В Україні створили перший літературний зін з текстами, написаними суржиком "смт суржик", для якого зібрали 35 авторів та авторок. 4 червня упорядниці планують презентувати його у Львові.
"Наш зін "смт суржик" про ностальгію, любов, нєжні і пограничні переживання", – пишуть вони на сторінці в Instagrsm.
У коментарі для Суспільне Культура упорядниці — Саша Чорна, Женя Степко та Марина Я – розповіли, звідки виникла ідея та як довго довелося працювати над зіном.
За словами дівчат, чогось подібного в Україні ще не було: усе, що вдалося знайти, — це кілька наукових і публіцистичних текстів, кілька новел і романів "це, в перву очередь, пісатєлі Сайгон і Артем Чапай", а також пісні гурту "Курган і Агрегат".
"Ну і поняли, шо про суржик все ж говорять, хоть і не всегда громко, а його апологетів і апологеток з каждим годом стає все більше. Шо не може не радувать", – зазначають вони.
Дівчата зазначили, що працювали над матеріалами близько місяця, завдячуючи тій кількості авторів, яка відгукнулися у соціальних мережах. Крім того, трохи менше за місяць зайняла верстка зіну: "Хотілося поскоріше відрефлексувать цю суржикову часть, яка є базісом наших особистостей як на індивідуальному рівні, так і на колективному".
"Наші суржики були завезені спочатку в Київ, а потім до Львову із Кіровоградщини, Житомирщини і Миколаївщини. За вісім років життя у великому місті наші розмовні мови успіли обтєсаться друг об дружку. Так що можемо припустити, за основу взято певний суржиковий "гібрид", – додають дівчата.
Вони зазначають, що зін робили для всіх: "Просто хотіли створити шось прикольне, таке, шо нам би самим сподобалось".
За словами упорядниць, вони не ставили за мету когось у чомусь переконати, особливо тих людей, які ставляться до суржику зверхньо. Бо, на їх думку, суржик – невід'ємна частина української культури, "і нам би дуже хотілося, шоб стігма з нього нарешті спала. Було би класно, якби люди не стіснялися буть собою".
Упорядниці зауважують, що коли вони переїхали "у велике місто", то привезли з собою "покручену мову" і виявили, що суржик асоціюється з "низькою культурою". І більшість людей через це починає переходити на російську або "вичищає" мову, роблячи її формальною та книжною.
"Прийняти свій суржик чи діалектність мови, її відхід від “норми” - означає погодитися з неприглядною для інших частиною ідентичності і перестать питаться понравиться мастодонтам і авторітєтам з тєлєвізора", – додають дівчата.
Вони зазначають, що публікацією зіну не хотіли нівелювати красу української літературної мови: "Ми віримо, що кожен і кожна мають її знати, любити і плекати, але і не соромитися домашньої неформальності, якою пронизана мова з дитинства".
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
