1 травня на сторінці мовного омбудсмена Тараса Кременя у Facebook опублікували третій щорічний звіт Уповноваженого із захисту державної мови, в якому він проаналізував дотримання мовного закону в освіті, культурі, науці та інших галузях.
"В умовах воєнного стану Україна зробила значний поступ назустріч державній мові, а динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої "самоукраїнізації" суспільства", – йдеться у дописі.
Школа
"Особливістю 2022 року можна вважати кардинальне скорочення кількості закладів, класів та учнів, що вивчають російську мову", – йдеться у звіті.
16 квітня Уповноважений навіть запропонував вилучити з нового навчального року предмет "російська мова" і замінити його іншими. Як зауважують у звіті, ця ініціатива була схвально сприйнята всіма учасниками освітнього процесу.
Уповноважений також зазначає, що минулого року надійшло 117 звернень щодо порушень функціонування державної мови у сфері освіти, що на 25% менше, ніж у 2021 році.
У 2022 році провели 17 перевірок, і виявили, що проблеми виникали не лише з російською мовою викладання, а й з угорською.
Наприклад, у Берегівському районі Закарпатської області 37 шкіл не утворили жодного класу з навчанням державною мовою. А у одній зі шкіл Виноградова викладання усіх предметів здійснюється за так званим "білінгвістичним принципом": 70% – угорською, 30% – українською.
ВНЗ
У 2022 році Уповноважений отримав 44 звернення щодо порушення мовного закону у ВНЗ, це близько 40% від усіх звернень, які стосувалися сфери освіти. Найбільша кількість звернень надійшла з Харкова (16), Києва (10) та Одеси (5).
У деяких ВНЗ викладачі проводили пари або використовували матеріали недержавною мовою.
"Загалом потрібно відзначити, що після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України помітно зросла активність і принциповість здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у відстоюванні права на навчання державною мовою", – пише омбудсмен.
Заклади культури
"Послуговуючись методами "м'якої сили", протягом багатьох років ворог першочергово намагався захопити наш культурний простір, системно витісняв український культурний продукт, подекуди брутально крав ті чи інші його зразки, маргіналізував і стигматизував культуру в цілому як щось сільське, обмежене та периферійне", – йдеться у звіті.
Омбудсмен зокрема проаналізував, як змінилася ситуація з мовою у театрах, музеях, бібліотеках та інших культурних закладах.
Протягом 2022 року на адресу Уповноваженого надійшло 43 звернення щодо можливих порушень у сфері культури, що складає 1,5% від загальної кількості звернень за 2022 рік.
Порушення вимог Закону зафіксовано в одному випадку: недержавною мовою проводився культурно-мистецький захід (лекція на тему "Багатолика Фріда Кало") на території "Одеського музею західного і східного мистецтва".
З позитивних змін зафіксовано, що Одеський театр юного глядача імені Юрія Олеші після 24 лютого 2022 року показ всіх вистав здійснював виключно державною мовою. Хоча ще у 2021 році із 43 вистав лише 3 виконувалися українською мовою.
У звіті також зазначає, що поруч з українською експонати у музеях часто демонструються глядачам також англійською, польською, німецькою, французькою і болгарською мовами.
Водночас російська мова як мова експозицій досі функціонує у 3 музеях:
- Одеському літературному музеї;
- Музеї видатних харків'ян імені К.І. Шульженко;
- філії-музеї історії Лисичанського содового заводу комунального закладу "Лисичанський міський краєзнавчий музей", де триває реекспозиція.
Книговидання
Мовний омбудсмен відзначив ситуацію у книжковій сфері.
За даними Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", у 2022 році українською мовою видано 7968 назв книг і брошур загальним тиражем 10503,8 тис. примірників, що становить 82,2% загальної кількості назв.
Також у звіті зазначено, що "з метою захисту культурного простору країни та підтримки книжкового сектору в умовах повномасштабного вторгнення", ще у червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про "стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження".
Також Верховна Рада ухвалила законопроєкт N° 7459, що передбачав заборону імпорту до України книжок з Росії та Білорусі, однак станом на квітень 2023 року президент так і не підписав його.
У звіті також зафіксовано, що упродовж 2022 року надійшло 12 звернень громадян стосовно недотримання вимог Закону. Повідомлення стосувалися переважно недотримання вимог щодо частки видань державною мовою у місцях розповсюдження та виконання недержавною мовою інтернет-представництв.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
