"Наше завдання — зняти напряг": перше інтерв'ю "Гурту Дно" про гумор, вірусність у TikTok та магію співпраць

"Наше завдання — зняти напряг": перше інтерв'ю "Гурту Дно" про гумор, вірусність у TikTok та магію співпраць

"Наше завдання — зняти напряг": перше інтерв'ю "Гурту Дно" про гумор, вірусність у TikTok та магію співпраць
Гурт "Дно". Колаж: Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

"Гурт Дно" з’явився під час повномасштабного вторгнення і за цей час випустив десятки треків та завірусився в TikTok (ви точно чули "А-а, закрий п**дак"). А нещодавно вони випустили EP "ФОП Кохання" спільно з Женею Яновичем та Tember Blanche.

Учасники гурту вже давно в музичній індустрії. Муха Мухич був гітаристом "Бумбоксу", Костя Марко грав у Leo Mantis та у MAZEPA разом з Мухою, а Саша Дворецький зводив треки Jerry Heil, Panivalkova та Стасу Корольову. І все це — у власній студії звукозапису.

У межах спецепізоду проєкту "Artилерія" про гумористичну музику Юля Ткачук поговорила з учасниками гурту про співпрацю з іншими артистами, про теми, які розкривають у творчості, та реакцію на хейтерів.

Суспільне Культура публікує їхнє перше велике інтерв’ю.

Поясніть для людей, які не знають вас, що ви за гурт? Коли ви зібрались воєдино?

Костя: Ми двоє (разом із Сашею Дворецьким — Ред.) називаємося "Гурт Дно". Це — Муха Мухич, він окремий артист, але грає з нами. "Муха на дні" — так називається наш спільний чат.

Ми створили гурт у березні 2022-го року, через місяць після початку вторгнення. Саня подзвонив і каже: "Чувак, поїхали щось робити?" Я сказав, що не на часі, тоді ще навіть Київську область не звільнили, росіяни за 20 кілометрів (від Києва — Ред.), а ти пишеш "Рон-дон-дон, Путін г**дон". Ми зробили цей перший трек по приколу, як рефлексію, щоб не здуріти.

Ми зрозуміли, що це весело, багато кому і нам теж заходить. Війна така штука, що в ній все одно мусять бути плюси, один із них — у тебе повністю розв'язуються руки. Якщо не зараз, то коли?

Коли я думала, як описати "Гурт Дно", то це доволі прості, часто стьобні тексти із досить небанальною, інтелектуальною музикою. Тобто музика не дуже проста. Чи я правильно все зрозуміла, чи в чому суть "Гурту Дно"?

Костя: Ця суть стала зрозуміла, коли ми почали випускати треки. З часом дійшло до того, що завдання "Гурту Дно" — зняти напряг і зробити так, щоб хтось посміявся. Люди у більшості вже мають в голові ті думки, які ми транслюємо. Просто не кожен може вільно їх висловити.

Стосовно текстів — у нас є два плейлисти. Один називається "Елітне Дно", а другий — "Класичне Дно". Люди дуже часто кажуть, що хочуть вдома слухати "Гурт Дно", вмикають плейлист, а там мат, а дома діти. У плейлисті "Елітне Дно" є жартівливі пісні, але без мата. Це серйозні тексти, великі аранжування, у записі бере участь багато людей, це декілька місяців роботи.

У плейлисті "Класичне Дно", де наш улюблений трек, де "міна-б**діна" і тому подібна історія. Якщо слухати тільки "Класичне Дно", то можна подумати, що ми трохи відбиті на голову. Ми відбиті на голову, але не настільки. Багато чого хочеться робити серйозного, не лише веселити людей, а й втулити сюди музичну складову. Кайф у тому, що немає треку "Гурту Дно", що звучить неякісно. Для мене найважливіше, коли стьоб і жарт робиться якісно.

Ви "переколабились", мабуть, з половиною інді-артистів, які існують на українському ринку. У чому для вас сенс колаби?

Костя: Залежно з ким. Наприклад, з Дариною і Василиною (бек-вокалістки KAZKA) ми працювали та подружилися до того в одному проєкті: я грав на барабанах, Саня на гітарі, вони співали. Це як тусовка. Буває, знаходиш класного артиста і розумієш, що нам зробити з ним фіт — це день.

Саша: У мене так було з "хейтспіч". Я написав: "Точно, Діма! Го фіт!". Він такий: "Коли?" — "Післязавтра!" — "Го!"

Костя: 90% пісень не придумані, коли люди приходять на фіт. Ми спілкуємося один із одним, накидуємо рими, кожен грає на своєму інструменті, є безумовна довіра один до одного.

Саша: Це прикольна базова штука — ти наймаєш людину за її смак, і не розказуєш, як їй грати.

Костя: На мою думку, це величезна помилка лейблів і подібних продюсерів "Валентинів": вони ламають людину, так само як у консерваторії викладачі ламають артистів, роблячи з них ремісників. Так не можна, бо музикант живе й отримує емоції, досвід і транслює це.

EP "ФОП Кохання" з Женею Яновичем та Tember Blanche, як на мене, дуже класно показує те, що таке "Гурт Дно". Сергій Жадан на шоу "покрінжував" з текстів, а в результаті, виявилося, що вони можуть прикольно зазвучати, залежно від музичного обрамлення. Розкажіть про цей кейс.

Саша: У ніч із понеділка на вівторок чи вівторка на середу Женя пише: "Випуск у п'ятницю. Можемо зробити п'ять пісень, будь ласка? Так, щоб в п'ятницю вже змогли змонтувати". А в нас графік заповнений...

Костя: У мене уроки.

Саша: У нас було 3–4 години, коли ми могли зібрати всіх на місці. На п'ять треків ми витратили 1 годину 20 хвилин. У той самий вечір я їх звів, відправив аудіо для монтажу відео, а наступного дня напівадекватним доробив мікси.

Ваші треки часто короткі — хвилина-півтори. Чи не критикували вас за те, що ви робите "TikTok-треки"?

Костя: Та ні, ми кажемо, слухайте двічі.

Муха: Ми для живих виступів робимо трішечки розширені версії.

Ваші треки "Не тойво сам себе", "Генштаб рекомендує", "Що ти слухаєш, бро", "Вуса — це спокуса" завірусилися в TikTok. Це ваша стратегія робити вірусну пісню чи це стається просто так?

Костя: Це так стається, але розкажемо секрет. Трек "Закрий пи**ак" ("Генштаб рекомендує" — Ред.) зроблений для вірусу в TikTok. Коли з’явилася ідея з приспівом, одразу стало зрозуміло, що це "полетить". Ми робимо музику так, як подобається нам, але хочеться накинути й те, що подобається нашій прихильній аудиторії. "Закрий пи**ак" зроблений навмисно. Під тим відео стільки разів відмітили Арестовича, що думаю, він почув. Я від того тішуся.

За вашою начебто стьобною лірикою дуже часто ховаються серйозні теми. Трек "Mooduck" про сталкера, "Гімн ЖК Патріотика" висміює всю погану архітектуру Києва…

Саша: "Гімн ЖК Патріотика" придумала Оля — авторка "Непотрібного каналу".

Мені здається, що такий підхід трохи краще доносить назагал серйозні теми. Тобто ти ніби пожартував, але насправді людина після цього замислюється. Чи це справді так?

Костя: У нас є трек "Берлін–Київ", там де "Прошу вертайся, я тебе дуже жду". Це можна було б заспівати під сумне фортепіано і зі словами: "Повертайся, війна закінчиться, Україна буде попереду, Дніпро не висохне, сіно буде рости і небо буде синє". Але вкраплюєш нотку інтиму та відвертості, наприклад: "Прошу вертайся, я тебе дуже жду, прийдеш, приголублю квітку твою". Думайте, що таке квітка! Сказати "Повертайся, Україна переможе" — це узагальнена історія. А через дрібні деталі людина уявляє те, що їй потрібно.

Інший приклад — трек "Що ти слухаєш, бро?" про російське музло. Скільки було в інеті агресивних постів про це, скільки спічів, погроз, комусь набили морду. Після того, як релізнувся трек, мені написала жінка: "Я більше не можу слухати «Міягі», мені соромно".

Саша: Пам'ятаю там коментар "Я походу рагуль, вибачте".

Музику, яка так чи інакше описує війну, дуже часто можуть хейтити. Так само і гумористичні треки. Де проходить грань між спекулюванням на темі війни і спекулятивною "повісточкою"?

Костя: Чомусь люди думають, що їхні коментарі та їхня думка комусь важливі, окрім 10 людей із їхнього оточення. Чомусь люди вирішили, що після коментаря "Ваня, це пісня г**но", Ваня видалить пісню та піде писати "Фортецю Бахмут". Люди самі зробили популярність пісням і самі це хейтять. Коли нам пишуть коментарі негативні, ми не відповідаємо 90%.

Саша: 100% не відповідаємо на коментарі російською.

Костя: В основному люди самі відповідають на це. Одна людина пише: "Название говорит само за себя". Друга відписує...

Саша: "Воно говорить і за тебе".

Костя: Або пишуть: "Набор слов". Я відписую: "Слів". Рівень агресії в суспільстві дуже і дуже великий, зараз воно максимально наелектризоване. А хороші коментарі не пишуться. Бо їх не лайкають.

А де різниця між нормальною критикою та оцими коментарями?

Костя: Поняття не маю. Мені здається, це залежить від виховання. Візьмемо трек "Що ти слухаєш, бро?" Хтось скаже, що це тупа музика для далекобійників. Хоча далекобійники топ! Вони знімають класні відоси.

Саша: Я почав радіти, коли пісні почали слухати далекобійники і знімати під них відоси в TikTok.

Костя: Це краще репосту будь-якої музичної платформи. Це визнання того, що ти робиш. Це можна сприймати як крінж, або що ми тупі і не вміємо не говорити матюки. А можна викупати щось.

Саша: Я коли вперше побачив відео, де їде якийсь дядько і слухає трек, то написав нашому клавішнику Жені Дубовику: "Чувак, ми дійшли до того, що далекобійники слухають джаз!"

Костя: Далі тільки "Ґреммі". Мені здається, що почуття гумору залежить від твого загального розвитку, від того, що читаєш, що дивишся, якою мовою в тебе YouTube. 70–80 % гумору, який ми робимо, це іронія або постіронія. Її треба розуміти, а щоб її розуміти, треба в'їхати, що це таке.

У вашій музиці, як на мене, є потенціал масової через те, що ваші тексти розуміють і зчитують, і водночас у вас дуже цікава музика. Дуже часто мене дратує, що велика кількість популярної музики досить недалекоглядно написана. Я думала, що можна з цим зробити. Можна розвинути смак слухача, наприклад. Чи хочете ви це зробити?

Костя: Людина вирішує, що їй слухати. Ми робимо музику якісно. Ми робимо її так, як ми її любимо робити.сНадалі вона буде рости. Мені не соромно за жодну нашу пісню. Я за все можу сказати, в чому відсилання, у чому прикол. На всі ці питання я відповім: "Бо хотів". Фраза "бо я так хочу" — це дуже поважна причина. Просто чогось вона не сприймається.

Тобто ви не ставите собі за мету вийти на широкого слухача?

Костя: Однозначно хотілося б. Ми спробували пограти концерти. Треба дуже сильно подякувати гурту "хейтспіч", який запросив зіграти з ними благодійний концерт в Stereo Plaza. Разом із ними ми зібрали на концерті 428 тисяч, і хлопці купили пікап L200 Mitsubishi для "Госпітальєрів". Концерти — це нарк*та: ти раз пробуєш і все, дайте сім. Звісно, класно грати на велику аудиторію, але, чесно кажучи, я б не сказав, що в мене є така ціль.

Мені більше подобається просто робити музику. Зараз тебе і так почують — є інтернет. А робити концерт, щоб зробити концерт — не прикольно. Якщо у нас колись зійдеться з фінансами, ми зможемо зробити це театралізовано, зі світлом, з режисером…

Муха: Зі всіма запрошеними гостями:

Костя: Щось велике на 2,5 години, сюжетну лінію…

Муха: 3D нашої студії...

Костя: Так, з 3D-проєкцією нашої студії на екрані. Це не жарт. Якщо щось робити, то робити класно. І хотілося б, щоб люди це слухали. Але чи я засмучуся, якщо їх буде слухати трохи менше чи трохи більше? Я не слідкую за переглядами, Саня слідкує.

Саша: Ми просто щось робимо і спостерігаємо за тим, куди воно веде.

Дивіться епізод проєкту Artилерія про гумористичну музику на YouTube-каналі Суспільне Культура.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок