Радниця міністра освіти назвала причини невисокого рівня математичної та читацької грамотності серед школярів

Радниця міністра освіти назвала причини невисокого рівня математичної та читацької грамотності серед школярів

Радниця міністра освіти назвала причини невисокого рівня математичної та читацької грамотності серед школярів
ФОТО: gettyimages (Фото ілюстративне)

Понад 40 % школярів і школярок в Україні не мають базового рівня математичної та читацької грамотності.

Про це повідомила в інтерв’ю на Радіо Культура радниця міністра освіти і науки України Олена Северенчук.

У інтерв'ю вона також прокоментувала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA та пояснила причини таких низьких результатів.

Однією з причин вона називає вплив війни.

"Україна ― єдина країна серед тих, які брали участь у дослідженні, що перебуває у стані повномасштабної війни. Тому очікувати результатів кращих, аніж у 2018 році, було б марно. Хоча це дослідження радше показує вплив пандемії на освіту, аніж війни. Вплив війни ми побачимо в наступному циклі досліджень ― у 2025 році", ― говорить Северенчук. Та додає, що насправді дослідження PISA ― про героїчних українських вчителів та учнів, які брали участь в опитуванні попри обстріли.

"Тому враховуючи емоційний стан, у якому перебувають підлітки, ці результати не є шоком", ― наголошує вона.

Друга причина ― розрив досвіду та навичок, який існує між сільськими та міськими учнями і становить 5 років.

"В Україні між містом і селом розрив у читанні ― майже 5 років. Тобто ― для того щоб учням із села наздогнати учнів із міста, їм потрібно навчатися додаткових 5 років. І це найбільший PISA-шок для нас як для країни, він підсвітив ще більший розрив у доступі до освіти між містом і селом. Понад 3800 учасників дослідження ― це учні з дуже різних населених пунктів, різних шкіл, ліцеїв та гімназій. І якщо відсіяти села і говорити про результати дослідження саме по містах, то школярі з міст показали результати вищі, ніж середні по країнах ОЕСР (Міжнародна організація економічної співпраці та розвитку, що об'єднує 37 країн світу, більшість із яких є країнами з високим доходом громадян та високим індексом людського розвитку ― ред.). Тобто рівень освіти у місті не такий вже й поганий, на відміну від села, адже 5 років розриву в читанні ― це шалено велика цифра", ― говорить експертка.

На її думку, розв'язати це питання можна комплексно, а проте великою мірою якісні результати залежать саме від місцевої політики, освіти та інфраструктури, а також культу читання вдома.

"Так, сільські бібліотеки перебувають у жахливому стані. 70 % літератури, яка була в сільських бібліотеках, — це книжки російською мовою. Вони їх позбулися ― і лишилося «нічого». Ми як фонд одним із фокусів своєї роботи маємо поповнення сільських бібліотек гарними книжками українських авторів або в перекладах українською мовою. Але тут треба розуміти, що PISA досліджує не стільки те, як багато дитина читає і що вона проживає читаючи, або чи вміє вона писати есе. PISA вимірює, наскільки дитина вміє працювати з текстами, аналізувати інформацію, робити висновки, наприклад: чи це фейкова інформація, або ж правдива. Тому надзвичайно важливою складовою є вміння вчителів навчати дітей працювати із текстами. І це не лише літературні тексти, а й таблиці, наприклад, де треба порівняти текстові дані та зробити висновки. Питання ненаповнених бібліотек, відсутності культури читання у родинах та рівня викладання у школах ― саме ці три фактори впливають на те, чому у нас низькі результати PISA. Більшість дітей вперше бачили такі типи завдань. Це завдання не на знання, а на логіку, на вміння знаходити відповідності тощо", ― коментує вона.

Серед того, що може зробити держава для покращення ситуації, на її думку, це:

  • ініціювати загальнонаціональні кампанії, що залучають до читання (такі кампанії мають бути також підтримані на місцях);
  • бібліотеки разом з активними батьками, директорами шкіл можуть шукати фонди, які допомагають оновлювати фізичний стан бібліотек, робити їх приємнішими для перебування.

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок