"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій" критики назвали найкращою молодіжною антиутопією: чим цікавий фільм

"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій" критики назвали найкращою молодіжною антиутопією: чим цікавий фільм

"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій" критики назвали найкращою молодіжною антиутопією: чим цікавий фільм
Фото: Lionsgate

16 листопада в українських кінотеатрах відбулася прем'єра фільму "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій", що є приквелом до оригінальної трилогії. Події стрічки розгортаються за 64 роки до повстання Катніс Евердін та представляють глядачам новий погляд на головного антагоніста трилогії тирана президента Сноу.

Суспільне Культура зібрало цікаві факти про стрічку та її виробництво.

"Голодні ігри: балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку
"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку. Фото: Lionsgate

Екранізація бестселера

Наприкінці 2019 року авторка Сюзанна Коллінз зателефонувала режисерові Френсісу Ловренсу (який екранізував дві останні частини трилогії) та продюсерці Ніні Якобсон зі словами: "Сюрприз, я майже закінчила ще одну книгу!". Спочатку ця заява шокувала їх, адже після фільмів із Катніс Евердін не було жодних планів щодо інших книжок.

"Тож це був дуже приємний, приємний сюрприз. На початку 2020 року, перед самою пандемією, ми з Ніною прочитали книгу, закохалися в нову історію, світ і те, про що насправді йдеться в книзі. Ми знали, що хочемо бути частиною цього і хотіли почати процес адаптації", — розповів режисер.

У центрі сюжету опиняється головний антагоніст оригінальної трилогії "Голодних ігор" — Коріолан Сноу, проти якого Катніс Евердін підіймала повстання, щоб покласти край його тиранії. У "Баладі про співочих пташок і змій" глядачі можуть побачити, з чого почався шлях Сноу: молодий хлопець стає останньою надією свого роду, а його статки та життя опиняються під загрозою. Тож Сноу неохоче стає наставником Люсі Грей Берд — триб'юта зі збіднілого Дистрикту 12. Але після того, як Люсі Грей зачаровує аудиторію Панема, Сноу бачить можливість змінити їхню долю.

Книга "Балада про співочих пташок і змій" мала гучний дебют — було продано 500 тисяч примірників, а за кілька років потому налічується близько 3,5 мільйонів проданих екземплярів. Тож екранізація була лише питанням часу.

"Голодні ігри: балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку
"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку. Фото: Lionsgate

Нові імена та зірки Голлівуду

Під час кастингу, режисер Френсіс Ловренс хотів дотримуватися формату, схожого на оригінальні фільми "Голодних ігор": молоді, перспективні, не дуже відомі актори в поєднанні з "акторами-корифеями". Наприклад, на момент виходу "Голодних ігор" ані Дженніфер Лоренс, ані Джош Гатчесон ще не були популярними виконавцями, зате їхніми колегами на майданчику стали такі зірки як Вуді Гаррельсон та Філіп Сеймур Гоффман. Так само і в "Баладі про співочих пташок і змій" режисер шукав нові обличчя для виконавців головних ролей.

"Процес кастингу був дійсно захопливим. Я маю на увазі, що ми з Ніною хотіли зробити те, що було зроблено з оригінальними фільмами, а саме вивести на авансцену цю групу людей, відносно невідомих, свіжих талантів, а потім змішати їх з акторами-корифеями зі стажем", — розповів режисер.

Серед нових талантів опинився Том Блайт, який вразив режисера записом прослуховування, зокрема тим, як його перформанс перегукувався з грою Дональда Сазерлендома з оригінальних фільмів і одразу ж змусив повірити, що він — молодий Сноу. А також Рейчел Зеглер, яку Ловренс пригледів ще у "Вестсайдській історії" Спілберга і подумав, що вона ідеально підійде на цю роль. Зеглер також відома своїм голосом та вмінням співати, і це зіграло на руку фільму — пісні, що лунають у стрічці, були зафільмовані наживо, прямо під час зйомок на майданчику. Сама ж музика була натхненна фольклорною та кантрі-сценою Західної Вірджинії 20-х, 30-х років. Також серед молодих акторів є Гантер Шефер, відома глядачам за роллю Джулс в "Ейфорії ", а серед "корифеїв" — Вайола Девіс та Пітер Дінклейдж.

"Голодні ігри: балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку
"Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій": що варто знати про стрічку. Фото: Lionsgate

Відгуки критиків

На сайті рецензій Rotten Tomatoes рейтинг стрічки становить 6,3 % із середньою оцінкою 6,3/10.

"Видатний акторський склад і захоплива історія допомагають зробити «Голодні ігри: Баладу про співочих пташок і змій" гідним поверненням до Панему, незважаючи на поспішний і дещо прикрий фінал", підсумували критики.

Проте у статті для IndieWire кінокритик Девід Ерліх назвав стрічку найкращим молодіжним антиутопічним фільмом і "безумовно" найсильнішою частиною серії "Голодних ігор", описавши його як "рідкісний приквел, якому вдається стояти на власних ногах і при цьому відчувати себе вищим за інші історії, які він, зрештою, має підтримати".

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок