За лаштунками фільму "Тореадори з Васюківки": режисери про те, чому перенесли дію книжки у 2004 рік

За лаштунками фільму "Тореадори з Васюківки": режисери про те, чому перенесли дію книжки у 2004 рік

Якою буде екранізація книжки "Тореадори з Васюківки" Нестайка
"Тореадори з Васюківки". Facebook/Natalia Lyutnevska

Одна з найвідоміших українських дитячих книг — "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка — матиме нову екранізацію. Права на зйомки фільму за книжкою отримали українські режисери Роман Краснощок та Антон Чистяков.

Трилогію "Тореадори з Васюківки" український письменник Всеволод Нестайко писав із 1963 до 1970 року. Пригодницький роман став одним із найпопулярніших українських дитячих книжок всіх часів. В основу книги лягла історія двох друзів: Яви та Павлуші. Хлопці мріють прославитися на весь світ і для цього вигадують різноманітні пригоди, як-от стати тореадорами, зняти фільм, зловити іноземних шпигунів, підкорити Київ та багато іншого.

У 1979 році Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури внесла трилогію Нестайка до "Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена" як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

"Тореадори з Васюківки" — улюблена книга дитинства Краснощока. Саме вона виховала в ньому любов до кіно й вплинула на вибір професії. Нині йде процес адаптації сценарію.

Ірина Сорока поспілкувалася з режисерами Романом Краснощоком та Антоном Чистяковим про створення стрічки.

"Тореадори з Васюківки"  це, мабуть, одна з найвідоміших книг в українській літературі. Романе, розкажіть, чим натхненна ідея екранізувати стрічку?

Роман Краснощок:

Все розпочалося дуже давно, коли мені було 12 років. Я закохався в цю книгу, перечитав безліч разів, дарував її всім друзям. У якийсь момент я зрозумів, що хочу подивитися фільм за цією книгою. Я почав гуглити, почав шукати екранізації. Я знайшов лише короткометражний фільм, знятий в 1965 році. Але у ньому було екранізовано лише перші десять сторінок, а у книжці їх понад чотириста!

Тому мені цього, звісно, було недостатньо. Можна сказати, що саме в той момент в мене з'явилася ідея, що колись екранізація має бути.

Далі час ішов, я виріс, вступив до університету Карпенка-Карого на курс кіносценариста, а потім на кінорежисеру.

Я вже зараз розумію, що важливу роль у виборі професії відіграла ця книжка. Якщо ви читали, то можете пригадати, як у другій її частині Нестайко з любов'ю описує кіновиробництво. Ти не можеш так байдужо й просто пройти повз це, воно тобою рухає, я потійно потім думав про кіно. Зараз дійсно розумію, що ця книжка вплинула на мій вибір професії.

Вже після вступу моя викладачка — письменниця Ірен Роздобудько — поставила запитання, яку книгу я хотів би екранізувати. Я на той момент вже забувся про "Тореадорів", адже давно їх читав, та чомусь сказав, що "Тореадори з Васюківки" — ідеальне сімейне кіно, тому що тут думати.

Протягом якогось часу ми працювали спільно з Антоном, разом знімали фільми, вчилися. В якийсь момент вирішили прочитати "Тореадори з Васюківки". І це нас трошки шокувало. Особливо йдеться про третю частину, де описано, як солдати рятують село після повені. Там багато всього і це так сильно відтіняє реальність, що ми зрозуміли, настільки те, що написано в 1970-х, переплітається із сьогоденням. Саме в цей момент зернинка, закладена в 12-річному хлопчику, проросла. Я захотів дізнатися щодо прав, почав розпитувати, зв'язався з правовласницею, дочкою Всеволода Нестайка, та після тривалих перемовин отримав дозвіл.

Це більше ніж мрія. Це ніби мрія майже всіх дітей в Україні. Трьох поколінь.

Антоне, а як можете ви прокоментувати?

Антон Чистяков:

Нам навіть зараз трошки складно все це сприйняти та відчути цей багаж, який на нас впав. Але ми впевнені, що крок за кроком прийдемо до цілі та зробимо фільм, який буде відповідати рівню книжки. І купа дітей, які вже виросли, які дорослі, й діти, які ще діти, зможуть, напевно, реалізувати якусь дитячу мрію і побачити цей фільм.

Ви вже почали говорити про три частини книги. Скажіть, яку з частин будете екранізувати? Чи, можливо, нам чекати на сиквел?

Роман Краснощок:

Ми хочемо екранізувати всі три в одному фільмі. Незважаючи на те, що всі три книги — це досить різні історії, поєднані лише героями та загальною канвою.

Тоді поговоримо про те, чи порівнюєте ви себе, наприклад, із головними персонажами?

Антон Чистяков:

Насправді так, дуже. Тобто і за характером, і за настроєм, і за мріями. Ну, напевно, Рома — більше Ява, а я — Павлуша.

Роман Краснощок:

А я думаю, я — Павлуша. Виявляється, ми обидва — Павлуші.

Але насправді і Ява, і Павлуша – це дві сторони однієї людини. Одна тяжіє до спокійного життя, можливо навіть, сільського такого спокійного вайбу, а інша — це двіж-Париж, це Київ, це пригоди, це дівчина Валька, танцівниця.

Тому я сказав би, що Ява і Павлуша є в кожному з нас, просто в різній мірі.

Ви вже почали говорити про те, що стрічка була екранізована у 65-му році, це був короткий метр, перші десять сторінок екранізовані. Потім брався за роботу і Віктор Іванов, але через цензуру радянської політики стрічка так і не вийшла у світ, її не вдалося реалізувати. Після того ніхто не брався, яку відчуваєте відповідальність за роботу над картиною? Адже це і ваша перша така робота. І це ще якусь певну трудність може викликати.

Роман Краснощок:

Кріс Коламбус, коли отримав права на екранізацію першого Гаррі Поттера, сказав, що перші 5 хвилин дуже зрадів. Та потім відразу він злякався, бо зрозумів, що якщо зробить щось не так — то, найімовірніше, йому прийдеться змінити ім'я і жити десь в іншому місті.

Мені здається, ця аналогія працює на рівні України, тому що на "Тореадорах із Васюківки" виросло три покоління людей. Цю книжку обожнюють всі, її читали майже всі, в школі її вивчають діти. І тому трошки страшно, але дуже цікаво.

Хочеться це робити, ми прямо горимо цим.

А от також хотіла, Антоне, запитати у вас щодо адаптації книги, те, якою вона буде. Адже, наприклад, у 2004 році сам Всеволод Нестайко забрав радянський контекст із книги, бо він не був зрозумілий вже тому поколінню дітей. Що говорити про сучасних дітей, в яких зовсім немає думок про те, щоб рити метро. І як ви взагалі будете працювати із сюжетом, чи це буде щось на сучасний манір, чи все-таки в основу ляже історія книги сама?

Антон Чистяков: 

Безумовно, як нам здається, ми трошки розуміємо сучасних дітей. Ми останнім часом дивимося безмежну кількість дитячих фільмів і мультфільмів. Розуміємо, наскільки зараз молоде покоління жвавіше. Воно звикло до динамічнішого контенту, TikTok, Instagram. Але у нас контраст, у нас село — сетинг, який може не бути зрозумілим для дитячого покоління, ми це розуміємо. Тому ми трошки відходимо від 65-го року. Події нашого фільму будуть відбуватись на початку 2000-х. Ми не можемо робити сучасність.

Роман Краснощок: 

Ми навіть сказали, коли конкретно будуть відбуватись події — 2004 рік.

Тобто ви не будете переписувати ніяк події?

Роман Краснощок: 

Взагалі про радянські нашарування я згоден не зовсім. Тому що, мені здається, це дуже-дуже на бекграунді книги перебуває. Воно проявляється лише в якихось піснях, назвах вулиць. Але пригоди, які там відбуваються, позачасові. Тобто це можна уявити практично будь-коли. Важливий елемент для часу — це та епоха, той період, коли у дітей не було вільного доступу до інтернету.

Воно вже не було скрізь, я скажу більше.

Роман Краснощок: 

Особливо в селах, так. І тут момент такий, що це діти, які могли піти в кінотеатр, подивитися фільм про якогось Джеймса Бонда... Ну все, ми будемо шпигунами, варіантів немає. Тепер цей фільм вирішив нашу професію.

Тому це той час, який нам потрібен, це незалежна Україна, що для нас важливо. Ми хочемо знімати про незалежність. Нам не дуже цікавий Радянський Союз, взагалі не цікавий. Це саме той час, коли ми могли придумувати собі пригоди, рухатись вперед, щось вигадувати. І також це дуже важливо для того, щоб ця вся історія могла існувати на екрані.

В українському кінематографі є чимало фільмів, які стали екранізацією художніх книг. Зокрема, стрічка Ірина Цілик "Я і Фелікс" — в основу фільму ліг роман Антона Чеха "Хто ти такий". Романе, чому важливо створювати український кінопродукт на основі української літератури?

Антон Чистяков:

Я хочу порадити це всім фільммейкерам, кого ми зацікавили, тому що це культивація українського продукту і неймовірна підтримка. Тобто коли ви берете український продукт і робите його ще популярнішим — як, наприклад, відбувається в Японії, коли просто весь світ знає про їхню культуру і надихається цим. Те саме було б круто зробити у нас. Це ще й результативність проєктів: що "Довбуш", що "Мавка" мають найкасовіші результати в Україні. Тому це неймовірно круто. І я думаю, що якщо режисери запропонують якомусь літратурному автору екранізувати його твір, він буде безмежно радий. Тому я всім рекомендую це робити.

Роман Краснощок:

Насправді мені здається, що біографія Всеволода Нестайка заслуговує на окрему екранізацію, це незвичайна людина, він пережив окупацію Києва у своєму дитинстві. І після цього він зрозумів, що немає нічого жахливішого, ніж неволя. Так вийшло, що не прийшло і 100-ліття, як наш скажений сусід вирішив повторити історію — вже зараз сучасні українські діти втрачають дитинство. Тому мені здається, що ця екранізація зараз — у момент такого українського супротиву — дуже важлива. Це данина пошани письменнику, бо, як він казав, у нього не було в дитинстві дитинства, і тому в нього залишався єдиний вихід — це стати дитячим письменником. Тож я вважаю, що ця книжка має бути екранізована саме зараз.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок