"Не може вважатися науковим": музей Булгакова розкритикував висновок Інституту нацпам'яті про Булгакова

"Не може вважатися науковим": музей Булгакова розкритикував висновок Інституту нацпам'яті про Булгакова

Михайло Булгаков
Михайло (Міхаїл) Булгаков. Колаж: Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Нещодавно Український інститут національної пам’яті (УІНП) визнав російського письменника Міхаїла Булгакова символом російської імперської політики. 8 квітня Літературно-меморіальний музей Булгакова опублікував свою позицію стосовно висновку УІНП. Суспільне Культура публікує конспект заяви музейників.

"Надміру категоричні судження"

Наукові співробітники Літературно-меморіального музею М. Булгакова стверджують, що висновок УІНП "не є експертизою повною мірою":

"Більшість найскладніших змістовних тверджень, які б мали бути підставою для висновків та рекомендацій такого роду документа, тут подані без аргументації, мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень.

Приміром, фрази «затятий українофоб», «огидно-нищівної», «відданості монархізму», «віддано служив» тощо є надміру категоричними судженнями, які в результаті скоріше образно нав'язують, ніж аргументовано обґрунтовують рекомендаційну частину документа".

У музеї Булгакова стверджують, що наведені аргументи щодо постаті та творчості письменника "явно перебільшені, тенденційні, поверхневі, не базуються на джерелах або спотворюють їх. Метафорична, емоційно-категорична подача тез говорить більше про особисту неприязнь та тенденційність сприйняття авторів, аніж про наукову, фахову експертизу".

Питання фаховості

У заяві музею стверджують, що восьмеро з дев'яти підписантів висновку "не мають фаху, релевантного темі дослідження, а отже, на нашу думку, не мають відповідної компетенції".

Водночас серед членів експертної комісії — історики, мовознавці, літературознавці. Список підписантів висновку УІНП можна переглянути тут.

Також у заяві музею Булгакова висновок називають "компіляцією з декількох публікацій різних авторів за попередні роки без посилань на першоджерела".

Крім того, музейники вважають, що у громадському обговоренні текст висновку хибно інтерпретують як власне експертизу, тому вимагають оприлюднити текст повного експертного дослідження.

Розмежування поглядів персонажів та автора

Музей наголошує, що Булгакову приписують погляди його персонажів поза аналізом задокументованих поглядів автора: "Наявність в колективі літературознавця мала б забезпечити розгляд творчості Булгакова шляхом аналізу літературного процесу, ідеології та влади в СРСР у 1920-х — 1940-х рр. І зовсім дивним, виходячи з домінування в колективі експертів-істориків, є відсутність врахування історичних контекстів подій".

Музейники наголошують, що в УІНП "не врахували суперечності Перших визвольних змагань і становлення ідеології в СРСР, натомість персона Булгакова прямо поєднується із сучасними агресивними ідеологами і пропагандистами Росії". Також вони зауважують, що до підготовки експертизи не були запрошені наукові співробітники музею — прямі фахівці з предмету експертизи.

"Не містять рекомендацій"

Підсумкові висновки документа, пишуть наукові співробітники музею, "не тільки не аргументовані, але і не деталізовані, і не містять рекомендацій щодо умов їхнього застосування".

"На жаль, це стосується і предмету експертизи (об’єкти, пам’ятники, топоніми), і самої постаті Булгакова (а також його творчості), що є взаємопов’язаними, але не тотожними предметами розгляду, висновків і рекомендацій. Аргументи та висновки стосовно об’єктів, пам’ятників і топонімів явно неповні. Наприклад, не розведено можливість збереження чи відмову від вже існуючих пам'яток за певними критеріями або умовами для різних випадків їхнього функціонування".

Критика конкретних абзаців висновку УІНП

Музейники критикують щонайменше 12 фрагментів висновку УІНП, наводимо декілька з них. Повністю з позицією Літературно-меморіального музею М. Булгакова можна ознайомитися тут.

  • На думку музейників, текст висновку УІНП містить маніпуляції і фактологічні помилки у біографічних даних Булгакова та його родини.

Вони наводять цитату з висновку: "У 1919 дезертирував з армії УНР, куди був мобілізований військовим лікарем, і приєднався до Добровольчої армії виключно з міркувань власної відданості монархізму та Російській імперії".

І коментують її: "Це спекуляція, яка нав'язує емоційне сприйняття за самим формулюванням. На початку лютого 1919 р. М. Булгаков дезертирував під час відступу Армії УНР з Києва. Так, він мав консервативні погляди, але назва армії білих «Добровольча» зовсім не означає, що до її лав приєднувалися виключно добровільно. М. Булгаков був мобілізований цією армією у вересні 1919 р.

Він не був добровольцем. Згадана у висновку «власна відданість монархічним поглядам», на якій наполягають експерти, не знаходить підтвердження в документальних джерелах".

  • Також наводять фразу "...родину прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності".

Коментар музею: "Твердження не відповідає дійсності. Батько письменника Афанасій Булгаков приїхав у Київ з метою здобути вищу освіту в Київській духовній академії. Родину він створив пізніше, і всі діти Булгакових народилися в Києві. Хочемо наголосити, що і сама відсилка до сім’ї є некоректною, тому що не стосується особисто Булгакова, оскільки йдеться про аналіз його постаті, а не членів його родини. Закидати будь-кому його родинні зв’язки є цілком тоталітарним методом радянських чиновників для обтяження обвинувачень («діти ворогів народу»).

Афанасій Булгаков «був цензором, займався утисками української культури». Це маніпулятивне твердження. На посаді цензора він мав справу з текстами різними мовами (знав 10 іноземних мов). Його основна посада — викладач Київської духовної академії, і як науковець він спеціалізувався на історії англіканської церкви".

  • Музей Булгакова наводить абзац: "Письменник-шовініст дискредитує і кобзарську традицію: сценою біля Софійського собору з огидно-нищівною характеристикою українських пісень та їхніх виконавців він заперечує гуманістичні цінності назагал".

І коментує: "Це оціночне судження і фейк. Йдеться про цитату з роману «Біла гвардія»: «Сліпці-лірники ятрили душу відчайдушною піснею про Страшний суд, і лежали денцем донизу рвані картузи, і падали, мов листя, засалені карбованці, й виглядали з картузів пошарпані гривні. Ой, коли кінець віку кінчається, А тоді Страшний суд наближається. Страшні звуки, які щипали серце, линули з хрусткої землі, гнусаво, пискляво вириваючися із жовтозубих бандур з кривими ручками». (переклад М. Сиченко та Г. Путової за виданням: Белая гвардия // М. Булгаков. Избр. произв.: в 2 т. Т.1 / Сост., предисл., коммент. Л. М. Яновской. — К.: Дніпро, 1989. — с. 239–240)

Якщо йдеться про зневажливе поєднання теми з грошима, то, користуючися такою логікою, можна назвати, наприклад, Тараса Шевченка «дискредитантом кобзарської традиції»: «У неділю на селі / У оранді, на столі / Сиділи лірники, та грали / По шелягу за танець» (Т. Шевченко. Титарівна).

Якщо до такої суворої оцінки тексту призвели вживані автором епітети «писклявість» і «гнусавість», то вони є лише характеристикою звуку. Натомість визначення «ятрити душу» та «відчайдушність» аж ніяк не знецінюють, а демонструють радше драматизм, яскравість, дієвість пісні та співу і вже точно не говорять про шовінізм Булгакова".

  • Музей Булгакова наводить цитату: "...Декларував ненависть до демократичної української держави".

І коментує: "Це маніпуляція, узагальнення, неприпустиме навіть фактологічно, оскільки в часи Перших визвольних змагань змінилося мінімум чотири досить різні за устроєм українські державні утворення, що конфліктували між собою, кожне – з різним ступенем орієнтації на Росію. Ненависть чи скептицизм відчував Булгаков до якої з версій української державності? Нерозуміння українського були притаманні йому за різними ознаками, а його персонажі, переживаючи весь спектр настроїв, декларували досить різні симпатії до демократичної, гетьманської, соціалістичної і навіть більшовицької України".

Питання існування й роботи музею Булгакова

За словами музейників, користувачі соцмереж сприймають текст висновку як постанову про закриття Літературно-меморіального музею М. Булгакова. "Натомість сам музей не є предметом експертизи, хоча побіжно згадується при інтерпретації образів персонажів Булгакова".

Вони зазначають, що їхня інституція збирає документи і "базує свої дослідження на перевірених матеріалах та джерелах".

"Цей науковий комплекс дозволяє нам говорити про Булгакова як про людину із дійсно консервативним мисленням, яка не вірила у самостійну державу Україну, а тому і не підтримувала її створення. При цьому Михаїл Булгаков, певно, є одним з найяскравіших і найглибших по суті декомунізаторів і за своєю творчістю, і навіть за своєю біографією, аналіз якої може лише підсилити відразу до всього радянського. І цим він корисний для переосмислення поведінки й цінностей певних представників нинішнього населення України, настрої яких можна зарахувати більше до прорадянських, ніж до проросійських".

У музеї зазначають, що продовжать розкривати та "пояснювати творчість Булгакова в українському контексті, вкладаючи українське розуміння та значимість долі автора та його персонажів для України".

Також на думку музейників Булгаков може стати "зручною точкою входу до розуміння справжньої української історії, саме через розвінчання російських імперських наративів, через належне розкриття описаних там історичних подій" для "великої частини населення України, особливо, її сходу, звільнених від окупантів територій", для яких "Булгаков – один зі знайомих і визнаних авторів".

Наприкінці музей Булгакова цитує голову Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича: "Щоб всі у світі знали, що єдине місце, де їм розкажуть всю правду про Булгакова, — це Київ".

"Тому його ім'я в назві музею і пам'ятник — у місті, де він народився і жив — не ознакаглорифікації, а чітке означення власного українського (на відміну від привласненого Москвою) права на бренд Булгакова, на критичне розкриття його творчості, його біографії на тлі української історії".

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок