На онлайн-платформі Google Arts & Culture з'явилась українська стаття про культуру кримських татар. У ній описано експонати, що належать до скарбниці Національного музею історії України.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України Олексій Савченко, який працював над матеріалом, розповів про деталі проєкту в коментарі Суспільне Культура.
Про виставку "Мірас/Спадщина"
Наприкінці жовтня 2022-го у скарбниці музею відкрилася виставка "Мірас/Спадщина" — про традиційну культуру кримських татар. Партнером виставки є громадська організація "Алєм", що займається вивченням, збереженням та популяризацією культури кримських татар. На цій виставці представлена одна з найбільших колекцій оригінальних кримськотатарських речей на території вільної та континентальної України.
"Коли ми почали співпрацювати з Google Arts, то вирішили почати з частини тих речей, які на виставці представлені. Всі ці речі у нас у скарбниці зберігаються", — розповів Савченко.

Для статті обрали основні тематичні блоки, які б розкрили корінний народ Криму з різних ракурсів. Почали з того, що таке корінний народ, показали політичну традицію, яка існувала в Криму: "Це єдиний час (XV–XVIII століття — Ред.), коли Крим був політичним впливовим центром, а не ланкою чи периферією іншої культури та цивілізації".
Також показали різні аспекти традиційної культури: прикраси, гостинність. Згадували про запахи та світоглядні засади, які роблять кримськотатарську культуру особливою.
Савченко каже, що це перша українська стаття на Google Arts & Culture про культуру кримських татар, але не остання.
Про важливість співпраці з Google Arts
За словами Савченка, Національний музей історії України починає тренд на співпрацю з платформою для решти музеїв. Крім того, стаття про кримських татар "підпсувала роботу росіянам".
"Багато російських музеїв співпрацюють із цією платформою, де є хештеги, які об'єднують по темах. І коли натискаєш «Крим» — то здебільшого це російські музеї, або європейські чи інші західні музеї, де є літографії з видами на Крим та інші речі. Через те, що ми представили, тепер Україна там частіше згадується у контексті Криму та історії культури кримських татар", — пояснює Савченко.
Перша стаття про кримських татар перекладена кримськотатарською та англійською мовами. Так кримські татари, які проживають по всьому світу, можуть ознайомитися зі своєю спадщиною, до якої у них поки немає доступу через окупацію Криму та кримських колекцій.
"Представлення культури корінних народів мовою корінних народів — це обов'язок тих, хто презентує цю культуру. Ми не лише говоримо як українці про кримських татар, а ще й представляємо погляд самих кримських татар на свою культуру", — наголошує історик.
Про мету проєкту
Через матеріали на міжнародній платформі Google Arts музей хоче відкрити світові традиції корінного народу України, а також збільшити впізнаваність наших музеїв.

"І взагалі розповідати про погляд на історію Криму зсередини, від носіїв культури. Не те, як сприймали Крим — наприклад, росіяни вважали південною екзотикою. А те, як носії культури самі дивляться на свої культурні явища та свою матеріальну культуру, й показати зв'язок цієї матеріальної культури з глибшими явищами: свідомістю, політичною культурою, етикою. Це спосіб поспілкуватися з широкою аудиторією", — розповідає про мету проєкту Савченко.
Додає, що Google Arts популярна серед музеїв за кордоном, і дуже важливо, що тепер за хештегами будуть підтягуватися й матеріали від українського музею. Савченко зазначає, що зараз іноземці зможуть знайти якісний матеріал про кримських татар, а не, зокрема, той, який продукують росіяни.
Про майбутні статті на Google Arts
"Це тільки початок. Ми представили лише частинку виставки, у нас декілька сотень речей: ті, які в експозиції показані, та в евакуації кримськотатарська колекція", — пояснює Олексій.
Далі планують статтю про кримськотатарський костюм: як різні елементи вбрання пов'язані між собою, на що вони вказували (соціальний статус, вік тощо).
Після цього має бути віртуальна мандрівка. "Це літографії з видами Криму в форматі віртуальної екскурсії, тому можна буде помандрувати, подивитися різні регіони. Переважно південний берег, але буде і степова частина, північ Криму та передгірна частина", — розповів старший співробітник музею.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]