Верховна Рада 32 роки тому проголосила незалежність України — "продовжуючи тисячолітню традицію державотворення". Після десятків років у складі тоталітарного СРСР демократична Україна мала запроваджувати власні традиції та символи для відзначення Дня Незалежності. Одним з атрибутів святкування стали військові паради: офіційно їх проводили 17 разів.
Суспільне Культура зібрало стислу історію та особливості військових парадів до Дня Незалежності в Україні.
Стоп, а паради хіба не радянський пережиток?
Радянський Союз не вигадав військовий парад. Їх проводили ще за часів Давнього Єгипту, Персії та Римської імперії. На територіях України, що були у складі Російської імперії, відбувалися паради російської армії. В роки національно-визвольних змагань 1917–1921 років у Києві відбулося декілька парадів: у грудні 1918-го — коли влада від гетьмана Павла Скоропадського перейшла до Директорії Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою та Володимиром Винниченком; у травні 1920-го — українські та польські війська пройшлися Хрещатиком після звільнення міста від більшовиків.
У Радянському Союзі військові паради після Другої світової війни проводили здебільшого до річниць перемоги, також бували паради до 1 травня та Жовтневого переворотуДержавний переворот у Російській імперії, що відбувся 25 жовтня (7 листопада) 1917-го, владу захопили більшовики на чолі з Леніним. — масові та видовищні події. Крім того, щоб розважити населення, паради транслювали певний комплекс ідей, розповів у коментарі Суспільне Культура кандидат історичних наук, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій KSE Антон Лягуша.
"З одного боку в Радянському Союзі, як і в інших тоталітарних державах, військові паради показували здатність цієї держави захопити світ. З іншого боку, паради були пролонгацією історичної тяглості історичної величі, які візуально та емоційно мали б об'єднувати людей в їхній афективності, в радощах. Бо пам'ятаємо таке семантичне дорівнення параду радощам та святу, хоча це зовсім і не завжди було так", — каже Лягуша.
Крім того, важливим призначенням параду була візуалізація соціальної ієрархізації політичного простору та порядку: людям показувалось, хто є головним, який виступає з промовою, — кульмінація параду; хто приймає парад та хто керує ним.
Військові паради і зараз можуть асоціюватися з тоталітарними країнами: Росією чи Північною Кореєю, але їх проводять і демократичні держави — наприклад, 15 серпня у Польщі провели наймасштабніший військовий парад із часів Холодної війни, а у Франції щороку проводять військові паради до Дня взяття Бастилії.
"Паради — це не тільки історія про тоталітарність і про міць, це історія про здатність показувати державу, яка тебе також може захистити; про здатність вибудовувати символічну картину світу. І, звісно, це політичний жест для інших держав. Нещодавно ми бачили великий військовий парад в Польщі — демократична держава, військовий парад у Сполучених Штатах (2019 року — ред). Тобто це не тільки про тоталітарні держави", — каже Лягуша.
В Україні напередодні Дня Незалежності неодноразово зринала дискусія, чи доцільно проводити паради. На думку Антона Богдалова — історика, завідувача науково-дослідного відділу історії незалежної України Національного музею історії України, для нас важливо проводити військові паради через геополітичне розташування: коли є потенційна військова небезпека, важливо демонструвати військову міць.
"Ми живемо в час соціальних мереж, умовної картинки. Тому сама картинка потрібна і вона певною мірою впливає на сприйняття країни у світі. Це один з елементів інформаційної війни. У нашому випадку речі, пов’язані з парадами, як на мене, потрібні й будуть потрібні в майбутньому. У разі, якщо це була б якась країна, яка має більш адекватних сусідів і для неї не існує певної загрози, можливо, такі паради і не є актуальними. У нашому випадку це дуже актуальна річ", — каже Богдалов.
1991: перший День Незалежності до незалежності
Щоб зрозуміти, як формувалися традиції та врешті Україна прийшла до парадів, варто почати з 16 липня 1991 року — річниці проголошення Декларації про державний суверенітет України. Україна ще залишалася у складі СРСР, але мала відзначити свій перший День Незалежності. Постало питання: як святкувати?
"У більшості керівниками української держави були колишні парткерівники. У Радянському Союзі зазвичай важливі дати святкували урочистими зборами. Сцена, в ряди сидять делегати і періодично виступають — як на мене, 100-відсоткова радянська калька", — розповідає Богдалов.
Партійні керівники не знали, що робити, тож поклали квіти до пам’ятників ЛенінуУ 1991 році пам'ятники Леніну були на майдані Незалежності та навпроти Бесарабської площі., а потім провели урочисті збори в палаці "Україна". "Далі напередодні Днів Незалежності, від Кравчука і фактично до 2005 року, всі урочисті збори тривали. Ззовні вони здавалися подією для обмеженого кола державних діячів", — додає Богдалов.
Антон Богдалов зазначає, що на початку 1990-х урочисті збори до Дня Незалежності часто ігнорували та не проводили в Криму й на Донбасі. Додає, що в 90-ті у патріотично налаштованих людей у Криму не було місця, де святкувати День Незалежності. У 1997-му громада Калуша Івано-Франківської області відкрила пам’ятник Тарасу Шевченку в Сімферополі — він став місцем, де збиралися, щоб відсвяткувати День Незалежності. За словами історика, після анексії до пам’ятника продовжують нести квіти.
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України, і вже з наступного року державне свято відзначали в цей день.
1994: перший парад до Дня Незалежності
За каденції першого президента Леоніда Кравчука військові паради до Дня Незалежності не проводили. Він пояснював це тим, що Україні, як без’ядерній та позаблоковій державі, потрібно було демонструвати не військову, а мирну силу.
Перший військовий парад відбувся на третю річницю незалежності, за каденції Леоніда Кучми. Центром Києва пройшлися лише військові, без техніки.
"Мабуть, його мета була з одного боку політична, з іншого — святкова. З третього — почати фіксувати свято Дня Незалежності, також показуючи і політичну єдність, і політично символічну ієрархізацію. Крім того, 1994 рік — парад відбувався на фоні відмови від ядерної зброї, і треба було показати суспільству, що й без ядерної зброї у нас сформована армія, у нас щось є, ми зможемо захищатися і так", — зазначає Антон Лягуша.
1998: перший парад із військовою технікою
У 1995–1997 роках замість парадів у центрі Києва організували святкові концерти. Повернулися до параду у 1998-му — тоді вперше використали легку наземну техніку. Також уперше військові — учасники заходу — отримали пам'ятні нагрудні знаки. До кінця другої каденції Кучми паради з різним розмахом проводили щороку.
На думку Богдалова, зародження традиції парадів до Дня Незалежності може бути пов’язане з четвертим та сьомим міністром оборони Олександром Кузьмуком, який вперше обійняв посаду в липні 1996-го: "Людина більш, можливо, радянської «закалки», і було певне мавпування Росії, де паради здебільшого проводили до 9 травня".
1999: перший парад з авіацією
Уперше в параді брала участь військова авіація: Ту-22М3 у супроводі чотирьох Су-27 пролетів над Хрещатиком, а пілотажна група "Українські соколи" завершувала авіашоу. Загалом того року в параді взяли участь 3300 військових та 122 одиниці колісної та гусеничної техніки.
2000: скромний парад лише за участі військовослужбовців.
2001: перший парад із "Мрією" та Путіним
Десяту річницю незалежності відзначили масштабно. У параді взяли участь 6500 військових, з них 1450 пройшлися Хрещатиком, частина була вдягнена у козацьку форму, стилізовану під старовинну. Центром Києва проїхали 173 одиниці техніки, зокрема нові танки Т-84, в небі над столицею вперше пролетів найбільший у світі вантажний літак АН-225 "Мрія", а також АН-124 "Руслан".
На цьому параді востаннє брала участь пілотажна група "Українські соколи": вони виконали фігуру "тюльпан"Розліт літаків у різні боки. та салютували.
