Український архівний звукозаписувальний лейбл Shukai ("Шукай") оголосив про продаж нової платівки — альбому Світлани Няньо "Посмішка Трансільванії". У перші дні вони заявили про солдаут.
Суспільне Культура розповідає про те, хто така Світлана Няньо і чим особлива її музика.
Український архівний лейбл Shukai зосереджений на поверненні до життя втраченої української музики 1960–1990-х років. Його заснували в кінці 2018 року Дмитро Пруткін, Дмитро Ніколаєнко та Олександр Цапенко. Серед виконавців, чиї альбоми видав лейбл: Віктор Власов, Валентина Гончарова, Володимир Бистряков, Олександр Юрченко, Олександр Шаповал та сикстет "Кобзарева дума".
Через кілька днів після оголошення нового релізу — альбому Світлани Няньо "Посмішка Трансільванії"— тираж був розпроданий.
Андеграунд та фольклорні джерела
Світлана Няньо (справжнє ім'я Світлана Охріменко) — сучасна андеграунд-виконавиця, перформерка, художниця та педагогиня.
Псевдонім "Няньо" має коріння у народних джерелах: його значення варіюється від "тато" до "жінка або дівчина, що доглядає дитину". Проте сама виконавиця зазначає, що про ці значення дізналася значно пізніше, коли продивлялася книжку закарпатських оповідок. А до того моменту так її жартома називали друзі. Няньо подобалося, як це звучало, і вона вирішила залишити псевдонім.
Активні роки її діяльності: 1980-х — початок 1990-х.
Няньо була учасницею таких гуртів, як "Цукор — Біла Смерть", "Пухнасті", Blemish, "Сусіхвазібіда", Poincicana Nightmare та інші. У 1995 році вона видала спільний альбом із київським композитором Олександром Юрченком "Лісова колекція".
Зараз в Україні виступи Няньо відбуваються зрідка, найчастіше її можна почути за кордоном. Наприклад, на таких фестивалях, як Unsound, Counterflows у Ґлазґо та вроцлавському Energia Dźwięku.
Влітку 2023 року Няньо співпрацювала з британським музикантом Томом Джеймсом Скоттом, разом вони видали альбом Eye of the Sea.
Няньо та Джеймс Скотт познайомилися ще у 2016 році у Ґлазґо. Співпраця народилася завдяки близькості музичних вподобань та обговоренню музики. Альбом записали дистанційно ще у 2020 році, але протягом трьох наступних років музиканти працювали над технічними аспектами релізу та узгоджували деталі. Скотт написав фортепіанні мелодії, а Світлана Няньо привнесла свій гіпнотичний вокал та гру на інструментах. Реліз альбому відбувся лише цього року та був виданий на лейблі Skire.
Цей альбом музикантка коментує так: "Особисто я уявляла собі туманний ландшафт або дивовижні морські квіти, сади під водою... Щось зі світу снів або оповідань про фантастичних істот".
Про що платівка "Посмішка Трансільванії"?
"Посмішка Трансільванії" написана у 1994 році. Це оригінальний саундтрек до вистави танцювального театру та одна з перших сольних робіт.
Музичний критик Влад Яковлєв зазначає, що у 1990-х Няньо часто бувала за кордоном та неодноразово відвідувала Німеччину. Там вона познайомилася з багатьма виконавцями й композиторами. Також на творчості авторки позначився досвід виконання музики на вулиці, парках та інших публічних місцях, а ще співпраця з місцевими німецькими театрами, зокрема хореографічним гуртом Pentamonia. Власне, саме з ними вона реалізувала цей перформанс та написала музику, на яку вони поклали перформативний виступ. Уперше перформанс був представлений у театрі-галереї Urania.
"Посмішка Трансільванії" символізує цвіль на дзеркалі, де начебто може відобразитись вампір. В оригінальній сценографії для виступу використовувалася гра світла та тіні. Композиція Няньо — поєднання написаної композиції з імпровізацією.
Автори лейблу Shukai ("Шукай") говорять, що "це одна з найбільш камерних та проникливих робіт Світлани Няньо 1990-х років, з якою тепер можна познайомитися в оригінальному вигляді та звучанні".
Впливи, натхнення та мистецтво
Надихається Няньо різними композиціями. Серед найулюбленіших відзначає турецьку класичну музику, мотиви Кавказу, середньовічні аналоги, елементи фольклорної стилістики.
"Те, що мене хвилює — це якась загадка світу. Те, що може надихати, — це те, що ми бачимо лише краєм ока", — каже Няньо.
Вона зауважує, що бере натхнення у тих авторів, які працюють самі, тобто є незалежними композиторами та артистами. "Вони можуть знаходити собі однодумців, але взагалі вони тримають якусь таку лінію…" — пояснює артистка.
Роботи Няньо наповнені містицизмом та відлунням міфологічних наративів, в яких відчувається тяга авторки до загадковості й темряви світу. Окрім музики вона займається й художньою та перформативною діяльністю. Зокрема, частину обкладинок своїх альбомів оформлювала сама авторка. Її візуальному стилю притаманні яскрава графіка та деталізовані зображення.
З перформативної діяльності Няньо можна відзначити співпрацю з польськими колегами — Веславом Скібінскі, групою TE 7EM, до того (у 2006–2008 роках) з колегами з Німеччини.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
