Київський національний академічний Молодий театр 22 серпня відкривав фестиваль Verona Shakespeare Fringe виставою "Комедія помилок". Захід заснували чотири роки тому в розпал пандемії коронавірусу, опікується ним місцева влада та університет.
Команда театру поділилася, що були довгі перемовини про те, щоб саме вистава Андрія Білоуса, художнього керівника театру, відкрила фестиваль. Веронський Шекспірівський фестиваль поєднує творчість дослідників Вільяма Шекспіра з творчістю митців професійного театру.
У цьому матеріалі Володимир Мотричук спеціально для Суспільне Культура поділився тим, як відбувся показ вистави у веронському театрі "Камплой" на Шекспірівському фестивалі.
"Комедія помилок" — одна з найперших п'єс Шекспіра, перша з його комедій. Як і більшість творів англійського драматурга, вона ніколи не була опублікована за його життя, її видали вже в посмертному "Першому фоліо" 1623 року. Це комедія-фарс із яскравими елементами буфонади, каламбурами та грою слів.
Події комедії розгортаються в часи Стародавньої Греції: сиракузький купець Егеон їде у справах в Епідамн, куди за шість місяців до нього приїжджає вагітна дружина Емілія, яка народжує там двох близнюків. У той самий час у місці, де народила його дружина, бідна жінка теж народжує двох близнюків, яких Егеон вирішує викупити й виховати як слуг для своїх дітей. Під час повернення додому сім'я потрапляє у шторм, де кожен із батьків вирішує взяти по дитині й слузі. Після бурі чоловіка підбере корабель з Епідавра, а Емілію — з Коринфа.
З цього моменту п'єса починає розгортатися в гострому, фарсовому напрямі: через 18 років після трагедії Антифол Сиракузький вирушає на пошуки брата, взявши з собою слугу Дроміо.
Андрій Білоус майже повністю дотримується тексту та втілює цю історію шляхом театру британського режисера Пітера Брука: мінімум декорацій, спрощена сценографія та акцент на тіло актора, його пластичність і емоції.
Перша сцена п'єси відкривається групою акторів, що зібралася навколо полотна, яке надалі стане головним сценографічним елементом вистави. Кілька секунд — і лунає колісна ліра, яка заповнює залу монотонним звуком.
Далі Егеон починає оповідати події п'єси. Синтез музики й містичного темного освітлення створює доволі фантасмагоричну атмосферу, яка задає виставі тону.
Спрощена режисером сценографія не обтяжує сцену, навпаки — глядачі зосереджуються на білому полотні, колісній лірі й глюкофоні, який розділяє сцени й акти комедії, а також робить виставу ритмічною. Усе це надає камерності постанові.
У зав'язці п'єси, коли Антифол Сиракузький вирушає на пошуки брата зі своїм слугою, важливим структурним елементом є безпосередня морська подорож: центральний сценографічний елемент вистави — величезне біле полотно, яке є і бурхливим Середземним морем, і будинком, куди Антифол зі слугою приходять на обід до красуні, і портом для корабля, і місцем, де трапляється вся шекспірівська буфонада.
Особливу увагу варто приділити світлу: воно не лише акцентно підкреслює події, наприклад бурю в морі й розлуку двох братів, а й тематично натякає глядачу на емоції акторів, дає певне психологічне навантаження.
В описі стилю Андрія Білоуса мені спадає на думку дві характеристики: глибокий психологізм й еротизм. У кожній виставі, над якою працює художній керівник Молодого, є сцени сексу чи еротизму в більш відвертій або наївній формі. Актори, які грають у "Комедії помилок", – молоді випускники Карпенка-Карого. Саме вони беруть участь у "Декамероні" – виставі Білоуса, яка вийшла в Молодому театрі цієї весни.
У Шекспіра еротичні сцени менш відкриті, ніж у Боккаччо, адже часто його комедії та трагедії відображали настрої пізнього Відродження, та і час релігійних трансформацій в Англії XVI століття був не надто схильним до еротизму в літературі.
Еротичні моменти в "Комедії помилок" грає слуга Дроміо Сиракузький: момент знайомства з власним тілом у підлітковому віці, залицяння до дівчини, яка виявиться дружиною його брата. Більш "непристойні" сцени віддані тому, хто нижчий за статусом від сина Егеона. Антифол, навпаки, є більш "дорослим" зображенням еротизму в п'єсі.
Режисер подає еротичні моменти в комічній формі, яка поступово перейде у фарс.
Яскраві елементи буфонади розкриваються наприкінці комедії: через схожу зовнішність персонажі п'єси постійно плутають близнюків. Антифола Ефеського, брата Антифола Сиракузького, сприймають як божевільного, і той ховається в монастирі, біля якого зібралися всі герої комедії. У той самий момент повз монастир проходить Егеон, який, почувши голос синів, кличе їх та дружину-настоятельку Емілію. Спочатку ні Антифол Ефеський, ні Антифол Сиракузький не розуміють, що відбувається, однак потім Егеон повідомляє їм, що саме він їхній батько. І тут уся історія набуває інших барв, коли сім'ї об'єднуються, усі стають одне одному родичами.
Розв'язка комедії — що в тексті Шекспіра, що в осмисленні Білоуса — має яскраву комічність, однак режисер дає їй більш божевільного характеру. Тут гра слів двох слуг, буквально роздвоєння персонажа, який ставить питання і вмить відповідає на нього в ролі іншого. Такий собі епічний театр Брехта, де четверта стіна між актором і глядачем зруйнована.
Одразу після вистави під звуки овацій актори галасують: "Бі-ло-у-с! Бі-ло-у-с!" У гримерці після прем'єри, яка зібрала неймовірні овації зали, актори діляться зі мною, що це було дуже відповідально і тривожно для них, адже це прем'єра за кордоном.
У фінальній сцені остання репліка Дроміо звучить так: "Кінець журбі — ходімо святкувати". Нехай ця репліка стане реальністю і для нас.
Прем'єра вистави "Комедія помилок" відбудеться 17 вересня у Молодому театрі на камерній сцені. У виставі Андрія Білоуса грають Максим Козинний, Дмитро Лях, Владислав Савченко, Маргарита Гура, Вероніка Науменко, Софія Саніна та Вікторія Малоок.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