На відзначення Дня Незалежності запросили іноземних лідерів: президентів Польщі Александра Кваснєвського, Македонії Бориса Трайковського та Росії Володимира Путіна, який тоді був на посаді лише рік.
2002: траурний День Незалежності
Менш ніж місяць пройшов після трагедії на Скнилівському аеродромі: 27 липня 2002-го під час виконання фігури вищого пілотажу Су-27 впав на глядачів. 77 людей загинули, серед них було 28 дітей. Ще 543 людини зазнали поранень.
За вісім хвилин військові пройшлися Хрещатиком, після цього на майдан Незалежності вийшла тисяча музикантів із 29 різних музичних колективів. Тоді вперше використали трембіту та виконали фанфару "Незалежність".
2003: перший марш "Козацька слава"
Уперше проходження війська почалося з маршу "Козацька слава", який використовували в усіх наступних парадах. До заходу залучили майже 5000 військових, але жодної одиниці техніки. Уперше Хрещатиком пройшла група з прапорами ЗСУ та їхніх видів.
Гімн на параді виконав Іво Бобул у супроводі з хором. Саме 2003 року Верховна Рада нарешті затвердила текст державного гімну, офіційну музичну редакцію ухвалили ще у січні 1992 року.
2004: останній парад часів Кучми
Приблизно 5000 військових та правоохоронців взяли участь у параді. Вони отримали спеціальні нагрудні знаки, які розробила воєнно-геральдична служба: надалі знак вручали учасникам усіх майбутніх військових парадів — змінювали лише пластинку з написом року параду на колодці.
2005–2007: національна ідея та відмова від параду
За словами Богдалова, під час каденції Віктора Ющенка у святкування Дня Незалежності привнесли національну ідею. Ющенко відмовився від військових парадів, натомість Хрещатиком відбувалася хода військових музикантів.
У 2006-му святкування перенесли на 26 серпня через авіакатастрофуПасажирський літак "Пулковських авіаліній" 22 серпня 2006 року летів з Анапи у Санкт-Петербург. Над територію України літак здійснював проліт в умовах сильної грози, через помилку екіпажу він впав біля селища Суха Балка на Донеччині. 160 пасажирів та 10 членів екіпажу загинули. російського пасажирського літака над Донецькою областю. Крім святкової ходи, відбувся концерт 32 військових оркестрів зі всієї України.
На День Незалежності в Україні також закріпилася традиція покладання квітів до пам’ятників визначних українців. У 1990-х щороку квіти носили до пам’ятника Шевченку, Ющенко також покладав квіти до пам’ятника Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Михайлу Грушевському та пам’ятного знаку жертвам Голодомору.
2008: парад — військова готовність
Україна відзначала 17-ту річницю незалежності на тлі російського збройного вторгнення у Грузію: на початку серпня Москва окупувала Південну Осетію та Абхазію. І вперше з 2004 року в Києві провели військовий парад: 3500 військових та 144 одиниці озброєння і техніки рухалися Хрещатиком, над центром пролетіли 8 гелікоптерів та 22 літаки.
Історик Антон Богдалов каже: "Маючи адекватних сусідів, які не є потенційною небезпекою, я думаю, що населення тієї чи іншої країни буде проти мілітаризації суспільства, але ми змушені це робити. І в 2008 році зокрема. За часів Януковича паради не проводилися, але у 2014-му їх відновили".
"Парад виглядав як демонстрація готовності України відбити агресію, якщо вона буде здійснена. Він викликав потужну хвилю критики військових експертів, які вказували на те, що витрачені мільйони доцільніше використати на бойову підготовку ослабленої та недофінансованої армії, ніж на урочистості", — писало BBC Україна.
Наступного, 2009 року парад із військовою технікою та авіацією також провели — після нього буде чотирирічна пауза в таких святкуваннях.
2010–2013: применшення за Януковича
У 2010-му до влади прийшов проросійський Віктор Янукович, за його каденції відбувалося нівелювання свята: проводили естрадні концерти, свята морозива, виставки авто.
"Не може зводитися святкування Дня Незалежності до свята морозива чи «веселих стартів». За Януковича такі речі повернулися. Свідомі національні події до 24 серпня відійшли на другий план або прибралися, а проводилися заходи, які не несуть жодної національної ідеї. За часів Януковича було свідоме винищення ідеї", — каже Богдалов.
Янукович скасував військові паради та феєрверки до Дня Незалежності. Виняток не зробили навіть на 20-ту річницю незалежності: у 2011-му паради скасували в Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та інших містах, де розташовані штаби військових округів і видів ЗСУ. Відзначення Дня Незалежності знову перетворювалося на подію для обраних. Наприклад, міжконфесійну молитву за Україну в Софійському соборі скасували, а Янукович молився на самоті в Києво-Печерській лаврі. У наступні роки молитву все ж відновили, але на Володимирській гірці.
Опозиційні партії на 20-ту річницю вирішили провести власну святкову ходу: тисячі людей зібралися біля пам’ятника Шевченка і планували піти на Банкову, але по дорозі зіткнулися з міліціонерами, сталися сутички.
2014: перший парад під час війни
Україна пережила Революцію гідності, Росія окупувала Крим та розпочала бойові дії на Донеччині й Луганщині. Президентом після втечі Януковича обрали Петра Порошенка, який і відновив військові паради до Дня Незалежності. Його рішення як підтримували, так і критикували. Сам Порошенко наголошував, що паради потрібні для підняття бойового духу.
Хрещатиком пройшли півтори тисячі військових, серед них — 120 учасників війни на Донбасі. До параду залучили пів сотні одиниць військової техніки: новітні зразки бронеавтомобілей "Спартан" та "Кугуар", БТР-3Е та БТР-4Є. Продемонстрували реактивну систему залпового вогню "Смерч" та зенітно-ракетні комплекси різної дальності: "Оса", "Точка У", С-300. Частина солдатів та техніки після завершення параду відправилась у зону бойових дій.
2015: парад і вшанування загиблих
Військовий парад залишився головним атрибутом святкування. Близько 2300 військових прокрокували Хрещатиком, без супроводу військової техніки. Добровольчі підрозділи представляв батальйон "Айдар". Президент Порошенко у промові згадав бої за Іловайськ та назвав, скільки українських військових загинули на війні — тоді це було 2100. Пам’ять загиблих вшанували під пісню "Пливе кача".
2016: парад із новою формою
На парад до 25-ї річниці незалежності повернули військову техніку. Обговорювалась доцільність її використання у розпал війни, але Порошенко наголошував, що військову техніку з передової для параду не забиратимуть. Врешті Хрещатиком проїхали танки, бронемашини, комплекс "Бук", "Оса" та РСЗВ "Град".
А військові під козацький марш уперше крокували у формі нового зразка. В урочистостях також взяла участь Литовсько-польсько-українська бригада, створена у 2014 році. Після військового параду відбувся "Марш нескорених" за участі ветеранів війни на Донбасі, рідних героїв Небесної сотні, волонтерів та інших представників, які допомагають українським військовим.
2017: перший парад із військовими НАТО
Уперше у військовому параді до Дня Незалежності взяли участь військові підрозділи 10 країн-партнерів, з них більшість — члени НАТО: Велика Британія, Канада, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Польща, США, Грузія та Румунія.
Крім святкування незалежності, відзначали 100-ту річницю створення армії Української Народної Республіки. Тож особливістю параду стало пронесення репліки бойових знамен військових підрозділів часів Української Революції (1917–1921 років): 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР та 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.
До того ж вперше військовим частинам і з’єднанням, які особливо відзначилися під час бойових дій, присвоїли почесні найменування зі стрічками бойового знамена.
2018: нове військове вітання та жінки
Військовий парад того року запам’ятався декількома нововведеннями. Насамперед під час параду вперше використали військове вітання "Слава Україні!" — "Героям слава!" замість вітань радянського зразка.
