Суспільне Культура переглянуло фільми, у яких майбутнє наставало у наш час, і перевірило, що з цього дійсно збігається із нашим життям.
Наше майбутнє непередбачуване. Проте творці деяких фантастичних фільмів спромоглися зазирнути у завтрашній день. Щось їм вдалося вгадати, щось ще досі існує тільки у фантазіях, а щось стало референсом для нових речей і технологій. То чи з'явилися у 2015 році кросівки, що самі зашнуровуються, як у фільмі "Назад у майбутнє 2"? Чи літають автівки, як у стрічці "Той, хто біжить по лезу"?
"Назад у майбутнє 2" (1989)
Продовження першої частини культового фільму "Назад у майбутнє". Головні герої —Док, Марті та його дівчина Дженніфер —подорожують у часі та вирушають із 1985 року в 21 жовтня 2015 року. Автори фільму розмірковували над тим, що нас чекає у майбутньому. Про стрічку було написано безліч статей із конспірологічними теоріями, але ми зупинимося на найцікавіших фактах.
Що збулося:
- Спілкування по відеозв’язку. В одній зі сцен Марті з Шефом зідзвонюються, щоб обговорити робочі питання, та бачать один одного через великий монітор. Технологія Skype, за допомогою якої можна спілкуватися по відеозв’язку, з’явилася у 2003 році. Не кажучи вже про Zoom у постковідні часи, який став невід'ємним елементом робочих взаємин.
- Кросівки, що зав’язуються самі. У фільмі Марті носить кросівки Nike Mag, які не треба зашнуровувати, адже вони застібаються самі та світяться. Компанія Nike надихнулася стрічкою та випустила 1500 пар у 2011 та 89 пар у 2016 роках. Їх продавали на аукціонах, а виручені кошти передавали у "Фонд Майкла Джей Фокса з дослідження хвороби Паркінсона". Актору, який зіграв Марті Макфлая, діагностували цю хворобу у 1991 році.
- Відмикання дверей за допомогою технології розпізнавання відбитків пальців. У сцені, де Лорейн, дівчина Марті, не може відчинити двері, їй допомагає Док: показує, де треба прикласти палець. Сканер відбитків пальців з’явився ще у ХХ столітті, проте з 2000-х став більш поширеним і доступним для використання в різних сферах, включаючи смартфони, комп'ютери та системи безпеки.
Що не збулося у 2015 році:
- Машини, що літають. Частково збулося у 2017-му, бо саме тоді словацький конструктор Штефан Кляйн вигадав AirCar та заснував компанію, зареєстровану як AirCar Corp. у США. У 2020-му компанія представила прототип летючого автомобіля, а у 2021 AirCar здійснив перший у світі міжміський політ. Наразі авто допущене до серійного виробництва у Словаччині — компанії видали сертифікат льотної придатності.
- Дрони для тварин. Дрони досі не вигулюють домашніх тварин, проте у 2020 році під час пандемії коронавірусу, винахідливий житель Кіпру Вакіс Деметріу виклав відео, де його собаку вигулював дрон.
"Всесвітня війна Z" (2013)
Світова прем'єра американського постапокаліптичного фільму жахів відбулася у 2013 році. Стрічку зняли за однойменним романом Макса Брукса, написаним у 2006 році.
За сюжетом, світ охоплює пандемія, внаслідок якої люди заражаються дуже небезпечним вірусом та стають зомбі.
Головний герой — колишній слідчий ООН Джеррі Лейн — на прохання колишнього колеги погоджується долучитися до команди розслідування причин епідемії. Сама дія відбувається в сучасності, без прив’язки до року.
Що збулося:
- Пандемія. Сподіваємося, після того, як перехворіли на COVID-19, ми не перетворимося на зомбі. Інфекційну хворобу вперше виявили у людини в грудні 2019 року в місті Ухань (Центральний Китай). Вона почалася як спалах та розвинулася у пандемію.
- Війна та Z у назві. Так, у фільмі показано нову світову війну людей проти зомбі. Проте бачимо співпадіння: у 2022 році Росія почала повномасштабну війну в Україні та використала літеру "Z" як символ вторгнення до України.
Що не збулося:
- Війна з зомбі.
"Той, хто біжить по лезу" (1982)
Американський фільм, знятий у 1982 році за мотивами книги Філіппа К. Діка "Чи мріють андроїди про електричних овець?". Події фільму розгортаються у майбутньому 2019 році, де вчені винайшли реплікантів — біоінженерних андроїдів, що виглядають та поводяться як люди.
Головний герой, поліцейський Рік Декард, полює на реплікантів та "списує" (знищує) їх. Ріка передчасно викликають з відпустки, аби він виявив та знешкодив шістьох дуже небезпечних реплікантів, що вийшли з-під контролю та втекли з колонії.
Що збулося:
- Велика кількість реклами. У сучасному світі ми стикаємося з надзвичайно великою кількістю реклами на екранах та банерах, особливо у мегаполісах. І це сталося ще до 2019 року.
- Штучний інтелект. Репліканти з фільму мають зовнішність, свідомість та емоції, як у людей. Саме через це виникають труднощі з їхнім виявленням. Це ніщо інше, як штучний інтелект. У фільмі "Той, хто біжить по лезу" концепція штучного інтелекту розглянута крізь призму реплікантів.
