Вже за місяць, 26 липня, розпочнеться одна з найбільш очікуваних спортивний подій цього року — Олімпійські ігри у Парижі, що триватиме до 11 серпня.
Сучасні Олімпійські ігри є реконструкцією античних змагань. Вони багато в чому зберегли олімпійський дух, але мають також відміності з давньою Олімпіадою.
Суспільне Культура розповідає про історію та види змагань, особливості підготовки спортсменів, релігійний культ Зевса, олімпійські ідеали та олімпійське перемир'я.
Історія та види змагань
Першою згадкою Олімпійських ігор в Давній Греції вважають 776 рік до нашої ери. Ігри проводили в Олімпії, в релігійному регіоні Давньої Греції. Олімпіаду проводили раз на 4 роки, за час її існування до 393 року нашої ери всього було проведено 293 олімпійські змагання.
Олімпіада тривала 5 днів. В часи свого найбільшого розквіту в II столітті нашої ери понад 40 000 глядачів щодня заповнювали стадіон.
Олімпійські змагання оховлювали такі дисципліни:
- біг на різні дистанції від 200 метрів до приблизно 4600 метрів;
- боротьба, де потрібно було зловити суперника, натертого олією і кидати його на землю три рази поспіль для перемоги або до визнання атлетом поразки;
- бокс — у цьому виді кулачного бою не було вагових категорій, часових обмежень, підрахунку балів, а перемогу визначали нокаутом або визнанням поразки;
- вільна боротьба, яка була гібридом боротьби та боксу з кількома обмеженнями: заборонено кусати і видавлювати очі пальцями — перемогу давали за нокаут або визнання суперником поразки;
- пентатлон, що охоплює біг, довгий стрибок, метання списа, метання диска і боротьбу;
- перегони на колісницях, в упряжці було два чи чотири коні. При чому переможцем заїзду оголошували не того, хто приїхав першим, а власника коней. В 396 і 392 році до нашої ери двократною олімпіонікоюПереможець змагань на давніх Олімпійських іграх отримував звання "олімпіонік". стала Киніска, яка висунула своїх коней на участь у змаганні. Вона стала першою жінкою що отримала титул переможниці Олімпіади, проте вона не була допущена до змагань через гендерні обмеження.
Атлетами могли стати чоловіки, які були вільними. Для того щоб взяти участь в Олімпійських іграх, вони 10 місяців готувалися в гімназії в Еліді разом із тренерами. Також брати участь або бути глядачками дозволяли неодруженим жінкам, зокрема жрицям.
Програма заходів
- В перший день відбувалися релігійні церемонії, процесії між святилищами та храмами Олімпії. Проводили жертвоприношення богам, судді давали присягу чесно і неупереджено оцінювати змагання.
Починаючи з V століття до нашої ери поети почали писати оди олімпіонікам. Ці вірші зачитували першого дня змагань. Вони стали окремим жанром давньогрецької поезії.
- Другого дня проходили змагання з бігу.
- Третього дня — єдиноборства.
- Четвертого дня відбувалися перегони на колісницях та пентатлон (метання диска, стрибки в довжину, метання списа, біг на короткі дистанції та боротьба).
- На п'ятий, завершальний день Олімпіади проводили нагородження олімпіоніків та завершальні церемонії.
Олімпійське перемир'я
Вперше олімпійське перемир'я, або Ekecheiria, підписали Лікург зі Спарти, Іфіт з Еліди та Клеосфен з Пізи в IX столітті до нашої ери. Тобто олімпійське перемир'я передувало проведенню перших Олімпійських ігор. В подальших угодах йшлося про створення умов безпечної участі на стародавніх Олімпійських іграх для всіх спортсменів і глядачів з цих грецьких полісівМісто-держава, Греція того часу була не єдиною державою, а сукупністю полісів, що мали свою владу, свої володіння, свої монети, свої закони..
Перед кожною Олімпіадою гінці з Олімпії ходили по Греції. Вони запрошували учасників і глядачів та сповіщали про перемир'я. Це перемир'я не означало зупинку воєн. Воно гарантувало безпеку тих, хто подорожували до Олімпії та назад додому. Також перемир'я робило недоторканною територію Олімпії для військового вторгнення. Землі Олімпії на час ігор оголошували священними.
Олімпіада як релігійна подія
Олімпіада мала релігійну складову. Окрім спортивних змагань, які проводили не у всі п'ять днів Олімпіади, відбувалися також жертвоприношення богам Олімпу. В третій день Олімпіади грецькі жерці зарізали корів на честь Зевса — верховного бога Олімпу. Жертвоприношення відбувалися біля вівтаря Зевса у священному оливковому гаю неподалік храму цьому богові. Релігійна споруда була важливою локацією для Олімпіади, яка базувалася на культі давньогрецького бога.
Атлети на стародавніх Олімпійських іграх вважали, що їхні тренування вшановують богів, а перемога означала прихильність вищих сил. На Олімпіаді виконували гімни спортсменам та богам і проводили церемонії.
"Ідея полягала в тому, що ти тренувався, щоб догодити Зевсу. Але частиною події було відвідування храму, відвідування культових статуй, принесення пожертвувань, святкування та побачення зі своєю родиною", — сказав Девід Гілман Романо, професор грецької археології в Університеті Арізони.
Язичницька складова Олімпійських ігор була не до душі римському імператору Феодосію I. Бувши християнином, він на ґрунті релігійної нетерпимості заборонив проведення Олімпійських ігор у 393 році нашої ери.
Філософія Олімпійських ігор
Естетика та етика Олімпійських ігор — калокагатія. Це слово складається з двох слів: καλὸς та κἀγαθός, що буквально означає "красивий" і "доброчесний". Це поняття було основою виховання ідеалу грецького чоловіка, який повинен бути красивий і мудрий, а також доброчесний. Ця концепція лягла в основу розуміння олімпійського атлета як такого, що має розвинене тіло,розум і чесноти.
Калос (кαλὸς) є естетичною складовою поняття. Атлети намагалися досягнути досконалості в красі, тому на Олімпійських іграх спортсмени виступали голими, щоб показати всю красу тіла, а глядачі могли нею насолодитися. Ідеальні тілесні форми здобували постійними тренуваннями під час десятимісячної підготовки в олімпійській гімназії. Найбільш красивими вважали пентатлоністів, які мали всебічно розвинені м’язи, що давали їм силу та витривалість.
Техніка виконань деяких олімпійських дисциплін, зокрема метання диска, що було частиною пентатлону, надихала різних митців. Олімпійського спортсмена, що метає диск, зобразив античний скульптор Мирон з Елефтер близько 450 року до нашої ери. "Дискобол" — перша класична скульптура, що зображує людину в русі.
Кагатос (κἀγαθός) є етичною сукупністю доброчесних якостей: мужність, сміливість, відвага, справедливість, розум, розважливість.
Перемога в змаганнях мала бути доброчесною. Судді стежили, щоб атлети не порушували правила змагань. Якщо це вчиняли, судді штрафували порушників. Гроші ішли на встановлення статуй Зевса. Порушеннями правил вважали ухилення від періоду навчання в олімпійській гімназії, давання чи отримання хабарів. Також карали за втечу від змагань, адже це прояв боягузтва, а не відважності. Окрім штрафів, також застосовували бичування та заборону участі в Олімпійських іграх.
В олімпійській гімназії спортсмени давали присягу перед участю в Олімпійських іграх, про це писав географ і грецький мандрівник Павсаній:
"...це звичай для спортсменів, їхніх батьків і братів, а також їхніх тренерів — давати присягу на скибочках м'яса кабана, що вони ні в чому не згрішать проти Олімпійських ігор. Спортсмени також дають цю присягу, що протягом десяти місяців поспіль вони суворо дотримувалися правил навчання. Ті, хто перевіряє чоловіків чи коней, які беруть участь у перегонах, складають присягу, що вони справедливо і без хабарів все перевіряють і що вони зберігатимуть таємницю, що вони дізнаються про кандидата, незалежно від того, прийнятий він чи ні".
Це все стало основою олімпійського духу атлетів. Тобто олімпійський ідеал калокагатії звернений до всебічної досконалості людського тіла та розуму і доброчесних якостей атлета.
Як змінилися Олімпійські ігри після відновлення
В 1894 році француз П'єр де Кубертен створив Міжнародний олімпійський комітет. Він став ініціатором відновлених Олімпійських ігор у 1896 році, які провели в Афінах. Після тривалої епохи класицизму залишалась мода на античність і на все, що мало давньогрецьке походження.
Відновлені Олімпійські ігри намагаються наслідувати більшість сенсів, які вкладали в змагання древні греки, окрім того, що сучасні Олімпійські ігри є секуляризованими (тобто вплив античної релігії та міфології втратився). Водночас Олімпіада зберегла церемоніальність, квазірелігійні ритуали, як-от запалення олімпійського вогню.
Кубертен запозичив церемонії, гімни та ритуали зі стародавнього свята, щоб сформувати олімпізм, який об'єднує всіх спортсменів. Деякі вчені сьогодні називають його творіння "громадянською релігією".
Олімпійське перемир'я в сучасному розумінні — це намагання повністю зупинити війни на час події, а не просто дати гарантії глядачам чи спортсменам на безпечну участь і добирання до місця проведення змагань.
Міжнародний олімпійський комітет в ідеології олімпізму намагається перетворити традицію олімпійського перемир'я на олімпійський мир, що переконав би держави не вести війни під час олімпійських ігор.
Для цього доклали численних зусиль і у 2000 році створили Міжнародний фонд олімпійського перемир'я. Організація сприяє вивченню питання світового миру та цілей його досягнення. Також фонд докладає зусиль до перетворення олімпійського перемир'я на олімпійський мир.
В сучасній Олімпіаді змінилися види спорту, які є олімпійськими дисциплінами. Замість перегонів з колісницями з'явився велоспорт. Змінилась процедура відбору спортсменів. Спорт став глобальнішим, він поширюється не на землі Еллади, а вже на цілий світ. Олімпіада стала тривалішим змаганням: ігри в Парижі йтимуть 17 днів. Вона також стала інклюзивною, оскільки Міжнародний олімпійський комітет проводить окремі змагання для спортсменів з інвалідністю — Паралімпійські ігри.
Давня Греція не була феміністичною. Права жінок були обмежені, вони не могли брати участі в Олімпіаді чи дивитися її, якщо були одруженими. Відповідно, жіночих чемпіонок Олімпійських ігор античності було обмаль. Зараз же жінки виступають на рівні з чоловіками та виборюють медалі в гендерно розділених змаганнях, в яких беруть участь тільки жінки, чи в змішаних естафетах, де беруть участь як чоловіки, так і жінки.
Також змінилась система нагород. В давніх Олімпійських іграх нагородження передбачало надання звання олімпіоніка, церемонія відбувалася в останній день змагань і переможці отримували в нагороду вінки з оливкового листя. В сучасній же Олімпіаді чемпіонам вручають золоті, срібні й бронзові медалі.
В античній Олімпіаді були часті випадки смертей спортсменів у різних видах боротьби. Також була традиція смертельного двобою колишнього чемпіона Олімпійських ігор з теперішнім. Тепер же смерті на Олімпіаді є скоріше рідкістю, оскільки в сучасному світі цінність життя є вищою, ніж в Античній Греції.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
