Суспільне Культура підготувало добірку виставок у столиці, які можна відвідати у вересні.
Мультимедійний історичний проєкт "[Не]знищен[н]і"
У Музеї видатних діячів української культури 12 вересня презентували мультимедійний історичний проєкт "[Не]знищен[н]і", який розповідає про репресії української інтелігенції початку ХХ століття.
Зокрема, в експозиції висвітлюються переслідування родини Івана Франка, звинувачення проти чоловіка Лесі Українки, арешти людей з оточення родин Старицьких і Косачів, ув’язнення онуки Михайла Старицького тощо.
Для створення виставки використали експонати Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.
Виставка діятиме з 12 вересня по 31 жовтня, вхід — вільний.
"СВЯТО": виставка традиційного українського та кримськотатарського вбрання
Музей Івана Гончара 18 вересня розпочав проєкт "СВЯТО" — виставку українського та кримськотатарського традиційного одягу. У ній представлені експонати з приватних колекцій Валерія Афанасьєва, Ігоря Перевертнюка, Богдана Петричука, Олени Скрипки, Рустема Скибіна та Володимира Щибрі.
Відвідувачі можуть побачити святкове вбрання з Полтавщини, Київщини, Слобожанщини (Харківської, Сумської, Луганської та Донецької областей), Чернігівщини, Полісся, Гуцульщини, Покуття, Буковини, Поділля та Криму.
Організатори вказують ключові цінності виставки:
- свято, адже цей одяг зазвичай створювали для визначних, святкових подій;
- святість, яку важливо відчувати до національного одягу як оберегу та сакрального символу для кожного народу;
- символ — бо збереження національного одягу крізь буремні історичні перипетії може вважатися втіленням незламності та поваги до автентики й традицій.
Куратор проєкту Петро Гончар пропонує дивитися на традиційний стрій "не лише як на етнографічний матеріал, а як на самодостатню цінність поза простором та часом", трактуючи свято мовою народного вбрання.
Виставку можна переглянути до 30 вересня.
Виставка In memoria dell’Italia
Виставковий проєкт In memoria dell’Italia розповідає про мистецький світ Михайла Грушевського: його смаки, вподобання, колекції старожитностей.
Український історик та політичний діяч Грушевський у 1908 році написав серію культурологічних есеїв "По світу. З подорожніх вражінь", де, зокрема, розповів про мандрівки Італією. Заспів до твору — "трошки артизму, трошки історичної традиції…" — дуже вдало описує й виставку в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського.
Розповіді про подорожі українського діяча Італією, його листівки звідти та огляд вишуканих флорентійських мозаїк, що десятиліттями зберігалися як сімейні реліквії Грушевських, — далеко не повний перелік цікавинок, що чекають на відвідувачів цього проєкту.
"Образ воїна": виставка картин українських військових
В експозиції музею "Київська фортеця" представлена колекція картин, які створили поранені українські військові під час мистецьких майстер-класів від львівського художника та волонтера Лева Скопа.
"Ці картини, створені людьми, більшість з яких уперше в житті взяли в руки пензлик – більше ніж просто гарні кольорові зображення. Це можливість заглянути у внутрішній світ пораненого військового, поглянути навколо його очима, та подивитись на ветерана під іншим кутом – не вішаючи ярлики, не повторюючи стереотипи. Бо захисник, який пройшов війну, військовий, який отримав поранення, воїн, який повертається у суспільство, – передусім Людина" — йдеться в анонсі виставки.
На виставці також можна буде переглянути короткий документальний фільм про метод "арттерапії" Лева Скопа, розроблений за роки роботи з пораненими ветеранами.
Майстер-класи відбулися у межах проєкту "Образ Воїна", що складається з чотирьох елементів:
- серії майстерок для військових, які проходять відновлення у реабілітаційних центрах;
- документального фільму про унікальний метод, розроблений Левом СкопомЛев Скоп розробив власний метод "арттерапії" для поранених, який застосовує ще з часів АТО. Під час майстерок Лев навчає малювання за старовинною технікою, і завдання кожного учасника — намалювати ангела так, як він його собі уявляє. Кожен ветеран, малюючи за завданням ангела, зображує передусім себе — свої переживання, досвід, мрії, надії, емоційний стан. , а також соціальних відео, присвячених психологічній реабілітації поранених;
- сайту-галереї робіт учасників та офлайн-виставки у Київській фортеці.
Виставка триватиме до 15 жовтня.
Виставка "Світ зовсім інший"
Новий проєкт в Ya Gallery — перша персональна виставка львівської художниці Henyk у Києві. В анонсі відвідувачам обіцяють, що вони зможуть відчути спокій, медитацію та "занурення в зовсім інший світ" завдяки зануренню в чорно-білі контрасти, вигадливі світлотіні та тонкі деталі, якими майстерно грається мисткиня.
Авторка не лише створює простір для рефлексії глядачів, а й сама рефлексує під час створення своїх робіт.
"Кожного разу, коли малюю роботу, запитую себе, чи це мій образ? Чи відповідає зображене внутрішньому стану?" — ділиться Henyk.
Виставку можна відвідати до 19 листопада.
Виставка "Химера" Ксенії Білик
"Химера" — перша персональна виставка художниці Ксенії Білик в Україні. Ксенія переважно працює з декоративно-ужитковими техніками, використовує текстиль, гутне скло, гобелен, кераміка — проте застосовує їх до "доволі жорстких, чи навіть перверсивних" образів. Останні кілька років художниця досліджує конструювання колективної пам’яті та механізми візуальної пропаганди.
"Її образи, миттєво впізнавані, але водночас позбавлені контексту, спрацьовують як тригер, що запускає процес проявлення візуального несвідомого. Крім того, естетична спокусливість самих робіт створює свій окремий світ, сповнений фантазії, чуттєвості та насолоди", — йдеться в анонсі виставки.
Авторка ділиться, що оскільки виросла в країні з сильною радянською спадщиною, її завжди зачаровували навмисно приховані пласти нещодавнього минулого, секретні матеріали, методи пропаганди та способи контролю над населенням, які використовувала тоталітарна держава.
"Однак у своїх роботах я ніколи не спиралася на конкретні приклади насильства чи ворожого втручання в тканину суспільства. Я вважаю за краще створювати власні образи та історії навколо цих тем. Так, зокрема, я розглядаю теорії змови та все, що їх оточує, як окремий вид креативності. Тому часто працюю з міфами та міфотворчістю. Коли я не маю прямого доступу до цієї "правди", то фальсифікую образи, щоб забезпечити уявний зміст для своїх творчих спекуляцій. Як наслідок, намагаюся дати глядачеві переконання, що це насамперед спекуляція. Але відзначаючи певну красу цього процесу міфотворчості як фундаментальної форми людської креативності та засобу самовираження", — розповідає Ксенія Білик.
Виставка буде доступна в просторі The Naked Room з 22 вересня по 5 листопада.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
