Перейти до основного змісту
"Зараз Україна продукує більше європейських сенсів, ніж будь-яка інша країна" — про нову галерею "Серпень" у Берліні

"Зараз Україна продукує більше європейських сенсів, ніж будь-яка інша країна" — про нову галерею "Серпень" у Берліні

Ексклюзивно

У Німеччині відкривається українська галерея "Серпень". Розповідає Наталка Якимович
Галерея "Серпень", Берлін, перша виставка "Крізь полум'я". Надано Суспільне Культура

У Берліні з 10 листопада працюватиме українська галерея сучасного мистецтва "Серпень". Перша експозиція має назву "Крізь полум'я". Вона об'єднала шістьох митців — це Артем Волокітін, Вікторія Підуст, Михайло Алексеєнко, Воло Бевза, Роман Міхайлов та Олексій Золотар.

Суспільне Культура запитало в галеристки Наталки Якимович, із чого почалося життя галереї, як знайшлося приміщення та потрібні люди, а ще — як вона говоритиме про українське мистецтво з німецькою аудиторією.

Розкажіть трохи про себе. Як і коли у вас зародилася ідея галереї?

Я журналістка та продюсерка. Понад 20 років пропрацювала на телебаченні. Знімала телепрограми, реклами та фільми. Через хворобу у квітні 2022 року я переїхала до Берліна. Пішла працювати тут в офіс німецько-американської компанії. Через пів року влаштувалася в редакцію "Амаль Берлін". Це медіа, яке пише для українців у Німеччині.

Мені важливо було залишатися в українському контексті, робити щось корисне. Була навіть ідея створити український культурний центр і я навіть зустріла німців, які були готові віддати під цю діяльність частину свого приміщення. Поки я зважувала всі "за" та "проти" повністю волонтерської роботи, дізналася про відкриття представництва Українського інституту. І якось стало зрозуміло, що культурний центр — це має бути державна інституція з відповідним фінансуванням.

Чи складно було знайти приміщення? Які особливості розташування галереї?

Просто пощастило. Мій партнер — Олексій Золотар — мав виставку в цій галереї. Влітку галеристка повідомила, що йде на пенсію, і запропонувала мені це приміщення. Я зробила презентацію і відправила власнику, але він спершу відмовив. Я засмутилася, але почала шукати приміщення і вже якось серйозно думати в цьому напрямі. Через три місяці, коли я знайшла непогане приміщення поруч, власник запропонував зустрітися. Його цікавили деталі: яке саме мистецтво я планую виставляти, як оплачувати оренду тощо?

Я зробила детальну презентацію з планом на рік і показала портфоліо українських художників, які мені подобаються. Тоді не було домовленостей із митцями, тож я просто показала роботи зі своєї колекції та трохи помріяла. У лендлорда була принципова умова — тут має бути лише галерея. Мовляв, жодних ресторанів і кебабів. Я пожартувала, що кебаб я не вмію, але без борщу ніяк! Здається, це й стало вирішальним моментом. Розмова завершилася підписаним контрактом.

Афіша виставки "Крізь полум'я", галерея "Серпень", Берлін
Афіша виставки "Крізь полум'я", галерея "Серпень", Берлін. Надано Суспільне Культура

Як обрали саме таких митців для першої експозиції, як із ними домовлялися?

У Німеччині я особисто познайомилася з Тетяною Маліновською і Артемом Волокітіним. Це родина художників із Харкова. Їхнє житло зруйнувала російська ракета, і тепер вони з п'ятьма чудесними дітьми живуть у Потсдамі. Я знала їхню творчість, а тут ми якось зійшлися у поглядах і цінностях. Вони дуже приємні люди. Вже в Німеччині Артем написав дуже потужну роботу. На її презентацію навіть приїжджав Олаф Шольц. І це така центральна робота, яка за собою повела всю експозицію. Сформувала ідею виставки. Все закрутилося.

"Крізь полум'я" — це про перемогу, про надію, про силу. У роботі Артема я бачу таке народження нового світу після трагічних випробувань. Вона дуже оптимістична, як для мене, — таке божественне світло. А от навпроти висітиме робота Романа Міхайлова з серії "Опіки". Це ще про досвід вогню і диму, а також перемоги, здобутої на Майдані. Оранжеве проміння з картини Артема Волокітіна відбивається на чорних зображеннях розбитих вікон Олексія Золотаря. Вчора це помітила і ще от подумала, що відбитки пальців, помітні на цих роботах, — це наче зібрання свідчень про злочинців, які винні в тих розбитих вікнах.

І ця війна — це провина мільйонів. Власне, Олексій Золотар мене познайомив з Воло Бевзою та Вікою Підуст. Вони вчилися у Берліні й давно тут живуть. Але весною Віка і Воло були в Україні. Вони зняли руїни ірпінського моста та розбомблений ТРЦ "Ретровіль". Власне, це основа робіт Воло, які він потім опрацьовує у фоторедакторах і домальовує олією. У Віки велика робота: фото артматури, яку львів'яни зносили, щоби виготовляти оборонні конструкції.

Найдраматичнішою я б назвала відеоінсталяцію Михайла Алексеєнка. Як людина, яка працювала на телебаченні, я специфічно ставлюся саме до відеоробіт. Але мене вразило відео Алексеєнка, де він в кадрі монотонно стирав своє обличчя з гіпсу. Я побачила твір тут на виставці в Берліні, і це якось мені дуже відгукнулося — ідея, що такі масштабні трагедії стирають обличчя людей. Складні обставини нас змушують приймати невластиві рішення. Ми наче втрачаємо себе. Я звернулася до Михайла по цю роботу, і з'ясувалося, що в нього є наступна серія. І вона краще підходить під проєкт. Тобто покажемо "Пил 2".

Яку ідею об'єднує галерея?

Ідея дуже проста — промотувати і продавати українське мистецтво. Я навіть не хочу говорити щось там про вливання в європейський контекст, бо мені здається, що зараз Україна продукує більше європейських сенсів, ніж будь-яка інша країна.

Підготовчі роботи в галереї "Серпень"
Підготовчі роботи в галереї "Серпень". Надано Суспільне Культура

Чому назва саме "Серпень"?

Дуже довго обирала назву. Це були справжні муки творчості. Здається, дехто з друзів навіть мене заблокував у месенджерах, щоб не отримувати ці постійні переліки назв. Ми перебрали з пів тисячі назв. Якоїсь миті я вже втратила надію знайти щось своє. Мої подруги, які працюють у піарі й маркетингу, закликали не вигадувати велосипед, а назвати своїм прізвищем, бо така традиція. Це був запасний варіант. Але от коли я вже отримала ключі, помила підлогу в галереї й визирнула у вікно, то побачила навпроти вивіску "Авґустштрассе". І дзень! — "Серпень"! Мені дуже подобається назва, бо я хотіла, щоб вона була зрозумілою міткою для своїх.

Галерея "Серпень", перша виставка
Галерея "Серпень", перша виставка. Надано Суспільне Культура

Які найближчі заходи плануєте (презентації, аукціони, перфоманси тощо)?

Виставка "Крізь полум'я" триватиме до 10 грудня. 14 грудня відкриється експозиція Юрія Сівіріна та Віталія Протосені. Її можна буде побачити до кінця січня 2024 року. На весну запланована спільна виставка з німецькими та данськими художниками. Не впевнена, що на цьому етапі коректно називати прізвища усіх, з ким тривають перемовини. Важливо зрозуміти й тутешню аудиторію. Бо одна річ — виставкові простори та інтерес до української теми, інша — продаж мистецтва. У планах також сувенірна крамниця з нашими дизайнерськими товарами. Презентації, прийоми — все буде. Планів багато, і я відкрита до співпраці. Мені здається, що Берліну дуже бракувало такого місця.

Підготовчі роботи в галереї "Серпень"
Підготовчі роботи в галереї "Серпень". Надано Суспільне Культура

Будуть пільги для українців на відвідування галереї?

Галерея безплатна. Приходьте, дивіться, купуйте.

У Берліні є багато галерей та музеїв. Як ви бачите комунікацію та піар у такому випадку?

Будемо пробувати всі доступні законні методи. Справді, тут багато пропозицій, але це й добре, бо є культура ходити в галереї та купувати мистецтво. Я впевнена, що українські художники готові до високої конкуренції. Однак, звісно, мені треба ще багато попрацювати, щоб якомога більше людей просто дізналися про існування такої галереї.

Як будете привертати увагу до українського мистецтва?

Сподіваюся, через дружбу з журналістами, через комунікацію з місцевими представниками артринку. От ви напишете — хтось прочитає і розкаже друзям. Зрештою, місце розташування Авґустштрассе, 83у галереї дуже вдале: центр, поруч дві станції метро. Це галерейна вулиця, тут навколо все сповнене мистецтва. Тож просто треба працювати.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок