Як українські картини потрапили в музей Штутгарта: кураторка виставки From 1914 till Ukraine про співпрацю

Як українські картини потрапили в музей Штутгарта: кураторка виставки From 1914 till Ukraine про співпрацю

Ексклюзивно
Як українські картини потрапили в музей Штутгарта: кураторка виставки From 1914 till Ukraine про співпрацю
. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Художній музей Штутгарта (Німеччина) придбав кілька робіт українських художників, які брали участь у виставці From 1914 till Ukraine ("Від 1914 року до України"). Це вперше роботи українських митців потрапили до колекції закладу.

Суспільне Культура поговорило зі співкураторкою виставки та співзасновницею платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" Катериною Семенюк про те, який шлях подолали роботи українських митців та чому важливо співпрацювати з європейськими інституціями.

За її словами, безпосередня купівля картин музеєм — це фінальний етап довгого шляху співпраці, який почався рік тому.

“Музей був зацікавлений створити виставку про Україну, але вони вважали можливим зробити це лише у співпраці з українським куратором. Тому вони запросили мене приїхати на шість тижнів до музею, аби дізнатися більше про інституцію, познайомитись з командою, провести дослідження, попрацювати з колекцією — адже нам запропонували зробити проєкт не в залах для змінних виставок, а інтегруватися в постійну експозицію музею", — зауважує Семенюк.

Музей придбав відео мисткині Катерини Бучацької "Йде запис" (2023) і фотографію "Вирва у зруйнованому селі Мощун" (2022), а також інсталяцію Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського "Степ Мікі Маусів. Архіви" (2023).

Крім того, колекція музею у Штутгарті поповнилася роботою Андрія Сагайдаковського "Фальшиве небо" (2017).

Художній музей Штутгарта і українські художники
Андрій Рачинський, Даніїл Ревковський "Степ Мікі Маусів. Архіви". Фото: Past / Future / Art/Facebook

Як роботи потрапили до колекції

Як зауважує Семенюк, у європейських колекціонерів, які зацікавлені у підтримці митців і популяризації мистецтва, існує практика, коли вони погоджуються подарувати музею роботу з особистого зібрання, якщо музей разом з тим купує кілька робіт молодих митців.

Саме так сталося й у цьому випадку: музей у Штутгарті зацікавився роботою Сагайдаковського, Семенюк провела переговори з колекціонером Павлом Мартиновим, який був готовий передати роботу, якщо вони куплять роботи молодих митців.

Художній музей Штутгарта і українські художники
Андрій Сагайдаковський "Фальшиве небо". Фото: Сергій Панін, Past / Future / Art/Facebook

Роботи для колекції обирав музей, а саме кураторка музею Анне Фіт, у співпраці з Катериною Семенюк. Завданням Катерини було більше розказати про практику митців, представлених у виставці, показати портфоліо та попередні проєкти, пояснити фокуси робіт художники.

За словами Семенюк, вже після домовленості про покупку з'ясувалося, що і Бучацька, і дует Рачинського та Ревковського представлять Україну на Венеційській бієнале наступного року — після чого команда музею пожартувала, що потрібно швидше купувати, поки роботи не стали дорожчі.

Як експонувати разом Отто Дікса та українських митців

Семенюк також зауважила, що кураторка Анне Фіт, яка й була ініціаторкою виставки "Від 1914 року до України", сказала, що українські митці допомогли музею зрозуміти, як показувати сьогодні Отто Дікса, як його актуалізувати. Що вони зі своїм досвідом, зі своїми роботами допомогли музею подивитися під іншим кутом на власну колекцію.

У межах проєкту демонстрували фотографію Катерини Бучацької "Вирва у зруйнованому селі Мощун" разом із графічною роботою Дікса часів Першої світової війни.

Ми у виставці повертаємось до того, що війни в Європі не закінчуються. І весь жах, попри існування міжнародних безпекових організацій, на кшталт ООН, продовжується. Німецькій аудиторії ми нагадуємо, що у нас в Європі війна. І заходячи через зрозумілого їм митця, через зрозумілу їм колекцію, підсвічуємо український досвід.

Сам музей сказав, що вони не просто купують роботу Каті Бучацької — вони купують концепцію того, як це експонувати разом із роботами Дікса.

Художній музей Штутгарта і українські художники
Робота Отто Дікса. Скриншот із сайту Художнього музею Штутгарта

Художній музей Штутгарта і українські художники
Катерина Бучацька "Вирва у зруйнованому селі Мощун". Фото: Past / Future / Art/Facebook

Про важливість репрезентації українського мистецтва за кордоном

Семенюк додала, що це дійсно важливо — експонувати українських митців за кордоном, оскільки люди, які займаються культурою, можуть у такий спосіб розповідати про Україну.

"Усі ці тимчасові виставки, які відбуваються, показують європейській аудиторії, що Україна — цікава країна, і вона є частиною європейської історії. У нас є спільне минуле, ми сподіваємося, що у нас буде спільне майбутнє, — зауважила вона. — Тобто тут є така навіть тактична функція просто зараз нагадувати європейцям, що зараз відбувається в Україні й взагалі про Україну".

Щодо поповнення європейських фондів українським мистецтвом, то за словами Семенюк, це про визнання нероздільності історії: "Якщо ми частина європейської історії, то зрозуміло, що роботи українських митців мають бути в колекціях європейських музеїв. Як у нас мають бути їхні".

Одна німкеня після перегляду виставки дякувала, казала, що виставка допомогла їй більше зрозуміти українських людей і загалом про Україну, і додала: "Мені стало зрозуміліше, за що ви вмираєте".

Виставка "Від 1914 року до України"

Виставка From 1914 till Ukraine ("Від 1914 року до України") тривала з березня до липня 2023 року. На ній експонували роботи українських митців та німецького художника Отто Дікса.

"Роботи Дікса розповідають про його досвід на фронті у Першій світовій війні та в полоні під час Другої світової війни, а українські митці своїми роботами реагують на напружену ситуацію на батьківщині, що склалася з 2014 року", — зазначали організатори на сайті музею.

Кураторками проєкту стали Катерина Семенюк, Оксана Довгополова та Анне Фіт.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок