертв, битви, місця масових вбивств".
А оскільки нема досвіду і фахівців, які можуть допомогти це зробити, люди в громадах інтуїтивно встановлюють меморіали за радянським спадком: "Розумію, що вони не працюють, але все одно встановлюють".
Це, наприклад: стихійні меморіали, як-от розміщення портретів на Стометрівці в Івано-франківську, портрети загиблих на стіні Михайлівського собору в Києві чи прапорці на газоні майдану Незалежності.
За словами Дробовича, це свідчить, що у громад є велика потреба на меморіальний простір у центрі міста, щоб не забувати про війну, про загиблих людей, і місцева влада має грамотно на цей запит зреагувати.
Як приклад Дробович наводить Ірпінь. Там запросили фахівців, розробили список рекомендованих практик, маркували простір колективної пам'яті, зробили орієнтири про створення військових поховань.
"І це було в чесному діалозі. Звісно, це не безпроблемним процес, але побудовано правильно", — додає він.
Голова Інституту нацпам'яті зазначає, що місцеві громади мають відчувати цей процес, а загальноукраїнські громадські організації (як і сам інститут) розробити рекомендації, як правильно організувати меморіал.
І за цією схемою міська влада зможе регулювати й процес поховань, і встановлення місць пам'яті у взаємній повазі.
"Це спонукає формувати відповідальну культуру пам'яті, але тут межа між диктатом арбітражем і модераторством дуже тонка", — зауважує Дробович.
Раніше Суспільне повідомляло, що в КМДА мають до кінця року розробити концепцію меморіалізації полеглих воїнів у війні з Росією
"Минулого року кількість клопотань щодо встановлення пам'ятних знаків загиблим військовим зросла у п'ять разів, порівняно з 2021 роком: із 14 % до 71 %. У 2024-му показник сягнув понад 90 % всіх звернень щодо меморіалізації", — зазначила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар'єрності в Києві Марина Хонда.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