Частково збулося:
- Машини, що літають. (про це детально йшлося у частині про фільм "Назад у майбутнє 2").
Що не збулося:
- Репліканти. Поки що повноцінних замінників людей не існує. Проте доктор Девід Гансон, який є засновником компанії Hanson Robotics, створює роботів, що виглядають схожими на людей та здатні впоратися зі складними ситуаціями. Він є творцем людиноподібного робота Софії, яка має набір мімічних реакцій із 60 емоцій та відома своїми неоднозначними висловлюваннями під час публічних дискусій. Наприклад, вона погрожувала, що вб'є усіх людей, а тоді зазначила, що це був жарт.
- Поліція для "усунення" роботів. Немає роботів — немає поліції. Поки що нам не потрібна спеціальна поліція, яка би мала регулювати присутність роботів у суспільстві.
"Зелений сойлент" (1973)
Фільм "Зелений сойлент" знятий за книгою "Посуньтесь! Посуньтесь!" Гаррі Гаррісона. У ньому бачимо Нью-Йорк 2022 року: жителі 40-мільйонного міста туляться у напівзруйнованих будинках, воно переповнене безхатченками та безробітними. До цього призвела індустріалізація ХХ століття.
Нью-йоркців рятує від голоду "зелений сойлент" — висококалорійна їжа, яку нібито виготовляють із планктону. Але головний герой, поліцейський Френк Торн, з'ясовує, що сировиною для сойлента є люди, і через це його намагаються вбити.
Що збулося:
- Машина для придушення заворушень. У одній зі сцен Торна придавлює машина для придушення заворушень. У 2017 році словацька компанія Bozena Security Systems створила машину Bozena Riot, яка призначена для придушення вуличних протестів.
- Сойлент. На щастя, виготовлений не з людей та планктону, але він існує. Сойлент розробив американський програміст та підприємець Роб Райнхарт у 2013 році. Це харчова порошкоподібна суміш для виготовлення напою, яка містить усі необхідні організму людини речовини. Її потрібно заливати водою та пити. На думку розробників, ця їжа у майбутньому може замінити традиційну їжу. Проте у 2013 році дієтолог Грег Стівенс розкритикував цю думку, адже у кожної людини є свої потреби, а напій не може бути універсальним для всіх.
Що не збулося:
- Нью-Йорк — перенаселений. У 2022 році ця проблема поки що не актуальна у світі. А в країнах Європи навпаки спостерігається зменшення кількості населення. І через це у найближчий час очікується "старіння націй".
- Полуничне варення — предмет розкоші. У фільмі поліцейські розслідують вбивство елітарного члена суспільства, Вільяма Р. Саймонсона, та підозрюють у цьому його охоронця. Поліцейський Френк Торн відвідує його квартиру та виявляє Марту, наложницю охоронця, яка їсть полуничне варення. Пізніше детектив робить висновок, що це — занадто розкішна річ для наложниці охоронця. На щастя, у 2022 році полуничне варення можна знайти в будь-якому супермаркеті. Проте через повномасштабну війну в Україні другий рік поспіль ціни на ягоди з південних регіонів Херсонщини зростають. Адже частина території Херсонської області досі лишається окупованою російськими військами.
"Зараза" (2011)
Науково-фантастичний трилер, фільм-катастрофа "Зараза" показує сучасність. Планетою шириться смертельний вірус невідомого походження, який призводить до епідемії. Вакцини не існує.
Згідно із сюжетом, американська бізнесменка Елізабет Емгофф їде у відрядження в Гонконг. Дорогою додому вона заїжджає до коханця, а після повернення в Америку її стан здоров’я погіршується. Жінка потрапляє в лікарню, згодом помирає, а після неї — і її син.
Поки в кількох американських містечках оголошують карантин, вірус шириться, а вчені намагаються створити вакцину, конспіролог Алан Крумвіде веде блог про вірус. Він поширює фейки та рекламує гомеопатичні ліки, отримані з форзиції, які йому нібито допомогли вилікуватися. Усе, як у житті.
Що збулося:
- Пандемія та поява вірусу в Китаї, винайдення вакцин. І в житті, й у фільмі вірус з’являється у Китаї, а вчені працюють над винайденням вакцини, що здатна підвищити захист організму. У грудні 2020 року було отримано дозвіл на використання вакцини у США та інших країнах, отож із цього часу почалася масова вакцинація від COVID-19. За даними сайту Worldometers, за час пандемії по світу захворіло 687,69 млн людей. Понад 6,8 млн померло, а одужало — 660 млн.
- Зараження від тварин. Дослідження виявили, що можливим джерелом спалаху пандемії COVID-19 можуть бути кажани. У фільмі "Зараза" невідомий вірус передається людям через заражене м’ясо свинини, яке попередньо заразили кажани.
- Самоізоляція та дистанціювання. У житті, як і у фільмі, довелося вживати заходи безпеки, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, аби припинити поширення вірусу: не тиснути руки, мити їх із милом, носити захисні маски тощо.
Не збулося:
- Мутація вірусу MEV-1. Цей вірус справді є мутацією існуючого вірусу Nipah. Але він належить до іншого сімейства, аніж COVID-19.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
