Персонажі в безладі історії: що варто знати про роман "Кайрос", який отримав Міжнародного Букера

Персонажі в безладі історії: що варто знати про роман "Кайрос", який отримав Міжнародного Букера

Єнні Ерпенбек перша німецька авторка, яка отримала Міжнародну Букерівську премію
Обкладинка книжки "Кайрос". Facebook/The Booker Prizes

У 2024 році лауреаткою Міжнародної Букерівської премії стала німецька письменниця Єнні Ерпенбек. Журі відзначило її роман "Кайрос". Назва книжки має грецьке походження та є іменем давньогрецького бога часу, миті зміни, шансу.

"Це приватна історія великого кохання та його занепаду, але це також історія розпаду цілої політичної системи", говорить про свій роман сама авторка.

Суспільне Культура зібрало все, що відомо про письменницю, та що про роман кажуть інші критики.

Хто така Єнні Ерпенбек

Це німецька письменниця та оперна режисерка.

Вона народилася 12 березня 1967 в східному Берліні в письменницькій родині. Її батько, бабуся та дідусь також писали, а матір — перекладала з арабської.

Спочатку, з 1988 по 1990 рік, Ерпенбек вивчала театральне мистецтво в Берлінському університеті Гумбольдта. Вона також займалася постановками опери, співпрацювала з багатьма ключовими оперними театрами в Німеччині та Австрії.

Перш ніж почати писати, авторка також навчалася на палітурника. Потім працювала менеджеркою театрального реквізиту.

Письменницьку карʼєру Ерпенбек почала у 90-х роках. Дебютну новелу опублікувала у 1999 році — це була Geschichte vom alten Kind ("Стара дитина").

книжка яка виграла букера
Єнні Ерпенбек на церемонії нагородження Міжнародної Букерівської премії в Tate Modern у лондоні, 21 травня 2024 року. Getty Images/Kate Green

Це історія про дівчинку, яку знайшли на вулиці і яка, здається, не має ні минулого, ні пам'яті. Багато хто сприйняв книгу як алегорію дезорієнтації, яку пережили громадяни НДР (Східна Німеччина, Німецька Демократична Республіка) після того, як їхня держава припинила своє існування.

У 2015 році англійський переклад її роману "Кінець днів" ("Aller Tage Abend") отримав Незалежну премію з іноземної художньої літератури.

Твори Ерпенбек раніше перекладали данською, англійською, французькою, грецькою, івритом, нідерландською, шведською, словенською, іспанською, угорською, японською, корейською, литовською, норвезькою, польською, португальською, румунською, арабською, естонською, турецькою та фінською мовами.

Що відомо про "Кайрос" та чому журі Букера його відзначило

Ерпенбек — перша німецька письменниця, яка отримала Міжнародну Букерівську премію. "Кайрос" — четвертий роман авторки.

У центрі роману — стосунки між 19-річною Катериною та Гансом, одруженим письменником, якому за 50. Вони займаються сексом, гуляють, слухають музику. Але незабаром їхні стосунки починають ставати насильницькими та жорстокими. Це відчуття втрати і розчарування перегукується з політичними змінами, що відбуваються в Німеччині в той час.

Ганс — колишній фашист нацистської Німеччини, який став ревним комуністом. Це також історія митців у НДР — державі з цензурою, яка вимагала, щоб критика була витонченою і добре прихованою.

"Кайрос" розповідає про людей, які переживають перехід від комуністично-соціалістичного режиму до держави вільного ринку — землетрус, який докорінно змінює їхнє бачення самих себе. Розрив закоханих фіксує нестабільність, з якою вони стикаються, коли їхній світ руйнується.

В інтерв'ю німецькому тижневику Die Zeit Ерпенбек говорила, що це не випадково, що роман довго не помічали на її Батьківщині, оскільки жоден уродженець Східної Німеччини не входив до складу журі головних німецьких книжкових премій у рік, коли текст вийшов у світ.

книжка яка виграла букера
Перекладач Міхаель Гофманн та авторка Єнні Ерпенбек на церемонії нагордження Міжнародної Букерівської премії у Лондоні, 21 травня 2024 року. Getty Images/Kate Green

За словами голови журі Міжнародної Букерівської премії Елеанор Вахтель, роман є "багатогранною розповіддю про вистраждане кохання, переплетення особистих і національних трансформацій".

Вона також відзначила те, що у своїй прозі письменниця викриває складність стосунків між двома людьми, що мають суттєву різницю у віці. Слідкуючи за їхніми стосунками, авторка роману "відстежує щоденну напругу та перевороти, які позначають близькість героїв, перебуваючи з ними поруч у квартирах, кафе та міськими вулицями, робочими місцями та у стосунках з їжею східного Берліна".

Вахтель додає, що рішення журі було прийнято "значним консенсусом", а фінальна розмова зайняла пів години: "Я була насправді здивована такою одностайністю... це була книга, до якої всі зверталися, коли справа доходила до критичної точки".

На сайті премії також зазначені інші думки членів журі. Зокрема й про те, що "Кайрос" це "багата на деталі розповідь про страждання кохання в останні роки існування Східної Німеччини". А також, що роман "незручний і складний", його сюжет — про вагу історії, і про те, як вона впливає на наше життя.

"Плавними, музичними реченнями Ерпенбек наближає читача до своїх героїв і до складних викликів, з якими вони стикаються. Це драми тіла, а також моральні та політичні дилеми, доведені до кризової точки"

Журі також зазначають, що роман дозволяє читачам зблизитися зі східним Берліном напередодні падіння стіни, а також він нагадує про моральні вибори того часу та втрати, що прийшли разом із "сейсмічними політичними перетвореннями".

книжка яка виграла букера
Єнні Ерпенбек. Booker Prize /Katharina Behling

Відгуки на роман від критиків

У виданні The Guardian британська письменниця Наташа Волтер зазначила, що "Кайрос" — "один з найпохмуріших і найкрасивіших романів, які я коли-небудь читала".

"Темна природа стосунків знаходить своє вираження у характерному для Ерпенбек непохитному стилі. Роман написаний у теперішньому часі — прийом, який може бути згладженим, коли його використовують менш відомі письменники. В елегантному перекладі Міхаеля Гофмана він створює клаустрофобічну напруженість", — додає вона.

Хвалячи роман, критик журналу Fresh Air Джон Пауерс пише, що Ерпенбек розуміє, що великі історії кохання мають бути не лише про це: "Навіть коли вона описує роман Катаріни і Ганса в усіх його болючих деталях, їхні стосунки стають своєрідною метафорою Східної Німеччини, яка почалася з надії на світле майбутнє, а закінчилася дріб'язковістю, звинуваченнями, покаранням і невдачами".

книжка яка виграла букера
Східний Берлін. Getty Images/Danigel/ullstein bild

Двайт Гарнер у The New York Times зазначає, що читати "Кайрос" — це як читати "Буремний перевал" Емілі Бронте чи "На березі" Ієна Мак’юена, слухати альбом Лі Руд "Берлін" або Трейсі Тон A Distant Shore, дивитися фільм "Щиро, шалено, сильно" — і це означає "поставити себе на траєкторію плавного падіння".

Він додає, що Ерпенбек "одна з найвитонченіших і найпотужніших" прозаїкинь Німеччини: "В її реченнях, наче втікачі, чіпляються натяки на німецьку політику, історію та культурну пам'ять. Не дивно, що про неї вже говорять як про майбутнього нобелівського лауреата".

В американському книжковому журналі Kirkus Reviews зазначають, що письменниця чудово справляється з персонажами, які опинилися "в тенатах (і безладі) історії", оскільки загрози нависають не лише над їх особистим життям, а й над країною.

Гел Бекерман для The Atlantic пише, що Ерпенбек одна з тих авторів і авторок, які ставляться до історії так, як ніколи не могли історики і політики — "розтинаючи догми, розриваючи час, зберігаючи уламки".

А у Necessary Fiction зазначають, що у "Кайросі" Ерпенбек використовує викривлення пам'яті та відстані, щоб прояснити, як в реальності відбувається історія.

Перекладачка і критикиня Лілі Мейєр для NPR також пише, що письменницю часто згадують у списках ймовірних претендентів на Нобелівську премію. І вона цілко розуміє чому, оскільки у прозі Ерпенбек вражає поєднання інтимності та історичного розмаху.

Міжнародна Букерівська премія

Це одна із найпрестижніших книжкових нагород, яку щорічно вручають за найкращі перекладені англійською мовою художні літературні твори.

Приз становить £50 000: 25 000 фунтів стерлінгів для автора чи авторки та 25 000 фунтів стерлінгів для перекладача чи перекладачки (або розділені порівну між кількома перекладачами).

Спонсором цьогорічної премії став італійський дім моди Valentino.

Цьогоріч до довгого списку премії також потрапив роман Андрія Куркова "Самсон і Надія" (The Silver Bone) — це вже друге входження для письменника. Але до короткого списку автору знову не вдалося потрапити.

А у 2023 році перемогла книжка Time Shelter ("Прихисток часу") Георгі Господинова (Болгарія) у перекладі Анджели Родель.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок