З 13 вересня в "Українському домі" триває персональна виставка українського митця Тіберія Сільваші "Кола Сільваші". Одним з його медіа є абстрактний та нефігуративний живопис.
Суспільне Культура пропонує розібратися, що означають ці терміни та які ключові імена та роботи є в українському та світовому мистецтві.
Що таке абстрактне та нефігуративне мистецтво
Абстрактне мистецтво — це напрямок у мистецтві, в межах якого митці відмовляються від традиційного зображення реальних об'єктів, фігур та перспективи на користь використання геометричних форм, кольорів, ритміки, ліній і текстур для вираження екзистенційних, філософських питань, емоцій або духовних концепцій.
Абстрактне мистецтво виникло як реакція на кризу в світовому живописі кінця ХІХ — початку ХХ століття — тоді побутували реалізм та імпресіонізм, що зосереджувалися на зображенні світу таким, яким він є, через деталі й відтінки світла. Проте наприкінці ХІХ століття ці методи почали здаватися обмеженими та не здатними реагувати на виклики життя, яке тоді побутувало. Окрім того, абстрактне мистецтво — є частиною інтелектуальної, філософської дискусії, реакцією на технологічний розвиток.
Художники-абстракціоністи вважають, що реальність не повинна бути відображена дослівно, а може бути передана через символічні й абстрактні візуальні засоби, що сприяють глибшому філософському осмисленню побаченого та відчутого.
Наприклад, митець Василь Кандинський у своїй книзі "Про духовне в мистецтві" (1911) описував мистецтво як засіб для передачі духовного досвіду. Він вірив, що кольори та форми мають емоційну та символічну силу, яка може викликати відгук у глядача на глибшому рівні, ніж звичайне зображення об’єктів. Кандинський народився в Москві, проте у віці 5 років його батьки переїхати на територію сучасної України, його біографія пов'язана з Одесою та Києвом — саме тут він здобув мистецьку освіту, навчаючись у Миколи Пимоненка — митця, якого часто називають "співцем українського села".
Абстрактне мистецтво і нефігуративне мистецтво часто вживаються як синоніми, проте між ними є певна відмінність. Водночас нефігуративне мистецтво є підвидом абстрактного мистецтва. Працюючи в такому стилі, митці повністю відмовляються від зображення реальних об'єктів, зосереджуючись на чистих формах, кольорових площинах та композиціях.
Отже, різниця полягає в тому, що абстрактне мистецтво може мати певний віддалений зв'язок з реальністю, тоді як нефігуративне мистецтво повністю відмовляється від таких зв'язків. Експериментуючи з формою та текстурою, часто митці винаходять власні техніки, як наприклад американська мисткиня Гелен Франкенталлер, яка винайшла спосіб "заливання" фарб (soak-stain): мисткиня наносила сильно розбавлену олійну фарбу на негрунтоване полотно, що дозволяло фарбі вбиратися, створюючи ефект прозорості та глибини. Цей метод став основою для стилю "кольорового поля" та вплинув на митців, таких як Морріс Луїс і Кеннет Ноланд.
На що варто звернути увагу в абстратному та нефігуративному мистецтві:
- Колір
- Форма
- Композиція
- Текстура
- Простір
Як "Чорний квадрат" Казимира Малевича розпочав нову історію мистецтва
Одним із митців, які підкреслювали важливість чистої форми і кольору був Казимир Малевич — один із засновників супрематизму. Саме його робота "Чорний квадрат" (1915) стала революційною для світового мистецтва; у ній митець буквально замалював фігуративний живопис чорною фарбою, створивши квадрат — чистий колір та форму. Хоч ця робота вважається однією з найбільш відомих, її інтерпретація, історія та контекст й досі викликають дискусії.
"Вплив Малевича набагато більший, ніж тільки на сферу мистецтва. Уся сучасна культура в широкому сенсі — архітектура, дизайн і тип візуальної культури, який нас оточує, — так чи інакше звертається до Малевича. Хоча він не був професійним філософом і майже не отримав освіти (кілька років сільської школи), але привніс певні ідеї та концепти в наш світогляд. Був першим, хто взагалі почав мислити так і почав говорити про ці речі" — говорить Тетяна Філевська в інтерв'ю.
Вона також додає, що "Чорний квадрат" ніколи не йшов один — та є частиною триптиху, до якого також входять роботи "Чорне коло" і "Чорний хрест".
"Разом вони створюють іконостас нового мистецтва, там багато релігійних асоціацій і мотивів. Ці три форми Малевич вважав «базовими», в яких далі розвиваються всі інші форми", — говорить дослідниця.
"Чорний квадрат" Малевича має прямі контекстуальні паралелі з прапославною іконописною традицією. Ікона в православній традиції є "вікном" у духовний світ, через яке віряни можуть споглядати небесну реальність. Малевич намагався відтворити подібний метафізичний простір за допомогою кольору. Тут важливим є і вибір саме чорного кольору — для Малевича це одночасно про смерть та про початок живопису.
Що таке "Каплиця Марка Ротко"
Оригінальна назва твору — Rothko Chapel – цей витвір абстрактного мистецтва є яскравим прикладом того, як митець працює з формою, простором та кольором. Автор працював над цим проєктом з 1964 по 1967 рік та відкрив її у 1971 році. Рошташована вона у місті Г'юстон, штат Техас, США.
"Каплиця Марка Ротко" має восьмикутну форму, її архітектура була розроблена Ротко у співпраці з архітекторами Філіпом Джонсоном, Говардом Барнстоуном і Юджином Обершаком.
Усередині каплиці немає традиційних ікон, натомість митець розмістив там серію монументальних картин, виконаних у темних, приглушених тонах, переважно чорних, темно-сірих і фіолетових. Вони займають усі внутрішні стіни будівлі, таким чином автор прагнув створити простір для духовних роздумів та самозаглиблення.
Каплиця досліджує межі між мистецтвом і сакральним, створюючи простір, який є як світським, так і сакральним водночас.
Ів Кляйн та його синій
Знаковими для історії абстрактного та нефігуративного живопису є пошуки кольору Іва Кляйна. Йому належить розробка унікального синього відтінку — "Міжнародний синій Кляйна" (International Klein Blue).
Цей колір був розроблений митцем у співпраці з хіміком і мав для нього глибокий символічний і духовний зміст. Кляйн вважав цей колір символом нескінченності, вічності та безмежного простору, подібно до неба чи океану. Для нього цей колір став способом передати безмежну свободу духу та непізнану природу Всесвіту.
Кляйн також відомий своєю перформативністю. Він створював роботи не лише за допомогою традиційних живописних елементів — фарби та пензля, але й часто використовував тіло як інструмент.
Нефігуративний живопис та ландшафт
У нефігуративному живописі ландшафт і пейзаж відіграють важливу, хоча й не завжди очевидну роль.
Скажімо, для Малевича пейзаж відігравав важливу від початку своєї творчісті, він починав з фігуративних робіт там відійшов від реалістичного пейзажу. Зокрема, у його супрематичних роботах пейзаж перестає бути видимим об'єктом, перетворюючись на абстрактну ідею. У його інтерпретації пейзаж був радше метафізичним простором, через який художник передавав нове бачення світу, позбавлене матеріальних об'єктів, зокрема у знаменитому "Чорному квадраті", де ландшафт стає майже невидимим, символізуючи відхід від земного до космічного.
Та на відміну від реалістичного зображення, у випадку з абстрактним та нефігуративним мистецтвом пейзаж стає джерелом емоційного чи концептуального натхнення для художників, які митці намагаються втілити за допомогою кольорових відтінків, текстури, просторових відчуттів, показати широту та безмежжя світового устрою, вийти за межі прийнятого сприйняття.
Чи бстрактне мистецтво це виключно про живопис?
Абстрактне мистецтво виходить за межі живопису і працює в багатьох жанрах та медіа. Ось кілька прикладів, як з цими ідеями та концепціями працюють в інших медіа:
- Абстрактне мистецтво у скульптурі — у таких роботах автори відмовляються від зображення реальних фігур або об'єктів, концентруються на формах, об'ємах і просторових взаємозв'язках. Прикладом такої роботи може бути роботи Барбари Хепуорт, що експериментують з органічними і геометричними формами, створюючи просторові структури, які більше розповідають про відчуття, ніж про конкретні образи.
- Абстрактне мистецтво у архітектурі — часто пов'язана з відмовою від класичних форм і орієнтацією на чисті лінії, мінімалізм, асиметрію та нові матеріали.
- Абстрактне мистецтво у музиці виражається через відмову від традиційних гармоній і ритмів. Одним з прикладів є творчість Джона Кейджа.
- Абстрактне мистецтво у цифровому мистецтві відтворюється за допомогою алгоритмів, генеративних моделів та інтерактивних інсталяцій тощо. Цей медіум дозволяє працювати з рухом, світлом і простором у віртуальній реальності.
- Абстрактне мистецтво у мистецтві рухомого зображення та кіно — у такому мистецтві автори залучають тіло, звук, відео та простір, щоб передати нефігуративні ідеї через рух, час і взаємодію зі світом. Прикладом такої роботи є фільм Дерека Джармена "Синій" (1993).
Абстрактне мистецтво та війна
Війна, що несе в собі дуже сильні потрясіння, викликає складні емоції, які часто митцям дуже складно втілити та передати у реалістичних зображеннях. Адже, на думку деяких з них, ніщо не може зрівнятися з тими глибокими відчуттями втрати, горя та пережитих страхів і насильства.
На відміну від фігуративних мистецьких робіт, абстрактне мистецтво намагається відтворити цю складність почуттів через ламані, рвані лінії, колірні контрасти, текстуровані поверхні та шари фарби тощо.
У періоди війни абстрактне мистецтво виступає способом художнього протесту проти насильства, пригноблення та тоталітаризму. Відмова від реалістичних зображень і перехід до абстракції може бути способом дистанціюватися від пропаганди та політичних лозунгів.
Після обох світових воєн художники почали більше звертатися до абстракції, щоб передати емоційні та філософські роздуми про війну та руйнування. Для них абстракція стала способом осмислити травми, які завдала війна, і знайти нові шляхи для пошуку духовного та емоційного відродження. Приклад — робота Onement I (1948) Барнета Ньюмана, що пов'язана з відчуттям світового відновлення після Другої світової війни. У ній митець використовує вертикальну смугу (зик) світло-кадмієвого червоного кольору, що розділяє полотно на дві частини — вона символізує поділ і одночасно прагнення до єдності після руйнівної війни.
Прикладом сьогодні такого мистецтва в Україні за час повномасштабного вторгнення є серія робіт Каті Бучацької. Думаючи про матеріальність мистецтва в часі війни, про руйнування та насильтво, художниця виготовила самостійно фарбу із землі місць, які найбільше постраждали — це ґрунт з Мощуна, Горенки, Бучі, Гостомелю, лінії фронту. В одному з місць земля була з вирви від обстрілу; змішала її з олією та додала природних пігментів, щоб утворився колір — у такий спосіб кожна з робіт розповідає про трагедію окремого міста та селища, передаючи біль та втрату.
Які ще імена в світовому мистецтві варто знати:
- Василь Кандинський
- Джексон Поллок
- Піт Мондріан
- Лі Краснер
- Гелер Франкенталлер
- Марія Елена Вієйра да Сілва
Хто та як розвиває абстрактне та нефігуративне мистецтво в Україні?
- Тіберій Сільваші – один із провідних сучасних українських художників. Він відомий своїм нефігуративним та абстрактним мистецтвом, однак має класичну освіту живописця та розпочинав свою практику саме як фігуративний автор.
Сільваші розділяє поняття "художник" та"живописець", "картина" та "живопис". Свої ідеї та теоретичні засади він описав у текстах, що виходили окремими публікаціями та у форматі книг.
"На відміну від слова, яке має точно сформульовану позицію, в мистецтві рисування терапевтична функція одна. Живопис — це зовсім інше. З живописом починаєш працювати тоді, коли йде уповільнення часу. Малювання заспокоює. Приходячи у свою майстерню, я один за одним зображував монохромні речі, наче щоденник, і це мене заспокоювало. Я знімав чашки кави, небо, тріщини на асфальті і виставляв це на фейсбуці. Це було страшенно важливо для моїх друзів за кордоном", — говорить митець.
Міркуючи про межі мистецтва та його основи, Сільваші звертається до авангарду та зокрема творчості Малевича — він говорить про нього як про першого революційного автора, який переосмислив роль картини та її значення. Для Сільваші також важливим є українське походження та вплив українського середовища на творчість Малевича.
Більше про біографію автора та його ретроспективу читайте в матерілі Суспільне Культура.
- Анатолій Криволап — український художник, один із найвідоміших представників сучасного абстрактного живопису в Україні. Став відомим своїми яскравими пейзажами, виконаними в характерній монохромній кольоровій гамі, що відзначаються багатими кольорами та експресивністю. Він також розписував церкви — більше про проєкт читайте в інтерв'ю Суспільне Культура.
"Як і кожна людина, я відчуваю весь драматизм, який відбувається, і що він відбивається в моїх роботах — то це вже підсвідомо", — говорить митець.
- Микола Кривенко — український художник родом з Харкова, відомий своїм внеском у сучасний живопис та графіку. Кривенко працює у сфері нефігуративного мистецтва, створюючи твори, що поєднують абстракцію, геометричні форми та експериментальне використання кольору і текстур. Його роботи вирізняються прагненням до гармонії та пошуків нових способів вираження через форму і простір.
- Сергій Попов — харківський митець розпочинав свою практику з концептуального мистецтва, активізму, фотографії та мистецтва рухомого зображення. Останні роки більшою мірою сфокусований на безпредметному мистецтві. Спільно з Тіберієм Сільваші, Бадрі Губіанурі та Оленою Домбровською є співзасновником художньої асоціації Kyiv Non Objective (KNO).
- Антон Саєнко — художник, що народився на Сумщині, живе та працює в Києві. Саєнко працює з живописом, інсталяцією, скульптурою, фотографією, звуком, перформансом, однак найбільш впізнаваним є завдяки своїм нефігуративним роботам, що відтворюють безпечний український горозонт — передусім дикий, безлюдний простір.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
