"Нескінченність за Флоріаном": огляд на документальний фільм про легендарну "Летючу тарілку" та спадок Флоріана Юр'єва

"Нескінченність за Флоріаном": огляд на документальний фільм про легендарну "Летючу тарілку" та спадок Флоріана Юр'єва

"Нескінченність за Флоріаном": огляд на документальний фільм про легендарну "Летючу тарілку" та спадок Флоріана Юр'єва
Стрічку "Нескінченність за Флоріаном" названо найкращим документальним фільмом 2022. В український прокат вона вийшла 30 листопада. Чим вона цікава?. Фото: фільм "Нескінченність за Флоріаном"/Артхаус Трафік

30 листопада в український прокат вийшла стрічка "Нескінченність за Флоріаном" — документальна робота режисера Олексія Радинського, яку 2022 року відзначили Національною премією кінокритиків "Кіноколо" як найкращий документальний фільм.

Картина розповідає про боротьбу за модерністську споруду "Летюча тарілка" в Києві та творчу спадщину її архітектора Флоріана Юр'єва.

Журналістка Суспільне Культура Альона Шилова вже подивилася стрічку та розповідає, чому та варта уваги.

"Нескінченність за Флоріаном": рецензія
"Нескінченність за Флоріаном": рецензія. Фото: фільм "Нескінченність за Флоріаном"/Артхаус Трафік

"Нескінченність за Флоріаном" зародилася ще у 2019 році, коли режисер Олексій Радинський презентував короткометражну стрічку "Колір фасаду: синій", яка описувала боротьбу за спадщину архітектора Флоріана Юр'єва — "Летючу тарілку". Завдяки розширеному хронометражу (70 хвилин замість 20) та додатковим архівним матеріалам, "Нескінченність за Флоріаном" представляє глядачам ширший і глибший погляд як на духовний світ архітектора, так і на його боротьбу за збереження свого творіння.

У певному сенсі "Нескінченність за Флоріаном" — це документальний портрет людини, проте змальовується він з вигадливого та нетривіального погляду. У фільмі глядачі не стежать за життям архітектора "від точки А до точки Б" — про своє дитинство Юр'єв згадує зовсім трохи, говорячи, що провів його у концтаборах Сибіру. Немає обговорення визначних моментів його кар'єри (наприклад, саме Юр'єв розробив герб Києва із суцвіттям каштана), на них є лише легкі натяки (як кадри того ж герба, але без будь-яких коментарів). Натомість усе зводиться до однієї конкретної історії, яка дозволяє наочно проілюструвати життя та принципи Флоріана Юр'єва — його боротьба за збереження "Летючої тарілки".

Чим же є ця "летюча тарілка"?

Це будинок Українського інституту науково-технічної та економічної інформації МОН України, розташований біля станції метро "Либідська". Саме через її оригінальну округлу форму, що нагадує космічний об'єкт, споруду в народі прозвали "Летючою тарілкою".

Завдяки "Нескінченності за Флоріаном" глядачі дізнаються, що філософія створення тарілки тяжіла до ідеології підкорення космосу, яка була поширеним явищем у радянському суспільстві на той момент.

Розробкою проєкту Юр'єв почав займатися в 1960-х роках, спершу він планував створити в будівлі світломузичний театр, проте керівництво вирішило розмістити там Інститут науково-технічної інформації, а також архів КДБ та Комуністичної партії України. За проєкт "Тарілки" Юр'єва нагородили премією Держбуду СРСР "За новаторство в архітектурі" — 16 000 рублів.

Сюжет фільму переносить глядачів у відносне "теперішнє" — період 2015–2020 років, коли стало відомо про плани на будівництво нового торговельного центру Ocean Mall на місці колишнього холодильного комбінату, який розташовувався поруч із "Летючою тарілкою". За деякими варіантами будівництва нова будівля охоплювала частину "Тарілки".

"Нескінченність за Флоріаном": рецензія
"Нескінченність за Флоріаном": рецензія. Фото: Артхаус Трафік

Потягом фільму аудиторія слідує за Флоріаном Юр'євим, поринає за лаштунки його уяви та творчого світу (як фігурально, так і фізично — адже велика частина розмов з архітектором відбуваються в його майстерні, яка заповнена яскравими зображеннями й музичними інструментами). Юр'єв багато говорить про те, що для нього світло, музика та архітектура йдуть разом, часто згадуючи: "Летюча тарілка" мала стати першим світломузичним театром в історії архітектури, але не склалося. Особисті творчі цінності та переконання чергуються з кадрами засідань та виступів архітектора проти незаконної забудови.

Засудження несправедливості бюрократичної системи переплітається з екзистенційними роздумами про зв'язок людини із всесвітом, природою, а також початком хвороби архітектора на рак.

Історія "Летючої тарілки" закінчується щасливо — у жовтні 2020-го Міністерство культури та інформаційної політики вносить споруду до Реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва. Невдовзі помирає і її, здавалось би, не менш залізобетонний творець — Флоріан Юр'єв, який зміг протриматися до надання "Летючій тарілці" статусу пам‘ятки архітектури, незважаючи на рак та поважний вік 90 років.

Як у філософії Юр'єва, де величезна монументальна будівля з усіма її складовими зливається в єдиний оркестр, так і "Нескінченність за Флоріаном" складається у злагоджену композицію з мозаїк особистого та публічного. Це яскравий портрет, який не кричить про геніальність своєї центральної постаті, але розважливими тезами, що лунають голосом старого чоловіка, говорить значно гучніше, ніж будь-які захопливі байопіки-дифірамби.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок