Історія помсти, історія любові та історія Криму: три сюжети Коцюбинського у кіно

Історія помсти, історія любові та історія Криму: три сюжети Коцюбинського у кіно

Історія помсти, історія любові та історія Криму: три сюжети Коцюбинського у кіно
Михайло Коцюбинський. Колаж Суспільне Культура

"Ми з Горьким попали в сінематограф і нас будуть показувати. Може, колись і в Чернігові покажуть. Кумедна історія", – гордо повідомляв рідним у листах Михайло Коцюбинський. За мотивами творів письменника знято близько одинадцяти фільмів. Анастасія Сарапина розповідає про три знакові сюжети та чотири стрічки, які увійшли в історію українського кіно.

"Fata Morgana" (1931) та "Кривавий світанок" (1956)

За мотивами повісті Коцюбинського "Fata Morgana" зняли не один кіноматеріал. Першою була однойменна стрічка "Fata morgana" режисера Бориса Тягна, учня Леся Курбаса. Знімали фільм на студії "Українфільм" у Києві, у 1931 році картина була завершена. В основі сюжету постає українське село на початку XX століття під час революції 1905—1907 років.

"Fata morgana" знімали як німе кіно, багато епізодів реалізовано з такою технічною майстерністю, що слова були б зайвими. Сюжет, написаний Михайлом Коцюбинським, сприймався кожним по-різному і кожен вбачав у повстанні як користь, так і загибель. Невблаганна жорстокість сцени самосуду нині сприймається як провіщення усіх прийдешніх бід XX століття з більшовицькою революцією, війнами та репресіями.

Психологія персонажів у творах Коцюбинського передалась і на екран, перш за все їх ставленням до речей: бунтар Хома Гудзь силою трощив кілком триногий рояль, Андрій Волик, перейнявшись бажанням помсти, розбивав вазони з квітами, Панас Кандзюба, прагнучи взяти хоч що-небудь, схопив жіночу сорочку без рукавів і коробку зі старим іржавим залізом, Меланка, яка бережно збирає насіння, сподіваючись засіяти своє поле.

Зважаючи на ідеологічні питання, що підіймаються у творі, на Київській кіностудії зробили нову, звукову екранізацію. Фільм вийшов у 1956 році під назвою "Кривавий світанок", режисером якого виступив Лесь Швачко, учень Олександра Довженка. До організації стрічки запросили й актора Івана Миколайчука, який допомагав на знімальному майданчику. Музикy до фільмy написав Борис Лятошинський.

"Тіні забутих предків" (1965)

Знайомство Михайла Коцюбинського з Гуцульщиною розпочалося під час першої поїздки до Криворівні влітку 1910 року на запросини відомого фольклориста й етнографа Володимира Гнатюка. Ті емоції, що захопили Михайла від знайомства з місцевими мешканцями, їхній побут, традиції, мова, письменник заклали основу твору "Тіні забутих предків".

Зачарувався Гуцульщиною і Сергій Параджанов, який став режисером однойменного фільму. Сценарій він писав разом з Іваном Чендеєм, упорядником закарпатських казок, проте в кінцевий версії фільму Івана в титрах не було. На головні ролі режисер призначив Івана Миколайчука та Ларису Кадочникову.

Фільм розповідає про два гуцульські роди, що вже багато років ворогують. В атмосфері озлобленості й помсти зароджується чиста, світла любов Івана та Марічки, що належать до ворогуючих сімей. Іван змушений піти на заробітки, Марічка в цей час гине в річковій безодні. Іван намагається забути кохану, але у нього це не виходить. Не допомагає й одруження на вродливій Палагні. Тільки в передсмертному маренні Іван віднаходить своє щастя.

Параджанов прискіпливо стався до зйомок фільму, він закохався в текст та гуцульську культуру і хотів втілити всю красу і трагедію твору Коцюбинського. У фільмі можна побачити багато обрядів Гуцульщини. На зніманнях було багато місцевих жителів, які контролювали автентичність постановки. Проте гуцулам не сподобалося, що Параджанов вирішив одягнути під час сцени весілля на шию нареченому і нареченій ярмо, адже такої традиції не існує. Однак епізод у фільмі зберегли. Але Параджанов говорив:

"Фільм не з'явився на порожньому місці. Був великий класик Коцюбинський. Вражений красою Карпат, він створив своїх Ромео і Джульєтту, поетичну притчу про кохання. Пам'ятаєте картину Тіціана, на якій зображено двох жінок – "Любов земна і Любов небесна". У моєму фільмі це – Марічка і Палагна".

4 вересня 1965 року у київському кінотеатрі "Україна" відбулася прем’єра фільму. Перед початком показу на сцені виступив Сергій Параджанов. Потім слово взяв Іван Дзюба та сказав:

"У нас велике свято, але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді". Виступ йому зірвали. Показ фільму все ж розпочався, але у перерві між частинами Василь Стус встав із промовою та закликав: "Протестувати повинні всі: сьогодні хапають українців, завтра хапатимуть євреїв, потім росіян!". Так і відбувся перший показ фільму "Тіні забутих предків".

"Татарський триптих" (2004)

"Татарський триптих" режисера Олександра Муратова став першим у світі фільмом мовою кримського народу.

У основі сюжету фільму покладено "Кримські оповідання" Михайла Коцюбинського, а саме три новели – "В путах шайтана", "На камені" та "Під мінаретами". На головні ролі режисер запросив акторів Сімферопольського татарського театру: Ірину Салагаєву, Яну Ляхович, Ахтема Сеїтаблаєва, Рената Юнусова, Мустафу Куртмуллаєва, Ельмара Аблаєва.

Три фрагменти з побуту кримськотатарського народу початку XX ст., об’єднаних в одну широку картину. В основі сюжету три жінки, доля яких складається по різному і водночас об’єднана одним болем. Одна з героїнь змирилася зі своїм таланом, вийшовши заміж за нелюба. Народжує дітей, знаходячи в них утіху. Втім, у снах відвідує коханого. Друга – сміливо йде наперекір звичаям і гине у хвилях такого рідного й водночас суворого моря, котре поєднало з коханим навіки.

Третя ж не хоче сидіти в "золотій клітці", чекаючи, доки продадуть за отару овець, як її подруг, але, боячись батьків, не підтримує обранця, котрий вирішив боротися з пережитками.

Ці історії розповідають не тільки про кохання та нездійсненні мрії, а й демонструють невігластво, обмеженість, нерозуміння та суперечності того середовища, в якому живуть герої стрічки.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок