Телескоп Hubble 23 жовтня показав взаємодію трьох галактик. Які ще відкриття зробили за його допомогою — у фото та відео

Телескоп Hubble 23 жовтня показав взаємодію трьох галактик. Які ще відкриття зробили за його допомогою — у фото та відео

Телескоп Hubble 23 жовтня показав взаємодію трьох галактик. Які ще відкриття зробили за його допомогою — у фото та відео
Три галактики, які взаємодіють, 23 жовтня 2023 року. Фото: ESA/Hubble & NASA, J. Dalcanton, Dark Energy Survey/DOE/FNAL/NOIRLab/NSF/AURA

Телескоп "Габбл" 23 жовтня показав взаємодію трьох галактик. Вони розташовані на відстані 500 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Тукана. Імовірно, галактики перебувають у процесі злиття.

"Габбл" працює на орбіті вже понад 30  оків. Це спільний проєкт NASA і Європейського космічного агентства.

Суспільне Культура розповідає про 5 вагомих відкриттів, яких би не було без телескопа "Габбл".

Телескоп "Габбл"
Телескоп "Габбл". Фото: NASA

Що таке "Габбл" і як його створили

Ідея космічних телескопів виникла ще в 1923 році. Американський оптичний телескоп "Габбл" (Hubble Space Telescope, HST) був сконструйований у 1970-х роках космічним агентством NASA за підтримки Європейського космічного агентства. Названий він на честь американського астронома Едвіна Габбла, який у 1920-х довів, що галактики існують за межами Чумацького Шляху, і показав, що Всесвіт розширюється.

космос фото
Телескоп зафіксував залишки після вибуху наднової. Фото: NASA

Телескоп "Габбл" планували запустити в 1983 році, але завадили технічні затримки, проблеми з бюджетом і катастрофа "Челленджера28 січня 1986 року космічний шаттл "Челленджер" розбився над Атлантичним океаном, загинули всі 7 членів екіпажу" в 1986 році. "Габбл" запустили на орбіту в 1990 році. А через три роки відкоригували оптику, адже помітили, що його головне дзеркало було відшліфовано неправильно, що призвело до сферичної аберації, яка могла викривляти дані телескопа.

Телескоп працює й досі та допоміг з'ясувати багато питань і зробити чимало відкриттів в астрономії, зробив багато знімків космічного простору. Маріо Лівіо, астрофізик, який працює в Науковому інституті космічного телескопа при Університеті Джона Гопкінса в Балтіморі, казав: "Власне, немає жодної галузі астрономії та астрофізики, де «Габбл» не зробив би чогось досить значного".

Телескоп Hubble, космос
"Габбл" зафіксував скупчення зірок Terzan 12. Це зображення показує, як пил у космосі впливає на світло зірок. Фото: NASA

Скільки років Всесвіту

Щоб визначити вік Всесвіту, астрономи мусили дізнатися відстані до віддалених галактик і їхні швидкості. Потім — розрахувати, як довго розширювався Всесвіт і, отже, скільки йому має бути років.

Один зі способів з'ясувати відстань до іншої галактики — знайти окремі змінні зорі цефеїдиПульсари, що періодично змінюють температуру та радіус в цільовій галактиці — сонця, які пульсують із частотою, безпосередньо пов’язаною з їхньою внутрішньою яскравістю. Порівнюючи яскравість віддалених цефеїд із "місцевими", астрономи могли обчислити відстань до віддаленої галактики. Це важко зробити із Землі.

За допомогою "Габбла" обчислили, що Всесвіту 13,77 млрд років.

Туманність "Вуаль"
Туманність "Вуаль". Фото: NASA

Швидкість розширення Всесвіту

Астрономи з High-z Supernova Search Team і Supernova Cosmology Project використовували наземні телескопи та "Габбл" для спостереження за далекими надновимиЗоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди разів. і знайшли докази того, що розширення Всесвіту не сповільнюється під дією гравітації, а прискорюється через відштовхування темної енергії.

Телескоп допомагав знайти деякі з найвіддаленіших наднових типу 1a, які коли-небудь виявляли. Дані вказують на те, що Всесвіт справді сповільнився протягом перших приблизно 8 мільярдів років свого існування. А потім темна енергія почала домінувати, і розширення прискорилося. У 2011 році троє науковців отримали Нобелівську премію з фізики за "відкриття прискореного розширення Всесвіту" — американці Сол Перлмуттер, Браян Шмідт і Адам Ріесс.

Лауреати Нобелівської премії з фізики 2011 року
Лауреати Нобелівської премії з фізики 2011 року. Фото: The Nobel Prize

Сонячна система

"Габбл" зробив багато знімків планет Сонячної системи, карликових планет Плутона, Еріди ​​та Седни, комет та інших тіл усередині системи. Телескоп у 2005 році відкрив два супутники Плутона, які назвали Нікс і Гідра, а у 2012 році відкрив супутник Плутона, який назвали Стікс.

Телескоп Hubble супутники Плутона
Супутники Плутона. Фото: NASA

"Габбл" також відзняв весняну пилову бурю на Марсі, яка у 2018 році охопила всю планету, досліджував шторми та велику червону пляму на Юпітері.

Вчені за допомогою телескопа вивчали траєкторію об'єкта під назвою "Оумуамуа", який проходив через внутрішню частину Сонячної системи. Дослідники вважають, що це тіло з іншої зоряної системи і потрапило в нашу Сонячну з міжзоряного простору.

Найвіддаленіша зоря

У березні 2022 року "Габбл" виявив зірку, яка існувала протягом першого мільярда років після народження Всесвіту під час Великого вибуху. Її вважають поки найдальшою окремою зіркою, яку коли-небудь бачили. Її світлу знадобилося 12,9 мільярда років, щоб досягти Землі. До того найвіддаленішою зорею вважали "Ікар" (9 млрд світлових років до Землі), виявлений у 2018 році тим-таки "Габблом".

Новій зорі дали назву "Еарендел", що староанглійською означає "ранкова зірка".

"Еарендел", найвіддаленіша від Землі зоря, яка поки виявлена за допомогою телескопа "Габбл"
"Еарендел", найвіддаленіша від Землі зоря, яка поки виявлена за допомогою телескопа "Габбл". Фото: NASA

Чорні діри

"Габбл" виявив, що майже кожна велика галактика закріплена чорною дірою в центрі.

У 1990-х астрономи оприлюднили спостереження ядра активної галактики M87, що приблизно за 50 мільйонів світлових років від Землі. Науковці використовували спектроскопію (розділяли світло зірок на кольори-складники), щоби "зважити" чорну діру. Екстремальні швидкості свідчили про наявність надкомпактної центральної маси, яку можна пояснити лише як чорну діру. "Габбл" вимірював швидкості, з якою зірки та газ обертаються навколо чорної діри, щоб каталогізувати чорні діри в активних і спокійних галактиках.

Схематична діаграма вимірювань швидкості центру галактики M87
Схематична діаграма вимірювань швидкості центру галактики M87. Фото: NASA

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок