Визнання Голодомору країнами світу повертає історичну справедливість — так вважає дослідниця Голодомору, доцентка кафедри управління конфліктами в Школі управління конфліктами, розбудови миру та розвитку Державного університету Кеннесо Крістіна Гук.
Вона розповідає більше у коментарі Суспільне Культура під час BookForum у Львові.
"Я думаю, що ця подія (Голодомор, — Ред.) нагадує нам про насильство і реальні наслідки московського імперіалізму, про готовність Москви використовувати людей як ресурси. І, звісно, це саме те, що ми бачимо сьогодні. Тому для мене це своєрідна пропозиція іншим суспільствам про важливість знання історії. І я думаю, що коли люди починають розуміти цей зв'язок, цей період історії, який, можливо, деяким американцям не був відомий, це пояснює для них багато речей, які здаються схожими на нинішній момент", — говорить Гук.
За її словами історія інших країн може бути набагато ближчою, і ставлення до історії та її розуміння — це те, чого американці можуть навчитися.
Дослідниця наголошує, що протистояти імперіалізму можна за допомогою архівування та документування подій, які відбуваються тут і зараз.
"Я думаю, що для нас дуже, дуже важливо розуміти, що збереження записів про те, що сталося в минулому під час Голодомору, збереження записів сьогодні — це частина справедливості — як історичної, так і сучасної. Я вважаю, що справедливість — це більша, більша проблема, ніж може бути зала суду чи навіть парламент, який визнає Голодомор. Але я думаю, що світ рухається в правильному напрямку. Це багато камінчиків, що рухаються з цієї гори, які можуть створити цю лавину історичної справедливості. Тож я думаю, що оскільки у нас є архівні документи, оскільки є наукова діяльність, зокрема моя власна, яка обґрунтовує геноцид Голодомору, я завжди радію, коли бачу ці зусилля. Але я також бачу це як щось більше, що історична справедливість є більшою за будь-яке визнання", — говорить вона.
Крістіна Гук почала вивчати тему Голодомору після початку анексії Криму та окупації деяких районів Донеччини та Луганщини. У 2015 році протягом року вона вивчала українські архіви, що були розсекречені у 2000-х роках.
"І з самого початку, справді, те, що я скажу, що навіть розмовляючи з українцями в такій сфері історичної пам'яті, я справді вражена, коли я оглядаюся на наші інтерв'ю та стенограми за майже 10 років, наскільки вони вивчали уроки історії, і вони дізнавалися про війну, яку щойно почала Росія в Криму та на Донбасі", — розповідає вона.
Крістіна Гук вражена різноманітністю та ясністю українських голосів, які останні роки звучать на світовій арені, й помічає, що інтерес до українських тем не спадає.
Вона наголосила на тому, що сьогодні як ніколи потрібна глобальна солідарність, у межах якої голоси пригноблених та народів, що страждають, будуть почутими й видимими.
"Я думаю, що світ все ще хоче допомогти, що люди відчувають незмінну доброзичливість. І тому нам потрібно бути обережними, щоб захиститися від цієї (імперської, — Ред.) пропаганди, яка відлякує нас від критичного мислення та солідарності, і я робитиму все, що можу як американка, щоб підтримати українців у тому, щоб вони висловилися", — додає вона.
Про Крістіну Гук
Крістіна Гук є старшою науковою співробітницею Атлантичної ради в Центрі Євразії, доценткою з управління конфліктами в Університеті Кеннесо та наразі стипендіаткою Інституту з документування та взаємодії INDEX у Львові.
Серед тем досліджень — запобігання геноциду та масовим злочинам, нові технології та відновлення після конфліктів.
Гук є експерткою з України та відносин між Україною і Росією, працювала більш ніж у двадцяти п'яти країнах, включно зі Східною Європою, Балканами, Близьким Сходом, Східною Африкою, Південно-Східною Азією та Карибським регіоном.
Наразі дослідниця працює над книгою, у якій фокусується на Голодоморі як історичному геноциді Йосипа Сталіна проти України й тому, як сучасні політичні лідери інтерпретують цю історію для прогнозування агресії Росії і стійкості України.
Визнання Голодомору геноцидом українського народу
Першою країною, яка засудила дії Радянського Союзу, була Естонія (1993). Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали геноцидом парламенти у США, Канаді, Німеччині, Польщі, Чехії, Бразилії, Франції, Ірландії, Молдові, Угорщині, Іспанії, Швейцарії та інших країнах світу.
15 грудня 2022 року Європарламент визнав Голодомор геноцидом українського народу. Про те, як Україна відновлює історичну справедливість та про важливість визнання злочинів на світовому рівні — у матеріалі Суспільного.
Що таке геноцид
Друга стаття конвенції ООН визначає геноцид як будь-які дії, "вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Автором поняття як правового терміна був дослідник Рафал Лемкін — він, зокрема, був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид — більше читайте у матеріалі Суспільне Культура.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