Уперше в параді взяли участь військовослужбовиці — вони пройшли окремою колоною. Станом на травень 2023 року в ЗСУ служать 60 тисяч жінок, з них 42 тисячі — на військових посадах, 5 тисяч жінок перебувають на передовій. Також уперше на параді були представлені капелани військових частин.
Знову в параді взяли участь військові з країн-партнерів, але цього разу — з 18. Уперше за останні дев’ять років над Києвом пролетіла військова авіація. Проліт винищувачів, штурмовиків, транспортних літаків та гелікоптерів завершував військовий парад.
2019: новий формат та Марш захисників
Уперше День Незалежності відзначали за каденції Володимира Зеленського. Офіс президента обіцяв новий формат святкування, від параду відмовилися — замість нього провели Ходу гідності. Хрещатиком пройшлися медики, вчителі, військові, спортсмени, дипломати.
Головною частиною офіційного святкування став гімн України: його виконали Дарина Красновецька у супроводі Національного оркестру України, композитор Мирослав Скорик, співачки Аліна Паш, Тіна Кароль та оперні вокалісти. Музику до однієї з частин урочистої події спродюсував саунд-продюсер гурту ONUKA Євген Філатов (The Maneken).
Зі скасуванням параду погоджувалися не всі, тому Спілка ветеранів та фонд "Повернись живим" організували альтернативний Марш захисників. Тисячі військових та ветеранів бойових дій на Донбасі, а також рідні загиблих пройшлися центром Києва.
2020: пандемічний День Незалежності
Пандемія коронавірусу — в розпалі. Від військового параду та масових святкувань відмовилися. Натомість на Софійській площі вишукувалися військові та держслужбовці: всі, крім Зеленського, в аксесуарі того часу — медичних масках.
Найяскравішим елементом святкування став музичний флешмоб: Руслана, Джамала, Тіна Кароль, Вєрка Сердючка, "Антитіла", Потап та інші артисти виконали українські хіти різних років у сучасному аранжуванні.
2021: винищувачі F-16 над Києвом і останній проліт "Мрії"
До 30-річчя незалежності організували масштабний військовий парад, перевершивши святкування навіть десятої річниці. У заході взяли участь понад 5000 військових, 200 одиниць техніки та 50 літаків і гелікоптерів, зокрема востаннє над урочистим Києвом пролетів вантажний літак "Мрія", який росіяни знищили під Гостомелем на початку повномасштабного вторгнення. Крім того, столицею пролетіла авіація країн-партнерів: винищувачі F-16, які належали Польщі, а також винищувачі МіГ-29 у супроводі винищувачів Eurofighter Typhoon Великої Британії.
Уперше за час незалежності по Дніпру в Києві пройшли військові катери ВМС: вони продемонстрували висадку десанту на необладнане побережжя. В Одесі до військово-морського параду залучили понад 20 одиниць техніки. Також уперше у параді взяли участь собаки ЗСУ.
Особливістю святкування став історичний перформанс "ДНК України" — 10-хвилинне відео про становлення української нації. Завершувався перформанс тим, що дівчинка дарує військовому Володимиру Федченку квіти. Також організовували альтернативний Марш захисників.
2022–2023: "парад" знищеної техніки
Україна вперше відзначала День Незалежності під час повномасштабної війни. Масові святкування не проводили з огляду на безпеку, зокрема залишалася загроза російських ракетних ударів. Натомість на Хрещатику влаштували виставку знищеної російської техніки. У 2023 році виставку вирішили повторити.
Історик Антон Богдалов зазначає, що показ трофейної чи знищеної техніки не є чимось новим. Наприклад, після Другої світової війни, кінець 1940-х — початок 1950-х, у колишньому парку Пушкіна (нині парк Багряного) проводили виставку трофейної та знищеної нацистської техніки. Він підтримує ідею проведення "параду" російської техніки.
"Всі ми пам'ятаємо про Київ за три дні, про парад Хрещатиком. Це була відсилка до фраз, які постійно звучали ще до 24 лютого. Той «парад», який відбувся рік тому, можна повторювати до того часу, допоки в нас буде війна (...) Ще одна ознака ворога, якого Україна продовжує знищити".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
