Кримінальна драма "Ля Палісіада" режисера Філіпа Сотниченка представлятиме Україну на премії "Оскар" у 2025 році.
Суспільне Культура зібрало все, що варто знати про український неонуар — від акторського складу та історії створення до ресурсів, де можна подивитися фільм.
Сюжет та особливості фільму "Ля Палісіада"
"Ля Палісіада" — це психологічний трилер, дія якого відбувається в 1996 році, незадовго до скасування смертної кари в Україні.
Сюжет зосереджений на розслідуванні вбивства, яке потрапляє в складну павутину політичних і моральних дилем. Головний герой — судмедексперт, якого втягнуто в справу загадкової смерті міліціянта.
Фільм торкається теми перехідного періоду в історії країни, коли змінились не лише політичні, але й суспільні цінності, зокрема ставлення до людського життя та правосуддя.
"Над «Ля Палісіадою» ми працювали понад 5 років. Зачепило мене те, що поки Філіп мені не розказав про скасування смертної кари в 1996 році, я і не замислювалась про те, що вона була в Україні. Ми були дітьми, це не якась давня історія. Виходить, весь час треба вчитися, бо здається, що ми знаємо все, а насправді не знаємо нічого", — говорить продюсерка Валерія Сочивець.
Стрічка важлива тим, що показує суспільні та політичні зміни у час новітньої історії, критично ставиться до правоохоронної системи, яка потребувала трансформації.
"1990-ті — це надзвичайно важливий період, час становлення, з багатьма складнощами, нової української ідентичності, пошуку нових сенсів у постколоніальній ситуації, яка була ускладнена багатьма різними чинниками. Це суміш раптового безпрецедентного доступу до велетенського шару інформації та небачених кількостей іноземного культурного продукту і болючих наслідків розвалу старої соціальної та економічної системи. В усьому цьому в центрі були питання: «Хто я такий/-а? Хто ми такі?» та «Де я/ми у цій новій конфігурації світу?»", — зауважує Віталій Чернецький в коментарі Суспільне Культура.
Окрім того, "Ля Палісіада" — це один із небагатьох українських фільмів, які звертаються до жанру психологічного трилеру, розвиваючи українське кіно у нових напрямах.
Стрічка стала повнометражним дебютом Філіпа Сотниченка, в доробку якого раніше були такі короткометражні фільми, як "Цвях" і "Технічна перерва".
Команда та акторський склад
В інтерв'ю Суспільне Культура режисер Філіп Сотниченко говорить, що за довгий час роботи над фільмом ідея постійно змінювалась: "Виникали нові сюжетні лінії, були віднайдені матеріали, які ставали референсами для створення стрічки, естетики зображення та стилю монтажу".
Він також зауважив, що виконавців ролей у фільмі команда фільму шукала як серед професійних акторів, так і серед типажів, їх знаходили, зокрема, в Ужгороді, де проходили зйомки.
"В більшості випадків було важливо, щоб усі існували в кадрі органічно і їм не треба було грати те, що їм невластиво з погляду їхнього психотипу", — прокоментував він.
Наприклад, в одній з перших сцен фільму глядачі бачать на екрані непрофесійних акторів — художницю Сану Шахмурадову-Танську та митця і режисера, зокрема відомого за проєктом "Зарваниця", Ярему Малащука.
Головні ролі в стрічці виконали:
- Андрій Журба;
- Новруз Пашаєв (Хікмет);
- Валерія Олейникова;
- Олександр Пархоменко;
- Олена Медведєва-Мамчур;
- Данило Бондарев;
- Олександр Малєєв;
- Василь Маняк.
Костюми та декорації
"Реквізит ми шукали майже всюди. Щось брали в оренду, а якісь предмети знаходили вдома члени знімальної групи. Одним із завдань для створення побутового простору було знайти та комбінувати якісь знайомі предмети. Наприклад, радіо, актуальні та впізнавані книжки того часу, наліпки з жувальних гумок і так далі", — говорить режисер Філіп Сотниченко.
За словами художниці-постановниці Рити Кулик команда заглибилася в деталі, працювала з архівами МВС, але також надихалася документальною фотографією Олександра Чекменьова, зокрема його серією робіт "Швидка".
Музика
У кримінальній драмі "Ля Палісіада" прозвучала балада "Вівці мої, вівці" у виконанні ВІА "Ватра".
У фільмі також можна почути:
- ВІА Арніка – "В Самборі"
- Мікулаш Петрашевський – "Вівці, мої вівці"
- Ансамбль Зернятко – "Черепаха-Аха"
Бюджет та скільки фільм заробив в українському прокаті
Бюджет стрічки становить більш як 14 млн гривень.
Фільм "Ля Палісіада" вийшов в український прокат 11 січня 2024 року і залишався в там щонайменше три тижні. За перші 10 днів прокату в кінотеатрах стрічка заробила понад 1,1 мільйона гривень касових зборів.
Де подивитися фільм "Ля Палісіада"
- Фільм доступний для перегляду на Sweet.tv
Доступність фільму
Цей фільм доступний для людей з порушенням зору або слуху. Субтитри чи звукоописи доступні в застосунках Subcatch або Earcatch.
Що говорять критики про фільм
У рецензії на Суспільне Культура Альона Шилова пише: "У «Ля Палісіаді» цінно те, що, незважаючи на доволі складну тему правильності смертної кари як покарання, стрічка не демонізує й не ідеалізує жодну зі сторін. Герої крок за кроком йдуть монотонними процедурами розслідування, проживаючи власні переживання і трансформації на внутрішньому рівні. Йдеться і про тугу за родиною, коли робота надовго розлучає з близькими, і про переосмислення своїх життєвих виборів, і про роздуми над системою, частиною якої ти є. Ніжно й делікатно показана закоханість обох героїв в одну жінку, і ця неможливість перетнути межу — в одній сцені: навіть коли герої начебто наздоганяють героїню, вони все одно тримаються на поважній відстані, кожний — мірою власних почуттів".
"Зрештою, стрічка викликає захоплення. Починається воно з розуміння того, що «Ля Палісіада» — це формально блискучий, складно влаштований фільм. Він ніби містить купу незрозумілих сценарних дірок, але це змушує дивитися на ці дірки як на частину змісту. Не треба думати про те, що має бути замість них, який наратив їх заповнює, яка мотивація, сцена або фраза повинна зв'язати все у зрозуміле дійство. Їх немає, найімовірніше, навмисно, цих сцен і фраз. І це повертає нас на початок — до того, як фільм влаштований", — пише в колонці на "Лівому березі" Сергій Ксаверов.
"Цей фільм точно вартує перегляду саме для того, щоб розібратись не у всій цій історії, а в собі. Поглянути на себе і генеалогію своєї поведінки ніби сторонніми очима, зрозуміти себе і, як це не банально прозвучить, прийняти. «Ля Палісіада» пропонує нам здійснити звивисту подорож до себе. Та щоб не сформувати невиправдані очікування: ця подорож не буде поїздкою на гламурний курорт, не у всіх стане наснаги пройти її до кінця", — констатує в рецензії для "УП.Життя" Кирило Троїцький.
Хто автор постера
Над постером до фільму працював художник Мітя Фєнєчкін, який живе та працює в Одесі. Він також відомий за спільними проєктами з гуртами "Океан Ельзи", "Оркестр Че", "Лінія Маннергейма", "ВГНВЖ" та іншими.
Нагороди
Світова прем'єра відбулася в межах 52-го Роттердамського міжнародного кінофестивалю, а українська — 12 жовтня під час Київського тижня критики.
- Фільм став найкращою повнометражною стрічкою Національної премії кінокритиків "Кіноколо-2023".
- Стрічку визнано найкращим фільмом восьмого кінофестивалю Ukraina! Festiwal Filmowy.
- "Ля Палісіада" перемогла на кінофестивалі в Турині.
- Стрічка також потрапила до короткого списку на премію Європейської кіноакадемії.
- Філіп Сотниченко отримав нагороду як найкращий режисер на Міжнародному кінофестивалі в Сараєві.
- Фільм отримав приз ФІПРЕССІ на Роттердамському міжнародному кінофестивалі.
- Фільм отримав головну нагороду на Вільнюському міжнародному кінофестивалі Kino pavasaris.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
