"Не планую реалізовуватись за кордоном": КАЖАННА про пісню "Жалі", відсилання до Скрябіна та мрію про "Євробачення"

"Не планую реалізовуватись за кордоном": КАЖАННА про пісню "Жалі", відсилання до Скрябіна та мрію про "Євробачення"

КАЖАННА
КАЖАННА. Радіо Промінь/Лілія Лилик

Відома користувачам платформи ТіkТоk роликами, що набирають десятки тисяч переглядів, співачка КАЖАННА від минулого року співпрацює з лейблом, що заснувала Jerry Heil. За свою музичну кар'єру виконавиця встигла випустити вже не одну вірусну пісню, днями ж вона презентувала трек "Жалі", яким закликає не шкодувати про минуле, а насолоджуватися кожним новим днем.

В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь КАЖАННА розповіла ведучій Ксенії Івась про період у житті, який надихнув її на створення пісні "Жалі", також поговорили про здоровий егоїзм та мрію жити в Києві.

Олена Кірста підготувала текстову версію для Суспільне Культура.

Ти презентувала пісню, яка називається "Жалі", розкажи про неї.

Ця пісня була написана, коли я була у відчаї і в мене не залишилося нікого, крім мене. Саме тоді я зрозуміла, що не треба шукати людей, які зроблять тебе щасливою, а треба робити це власноруч. Ця пісня допомагає людям, навіть за відгуками слухачів, знаходити опору в собі, продовжувати жити й творити, адже коли навколо немає світла — потрібно шукати світло в собі й продовжувати рухатись. Ніхто крім тебе не проживе це життя, ніхто не знає краще, що потрібно саме тобі. Ця пісня — це мій сеанс самодопомоги, психотерапії, яку я слухаю і допомагаю собі проживати свої дні.

Ти настільки категорична в тому, що треба бути опорою собі. А як же друзі, кохані, рідні? Здавалося б, це те, на чому ми тримаємось…

Люди — це те, що приходить і йде. Вони нас засмучують так чи інакше. І єдина людина, яка ніколи не зрадить, — це саме ти, бо ти завжди з собою від народження і до смерті. Тому маєш бути на першому місці в себе. Егоїзм — це добре.

Ти почала говорити, що написала цю пісню в той момент, коли відчула себе без підтримки. Що це був за момент?

Зрозуміла, що так чи інакше люди — пересічні в нашому житті. Увечері ви всі йдете додому і ти залишаєшся сам на сам зі своїми думками. Я помітила, що тікаю від себе, намагаюся не думати, весь час вмикати щось на фоні, а потім я зрозуміла, в чому проблема. В тому, що мені некомфортно з собою. І я провела з собою діалог, написала цю пісню, більше полюбила себе і хочу, щоб кожна людина теж спробувала це зробити, якщо ще не зробила.

Такі моменти тобі допомогла пережити музика?

Так, звісно. Мені здається, всі музиканти тільки так і переживають це життя. Насправді це наш спосіб адаптуватися.

Чи легко тобі дається подолання складнощів у житті?

Звісно, складно. Тому моя музика й така щира, я справді кажу те, що думаю, те, що мене турбує, і не вдаю щось із себе.

Ти вже сама собі опора чи ще її будуєш?

Я ще її вибудовую. Тому що світ складний, як і всі ми. Проте я вважаю, що треба позитивно мислити й проходити цей шлях. Рано чи пізно все вдасться.

Як ти вважаєш, що тобі ще потрібно віднайти, купити чи позичити для своєї опори?

Це щось нематеріальне. Мені б хотілося бачити більше добра. Для мене найцінніше в житті, коли люди приходять із відгуками про мої пісні й кажуть: "Мені це допомогло пережити розставання", "Я тобі дякую". Найкраще, що може бути, — це добро, яке повертається до тебе словами інших людей.

Ти вже отримала відгуки про пісню "Жалі"?

