Суспільне Культура пропонує підбірку липневих виставок у Києві, Івано-Франківську, Одесі, Кракові, Лондоні та Братиславі. Деякі з них відкрилися в останні дні червня, але у липні їх все ще можна побачити на власні очі.
Average Peace Enjoyer
Де: Івано-Франківський драмтеатр, вул. Незалежності, 42, Івано-Франківськ
Коли: з 13 липня до 4 серпня, середа — субота з 12:00 по 19:00
Куратори виставки: Марія Нощенко та Максим Ходак
Виставка об'єднує роботи таких митців, як Жан-Люк Годар, Саня Івекович, Арменд Мефтарі Менді, Павел Павліковський, Боян Стойчіч, Єлена Юреша, Ярема Малащук та Роман Хімей.
Дещо провокативна назва виставки відсилає до мему Average fan vs Average enjoyer ("Типовий фанат vs Типовий поціновувач") і підкреслює складність концепту миру, який не завжди відповідає нав'язливому зовнішньому запиту "припинення вогню". Виставка оновлює рефлексії про Боснію і Герцеговину, яка підписала мирні угоди в 1995 році, але досі залишається скутою наслідками цих перемовин. Роботи торкаються зв'язків між медійним образом жертви, західним патерналізмом та селебріті-активізмом.
Експозиція проливає світло на те, як це — бути актором театру воєнних дій, досліджуючи складні та часто суперечливі реалії, в яких перебувають сучасні суспільства. Виставка ставить питання про те, як мир та конфлікт відображаються в медіа і як ці образи впливають на наше розуміння дійсності.
"Дещо темніші дні"
Де: "Асортиментна кімната", вул. Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ
Коли: з 12 липня по 2 серпня, четвер — субота з 12:00 до 18:00
Кураторська група: Альона Каравай, Ася Цісар та Оля Поляк
Виставка-диптих стане поглядом кураторської групи на чоловіче переживання близькості темряви та смерті.
Перша частина виставки "Дещо темніші дні. Юрій Іздрик" зосередиться на творчості Юрія Іздрика — відомого українського письменника та художника. Друга частина виставки "Дещо темніші дні. Богдан Бунчак" відкриється 26 липня. Ця частина представить роботи сучасного художника Богдана Бунчака, який також досліджує теми близькості смерті через свою мистецьку практику.
"Краще б цього не було"
Де: thesteinstudio Лютеранська, 6 (в арку та направо), Київ
Коли: з 19 липня до 4 серпня, четвер — неділя з 11:00 до 19:00
Персональна виставка Каті Лібкінд — української художниці, співзасновниці та учасниці "ательєнормально", майстерні художників із синдромом Дауна та без нього. Вона також була учасницею групи "Монтаж" та кураторського колективу культурної платформи "Плівка". Катя створювала сценографію для музичних перформансів та виступів з агенцією "Ухо". Її основні медіа — графіка, інсталяція та відео.
У художній практиці Катя Лібкінд звертається до глибокого самоаналізу та споглядання власного оточення. Її твори базуються на радикальній щирості, процесуальності та безпосередньому емоційному переживанні. Художниця порушує питання особистих та загальноприйнятих кордонів і поглядів, нормальності та краси. Її твори часто засновані або натхненні суперечностями, сумнівами, інтуїцією. Окремим джерелом пошуків для Каті є простір сновидінь.
"Матерія Matters. Український арттекстиль"
Де: Національний центр "Український дім", вул. Хрещатик, 2, Київ
Коли: з 18 липня до 31 серпня, вівторок — неділя з 11:00 до 19:00
Організатори виставки досліджують практики українських художників, що звернулися до роботи з текстилем: від традиційного гобелена до творчих пошуків з використанням сучасних текстильних матеріалів. Виставка не лише розповідає про те, як прикладні техніки перетворювалися на художні методи, але й демонструє, як вони змінювалися упродовж останнього століття, відображаючи запити часу.
Експозиція ознайомить глядачів із досвідом різних художніх течій і періодів, включно з бойчукістами, форматорами лінії українського стилю, монументалістами, шістдесятниками, а також сучасними митцями. Простори будуть поділені тематично, щоб максимально розкрити різноманіття підходів і стилів. Планують представити роботи українських монументалістів та митців, що працювали з текстилем у публічному просторі, твори художників, що розвивали лінію українського стилю в інтер'єрі та костюмі, а також роботи сучасних митців з їхніми експериментальними текстильними практиками, присвяченими актуальним темам сьогодення.
"Скарби Криму. Повернення"
Де: Музей історичних коштовностей України, вулиця Лаврська, 9, Київ
Коли: з 5 липня, понеділок — неділя з 10:00 до 17:45
Ця експозиція стане постійною в стінах музею і триватиме до остаточної деокупації Криму, після чого колекцію планують перемістити на територію півострова.
Виставка є символом історичної перемоги України в міжнародному правовому полі. У червні 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення попередніх інстанцій про повернення Україні 565 предметів із виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", що експонувалися в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Ці артефакти, які охоплюють періоди давньогрецької, давньоримської, пізньоскіфської, сарматської, гунської та готської культур, були знайдені під час археологічних досліджень у Криму протягом XIX–XXI століть.
Загалом колекція налічує понад 2000 артефактів з чотирьох кримських музеїв: Центрального музею Тавриди, Керченського історико-культурного заповідника, Національного заповідника "Херсонес Таврійський" і Бахчисарайського історико-культурного заповідника.
"Не мовчи. Полон вбиває"
Де: Національний музей "Київська картинна галерея", вул. Терещенківська, 9
Коли: з 2 до 14 липня. Музей приймає відвідувачів з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга); з 11:00 до 19:00 у вівторок. Каса працює до 17:20 (18:20 у вівторок).
Ініціаторка та фотографка проєкту — Мар'яна Боднар. Виставку створили за підтримки Асоціації родин захисників "Азовсталі".
Цей проєкт про жінок і для жінок, які борються за життя своїх чоловіків, наречених, синів, батьків, друзів і подруг, за повернення їх із полону. Полон — залізна стіна, побудована ворогом. Стіна невідомості, відчаю, болю, тортур і розлуки між близькими та рідними людьми. Фотографія в проєкті відображає те, що жінки не наважуються висловити, приховують від чужих очей: біль, відчай, тривогу та страх.
Проєкт покликаний підтримати жінок, які щодня воюють, волонтерять, вивозять із поля бою поранених бійців і опікуються ними, борються за життя полонених. Це про їхні почуття, переживання та неймовірну волю і силу.
"Ганна Криволап. Барокові інспірації"
Де: другий поверх Палацу Потоцьких, вул. Миколи Коперника, 15, Львів
Коли: з 26 червня до 25 серпня
Ця експозиція знайомить глядачів з унікальним поєднанням барокової художньої мови, яка завжди була характерна для української ментальності, та сучасного мистецького бачення.
Динаміка галицького бароко стала інспірацією для Ганни Криволап під час участі у виставці "Натхненні Пінзелем у Годовиці" в лютому 2023 року в межах проєкту "Під Зорею Пінзеля". Відвідини напівзруйнованого Костелу всіх святих у Годовиці спонукали художницю до роздумів і саморозкриття. Ця зустріч із місцем, де працював Пінзель, відкрила перед нею нові горизонти творчого діалогу крізь віки.
Пінзель своїм різцем візуалізував драматичні колізії культурної свідомості середини XVIII століття, тоді як Криволап, актуалізуючи барокове формотворення, відображає втрачені надії й трагізм сьогодення через олійний живопис на полотні. Її пластична живописна мова нагадує музику бароко — періоду сум'яття, релігійної екзальтації та граничного драматизму.
Образно-пластична система серії "Динаміка галицького бароко" зросла на ґрунті художніх знахідок попередніх серій "Пейзажі", "Стрічки", "Цвіт", "Причетність" та "Ремінісценції". Від початку творчого шляху Ганна Криволап не копіює реалії, а є мислителькою, дослідницею, яка відчуває час і вміє втілити його в образах.
Серію робіт доповнює тактильна експозиція з семи моделей скульптур Пінзеля, виготовлених із фотополімерної смоли засобами 3D-друку та 3D-сканування за ініціативи проєкту Pinsel.AR.
"Музейна історія"
Де: Одеський національний художній музей
Коли: з 27 липня, середа — неділя з 12:00 по 19:00
Куратори: Володимир Дамаскін та Валерій Коршунов
Ця виставка присвячена 125-річчю з дня відкриття музею та є глибоким дослідженням і переосмисленням його багатої історії.
За останні роки музей провів значну роботу з дослідження своєї історії та колекцій, а також із переосмислення своєї ролі в сучасному суспільстві. Музеї традиційно сприймають як місця, де зберігаються старовинні предмети, але Олександр Ройтбурд зі своєю командою довів, що музей має бути живим, динамічним простором, який належить людям, а не лише експонатам.
В архівах музею збереглися світлини 1920–30-х років, зроблені працівниками музею. На них зображений перший директор Народного художнього музею Цвіль Емський-Могилевський, який керував монтажем експозицій або сидів у центрі екскурсійних груп. Ці світлини нагадують про Олександра Ройтбурда, який також вніс величезний вклад у розвиток музею, перетворюючи його на живу структуру.
"непроста молитва за квітучу манголію"
Де: Одеський національний художній музей, вул. Софіївська, 5а, Одеса
Коли: з 28 червня до 11 липня, середа — неділя з 11:00 по 17:00
Виставка презентує серію чорно-білих фотографій Олександра Населенка. Ці роботи створені в період між весною 2022-го і весною 2024-го років, і кожна з них має свою унікальну історію.
Назва серії "непроста молитва за квітучу манголію" походить від двох випадкових фраз, почутих автором у різних куточках ботанічного саду з квітучими деревами магнолії під час першого Великодня після початку вторгнення. Ці слова стали своєрідною рамкою для майбутніх фотографій, які Населенко створював протягом наступних місяців і років, фіксуючи моменти повсякденності.
Більшість світлин серії зроблені на плівкову камеру Olympus, яку автор придбав у секонд-генді за сто гривень. Ця камера стала єдиним зручним засобом фіксації та аналізу реальності, що швидко змінювалася, як дорога за вікном автомобіля, залишаючи незворотні зміни.
Олександр Населенко — український художник із Білгорода-Дністровського, який працює переважно з фотографією та текстом у площині візуальної антропології, психогеографії та хонтології. Він є журналістом за освітою і працює локальним продюсером для європейських та американських медіа, висвітлюючи події, пов'язані з російським вторгненням в Україну.
"Чому я тут?"
Де: SPLAV, вул. Нижній Вал, 23 (вхід у двір через арку), 1-й під’їзд, 3-й поверх
Коли: з 27 червня до 25 липня, з 18:00 до 22:00
Це колективна відповідь художниць і художників на питання: "Що нас тримає там, де невизначеність — це константа?". Учасники виставки свідомі того, що занурені в середовище, сформоване суперечностями. Здавалося б, воно має відштовхувати своєю нестабільністю, але, всупереч цьому, вони відчувають непереборну спорідненість із його еклектикою. Цей проєкт пропонує поміркувати над тим, як обернути нашу різнорідність із перешкоди в імпульс для руху вперед.
Експозиція складається з творів українських митців: Антона Саєнка, Сани Шахмурадової-Танської, Ярослава Футимського, Вольта Агапєєва, Каріни Синиці, Діми Толкачова, Олени Курзель, Вови Павлова та Марії Матяшової. Куратори виставки — Вольт Агапєєв і Діма Толкачов — створили експозицію, яка відображає різноманітність підходів та бачень сучасного мистецтва.
Відвідати простір можна за попередньою домовленістю.
"Емоції. Скельна скульптура у Львові"
Де: Королівський замок на Вавелі, Wawel, 5, Краків, Польща
Коли: з 20 червня до 15 вересня, понеділок з 9:30 до 13:00, вівторок — неділя з 9:30 до 17:00
Куратори виставки: Йоанна Палка, кураторка колекцій скульптур у Королівському замку на Вавелі, та Агата Дворцак, докторка Ягеллонського університету
У Кракові відкривається нова тимчасова виставка шедеврів українського скульптора Йогана Георга Пінзеля. Ця виставка, яка є продовженням торішньої успішної експозиції "#Експресія", зібрала понад 124 тисячі відвідувачів і цього року обіцяє стати не менш популярною.
Виставковий проєкт "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні"
Де: Королівська академія мистецтв, Burlington House, Piccadilly, London W1J 0BD, Велика Британія
Коли: з 29 червня до 13 жовтня, вівторок — неділя з 10:00 до 18:00, пʼятниця з 10:00 до 19:00
Кураторська група: Костянтин Акінша та Катя Денисова, Марина Дроботюк та Олена Кашуба-Вольвач (NAMU, Київ).
В експозиційних просторах Королівської академії мистецтв у Лондоні відкрито для публіки широкий огляд українського мистецтва початку XX століття. Ця колекція модернізму, яку вже бачили у різних містах Європи протягом 2022–2023 років, доповнена 38 творами з епохи модерну. Серед представлених авторів: Всеволод Максимович, брати Василь і Федір Кричевські, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Жук, Абрам Маневич, Олена Кульчицька та інші. Виставка висвітлює тісні культурні зв'язки та спільне полотно розвитку українського і європейського мистецтва.
Організовано Національним музеєм Тіссена-Борнеміси, Мадрид, у співпраці з Королівською академією мистецтв, Лондон, Музеєм Людвіга, Кельн, Королівським музеєм образотворчого мистецтва Бельгії, Брюссель, Бельведером, Відень, і музеями України. Виставка стала можливою завдяки сприянню Національного художнього музею України (НАМУ) та Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
"В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні"
Де: Словацька національна галерея, Будова СНГ, Rázusovo nábrežie 1 811 02, Братислава, Словаччина
Коли: з 22 липня до 22 вересня, четвер — неділя з 10:00 до 18:00, четвер з 10:00 до 20:00
На виставці представлено 50 творів мистецтва сецесії — руху, який досяг кульмінації в Європі приблизно у 1900 році та поширився на територію сучасної України.
Перші поштовхи в українське мистецтво прийшли з Петербурга 1880-х років. Подальші контакти з мистецтвом сецесії відбувалися в міжнародно активному середовищі Мюнхена. У Центральній Європі Відень був важливим осередком сецесійного мистецтва, очолюваного впливовою постаттю Густава Клімта. Середовище Кракова також було важливим.
У кількох центрах сецесія — так званий останній великий інтернаціональний стиль — проявлялася в контексті національних особливостей. В Україні, як і в інших країнах, розвиток нової національної школи збігся з відродженням народного мистецтва, організацією майстерень ужиткового мистецтва в селі, появою творчості митців, пов'язаних із цим середовищем.
На додаток до прагнення створити самобутню національну візуальну мову, деякі митці досліджували дуже персоналізований символічний стиль, часто під впливом філософських течій. Молоде покоління також залучало нові течії авангардного мистецтва — кубофутуризм чи сюрреалізм. Вплив сецесії на українське середовище був відносно тривалим і сягнув 1930-х років.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