Так, саме сьогодні я їх читала, і це найцінніше, тому що люди пишуть та дякують. І я настільки вдячна, що мої, здавалось би, прості та буденні слова можуть когось підтримати.

У пісні ти співаєш "якщо ми люди-кораблі" і про фотографії теж. Це відсилання до гурту "Скрябін"?

Насправді ні, так вийшло випадково. Дійсно, я подумала, що люди — кораблі, а чому це ми кораблі? Якби ми були кораблями, рано чи пізно ми б зламалися або потонули. Але ж ми люди й маємо продовжувати жити та плисти рікою життя.

Одним з аргументів нашої зустрічі тут став твій переїзд до Києва. Розкажи, чому ти вирішила залишити Одесу? Це крок заради кар'єри?

Я опинилася в Одесі випадково, через стосунки. Я навчалася в Києві й завжди мріяла сюди переїхати. Я закохана в це місто, тому що це моя колиска, я його обожнюю. Це було моєю метою, якої я досягла, і тепер дуже щаслива.

Як ти вважаєш: щоб стати популярним артистом, обов'язково треба жити в Києві?

Звісно, необов'язково, але тут жити дуже зручно, тому що зазвичай всі події відбуваються в Києві.

Як змінилося твоє життя з моменту переїзду в Київ?

У мене щодня щось трапляється: йду в театр, то мене кудись запрошують, то якісь події цікаві. Тут безліч усього, це тримає в темпі й змушує працювати, бо ти хочеш бути на рівні з усіма класними людьми, які тут живуть.

Взагалі життя артиста насичене багатьма яскравими подіями. Чи ставила ти собі вже питання, чи готова до кінця свого життя ходити на всі ці події? Чи не з'явиться в якийсь момент бажання залишитися вдома?

Звісно, я готова, я лише про це й мрію! Я кайфую від усіх цих двіжів, мені дуже приємно. Це змушує жити: коли ти постійно зайнятий, мусиш щось робити, знаєш, для чого ти це робиш, — це надихає.

На твою думку, щоб стати популярним артистом, який набір скілів і можливостей треба мати?

Найперше — це аналіз. Потрібно дуже чітко розуміти, чому люди, на яких ви рівняєтесь, стали популярними. Яких помилок вони припустилися, як їх оминути. І, звісно, не чванитися, а весь час працювати над собою та покращувати професійні навички. Лише це зробить вас професіоналом.

Цікаво, а кого ти аналізувала, щоб стати популярною артисткою?

Я дуже люблю дивитися інтерв'ю. Я передивилась всі інтерв'ю моєї наставниці Jerry Heil. З останніх ще дивилась інтерв'ю alyona alyona і це дуже цікаво. Всіх популярних, успішних людей об'єднує якийсь вогонь в очах. І я просто вбираю найкращі їхні риси, намагаюся вивчити їх і опанувати.

Через що ти пройшла, щоб стати артисткою? Ким ти працювала і ким ти можеш працювати?

Я працювала на багатьох роботах: крутила шаурму, в ресторанах працювала, навіть підлогу колись мила. Я багато чого пройшла, тому знаю, якою ціною зараз маю те, що у мене є. Я дуже працездатна і готова до всього.

А які в артистки КАЖАННИ творчі амбіції?

Я не думаю, що їх можна якось об'єктивно виміряти. Мабуть, найбільше досягнення в Україні — це поїхати на "Євробачення" і представити там нашу країну. Але я не планую реалізовуватись десь за кордоном і будувати там кар'єру. Для мене головне — бачити, що моя музика потрібна, що її дійсно слухають і люблять.

Я правильно розумію, що ти хочеш перемогти в нацвідборі?

Я б дуже хотіла спробувати свої сили, тому що це крутезний конкурс. Я фанатка "Євробачення". В нас у країні війна, але "Євробачення" — це такий острівець, де люди просто проживають своє життя, і ти кілька днів на рік можеш теж з ними радіти й посміхатися.

Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати найкращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст-шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок